Головна » Статті » Методичні поради » Методичні прийоми

Методичні засади висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії

Методичні засади висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії

  1. 1. Методичні засади висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії О.Ф.Трухан, доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО Київського Університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук http://cliptank.com/PeopleofInfluencePainting.htm
  2. 2. Висвітлення історичної постаті має висвітлювати: • життєопис цієї особи; • сукупність ідей, поглядів, що визначали спрямованість її діяльності; • загальний контекст, у якому відбувалась її діяльність; • ідейно-соціальні, культурницькі та інші засади діяльності; • вплив діяльності на конкретні історичні події, наслідки та значення діяльності історичної постаті; • характеристики історичного часу і простору, особливостей соціуму, до якого належить особа;
  3. 3. Висвітлення історичної постаті має • представляти кожну історичну особистість індивідуальністю із властивим їй зовнішнім виглядом, підсилюючи такі компоненти, як «особисте життя», «сімейне життя», «дружина», «діти» і т.ін.; • приділяти особливу увагу психологічній характеристиці історичної постаті, яскраво подаючи особистісні риси людини - від зовнішнього вигляду до характеристики внутрішніх якостей, а від них – до мотивів поведінки;
  4. 4. Висвітлення історичної постаті має • відбирати для характеристики особистості такий фактичний матеріал, який вимагає осмислення, і підводити учнів у такий спосіб до світоглядних висновків; • установлювати паралелі між подіями минулого, що пов’язані з діяльністю особи, та сучасністю.
  5. 5. Прийоми опису історичних постатей • «словесний малюнок», • розповідь, сюжетне оповідання, • картинне зображення, • образна характеристика історичної постаті чи типового представника певної соціальної групи, • прийом контрасту – протиставлення історичних особистостей; групова характеристика кількох осіб; • демонстрація вчителем зразка розгорнутої оцінки видатної історичної постаті й обґрунтування цієї оцінки;
  6. 6. Прийоми опису історичних постатей • драматизація чи інсценізація тексту підручника чи документа, де містяться діалоги історичних осіб, • складання учнями власного сценарію такої інсценізації на основі різних джерел інформації; • постановка проблемних та дискусійних питань, які дадуть підліткам можливість висловити різні погляди в оцінці історичної постаті;
  7. 7. Прийоми опису історичних постатей • завдання на виконання оцінних дій різної складності щодо видатної історичної особистості не лише за результатами її діяльності та значущістю цієї діяльності для соціальної групи, народу, країни, а й за її впливом на подальший хід подій, на інших людей, на нові покоління;
  8. 8. Прийоми опису історичних постатей • поетапне навчання школярів прийомів розумової діяльності, пов’язаних з усвідомленим засвоєнням матеріалу про історичні постаті та їх оцінкою; • підготовка учнями доповідей чи повідомлень про історичні постаті з використанням у якості засобів конкретизації історичних документів, творів художньої та мемуарної літератури, наочності (портретів, фотографій, ілюстрацій тощо).
  9. 9. Вивчення історичних постатей • Перевага надається формуванню предметних компетенцій. • Для розвитку критичного мислення аналіз історичних джерел має бути основним, а не допоміжним методом. • Процес навчання необхідно перетворити на активний процес, що стимулює дослідницьку діяльність, спонукає учнів аналізувати власні висновки та умовиводи; розвиває вміння висловлювати свою думку.
  10. 10. Вивчення історичних постатей • Метод пошуку пояснень вимагає, щоб викладання ґрунтувалося на аналізі проблем та відповідях на запитання, що виникають в учнів. • Знання, уміння та навички учні повинні отримувати «через дію», тобто в результаті власної діяльності з опорою на особистий досвід.
  11. 11. Вивчення історичних постатей • Метод повинен забезпечити засвоєння учнями процедур пізнавальної діяльності (методології), що дасть можливість вийти на науковий рівень розуміння історії. • Необхідно частіше використовувати роботу в групах та інтерактивні методи.
  12. 12. Варіанти організації роботи учнів з вивчення історичної постаті
  13. 13. Алгоритмічний • Запам’ятовування прізвища, імені. • Ознайомлення з етапами та змістом діяльності особистості. • Засвоєння її ідей, поглядів, переконань, ідеалів. • З’ясування питання, інтереси якої соціальної групи захищала ця особистість. • Вивчення оцінок особистості її сучасниками та нинішніми дослідниками.
  14. 14. План складання політичного портрета • Ідеологічні симпатії (консерватор, ліберал, соціал- демократ тощо). • Власні оригінальні політичні погляди (завдання, засоби реалізації). • Шлях становлення політичного діяча (основні етапи). • Основні напрямки діяльності політичного діяча. • Результати діяльності політичного діяча з погляду сучасників та істориків.
  15. 15. Пам’ятка "Як скласти історичний портрет?" • Як відбувалося становлення особистості історичного діяча? • 1.1. Де і коли він народився? • 1.2.Де і в яких умовах жив? • 1.3.Як формувалися його погляди?
  16. 16. Пам’ятка "Як скласти історичний портрет?" • Особисті якості й риси характеру. • 2.1.Як особисті якості діяча впливали на його діяльність? • 2.2.Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?
  17. 17. Пам’ятка "Як скласти історичний портрет?" • Діяльність історичного діяча. • 3.1.Охарактеризуйте основні справи його життя. • 3.2.Які успіхи і невдачі були у його справах? • 3.3.Які верстви населення підтримували його діяльність, а які – ні та чому? • 3.4.Які були наслідки його діяльності: • для сучасників; • для нащадків? • Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?
  18. 18. План складання історичного портрета • Походження історичного діяча. Дитячі та юнацькі роки. • Ідеологічні симпатії. • Власні оригінальні погляди. • Шляхи становлення історичного діяча. • Основні напрямки діяльності. • Результати діяльності історичного діяча очима сучасників та істориків.
  19. 19. Пам’ятка для характеристики історичної особистості • Встановіть, коли та в якій країні жив історичний діяч. Укажіть історичні умови, на тлі яких він розгортав свою діяльність. • Опишіть його зовнішність, характер. Що, на вашу думку, вплинуло на формування його особистості? Які його вчинки варто наслідувати, а які ви не схвалюєте? • Інтереси якої суспільної верстви він виражав? • Назвіть основні наслідки його діяльності. • Дайте оцінку його діяльності. Як ви ставитеся до засобів, якими він прагнув досягти мети?
  20. 20. Біографічно-оцінний • Вивчення особистості здійснюється через розв’язання біографічних задач. Учитель сприяє поступовому накопиченню учнями інформації про видатну особу. Коли учні мають достатній обсяг інформації, вчитель зачитує біографічну довідку про особистість, не називаючи її імені.
  21. 21. Приклад • Представник відомого княжого роду. Один із найбагатших людей Європи свого часу. Гуманіст, просвітник, культурний діяч. Йому притаманні були розсудливість і толерантність. Реальний претендент на польський трон. Великий життєлюб, ревний християнин, патріот України, лідер опозиції унії, прихильник та ідеолог антитурецької ліги. Очолив боротьбу з козацько- селянськими повстаннями кінця XVI століття.
  22. 22. Приклад • П.Куліш: "…панська пасивність, незнання руської природи, неповага до прав свого народу, скаредність… Дім _____був широкими вратами, що вели до погибелі руську віру та народність". • І. Франко: "…був одним із головних двигунів національного життя Південної Русі другої половини 16 століття". • І. Огієнко: " …всі українські магнати не зробили стільки для України , скільки зробив сам _____ … Це він урятував Україну як націю".
  23. 23. Порівняльний Якості Олег Ігор Ольга Святослав Володимир Походження Сила характеру Прагнення до влади Розумові здібності Хист державного діяча Послідовність у діях Авторитет у країні, світі Оцінка сучасниками та нащадками
  24. 24. Оцінно – екстремальний • Учні разом з учителем дають оцінку особистості за її поведінкою в екстремальній ситуації.
  25. 25. Приклад • Повстання на Правобережній Україні С. Палія, що оцінювалось сучасниками як нова "Хмельниччина", непокоїло московський уряд, який використовував для його придушення війська І. Мазепи . • Скориставшись походом Карла XII на Московію через Україну, І.Мазепа уклав з ним союзний договір та перейшов на бік шведів, фактично зрадивши Петра 1, інтереси якого він захищав, придушуючи повстання С. Палія. • Дайте оцінку цим фактам .
  26. 26. Прогнозовий • Визначення та оцінювання якостей особистості за впливом її ідей та діяльності на нащадків. Розвиток уміння зробити правильний прогноз розвитку особи, культури, суспільства, держави .
  27. 27. Приклад • Життя, ідеї та діяльність Г.С.Сковороди • Залишився сиротою в 9 років, виховувався невідомим монахом, мав визначні природні здібності ( голос, пам’ять, розум ), став найосвіченішою людиною своєї доби, українським Сократом, який не тільки проповідував добро, злагоду, справедливість, честь, порядність, а й сам жив за проголошуваними істинами. Його філософська спадщина мала вплив на людей 18- 19 ст., вона актуальна і сьогодні .
  28. 28. Дослідницький • Його мета - дати учням уявлення про історичного діяча, його систему поглядів, діяльність. Оцінні судження формуються в учнів у процесі виконання лабораторно - практичних робіт .
  29. 29. Приклад Теми лабораторно-практичних робіт: ‒Наслідки хрещення Київської Русі князем Володимиром. ‒Вплив діяльності Павла Скоропадського на розвиток України. ‒Вплив «Нового курсу» Ф.Рузвельта на розвиток США.
  30. 30. Накопичувальний Вивчення особистості здійснюється шляхом складання біографічних довідок, але за певною послідовною системою. Вчитель на початку року орієнтує учнів на вивчення певних історичних осіб. Накопичення інформації здійснюється учнями в урочний та позаурочний час, але за певними блоками. На кожен урок учень повинен дати свою порцію інформації. На кінець вивчення конкретного історичного періоду в учня накопичується матеріал, який дає йому змогу досить глибоко зрозуміти певну особистість.
  31. 31. Художньо – публіцистичний • Вивчення особистості здійснюється в процесі вивчення матеріалу підручника, хрестоматії, наукової, та додаткової літератури, закінчується написанням рефератів, повідомлень, есе, творів і мініатюр. • Цей метод не лише сприяє поглибленому вивченню особистості, а й допомагає розвивати творчі здібності дітей. • Приклад – нарис "Опальний князь Свидригайло" (історія України 7 клас).
  32. 32. Складання та використання схем-портретів. При вивченні матеріалу . У такому разі ефективною буде не демонстрація готової схеми, а поступове її складання, синтез способом аплікації . Учні зможуть послідовно "будувати" образ, простежуючи процес формування особистості, її боротьбу з обставинами і самою собою.
  33. 33. Складання та використання схем - портретів. Як творче домашнє завдання. На наступному уроці доцільно організувати конкурс домашніх робіт при перевірці домашнього завдання . Досвід показує, що навіть учні з низьким рівнем знань і мотивації навчання, зацікавившись формою, досить успішно справляються із завданням. Гарні результати дав і такий прийом: опис зовнішнього портрета діяча; його характеристика на основі пам’ятки; характеристика схеми –портрета. Виконуються ці види робіт послідовно різними учнями, і вдумливий слухач зможе значно глибше осягнути долю, внутрішній світ персоналії, в результаті чого проникнути в духовну ауру певної епохи.
  34. 34. Складання та використання схем-портретів. У ході лекцій і особливо на семінарських заняттях Досить ефективним є використання схеми-портрета як наочного інструмента в ході лекцій і особливо на семінарських заняттях чи конференціях, коли учні виступають із повідомленнями про окремі моменти життя й діяльності історичної особи, а схема-портрет слугує завершальним етапом, підсумком заняття.
  35. 35. Складання та використання схем - портретів На підсумкових, повторювально-узагальнювальних уроках. Тут також буде можливим порівняння окремих схем-портретів, наприклад, Ярослава Мудрого і Володимира Великого, І. Мазепи і П. Орлика.
  36. 36. Рекомендації щодо складання схем-портретів •Технологія складання схем-портретів має враховувати вік учнів: наприклад, схеми-портрети в середніх класах повинні бути більш символічними, а в старших – словесними. •Схема-портрет повинна бути завершеною. •Схема-портрет може бути єдиною, цілісною, а може складатися з окремих блоків: блок "Етапи життя", блок "Діяльність" ( наукова, політична, педагогічна ), блок "Сфери життя"( суспільне, особисте), блок "Характер і особисті якості" тощо . •Схема-портрет повинна містити в собі проблему, неоднозначність оцінки діяльності персоналії. •При складанні схеми-портрета до кожного історичного діяча добирається окрема форма, яка найбільше розкриває діяльність цієї особи, доцільним є використання кольорової гами.
  37. 37. Ігровий Вивчення історичних осіб здійснюється через застосування дидактичних ігор: ‒історична реконструкція; ‒«діалог культур»; ‒«інтерв᾿ю».
Категорія: Методичні прийоми | Додав: uthitel (09.05.2019)
Переглядів: 1160 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: