Учительська світлиця

ТЕМА: Життєвий і творчий шлях французького поета Ґійома Аполлінера. «Лорелея» «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй»

МЕТА: допомогти учням з’ясувати етапи життя й творчості поета, його естетичні погляди, риси модернізму й авангардизму; розвивати навички виразного чи­тання, аналізу ліричних текстів, висловлення своїх уподобань і вражень; виховувати гуманістичний сві­тогляд, несприйняття війни та розбрату між людьми.

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали, каліграми.

ХІД УРОКУ

• Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

Ґійом Аполлінер, із творчістю якого ми будемо зна­йомитися на уроці, — французький поет-авангардист, поет-новатор, якому належить низка художніх відкриттів у європейській ліриці. Нерідко його новаторство розглядають на формальному рівні, маю­чи на увазі відмову від пунктуації, створення віршів-каліграм, напо­внення фольклорних жанрів сучасним змістом. Але суть поетичної реформи Аполлінера значно глибша. Він запропонував новий підхід до розуміння поезії, уважаючи її засобом «пізнання життя й люд­ського “Я”». «Ні, не варто шукати сум у моїй творчості, а лише саме життя, постійну, усвідомлену волю до життя, до розуміння, до знан­ня його і вираження цього знання»,— писав Аполлінер.

2. Оголошення теми й мети уроку
3. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

♦ Розкажіть про модерністські, авангардистські течії в європей­ській поезії кінця XIX — початку XX ст., висловте своє став­лення до новаторських пошуків у царині поезії.

♦ Змалюйте «психологічний портрет» Р. М. Рільке, розкажіть про особливості його творчості; прочитайте вірші й зробіть їх короткий літературознавчий аналіз.

4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

— Як бачимо, поезія кінця XIX — початку XX ст. непроста, як саме життя. Але вдумливий читач обов’язково знайде в ній глибо­кий зміст і красу, відгомін своїх думок, навіть відчує «смак» слова. Ось послухайте.

Виразне читання учителем поезії Ґ. Аполлінера «Міст Мірабо»

— Краса й неповторність, чи не правда? Ці рядки належать Ґійому Аполлінеру. Справжнє його ім’я — Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький. Народився він 1880 року в Римі. Його мати була дочкою польського емігранта і мала родовий маєток у Білорусії під Новогрудкою, по сусідству з Міцкевичами. До 9 років Аполлінер жив у Італії; потім його від­правили вчитися в Монако. Він часто був у Каннах та Ніцці, де мав друзів і пережив свою першу закоханість. 1899 року Костровицькі переїхали до Парижа, де Аполлінер прожив більшу частину свого життя, хоч його статус як громадянина Франції тривалий час був невизначеним, що дуже його засмучувало.

У Парижі Аполлінер нерідко бідував, жив на випадкові заро­бітки. Нарешті влаштувався приватним учителем. Почав писати й друкуватися під різними псевдонімами. Перша поетична збірка мала назву «Бестіарій» («Звіринець»). У підзаголовку стояло: «Кор­теж Орфея», тобто почет диких звірів, що покірно йшли за співцем.

• Пригадайте, яким даром володів Орфей. (Орфей зачаровував своїм ми­стецтвом природу, звірів, весь світ.)

Своє мистецтво Аполлінер теж ува­жав своєрідним орфізмом, що впливав на духовний стан світу, допомагаючи приборкати «звірів сучасності» — війну, розбрат, насильство. Поняття «орфізм» Аполлінер уперше використав у книзі «Художники-кубісти» (1913). Прагнучи підкреслити «перетворювальний» ха­рактер поезії, він уживав цей термін і пі­зніше стосовно своєї творчості. У 31 рік письменника заарештовують, несправедливо звинувативши у ви­краденні з Лувра знаменитої «Джоконди» Леонардо да Вінчі. Він перебував у в’язниці всього тиждень, але пам’ятав цю неприєм­ність усе життя.

У 1900-х роках Аполлінер захопився кубізмом, товаришував з художником Пабло Пікассо. Для кубізму характерні розкладан­ня предметів і форм на геометричні фігури, вільна комбінація їх відповідно до задуму митця, а також симультанеїзм (франц. одно­часний) — зображення в одній площині різноманітних об’єктів, віддалених, не пов’язаних між собою образів, мотивів, вражень.

2. Огляд учнями виставки репродукцій картин П. Пікассо, висловлення свого враження, відшукування рис «кубізму»

3. Продовження слова вчителя

— Але Ґ. Аполлінер не обмежувався рамками кубізму чи будь- якої іншої течії. Його поетичне новаторство було значно ширшим і надзвичайно багатогранним. Поет дивовижно вмів поєднува­ти фантастику та сатиру, героїку й інтимність, трагічне, комічне і ліричне. Аполлінер називав своє мистецтво «новим реалізмом», «надреалізмом», «сюрреалізмом». Він поєднував у творчості смі­ливі новації з давніми традиціями, лірику з прозою, історію з мі­фом. Нерідко відмовлявся від пунктуації, щоб посилити динаміку вірша, звертався до верлібру та монтажу як способу поєднання різ­номанітних елементів із метою відобразити розмаїття життя.

• Пригадайте, що таке «верлібр». (Система віршування без рими, суворого поділу на строфи, сталого ритму.)

1913 року вийшла друком збірка Ґ. Аполлінера «Алкоголі. Ві­рші 1898-1913 рр.», що увібрала в себе все найкраще, створене письменником за 15 років. Але сучасники не сприйняли її, надто новаторською вона була за змістом і формою («Алкоголі» — «жит­тя палюче, як спирт»).

Коли почалася Перша світова війна, Аполлінер добровільно записався в армію. Служив спочатку в артилерії, потім у піхоті, був поранений у голову осколком снаряда. Поет не припиняв твор­чості. У його ліриці з’являються антивоєнні мотиви, занепоко­єння через занепад віри, гуманістичних цінностей. Це знаходить відображення в збірці «Каліграми. Вірші Миру і Війни» (1918). Каліграми-вірші написані так, що їхні рядки утворюють певний малюнок.

Ослаблений після тяжкого поранення, Аполлінер захворів на іспанку й помер 1918 року. Лише наступні покоління належно оці­нили творчій доробок поета.

4. Виразне читання вчителем поезії «Лорелея»

Бесіда за змістом вірша

• Пригадайте народну німецьку легенду про Лору та Лорелею з поезії Г. Гейне. (За народною німецькою легендою Лору, бідну красуню, покохав багатий лицар. Через підступність його ма­тері закохані розлучилися, і Лора вирішила помститися. За до­помогою бога Рейна вона перетворилася на чарівницю-русалку, що зваблювала чоловіків дивовижним співом. Наречений Лори, зачарований її піснями, кинувся в річку, щоб дістатися скелі, де сиділа дівчина, але хвилі накрили його. Рятуючи коханого, загинула й Лора. У Гейне легенда про Лорелею (Лора — діва, лей — скеля) — метафора внутрішнього світу ліричного героя, який задумливо й задушевно розповідає про свої переживання, відображаючи різні грані кохання — його красу, чарівність, стихійну силу та фатальність.)

♦ Який епізод лежить в основі вірша Ґ. Аполлінера «Лорелея»?

♦ Як замальовується світ у вірші?

♦ Визначте основний конфлікт твору.

♦ Охарактеризуйте образ Лорелеї (портрет, художні засоби, ху­дожні деталі, мову героїні).

♦ Яка ідея утверджується в поезії?

5. Повторне виразне читання поезії «Міст Мірабо»
6. Повідомлення учня про Марі Лорансен, дівчину Аполлінера

— Поезія «Міст Мірабо» присвячена Марі Лорансен, з якою поет познайомився 1907 року. їй було двадцять два роки, йому — двадцять сім. Марі — художниця, писала й вірші. їхні стосунки тривали п’ять років, і, за словами митця, «можливо, були найваж­ливішими» для нього. Але закоханим не судилося бути разом. У ві­рші відтворений не лише сум розлуки, а й роздуми поета про саме життя, про плин часу. До речі, у Марі теж був вірш, присвячений розлуці з Ґ. Аполлінером.

7. Виразне читання вірша Ґ. Аполлінера «Зарізана голубка й водограй»
8. Перегляд каліграм поета

Бесіда за змістом вірша та виконання завдань

♦ Визначте основну тему й основну думку вірша.

♦ У якій формі написаний цей вірш, чи додає щось до розкриття змісту його малюнок?

♦ Визначте функцію антитези у вірші.

♦ Поясніть образ «раненого» сонця на «багрянистому горизонті».

♦ Хто згадується у вірші, чому? Чи сподівається ліричний герой почути відповіді на свої запитання? Як називається цей худож­ній засіб?

♦ Розкрийте символічне значення образів зарізаної голубки та водограю.

5. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

Прокоментуйте рядки з поезії Ґ. Аполлінера «Кортеж».

Ішов кортеж, а де ж моє у ньому тіло?

О, стільки їх пройшло, і всі оті — не я.

По дрібці скинулись мені на повне я.

Мене, як вежу ту, потроху будували

О, завдяки всім тим тілам, речам, вікам,

Нарешті я постав, з’явивсь, нарешті, сам.

6. Домашнє завдання

Розповідати про життя і творчість поета Ґ. Аполлінера. Виразно читати й аналізувати його вірші.

Вірш «Міст Мірабо» вивчити напам’ять (або інший за вибором).

7. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

Відкриттям для мене було