Учительська світлиця

ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

Будуючи майбутнє, людству просто необхідно час від часу озиратися назад і аналізувати досвід минулого: все нове, як відомо, — просто добре забуте старе.

У минулому можна знайти не тільки ідеї, які, врахувавши умови сьогодення, можна використати як поштовх для подаль­шого розвитку. Аналізуючи досвід минулих століть, можна також скласти своєрідний перелік помилок, допущених люд­ством. Саме вони допоможуть людині зрозуміти завдання сього­дення і майбутнього: не тільки засвоювати позитивні здобутки попередників, а й усвідомлювати помилки минулого.

Все вищесказане має безпосереднє відношення і до методу проектів. Історія його виникнення і розвитку цікава і повчальна. Він повернувся до педагогіки в оновленому вигляді, але не змінив своєї суті: в основу методу проектів покладена ідея про спрямо­ваність навчально-пізнавальної діяльності школяра на резуль­тат, який досягається шляхом вирішення тієї чи іншої прак­тично або теоретично значущої для учня проблеми. Зовнішній результат можна буде побачити, усвідомити, застосувати на практиці. Цей результат можна оцінити самому чи почути оцін­ку від інших. Внутрішній результат — досвід діяльності — стане тим надбанням дитини, яке з'єднає знання та вміння, компетен­ції і цінності, збагатить духовний світ дитини.

Розповідь про передумови виникнення методу проектів по­трібна, щоб пройнятися сутністю названої освітньої технології, дізнатися про те, що стало духовною передумовою її виникнен­ня, які ідеї лягли в її основу, що змусило педагогічну думку рухатися у цьому напрямі.

Явища, які міцно закріплюються в суспільному житті, як правило, починають свій шлях з колиски європейської культу­ри — античності. Саме в ті часи виникає слово ргоіеісіиз (лат.), саме тоді зароджується гуманізм як особливий тип світобачен­ня, який є філософською основою методу проектів (Філософія Протагора). Елементи проблемно-дослідницької технології можна побачити в методі бесід Сократа. Отже, античний гу­манізм, переосмислений у добу Відродження, стає тією філо­софською основою, н^ базі якої пізніше народжується метод проектів.

Людина Відродження ставиться до природи як до джерела сил та енергії. У цю добу формується уявлення про універсаль­ну людину, людину-титана, яка здатна створювати нові світи, використовувати природу на основі наукового пізнання її за­конів.

У XVII столітті, коли формується культ науки і виникає інженерія, людина прагне змінити світ силою пізнання. Саме у цей час виника традиційна школа. Ян Каменський, читаючи античну літературу, пише свою «Велику дидактику» і розроб­ляє проекти поліпшення суспільства шляхом реформування школи, яку він вважає «істинною майстернею людей». Це ще не проекти в сучасному розумінні, але вже «інженерія», оскільки «людину, якщо вона повинна стати людиною, треба формувати».

У період розповсюдження філософського позитивізму (кі­нець XIX — початок XX століття) в техніці складається уяв­лення про технологію як опис, аналіз і синтез технологічних операцій і умов, створюються технічні науки і філософія тех­ніки (П. К. Енгельмейєр та ін.). Тоді ж її рамках філософії тех­ніки почали говорити про гуманізацію, а в роботах Риккерта, Вандельбанда, Дильтея, Вебера розроблявся «гуманітарний» підхід. Гуманізація як опозиція технократизму, визначила і підходи до педагогіки того часу. У той же час виникає проек­тна діяльність. Саме з експериментами в освіті у США в кінці XIX — початку XX століття пов'язують дослідники початок історії методу проектів як педагогічної технології.