Учительська світлиця

ТЕМА: Нові тенденції у світовій літературі 1960-1970-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної про­зи, поезії, драматургії, літератури факту та вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики й антиутопії. Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини XX ст.

 

МЕТА: ознайомити учнів з новими тенденціями у світовій літературі, розвитком різних жанрів, виникненням постмодернізму в останній третині XX ст.; розвивати навички самостійного пошуку інформації, її оформ­лення та представлення; уміння виділяти головне, сприймати інформацію на слух, складати опорні кон­спекти; виховувати допитливість, любов до літерату­ри, естетичний смак; розширювати кругозір учнів.

 

ОБЛАДНАННЯ: карта світу, книжкова виставка, ілюстративні мате­ріали.

 

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

У мистецтві XX ст. безперервно відбуваються вза­ємодія і взаємозбагачення різних літературних течій і напрямів, навіть боротьба за утвердження. Так, Бертольд Брехт звинувачу­вав модерністів у пропаганді «відчаю і безсоромного пристосовни­цтва», а Ежен Йонеско стверджував: «Я дедалі більше схиляюся до висновку, що реалізм є брехливим та ірреальним, що справжнім є те, що ввижається».

У 50-60-х рр. виявився творчий потенціал «театру абсурду», «нового роману», західнонімецької «лірики-модерн», інших мо­дерністських течій. Так, «абсурдисти» в драматичних творах тя­жіли до універсальності висновків, зображували життя у формах алегоричних, умовних.

Мистецтво для них було певним символом життя, а художнє зо­браження не мало конкретно визначених просторово-часових меж. Проте саме таке зображення виявило в сьогоденному вічне — об’єкт творчості.

У тонкощах розвитку світового літературного процесу другої половини XX ст. ми й спробуємо розібратися на уроці.

 

2. Оголошення теми й мети уроку
3. Актуалізація опорних знань

1. Розповіді учнів про «двополюсний світ» після Другої світової війни, тематику творів світової літератури, джерела її збагачення
2. З’ясування питання про те, що таке екзистенціалізм, чому й де він виник

 

4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Міні-лекція вчителя

— У світовій літературі 1960-70-х рр. з’явилися нові явища і тенденції: активізувалися провідні жанри інтелектуальної про­зи — роман-парабола, роман-міф, роман-есе, роман-діалог, а та­кож роман-біографія, роман-репортаж, роман-щоденник, роман-розслідування та ін., «література факту», яка впли­нула на белетристику. Набули поширення наукова фантастика та жанр антиутопії.

В останній третині XX ст. модернізм переріс у постмодернізм.

 

2. Робота зі словником літературознавчих термінів

Постмодернізм — напрям у літературі та мистецтві другої по­ловини XX ст. Для прихильників постмодернізму характерні роз­чарування в ідеалах та сумніви в загальноприйнятих цінностях, критичне ставлення до раціональних засад буття, розуміння не­однозначності та суперечливості світобудови.

Провідними ознаками постмодерністського стилю є тотальне висміювання, гра з «чужим» текстом, суміш різноманітних стилів, використання елементів масової літератури тощо.

3. Повідомлення учнів про роман-параболу, роман-міф, роман-есе, роман-діалог, роман-біографію, роман-репортаж, роман-щоденник, роман-розслідування, «літературу факту», наукову фантастику, антиутопію

Коментар

У літературі представниками неореалізму були А. Моравіа,

• Пратоліні, К. Леві, Е. де Філіпо та ін. їхнім творам притаманні документалізм, відчутне ліричне «Я» письменника, який є свідком або учасником описуваного, прийоми кінематографічності.

 

4. Слово вчителя

— Після Другої світової війни виникло непересічне мистецьке явище — італійський неореалізм. Його представники сповідували простоту мови, лаконічність, доступність оповіді. Твори неореаліс­тів тяжіли до документального опису реальних подій, предметом їхнього художнього дослідження стала людина соціальних низів, яка протистояла бездуховності навколишнього світу. Неореалісти вболівали за «маленьку» людину, співчували їй.

60-70-ті рр. XX ст. — це час розквіту і так званого «магічного реалізму», що сміливо поєднував реалістичні й символічні узагаль­нення, життєву, навіть побутову достовірність і міф, національну своєрідність та універсальність, раціональне, дидактичне й ірра­ціональне, містичне.

«Магічний реалізм» дав світові блискучих майстрів слова, найвидатнішим серед яких є Ґабріель Ґарсія Маркес. Цей колум­бійський письменник приголомшив художній світ XX ст. своїми романами, і найвідоміший серед них — «Сто років самотності». Звернувшись до народно-міфологічної фантастики, він створив фантастичний усесвіт, який міцно переплітається з історичними реаліями латиноамериканського континенту.

 

5. Закріплення знань, умінь і навичок

Проаналізуйте!

♦ Прокоментуйте висловлювання Вільяма Ґолдінґа, англійського письменника, лауреата Нобелівської премії 1983 року, автора роману «Володар мух»: «За свого життя я не раз був вражений і приголомшений, довідавшись, що ми, люди, можемо виробля­ти одне з одним... Я переконуюся, що людству боляче, це й пере­ймає всі мої думки».

 

6. Домашнє завдання

Розповідати про основні тенденції, жанри світової літератури другої половини XX ст.

Скласти опорний конспект.

 

7. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

• Письменник X. Л. Борхес писав: «Книга — предмет, без якого я не мислю життя...»