Учительська світлиця

УРОК 46. НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛУЖБОВИХ СЛІВ

Мета (формування компетентності): предметні: поглиблення знання про правопис службових частин мови, уміння утворювати з ними нові слова й форми слів; орфографічні навички; ключові: уміння вчитися: увага, аналітико-синтетичні навички, асоціативна уява, пам'ять; комунікативні: словниковий запас учнів, уміння бачити помилки у власних висловлюваннях; загальнокультурні: емоційно-ціннісне ставлення до мови; розуміння важливості спілкування.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Акцентуаційна хвилинка

ЗасУха, зАново, зАсвітла, зОзла, нАглухо, нАрізно, нАчисто, пОпросту, пОрізно (але: надОвго, допізна, завИдна, досИта, потИху), нАдвОє, утрИдорога, упритУл, рукОпаш, однОруч, улівОруч, довЕрху, зАгодя, зазвичАй, лосхочУ, завчасУ, поблизУ, навІдліг, навідрІз, вперЕміжку, бЕзвісти, босОніж, воднОраз, позАторік, позАочі.

Перевірка домашнього завдання. Комунікативний практикум (вибіркове заслуховування есе «Чого варто уникати в спілкуванні»).

Бесіда

· Назвіть службові частини мови.

· У чому їхня особливість?

· Яку частину мови називають прийменником?

· Яку функцію виконує прийменник у реченні?

· На які відношення можуть указувати прийменники?

· З якими частинами мови прийменники поєднуються, а з якими — ні і чому?

· На які групи прийменники поділяють за походженням?

· Як поділяють прийменники за будовою?

· Яку частину мови називають сполучником?

· Які сполучники називають сполучниками сурядності?

· Які сполучники називають сполучниками підрядності?

· Які сполучники належать до первинних, а які — до вторинних?

· Яку частину мови називають часткою?

· У чому полягають службові функції часток?

· На які розряди поділяють частки за значенням та вживанням?

· Яку частину мови називають вигуком?

· На які групи за значенням поділяють вигуки?

· Які вигуки належать до звуконаслідувальних?

· На які групи за походженням поділяють вигуки?

Вибіркова робота (робота з картками)

► Підкресліть прийменник, який доречний у сполуках.

Учитель (з, із, зі, зо) стажем, податись (у, в, уві) мандри, читати (у, в, уві) оригіналі, бачити (у, в, уві) сні, кілометрів (з, із, зі, зо) три, працював (у, в, уві) магазині, кімната (у, в, уві) фотографіях, нависає (над, наді) мною, говорити (з, із, зі, зо) братом, бачити (у, в, уві) вікні, працювати (над, наді) рукописом, вітер (з, із, зі, зо) снігом, зупинитися (перед, переді) будинком, стукати (у, в, уві) двері, повернутися (з, із, зі, зо) школи, прочитала (у, в, уві) творі, рукавички (з, із, зі, зо) шкіри, колиска (з, із, зі, зо) ясена, була (у, в, уві) Одесі, з’явитися (перед, переді) мною, години (з, із, зі, зо) дві, дивитися (у, в, уві) очі, зазирнути (у, в, уві) вічі, я (з, із, зі, зо) тобою, ти (з, із, зі, зо) мною, закріплено (у, в, уві) сформульованих правилах.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Як/би ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

Т. Шевченко

· Ці рядки Шевченка стали крилатим висловом. Як ви розумієте їхній смисл?

· Як пишеться слово з навскісною рискою? Чому?

· Яка це частина мови? За яким принципом правопису його пишуть?

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з підручником

► Ознайомтеся з теоретичним матеріалом з теми уроку.

Моделювання «Карти пам'яті»

► Ознайомтесь із таблицею «Правопис службових частин мови та вигуків». Доповніть її прикладами.

Правопис службових частин мови та вигуків

Відновлення слів

► Запишіть сполучення слів, знімаючи риску.

На/прикінці року, по/за будинком, за/для перемоги, із/за рогу, з/по/між риштування, під/час канікул, у/здовж дороги, хоч/би не забути, та/й край, не/мов/би/то навмисне, тоб/то зрозумів, неначе/б/уві сні, ад/же це потрібно, аби/до/ого звернутися.

Скиньте/но, скинути/б, вирушили/ж, домовились/таки, ще/й, відпочинь/бо, відгорніть/же/бо, таки/відбили, вдарили/ж/ таки, ну/й, якось/то, як/от, та/й, записав/же, все/таки, прине сіть/же, невже/сказав, саме/тому, майже/вчасно, наверстали/ таки, схаменіться/же/бо, таки/виконали, навряд/чи/ справились, заспівайте/ж/бо, хоча/б/знати, що/правда, що/сили, тільки/що, поки/що, наві/що, ані/когісінько, де/хто, хтось/то, будь/який, де/небудь, а/ні/як, як/най/детальніше, коли/б/то, ні/би/то, не/мов/би, не/наче/б/то, казна/з/ким, де/з/ким, будь/до/кого, аби/тільки, хто/зна/де, все/таки, зробив/таки, дарма/що, що/дня, аби/куди, де/інде, не/аби/хто, не/аби/який, де/не/де, де/який, будь/де, хтось/то, що/правда, ані/когісінько, ні/хто, ні/в/кого, ні/за/що, аби/де, хтозна/як, як/най/дорожче, хтось/таки, аби/тільки, все/ж, ото/ж, а/як/же, як/раз, а/все/ж/таки, з/ким/не/будь, таки/пішов, зробив/таки, не/мов/би/то, не/наче/б/то, то/ж, дарма/що, хто/зна/який, ні/ би, чим/дуж.

На/добраніч, до/побачення. Гу/гу/гу/гу! Тук/тук. Кар/р/р! Киць/киць. Цур/тобі!

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Творче конструювання

► Складіть і запишіть речення з поданими частинами.

1. ..., проте зробив добре. 2. Думав про те, .... 3. ..., зате зібрали гарний урожай. 4. Я люблю його за те, ... 5. Як би я хотів, ... 6. Якби я мав вільний час, ... 7. Щоб бути здоровим, ... 8. Що б тобі розповісти про ... 9. Незважаючи на те, ....10. Не зважаючи на дощ, ....

Комплексна робота з текстом

► Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, тип мовлення.

Кажуть, що розумних і приємних співрозмовників так мало перед/усім тому, що більшість людей думає над тим, що вони хочуть висловити, а не як/слід відповідати. Розуміючи важливість спілкування, люди прагнути як/о/мога краще оволодіти цим мистецтвом.

Дейл Карнегі пропонує простий спосіб стати найцікавішим спів/ розмовником: для цього, по/перше, слід бути уважним слухачем з/початку і до/кінця розмови, заохочуючи інших розповідати про себе, бо їх на/багато більше цікавлять свої проблеми, ніж ваші; по/ друге, треба приєднатися до погляду спів/розмовника. А охочим побесідувати Карнегі дає поради від супротивного: «Як/що ви хочете дізнатись, як змусити людей уникати вас, сміятися з вас по/за/очі або навіть зневажати вас, то/ось вам на цей випадок рецепт: ні/коли ні/кого довго не/вислуховуйте. Без/перестанку говоріть про себе самого. Як/що у вас з’являється якась думка в той момент, коли розмовляє ваш спів/розмовник, не/чекайте, поки він закінчить. Він не/такий розумний, як ви. За/для чого витрачати час, вислуховуючи його пусту балаканину? Відразу/ж утрутьтеся й перебийте його на середині фрази».

Підсумовуючи, Карнегі запевняє, що такі люди, які не/вміють слухати,— нудні, не/виховані, самозакохані та самовпевнені, тому ні/коли не/стануть добрими спів/розмовниками (За О. Корніякою).

· Чи є поряд з вами люди, які не вміють слухати? Чи вмієте слухати ви?

· Випишіть слова з навскісною рискою, знімаючи її. Поясніть орфограми, назвіть, до яких частин мови належать ці слова.

· Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією. Які фонетичні процеси в них відбуваються?

· Зробіть синтаксичний розбір останнього речення. Накресліть його схему.

· Чи є поряд з вами люди, які не вміють слухати? Чи вмієте слухати ви?

· Випишіть слова з навскісною рискою, знімаючи її. Поясніть орфограми, назвіть, до яких частин мови належать ці слова.

· Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією. Які фонетичні процеси в них відбуваються?

· Зробіть синтаксичний розбір останнього речення. Накресліть його схему.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

► Продовжте речення:

Я зрозумів...

Важким виявилося...

Лишилися питання щодо...

Оцінювання знань, умінь і навичок учнів з теми уроку

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

► Виконайте вправу з підручника.

► Напишіть есе на тему «Чого варто уникати в спілкуванні», продовжуючи розмову на уроці.