Учительська світлиця

ТЕМА: Презентація творчого проекту «Художні світи росій­ських поетів “срібної доби”

В. Маяковського, М. Гумільова, О. Мандельштама, М. Цвєтаєвої, С. Єсеніна»

 

МЕТА: ознайомити учнів із широким колом поетів «срібної доби»; допомогти усвідомити ідейно-художні особли­вості їхньої творчості; розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою, уміння працювати колективно й індивідуально, виявляти творчі здібності; виховувати учнів на найкращих поетичних зразках.

 

ОБЛАДНАННЯ: портретна «галерея» письменників «срібної доби», виставка книг, ілюстративні матеріали, аудіо-, відео- записи, репродукції картин художників цієї доби.

 

ТИП УРОКУ: комбінований (презентація творчого проекту).

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Говорячи про «срібну добу» російської літератури, ми не можемо обійти увагою такі імена, як В. Маяковський, М. Гумільов, О. Мандельштам, М. Цветаєва, С. Єсенін та інші. їхня твор­чість — це особлива неповторна сторінка не лише російської, а й сві­тової літератури, а їхня доля здебільшого трагічна, як і вся та доба. Робота над проектом дозволила вам заглибитися в окремі теми, творчо їх опрацювати. На сьогоднішньому уроці перед вами стоїть завдання зацікавити однокласників, поділитися з ними здобутими знаннями.

 

2. Оголошення теми й мети уроку
3. Презентація дослідницько-творчого проекту «“Срібна доба” російського письменства»

Учитель заздалегідь об’єднує клас у творчо-дослідницькі групи, завдання яких — знайти й опрацювати мате­ріали про письменників «срібної доби».

До складу груп входять біографи, літе­ратурознавці, ілюстратори, редактори відеогазет (відеопрезентацій), декламатори.

Рекомендації для творчих груп

• Маяковський (1893-1930)

1. Урахувати такі особливості поетич­ного світу В. Маяковського:

• настрої заперечення існуючої дійснос­ті; відмови від спадщини минулого — старої культури, мистецтва, традицій;

• пафос революційного перетворення світу та мистецтва, спрямованість

в утопічне майбутнє;

• зображення «світу цивілізації», життя сучасного мегаполіса; урбаністична тематика, відтворення мови вулиці;

• віра в перетворювальну силу поезії та революційну місію поета-оратора;

• звернення до колективного «ми», агітаційні тенденції, гіпербо­лізація;

• оновлення поетичного образу, рядка, ритму і рими.

 

2. Використати вислів літературознавця О. Михайлова: «Маяков­ський чекає на нас, зухвалий і беззахисний, войовничий і враз­ливий, звеличений і облаяний, трагічний і прекрасний».
3. Прочитати і зробити аналіз віршів: «А ви змогли б?», «Послу­хайте!», «Лілічко!» та ін.
4. Виписати крилаті вислови із творів Маяковського, наприклад: «А ви // ноктюрн // змогли б заграти //на флейті заржавілих ринв?», «Якщо зірки засвічують... — виходить — це комусь тре­ба?» та ін.
5. Підготувати інсценівку.

Учасники: журналіст, Володимир Маяковський.

Журналіст. Товаришу Маяковський, поясніть, чому ви в цен­трі всього ставите своє «я»?

Маяковський. У центрі якось помітніше.

Журналіст. Ось я особисто вас не розумію.

Маяковський. Це ваша біда й вина.

Журналіст. Ваші вірші мені незрозумілі.

Маяковський. Байдуже, ваші діти їх зрозуміють.

Журналіст. Ні, і діти мої їх не зрозуміють.

Маяковський.А чому ви так переконані, що діти ваші підуть у вас? Можливо, у них мати розумніша, а вони будуть схожі на неї.

Журналіст. Маяковський, чому ви завжди так себе хвалите?

Маяковський. Мій товариш по гімназії Шекспір завжди ра­див: говори про себе тільки добре, погане про тебе скажуть друзі.

Журналіст. Маяковський, ваші вірші не хвилюють, не грі­ють, не заражають.

Маяковський. Мої вірші не море, не піч і не чума.

Журналіст. Чого ви хочете?

Маяковський. Я хочу майбутнього сьогодні!

 

1. Відзначити, що це представник акме­їзму. Створив цех поетів на противагу культу Вічної Жіночності, що панував у ліриці російських символістів, об­стоював принципи «поезії мужності». Творчість позначена впливом неоро­мантизму. Приділяв велику увагу про­блемам поетичної майстерності та тех­ніці віршування.
2. Прочитати вірш «Канцона», зробити його аналіз. Використати висловлюван­ня М. Гумільова: «...Прекраснівірші, як живі істоти, входять у коло нашого жит­тя, вони то повчають, то кличуть, то бла­гословляють...» та ін.
3. Риси творчості: новизна, сміливість поезії, гострота почуттів, схвильованість думки.

 

О. Мандельштам (1891-1938)

1. Відзначити, що О. Мандельштам — поет, прозаїк, есеїст, теоретик і прак­тик акмеїзму. Для його творів харак­терна культурологічна масштабність, класицистична чіткість ліній, пла­стичність і монументальність образів.
2. Прочитати й зробити аналіз віршів «Безсоння. І Гомер. Шатри тугих ві­трил...», «За розбурхану доблесть майбутніх віків...», «Загубився у небі я, — де я?» та ін.
3. Використати відповідь Мандельштама на запитання, що таке акмеїзм: Осип Мандельштам

«Туга за світовою культурою». «Кож­не слово є пучком смислів, і смисл по­ширюється від нього в різні боки».

 

М. Цветаєва (1892-1941)

1) Урахувати, що це поетеса, автор по­етичних драм, есе, перекладач. Її лі­рику відзначає сповідальний пафос, романтичний розмах почуттів, досто­вірна передача стихії внутрішнього життя, зв’язок із фольклорною тради­цією, мовні експерименти (із синтак­сисом, морфемами). У центрі поетичного світу Цвєтаєвої — «Я» ліричної героїні, що прагне поєднати «життєтворчість» з поетичним ре­меслом, висловити свою безмірність «у світі мір», виявити в ху­дожньому слові, яке наділяється магічною силою, потаємну сутність буття. Для творів М. Цвєтаєвої характерні не мелодій­ність, а дисгармонійність, поривання, різка зміна настроїв.

2) Прочитати й зробити аналіз віршів «Не самозванка — господи­ня я...», «Не розвести нас ворожнечі...» та ін.

3) Використати висловлювання М. Цвєтаєвої: «І найкращим чи­ном поет прислужиться своєму часові, якщо дасть йому через себе сказати, сказатися».

 

С. Єсенін (1895-1925)

1) Поет, якого відносять до «новоселянських». Прихильник імажи­нізму. Провідні теми: любов до батьківщини, до землі; замилуван­ня природою, милосердне ставлення до тварин. Уболіває за долю села, яке стискує «залізна рука» міста (трактори, залізниця та ін.). Багато любовної лірики. Вірш ме­лодійний, легкий, емоційно наснаже­ний, близький до народної творчості.

2) Прослухати пісні на слова С. Єсеніна.

3) Прочитати й зробити аналіз поезій:

«Отговорила роща золотая...»; «Не жалею, не зову, не плачу...»; «Шаганз тьі моя, Шаганз» та ін.

4) Використати висловлювання О. Бло­ка про С. Єсеніна: «Вірші свіжі, чис­ті, голосисті...», М. Тихонова: «Ві­рші Єсеніна не можуть постаріти. Бо в них тече “вічно молода кров вічно живої поезії”».