Учительська світлиця

ТЕМА: Поетичний практикум. Аналізування синтетичного вияву новітніх течій і тенденцій у західноєвропей­ській поезії кінця XIX — початку XX ст., представле­ній творчістю Р. М. Рільке, Ґ. Аполлінера, Ф. Ґарсія Лорки

МЕТА: допомогти учням розкрити поняття «модернізм», «авангардизм» у поезії; розвивати навички ілюстру­вання принципів і положень літературних напрямів прикладами з конкретних поезій; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей, естетичні смаки, любов до поезії.

ОБЛАДНАННЯ: портрети письменників, художні тексти, ілюстративні матеріали.

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

«Поезія — одночасно Слово і Музика... Словом вона промовляє і мислить. Музикою співає і марить», — говорив С. Мерріль. Про значення слова і красу музики в поезії ми будемо розмір­ковувати на сьогоднішньому уроці.

2. Оголошення теми й мети уроку

3. Робота над темою уроку

1. Поетичний практикум

— У своєму творчому становленні Р. М. Рільке пройшов основні етапи розвитку літератури кінця XIX — початку XX ст. від симво­лізму до вершини неокласичної модерністської поезії.

♦ У його поезії можна знайти багато різних мотивів. Поєднайте уривки з віршів із мотивами, які вони виражають (див. табли­цю далі)

Для довідок: 1 — б); 2 — в); 3 — а)

• Знайдіть у сонеті Р. М. Рільке «Ось дерево звелось...» образи - символи, алегорії, поясніть їхнє значення в естетиці симво­лізму. (Орфей — узагальнений символ мистецтва. Дерево — духовна еволюція світу, його зростання. Хижа, храм — мале, велике, шлях до зростання. Темний ліс, повний хижих звірів,— це людство, що втратило духовні цінності; темрява — утра­та ідеалу; храм — піднесення високої, божественної мудрості.)

• Визначте, у чому «орфізм» творчості Р. М. Рільке. (Думка про те, що мистецтво одухотворює кожну річ, людину і навіть звіра. Воно має чарівну силу, яка єів Бога,— здатність перетворювати світ.)

♦ Порівняйте різні переклади сонета Р. М. Рільке «Ось дерево звелось...» (М. Лукаша, М. Бажана, В. Стуса), висловте свої упо­добання.

Творчість Ґійома Аполлінера — це шлях від неоромантизму до кубофутуризму. Дослідники його творчості знаходять і риси символізму. Сам поет називав себе сюрреалістом.

♦ Порівняйте вірші «Лорелея» Г. Гейне та Ґ. Аполлінера.

Г.Гейне Ґ.Аполлінер

Схожість

Міф як спосіб розкриття внутрішнього світу героя; наближення міфу до сучасності; утвердження цінності людської особистості

Відмінність

♦ Які проблеми, крім кохання, порушуються у вірші Ґ. Аполлі­нера «Міст Мірабо»? (Життя і смерті, тлінності й вічності, існування особистості)

♦ Розкрийте символіку образів цієї поезії.

• Сена — ... (уособлення життя і часу, у якому зрештою все минає — і надії, і кохання, і розчарування);

• годинник, зміна дня і ночі — ... (час, його плинність і вічність);

• міст — ... (символ кохання і символ вічного, непідвладного часу зв’язку між минулим і прийдешнім).

♦ Поєднайте художні засоби й уривки поезій.

♦

Для довідок: 1 — г; 2 — а; 3 — в; 4 — б.

♦ Як ви думаєте, що відповіла у віршованій формі Ґ. Аполлінеру Марі Лорансен, з якою він розлучився і написав із цього приво­ду вірш «Міст Мірабо»?

Порівняйте свої припущення з текстом вірша російською.

* * *

Не просто печальная,

А скорбящая.

Не просто скорбящая,

А несчастная.

Не просто несчастная,

А страдающая.

Не просто страдающая,

А покинутая.

Не просто покинутая,

А сирая.

Не просто сирая,

А изгнанная.

Не просто изгнанная,

А мертвая.

Не просто мертвая,

А забытая.