Урок 21. УГОРЩИНА, РУМУНІЯ ТА БОЛГАРІЯ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на історичній карті новоутворені держави після розпаду багатонаціональних імперій; перебіг подій Угорської революції;

• характеризувати процес становлення авторитарних режимів у Східній Європі;

• порівнювати розвиток країн із демократичним й авторитарним режимами;

• описувати ключові події історії країн Центральної та Східної Європи;

• давати оцінку діяльності М. Горті, короля Кароля II, царя Бориса III;

• тлумачити та застосовувати поняття й терміни: авторитаризм, королівська диктатура.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть військово-політичні союзи, у складі яких були Болгарія, Угорщина та Румунія.

2. Якими були наслідки Першої світової війни для Болгарії, Угорщини та Румунії?

Робота з картою

• Розглянути карту «Європа після Першої світової війни» та «Європа в 1933-1939 рр.» і виконати завдання.

1. Які території увійшли до складу Румунії після Першої світової війни?

2. Які території втратила Болгарія за Нейїським договором? До складу яких держав потрапили ці території?

3. Які території втратила Угорщина за Тріанонським договором? До складу яких держав потрапили ці території?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з поняттями

«Залізогвардійці» — члени профашистської організації «Залізна гвардія» в Румунії, що орієнтувалися на нацистську Німеччину. 1938 р. вождів «залізогвардійців» звинуватили у змові проти короля і вбили.

«Гортизм» — режим М. Горті в Угорщині 1920—1944 рр., де поєднувалися авторитаризм, диктатура та елементи парламентської демократії. Спирався на систему легальних і таємних союзів, товариств.

Балканська Антанта — військово-політичний союз Грецької республіки, Королівства Румунія, Королівства Югославія та Туреччини, створений 1934 р. під впливом Франції для збереження територіального status quo на Балканах.

Проблемне запитання

• Як ви вважаєте, який шлях розвитку обрали названі країни після Першої світової війни — авторитарний чи демократичний? Свою думку обґрунтуйте, наводячи конкретні факти.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичною інформацією

• Працючи в групах, учні мають ознайомитися з інформацією й відповісти на запитання.

1-ша група. Угорщина

1. Угорщина як важлива частина Австро-Угорщини брала активну участь у Першій світовій війні. Але глибока криза, що охопила країну в останній рік війни, призвела... до піднесення антивоєнного руху. Провідну роль у цьому русі відігравав угорський граф М. Карої, який у роки війни створив партію незалежності. За ініціативи Карої було утворено Національну раду. У ніч проти 31 жовтня 1918 р. в Австро-Угорщині розпочалася революція. У ній взяли участь широкі народні маси. На хвилі революційного піднесення Карої за участі соціал-демократів сформував коаліційний уряд, який заявив про проведення реформ. 13 листопада М. Карої виступив з програмою уряду з цього питання, а 16 листопада Національна рада проголосила Угорщину республікою. Поряд із владними структурами після революції створювали громадсько-політичні органи, які контролювали роботу фабрик, заводів, конфісковували поміщицькі землі або навіть брали владу до своїх рук. Ці органи було названо радами. Основним досягненням національної революції 1918 р. було повалення монархії Габсбургів та відокремлення Угорщини від Австрії, що започаткувало процес створення незалежної держави.

Запитання

1. Що стало поштовхом для угорців для розгортання боротьби за досягнення незалежності?

2. Яка політична сила очолила угорський народ в антивоєнному русі?

3. Що було основним досягненням національної революції 1918 р.?

2. Зі спогадів лідера угорських комуністів Бела Куна за книгою «Після білого терору»

Стабілізація була досягнута через «оздоровлення». Народне господарство настільки відновилося, що замість передбачуваного дефіциту в 100 млн крон вийшли бюджетні надлишки у розмірі 60 млн золотих крон...

...За період з 1921 до 1924 року в Угорщині побудовано не менше 70 нових заводів металообробної промисловості. За цей же час угорський фінансовий капітал збудував 55 заводів будівельних матеріалів, 43 заводи цементної, скляної, фарфорової та керамічної промисловості, заснував понад 40 акціонерних товариств гірничорудної промисловості.

Значний прогрес спостерігався в електротехніці, ...її продукція стала предметом експорту на ринки Центральної та Східної Європи...

Текстильна промисловість... починає за допомогою швейцарського, американського та голландського капіталів витісняти чехословацьку та австрійську текстильну промисловість.

Запитання та завдання

1. Визначте суть економічного курсу Міклоша Горті.

2. Встановіть позитивні наслідки економічних перетворень.

2-га група. Румунія

1. Із книги М. Єщенка «Королівська диктатура в Румунії»

23 березня 1939 р. було підписано румунсько-німецький договір. Він зобов’язував Румунію розробити план економічного розвитку на найближчі 10 років відповідно до вимог та інтересів німецького імпорту. Згідно з додатковим протоколом розвиток румунської індустрії обмежувався лише нафтовою, чорною та лісовою промисловістю. Передбачалося також: створити змішані румунсько-німецькі акціонерні товариства в окремих галузях румунської економіки, що становили інтерес для Німеччини (наприклад, спільне розробляння родовищ хрому в Банаті, марганцю в районі Дорней-Броштень, бокситів). Було досягнуто домовленості про створення спільних підприємств з експлуатації нафтопромислів і засобів транспорту, Німеччина перебирала зобов’язання щодо постачання обладнання, матеріалів і кредитів для розвитку військової промисловості Румунії, для оснащення румунської армії.

Завдання

• Яка роль відводилася Румунії в економічній співпраці з Німеччиною?

2. Із книги Федорака В. Ф., Черкач Н. І. «Історія рідного краю»

Питання про визнання міжнародною спільнотою приєднання Буковини до Румунії розглядали на Паризькій мирній конференції. За підтримки Франції було вирішено залишити Буковину за Румунією, зобов’язавши її підписати положення про національні меншини. Однак румунська делегація у відповідь на таку умову спочатку залишила перемовини, а потім керівник делегації Й. К. Бретіану відмовився підписати угоду про національні меншини під тим приводом, що вони зачіпають суверенітет Румунії.

Запитання

• Про що свідчить небажання румунської делегації підписувати угоду про статус національних меншин?

3-тя група. Болгарія

1. У Болгарії наприкінці 1920 р. праві партії розпочали боротьбу проти «хліборобського» уряду... Навесні 1922 р. сформувалася «Народна змова» — невелика організація, що об’єднала групу правих елементів болгарського суспільства, які поставили за мету повалення уряду БЗНС і встановлення авторитарного режиму. Вони спирались на Військову лігу, що була створена 1919 р. та об’єднала не вдоволених своїм матеріальним і суспільним становищем офіцерів, яких звільнили зі служби за умовами Нейїського договору. Керівництво «Народної змови» та Військової ліги, яким таємно диригував Борис III, у ніч проти 9 червня 1923 р. вчинило державний заколот. Міністрів і депутатів БЗНС заарештували змовники, а А. Стамболійського, який намагався організувати опір, по-звірячому вбили. Народне протистояння змові було придушене. Внаслідок перевороту владу захопив уряд на чолі з одним із лідерів «Народної змови» Александром Цанковим. Провідні посади в ньому обіймали військові. У їхніх руках були армія, поліція, місцева адміністрація, а політичні партії відігравали другорядну роль. Новий режим мав військово-фашистський характер. Це була відверта диктатура реакційних сил суспільства.

Запитання

1. Які дві політичні сили сформувалися в Болгарії 1922 р.?

2. Яку мету переслідували новостворені організації?

3. Коли відбувся державний переворот у країні? Які політичні сили стали на чолі перевороту?

4. Якими були наслідки даної події для Болгарії?

2. Вересневе повстання 1923 р. стало прямою відповіддю лівих сил на встановлення військово-фашистської диктатури. Під час перевороту БКП посіла позицію нейтралітету, що спричинило критику керівництва партії з боку як Комінтерну, так і рядових комуністів. Під впливом цієї критики ЦК БКП на засіданні 5-7 серпня 1923 р. виніс рішення про збройне повстання. Було розпочато переговори з керівництвом лівих партій. Соціалісти відкинули пропозиції про співробітництво, сповідуючи тактику ненасильницьких дій, а з БХНС було підписано угоду про спільні дії диктаторського режиму. У керівництві БКП точилися серйозні суперечки щодо питання про збройне повстання. Г. Димитров і В. Коларов обстоювали тактику спільного фронту боротьби проти фашистської диктатури, а секретар ЦК Т. Луканов виступав проти повстання. Уряд, дізнавшись про підготовку повстання, вдався до превентивних репресій. Але ЦК БКП ухвалив розпочати повстання в ніч проти

23 вересня з метою встановлення влади робітничо-селянського уряду. Повстання було підготовлене неналежним чином й спиралося переважно на ентузіазм і рішучість народу вести боротьбу проти влади. Політична орієнтація його учасників не завжди була чіткою, лави повстанців розривали внутрішні суперечності.

Розпочавши повстання в ніч проти 23 вересня, повстанці захопили м. Фердинанд (нині Михайловград) та інші населені пункти. Декілька днів точилися запеклі бої проти урядових військ, але 27 вересня повстанці мусили залишити Фердинанд, а потім відступити за кордон. У Софії, де владі вдалося заарештувати деяких керівників ГРК, повстання не відбулося.

Запитання

1. Як поводилося керівництво БКП після встановлення фашистської диктатури в країні?

2. Що спонукало його до рішучіших дій?

3. Якими були наслідки повстання?

4. Чому, на вашу думку, це повстання зазнало поразки?

Виступи груп

Презентації груп про режим М. Горті в Угорщині; про режим Й. Антонеску в Румунії; про режим Бориса III в Болгарії.

Відповідь на проблемне запитання

• Як ви вважаєте, який шлях розвитку обрали названі країни після Першої світової війни — авторитарний чи демократичний? Свою думку обґрунтуйте, наводячи конкретні факти.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда

1. У чому полягали особливості розвитку Румунії в міжвоєнний період?

2. У чому полягали особливості розвитку Болгарії в міжвоєнний період?

3. У чому полягали особливості розвитку Угорщини в міжвоєнний період?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати презентацію «Югославія у 30-х роках XX ст.».