Учительська світлиця

ГРУПОВА РОБОТА Я К ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

У сучасній школі надзвичайно активно застосовують групові форми роботи на уроці та поза уроком.

Групова робота є однією з форм організації спільної діяльності учнів І передбачає тимчасовий поділ класу на групи від 4-х до 8-ми осіб (залежно під віку) для спільного вирішення певних завдань. Учням пропонується обговорити завдання, намітити шляхи його вирішення, реалізувати їх на практиці й, нарешті, представити знайдений спільний результат.

Вивчення педагогічного досвіду, результатів досліджень у сфері педагогічної психології дозволили зробити висновок про те, що групова робота має низку незаперечних переваг. Вона відкриває більші можливості для кооперування, для виникнення пізнавальної колективної діяльності учнів.

Спільна діяльність у групі на основі співпраці — важливий фактор психічного розвитку учасника, що сприяє розвитку міжособистісних стосунків. Засвоєння нової предметності (взаємний обмін способами дії) забезпечує людині успішність в індивідуальній діяльності (з'являється «внутрішній опонент», який контролює й оцінює власні дії).

Оволодіння самою формою співпраці робить людину здатною до встановлення стосунків з оточуючими та з собою. Проте на практиці робота в групах не завжди є ефективною, а часом навіть має протилежний результат: учителі розчаровуються в корисності та доступності для себе й учнів цієї форми роботи, а в школярів виникають або небажання об'єднуватися в групи, або стійке негативне ставлення до групової роботи. Пояснюється це тим, що учні та їхні педагоги психологічно не готові працювати в групі й до організації роботи груп. Тут відкриваються перспективи для співробітництва педагога й психолога, тому що до групової роботи слід спеціально готувати як учителів, так-і учнів.

Переваги групової роботи з учнями

1.   Зворотний зв'язок і взаємопідтримка людей, які мають схожі проблеми.

2.   Полегшення розв'язання міжособистісних конфліктів поза групою.

3.    В обстановці підтримки та контролю учасники тренінгу навчаються новим умінням, експериментують з різними стилями стосунків серед рівних партнерів. Основна мета групової роботи: створення умов для успішної адаптації

учнів до навчальної діяльності.

Завдання групової роботи

1.   Організувати групову діяльність, що відповідає зоні найближчого розвитку учнів, з метою формування в них недорозвинених функцій до рівня вікових норм. Для успішної коригувально-розвивальної роботи необхідно, у першу чергу, звільнити підлітків від відчуття невдачі.

2.   Допомогти підліткам у визначенні їхніх життєвих цілей, налагодити їхні стосунки зі значущими для них людьми, надати їм можливість на власному досвіді відчути успіх.

3.   Сформувати адекватну гнучку самооцінку й ліквідувати прогалину між свідомою «Я-концепцією» і реальним досвідом, що відкидається.

4.   Адаптувати тренінгові технології для учнів і педагогів загальноосвітніх

шкіл.

З позицій системного підходу технологія, що пропонується, повинна стимулювати розвиток і вдосконалення всіх компонентів особистісної зрілості учнів у єдності.

Реалізація особистісно орієнтованої гуманістичної парадигми розвитку особистості припускає як основні умови розвитку особистості задоволення її базових потреб: у комфортних міжособистісних стосунках, що забезпечують задовільний соціальний статус суб'єкта; в розумінні; в наявності життєвих цілей і змістів; в пізнанні навколишнього світу; в реалізації творчого потенціалу. Основна ідея полягає в тому, що людина — сама творець своєї долі, а не іграшка в руках зовнішніх сил і неконтрольованих свідомістю інстинктів, джерело власного розвитку. Формою розвитку особистості з цього погляду виступає самоактуалізація (найважливішим критерієм розвитку людини є ступінь її активності й можливості змінювати соціум у своїх інтересах, реалізація творчого потенціалу). Джерелом розвитку при цьому виступає власна активність особистості.

Принципи організації та роботи тренінгової групи

•    Принцип постійного складу групи. Після початку занять нові учасники не приймаються, якщо хтось із учасників захоче піти, він повинен розповісти про своє рішення групі, обгрунтувати його, отримати зворотний зв'язок від кожного учасника; учасники, які пропустили два заняття, залучаються до подальшої роботи тільки за згодою решти . групи, при цьому прогульникам розповідають про все, що сталося в групі за їхньої відсутності.

•    Принцип комплектування групи. Склад групи — 6-12 осіб.

•    Принцип занурення. Заняття відбуваються 2 рази на тиждень упродовж 1 години. Це обумовлено тим, що багато часу (особливо перші кілька занять) витрачається на емоційне входження учасників до групових процесів. Такий режим дозволяє учасникам систематично й послідовно здійснювати зміни в собі.

•    Принцип свободи вибору й відповідальності за нього. Кожний учасник повинен бути проінформований про те, що він самостійно вибирає: ступінь активності, щирості, довіри в групі, наскільки точно він буде дотримуватися правил групи, чи буде він щось робити для того, щоб одержати те, навіщо прийшов на тренінг. Кожний учасник відповідає за свої вибори. Свобода вибору виявляється в ефективності результатів тренінгу, ставленні групи до цього учасника і його ставленні до себе.

Фази розвитку тренінгової групи

Динаміка містить три традиційні фази: І)   орієнтації та залежності;

2)   конфліктів;

3)   конструктивна.