Учительська світлиця

Урок 13 ТЕМА: Життєвий і творчий шлях ірландського письменника-модерніста Джеймса Джойса. Характерні ознаки його поетики: «потік свідомості», пародійність,

іроніч­ність, інтертекстуальність

 

МЕТА: допомогти учням уявити художній, психологічний портрет письменника, усвідомити модерністські принципи його творчості; розвивати навички сприй­няття різних способів художнього мислення, уміння передавати свої враження від них; виховувати інтерес до літератури, допитливість, культуру мовлення.

 

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації.

 

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «Новий світ — бліде мерехтіння чи буйний квіт?» — ставив собі та всім запитання один із найоригінальніших письменників-модерністів першої половини XX ст. Джеймс Джойс, і на­магався сам знайти відповідь. Зазирнувши в душу людини, її ду­ховний світ, письменник побачив безодню. «Чому всі носяться з таємницями підсвідомого... Людська свідомість приховує в собі значно важливіші секрети, ніж підсвідоме», — писав він. Най­яскравіша новація Джойса — «потік свідомості». Про це та дещо інше йтиме мова на уроці.

2. Оголошення теми й мети уроку
3. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Лекція вчителя

• Джеймс Джойс народився 1882 року в Дубліні, столиці Ірландії, у родині податкового службовця. Від батька успадкував зацікавленість політичним життям, від матері католицький дух. Освіту здо­бував у єзуїтському пансіоні, школі Християнських братів та престижному Бельведер-коледжі. Англійську й італій­ську літератури вивчав у Дублінському католицькому університеті. У студент­ські роки захопився ідеями національ­ного відродження, зблизився з відоми­ми дублінськими митцями. 1900 року Джойс опублікував у лондонському жур­налі «Двотижневий огляд» статтю «Нова драма Ібсена», яка привернула увагу не лише читачів, а й самого Г. Ібсена.

Письменник заробляв на життя при­ватними уроками англійської мови.

У 22 роки Джойс створив збірку новел «Дублінці» й завершив ро­боту над знаменитим психологічним есе «Джакомо Джойс». Жив у Цюріху, Парижі. Вийшли друком його романи «Портрет митця замолоду», «Улісс», «Поминки за Фіннеганом», які здобули пись­менникові світову славу.

На початку Другої світової війни Дж. Джойс переїхав до Швей­царії та 1941 року закінчив свій земний шлях у Цюріху.

Починав писати Джеймс Джойс у реалістичній манері, збагаче­ній елементами імпресіонізму й символізму (15 новел збірки «Ду­блінці»). У психологічному есе «Джакомо Джойс» й автобіографіч­ному романі «Портрет митця замолоду» відображено інтенсивний модерністський пошук письменника. Роман «Улісс», написаний з використанням прийому «потік свідомості», став одним із найви­щих досягнень світової модерністської прози. У романі «Поминки за Фіннеганом» Джойс здійснив спробу «мовної революції», викорис­тавши для словотворчості лексику близько 70 мов. У кожному із цих творів відчутні значні зміни й оновлення в стилі письменника.

 

Запис у зошити

Основні риси модерністського роману

• нове розуміння традиції;
• оголошення прийому «потік свідомості» засобом пізнання інди­відуальності;
• розрив із попередніми культурами;
• відмова від однолінійної залежності причин і наслідків у літе­ратурному творі;
• заперечення всього сталого, постійного;
• визнання центром подій свідомості митця;
• набуття епічністю нових ознак: подіями вважаються враження, асоціації, алюзії;
• зосередженість на процесі відтворення, мові, внутрішній, інди­відуальній свідомості;
• створення зовнішнього світу через сприйняття індивіда;
• відкритість фіналів, багатозначність символів, звертання до «Я» читача.

2. Робота зі словником літературознавчих термінів

«Потік свідомості» — один із провідних прийомів літератури модернізму. Термін належить американському філософу В. Джеймсу, який уважав, що свідомість — це потік, ріка, у якій думки, пе­реживання, асоціації, спогади постійно перебивають одне одного й «нелогічно», спонтанно перетинаються. «Потік свідомості» в ху­дожній літературі є екстремальною формою внутрішнього моноло­гу, яка (часто за допомогою прийому монтажу) імітує безпосередню передачу хаотичного процесу внутрішнього мовлення людини.

Есе (франц. спроба) — нарис у галузі літературної критики, пу­бліцистики тощо, який поєднує підкреслено індивідуальну пози­цію автора з вільним, часто парадоксальним трактуванням пробле­ми (теми). Вирізняється вишуканою формою і передає суб’єктивні враження автора від мистецького твору.

Алюзія (лат. жарт, натяк) — риторичний прийом натяку на за­гальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт у ху­дожньому творі.

Ремінісценція (лат. спогад) — відгомін у художньому творі яки­хось мотивів, образів, деталей із відомого твору іншого автора; ме­лодії якогось іншого музичного твору.

Інтертекстуальність — використання автором текстів, цитат із літературних творів різних епох і народів, часто мовою оригіналу.

Пародійність, пародія — сатиричне, іронічне наслідування кого- або чого-небудь.

Іронічність, іронія — тонке, приховане глузування; художній засіб, у якому зовнішня форма вислову суперечить змісту.

4. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

• Один із найвідоміших творів Дж. Джойса — «роман одного дня» «Улісс». У ньому відтворений «рух життя» через сприй­няття головного героя Леопольда Блума, сучасного Одіссея, що мандрує по Дубліну в пошуках сина. Прочитайте уривки твору й висловіть свої враження.

УРИВОК ІЗ РОЗДІЛУ 13

Ба. Що воно літає? Ластівка? Мабуть, кажан. Гадає, що я де­рево, такий сліпий. Невже в птахів немає нюху? Метемпсихоз. Ві­рять, що можна від горя перетворитися на дерево. Плакуча верба. Ба. Ось він. Потішне звіреня. Цікаво, де він живе. Угорі на дзвіни­ці. Можливо. Висить униз головою серед святих пахощів. Мабуть, його дзвін сполохав. Здається, служба скінчилася. Чути було, як вони старалися. Молися за нас. І молися за нас. І молися за нас. Добра ідея — повторення. Те ж саме в оголошеннях. Купуй нас. І купуй нас. Так, у священиковому домі світиться. їхня скромна трапеза. Пригадую, як я помилився в Тома, оцінюючи маєтність. Насправді двадцять вісім. У них два будинки. Брат Габріеля Кон- роя курат. Ба. Знову. Цікаво, чому вони виходять уночі, як миші. Вони змішаної породи. Птахи скидаються на мишей, які плигають. Що їх лякає, світло чи шум? Краще сидіти тихо. Роблять усе ін­стинктивно, як пташка, що в посуху напилася з глечика, накидав­ши туди камінців...

УРИВОК ІЗ РОЗДІЛУ 18

Атож він-бо ніколи того не робив не просив подати сніданок у ліжко двійко яєць відколи ми мешкали в готелі «Сіті Армз» де він говорив удавано кволим голосом пишаючись як кіт на глині аби повернути увагу тієї старої ковези місис Райордан до якої він думав що втерся в ласку а вона й фартинга нам не залишила все пішло на меси за неї та за упокій її душі такої скупердяги ще світ не бачив шкодувала чотири пенси на метиловий спирт витратити все розка­зувала мені про свої болячки така вже балакуча була все патякала про політику та землетруси та кінець світу нумо спочатку потіши­мося не дай господи аби всі жінки були такі як вона купальники їй не вгодні сукні з викотом їй не вгодні звичайно ніхто її не силував їх носити мабуть вона була така свята та божа бо жоден чоловік на неї двічі оком не накинув сподіваюсь я ніколи не буду на неї схожа як це їй не забагнулося щоб ми собі обличчя позапинали однак вона була певна річ жінка освічена як зачне базікати про свого містера Райордана мабуть він був радий позбутися її...

 

5. Домашнє завдання Знати біографію письменника, характеризувати його творчість.

Вивчити визначення літературознавчих понять.

Прочитати твір «Джакомо Джойс».

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про життя і творчість Дж. Джойса.

VI. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон» Продовжте речення:

• Модерністські пошуки Дж. Джойса справили на мене...

11 клас

ТЕМА: Психологічне есе Джеймса Джойса «Джакомо Джойс», його автобіографічний

характер

 

МЕТА: допомогти учням усвідомити естетично-художні осо­бливості твору; розвивати навички сприйняття мо­дерністських творів, уміння спостерігати за худож­нім полотном, аналізувати його, висловлювати свої враження; виховувати естетичні смаки, любов до мистецтва.

 

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали.

 

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

Літературознавець К. Генієва пише про психоло­гічне есе «Джакомо Джойс»: «На цих шістнадцяти сторінках була апробована нова поетика, за допомогою якої епос людського життя, епос духу й тіла, історії та приватного життя був уміщений у межі одного <...> дня <...>, що розтягнувся до розмірів вічності». Про поєднання «миті» й «вічності», драматизму та іронії, нову поетику в есе «Джакомо Джойс» і йтиметься на уроці.

 

2. Оголошення теми й мети уроку

 

3. Актуалізація опорних знань

1. Розповідь учнів про життя і творчість письменника Джеймса Джойса, його модерністські шукання

 

2. Висловлення учнями вражень від прочитаного есе «Джакомо Джойс»

 

4. Формування вмінь і навичок

 

1. Слово вчителя

Твір «Джакомо Джойс» уважається одним із найкращих зраз­ків малої модерністської прози. Написаний у вигляді низки фраг­ментів, він є своєрідним художньо-щоденниковим літописом істо­рії одного кохання.

Реальною основою сюжету була пережита письменником закоха­ність в Амалію Поппер, його ученицю. Напружений, динамічний, багатий розмаїтими відтінками плин почуттів ліричного героя, який сприймає любовну ситуацію в усій її неймовірній суперечливості й ускладненості численними табу, адже він — зрілий чоловік, до того ж одружений, а вона — молода дівчина; він — учитель, вона — учениця; його ставлення до своїх почуттів — лірично-іронічне, її — трохи кокетливе,— усе це становить зміст твору. Фрагменти, з яких складається есе, фіксують окремі миті любовних взаємин, віддзер­калюють спалахи почуттів героя та відтворюють різні ракурси об­разу коханої. Оскільки художні прийоми модернізму багатозначні, то окремі епізоди можна розуміти як такі, що відбуваються лише в розпаленій уяві ліричного героя. У поетиці твору широко вико­ристовуються імпресіоністичні засоби (враження, «зупинена мить» тощо), елементи «потоку свідомості».

 

2. Спостереження над текстом

 

• Джеймс Джойс створив своєрідний жанр психологічного есе, у якому увага зосереджується на внутрішньому житті особис­тості. Автор сам стає героєм літературного твору. Про це свід­чать факти біографії письменника. Назвіть їх, позначте схема­тично.

 

	Спільне
	ім’я дружина захоплення ученицею робота країна

   

 

Висновок. Автор не тотожний героєві, і це дає можливість вести діалог, показати напружений внутрішній пошук ліричним героєм істини.

• Знайдіть у тексті цитати, які характеризують ліричну героїню як «молоду шляхетну особу»; кокетливу жінку; напівдорослу - напівдитину; закохану.
• Твір починається запитанням «Хто?». Чому?
• Які асоціації викликає у свідомості ліричного героя образ дів­чини? («Лоша», «випещена в неволі птиця», «чорняве курчат­ко», «одаліска», «зоряна гадюка»)
• Знайдіть у творі використані автором прийоми іронії. («Чорня­ве курчатко налякане: зненацька уриває; короткі знічені скри­ки: воно плаче за своєю мамцею, досвідченою квочкою»)
• Дослідіть, які кольори переважають в описах, який створюють настрій, враження? (Фіолетовий, рожевий, сірий, темний, опа- левий, чорний та ін. — залежно від настрою)
• Знайдіть слухові, тактильні та інші образи, з ясуйте їхню роль. (Короткий смішок, прохолодна розмова, підбори вистукують пустку тощо)
• Знайдіть описи гами почуттів ліричного героя. (Можливо, по­ява «її» — зародження почуттів — вагання — переживання її хвороби — докори сумління через дружину — взаємність — роз­лука — згасання почуттів)
• Знайдіть приклади використання «потоку свідомості», елемен­тів пародійності, інтертекстуальність.

 

3. Складання схеми психологічного портрета автора за твором