Учительська світлиця

УРОК 24. Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш. Бодлера («Відповідності», «Вечорова гармонія»). РМ. Виразне читання віршів митця напам'ять

Мета — формувати компетентності: предметні (розуміння ідейно-художніх особливостей, естетичної привабливості поезії Ш. Бодлера; навички аналізування поетичних творів, роботи з художнім словом; інтерес до поетичного слова; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування в колективі; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; світогляд).

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: портрет поета, різні переклади його творів.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІI. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Більшість сучасників називали Бодлера аморальним, небезпечним богохульником, анархістом, напівбожевільним. Поет та критик Теодор де Банвіль говорив про нього інше: «Якщо можна назвати людину приємною, то найбільшою мірою це стосується Бодлера. Погляд його сповнений життя і думки... Коли я слухав його швидке, вишукане мовлення, мовлення справжнього парижанина, мені здавалося, що з очей моїх спадає полуда, що переді мною відчиняється безмежний світ мрій, образів, ідей, величних пейзажів...». На чиєму боці правда — з’‎ясовуватимемо сьогодні.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Евристична бесіда

· Які цикли містить збірка Ш. Бодлера «Квіти зла»?

· Складіть схему мотивів книги «Квіти зла».

Очікуваний результат

· Які вірші заслуговують на окрему увагу в циклі «Сплін та ідеал»?

· Поясніть значення слова сплін.

2. Словникова робота (запис до зошитів)

Сплін (у перекладі з англ. — селезінка) — тоскний, пригнічений настрій, туга, хандра (у давнину пояснювали хворобою селезінки).

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

— Не кожного з тих, хто вміє писати римовані рядки, можна назвати поетом. Та й чи багато людей прагнуть бути справжніми поетами? Адже поет — це не тільки слава, визнання, шанувальники, це ще й ризик бути незрозумілим більшістю, перетворитися із «володаря блакиті» на безпомічну забавку для оскаженілого натовпу. Бодлер не боявся бути поетом, тому його поезія вражає своєю щирістю і болем навіть через століття.

2. Декламування поетичних творів (за випереджальним домашнім завданням)

(Учень (учениця) декламує вірш Ш. Бодлера «Відповідності».)

3. Евристична бесіда

· Як розкрито у цій поезії ідею відповідностей?

· Розкрийте зміст метафори ліси символів.

· У яких рядках змальовано картину суцільної гармонії?

· Як передано у цьому творі взаємини людини й природи?

· У якій формі написано вірш? (Сонет.)

· Поясніть, чому цей твір називають маніфестом символізму.

4. Слово вчителя

— Дослідник творчості Бодлера Ґастон Башляр застерігав від сприйняття сонета «Відповідності» як твору пейзажної лірики — його зміст значно глибший: «У двох єдностях — темної ночі і ясного дня — виявляється одвічна подвійність добра і зла. Усе, що є широкого, неоднозначного у темряві ночі і ясному дні, не дає змоги зупинитися або тільки на темряві, або тільки на світлі». Про це ж писав і сам Бодлер: «Весь видимий світ є лише арсеналом образів і знаків, яким уява відводить місце і визначає відносну ціну» навіть у віршах, де поет справді милується красою пейзажу, він не може позбутися відчуття «темного змісту речей» — «широкого і чорного небуття».

5. Декламування поетичних творів (за випереджальним домашнім завданням)

(Учень (учениця) декламує поезію Ш. Бодлера «Вечорова гармонія».)

6. Евристична бесіда

· Яке враження справив на вас цей твір?

· Що утворює картину вечорової гармонії?

· Назвіть кольори і звуки, які відтворює поет. Як вони пов’‎язані між собою?

· Яку функцію виконують повтори рядків?

· спробуйте передати словами музику бодлерівської «вечорової гармонії».

7. Слово вчителя

— У поезії Бодлера вражають сугестія (навіювання певного емоційного стану) і магія образів, характерні для творів символістів . Читач не тільки «бачить» кольори предметів, а й відчуває їхні форми, насолоджується дивними звуками. Вечорова гармонія постає як симфонія почуттів («стебло співає росне», «цвіт димує в тишині».) Мелодії мають запахи («запашні», від них «очманіння млосне»). Лунає казкова музика — грає меланхолійний вальс, а стоголосе серце підспівує та «тремкоче» скрипкою Прихід ночі порівнюється з урочисто-піднесеною літургією («цвіт димує... мов кадило»; «небеса високі і смутні... як вівтар»; обличчя коханої ліричного героя «сяє, мов потир» (потир — церковна чаша)). Божественне начало контрастує з язичницьким уподібненням заходу сонця до його кривавого самогубства («упало в кров свою світило життєдайне»). Повторювання тих самих рядків (кожна наступна строфа починається з другого рядка попередньої, деякі рядки одних строф переходять до інших) нагадує ворожбитське заклинання. Видовище вечора перетворюється на споглядання гри містичних сил, боротьби світла й темряви. А загальна атмосфера поезії створює глибинне відчуття гармонії.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Творча робота

Учитель. Про збірку «Квіти зла» поет говорить: «У цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце. Усю свою ніжність, усю свою релігію (вивернуту). Усю свою ненависть...». І пояснює витоки: «Ще в ранньому дитинстві я мав у своєму серці два протилежних відчуття: жах перед життям та захват від життя»; «лише сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює свічадо найвищих ідеалів».

А ось відгуки представників наступних поколінь:

• ««Квіти зла» Ш. Бодлера — це квіти, що виросли в нашій суперечливій душі на ґрунті жорстокого ХХ століття» (Олександр Олесь);

• «Книга ця — душа і життя поета цілком, із його лазуровими мріями, його культом краси, його шаленими пристрастями. Це глибоко символічна біографія поета» (О. І. Урусов).

• Оберіть вислів, який є найближчим до вашого розуміння збірки «Квіти зла» Ш. Бодлера, розкрийте його значення відповідь аргументуйте.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

· Продовжте речення: «У поезії Ш. Бодлера мене приваблює...».

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: уміти виразно читати, аналізувати поезії Ш. Бодлера; визначати літературні напрями за їх ознаками; написати твір (есе) за поезіями Ш. Бодлера (на одну з тем: «Конфлікт ідеалу й дійсності в поезії Ш Бодлера», «Культ краси в ліриці Ш. Бодлера», «Трагізм становища поета у світі (бодлерівська концепція митця в поезії «Альбатрос»)», ««Квіти зла» Ш. Бодлера — символічна біографія поета», «Жорстокий моральний урок поезії Ш. Бодлера»).

Випереджальне (індивідуальне): підготувати повідомлення про художників-імпресіоністів, філософів-модерністів

ДОДАТОК ДО УРОКУ

Методичний коментар (на допомогу вчителеві)

Вірш «Відповідності» — своєрідний маніфест символістів — було написано 1855 р.; у всіх виданнях збірки «Квіти зла» він четвертий у циклі. У цьому вірші зв’‎язку між людиною і символом передує натяк про «неясні слова», тобто про затемнення змісту слів.

І ці «неясні слова» бентежать людину, адже вона не може осягнути таємниці природи лише розумом, вона може заплутатися у «лісі символів», як у своїй підсвідомості тому крізь них людина йде і в них людина тоне.

Образи й метафори використано не для опису конкретних реалій, предметів та фактів, а для символічного позначення ними певних ідей, універсальних явищ буття. Це зумовило в бодлерівській поетиці тенденцію до переростання образів у символи, а також прагнення навіювання читачеві певних настроїв та душевних станів.