Головна » Статті » Конспекти уроків для старших класів » Конспекти уроків із української мови 10 клас

Урок № 45 Тема. Лексика іншомовного походження в стилістич­ному плані.


Урок № 45
Тема. Лексика іншомовного походження в стилістич­ному плані.
Мета: відновити в пам’яті учнів відомості про слова
іншомовного походження, навчити розрізняти
інтернаціоналізми, запозичення і власне іншо­
мовні слова; збагачувати словниковий запас; роз­
вивати культуру мовлення; виховувати любов до
мови.
обладнання: підручник, словник іншомовних слів, дидактич­
ний матеріал.
Хід УРоКУ
I. АКТУАлізАція опоРниХ знАнь Учнів
1. перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Що таке слова іншомовного походження?
— Як вони потрапляють до нашої мови?
— Чи можна вважати синонімічними поняття «запозичення»
й «іншомовні слова»?
II. оГолоШення ТеМи, МеТи й зАвдАнь УРоКУ
III. МоТивАція нАвчАльної діяльносТі ШКоляРів
завдання учням.
yПрослухайте усмішку Павла Глазового. З’ясуйте, за допо­
могою яких мовних засобів і прийомів їх використання автор
досягає гумористичного ефекту.
учення — світло
Зубрить дід англійську мову,
Хоч йому вже близько ста.
З словником казки дитячі
Помалесеньку чита.
— Пліз гет май шюз мендід, бабо! —
Раз повів він мудру річ.
Баба злиться: — Що це значить?
— Постав валянки у піч.
Вранці баба діда будить:
— Гей! О’кей! Шурлей­мурлів!
Дід питає: — Що це значить?
— Правий валянок згорів!
IV. спРийняТТя й зАсвоєння УчняМи нАвчАльноГо МАТе-РіАлУ
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний
матеріал підручника.)
2. Розповідь учителя.
Лексика сучасної української мови складається з питомих
(власне українських) та іншомовних слів, з­поміж яких виокрем­
люються інтернаціоналізми, запозичення і власне іншомовні
слова.
Ці групи слів мають різне стилістичне забарвлення й особли­
вості функціонування. Так, з погляду стилістики давно засвоєні
слова (запозичення) нічим не відрізняються від питомих україн­
ських: їх походження не впливає на стилістичні можливості та
функціонування. Вони використовуються в українській мові як
загальновживані стилістично нейтральні. А от інтернаціоналіз­
ми і власне іншомовні слова мають відтінок книжності. Головна
сфера їх застосування — офіційно­діловий, науковий та публі­
цистичний стилі, де вони, виконуючи номінативну функцію, ви­
ступають термінами. У публіцистичному й художньому стилях ці
слова, вживаючись як у прямому, так і в переносному значеннях,
є засобами творення образності, експресивності тексту. За їх до­
помогою твориться колорит книжності, офіційності, досягається
урочистість, пафосність мовлення чи, навпаки, гумористичний
або сатиричний ефекти.
До слів іншомовного походження належать також екзотизми,
що використовуються в публіцистичному та художньому стилях
для достовірного відтворення життя і побуту якогось народу, для
повноти зображення.
З метою створення певного колориту або посилення експресії
в публіцистичному і художньому стилях вживаються також вар­
варизми.
Активним використанням іншомовних слів та словесних по­
кручів характеризується макаронічна мова, до якої вдаються за
потреби висміяти зображуване.
Отже, іншомовні слова є одним із важливих компонентів
лексичного складу української мови, як і будь­якої мови взага­
лі. Вони приходять разом із поняттями. Адаптувавшись у мові,
поширюють, збагачують її словесний арсенал. Спроби викинути
слова лише за те, що вони іншомовні, здебільшого не мають успі­
ху. Але надмірне захоплення чужою лексикою, не вмотивоване ні
номінативними, ні стилістичними міркуваннями, є свідченням
низького рівня філологічної освіченості, недостатньої обізнаності
щодо можливостей рідної мови.
V. зАКРіплення вивченоГо МАТеРіАлУ
1. Робота з підручником.
(Учитель пропонує учням виконати вправи з підручника.)
2. Тренувальні вправи.
1) Із поданого тексту випишіть слова іншомовного походження.
Поясніть їх значення. Визначте стиль тексту і схарактеризуй­
те особливості функціонування в ньому іншомовної лексики.
Палац «синьої Бороди»
Онук імператора Миколи І, генерал­ад’ютант великий князь
Петро Миколайович, був двоюрідним дядьком Миколи II. Як і всі
великі князі, здобув чудову військову освіту, ставши фахівцем із
фортифікаційних споруд.
Художньо обдарована людина, він серйозно захоплювався
мистецтвом і цивільною архітектурою.
За рекомендацією лікарів великий князь часто мандрував
країнами Середземномор’я, Магрибу та Близького Сходу, звідки
привозив альбоми з власними замальовками пам’ятників зодче­
ства народів, що їх населяли, за якими пізніше створив кілька
ескізів свого майбутнього палацу в Місхорі (Місхор — курортна
місцевість, розташована за 15 км на захід від Ялти), маєтку на
Південному березі Криму. Проектування й будівництво «Дюльбе­
ра» (Дюльбер — тюркське «прекрасний», «величний») доручив не
комусь із іменитих столичних зодчих­академіків, а ялтинському
архітекторові М. П. Краснову.
Фахівці відзначали, що у кімнатах та житлових примі­
щеннях «Дюльбера» повно всілякого європейського комфорту,
у той час як орнаментальна частина палацу нагадує сарацин­
ські споруди Єгипту та Сирії X—XIII століть. Але найцікавіше
художньо­промислове нововведення складає розділення пане­
лей гіпсовими відливками, що нагадують фаянси до невпізнан­
ня. Ця композиція, як наголошував академік М. П. Кондаков,
складається з найпростіших компонентів, взятих у певних про­
порціях,— гіпсу, вазеліну та барвників. Відливки з цієї суміші,
вкриті спиртовим лаком, набували вигляду дорогоцінного схід­
ного фаянсу.
Палац «Дюльбер» був дуже пошкоджений під час Великої Віт­
чизняної війни.
Упродовж 1946–1959 років був відреставрований, однак за­
барвлення орнаментації було зроблено грубо, що повністю спотво­
рило початковий задум.
Нині, звичайно ж, важко уявити, що взимку 1917–1918 років
на даху цього палацу, ніби створеного за казками Шахрезади,
були встановлені кулемети та потужні прожектори, а загін озбро­
єних до зубів революційних матросів вів безперервно спостере­
ження за всім, що відбувається навколо. В «Дюльбері» тоді під
домашнім арештом перебували найближчі родичі Миколи II, які
увійшли в історію як «кримська група Романових» і котрим
у квітні 1919 року вдалося емігрувати з Ялти за кордон.
Описуючи переселення до «Дюльбера» за розпорядженням
більшовицької Севастопольської ради всіх великих князів та
членів їхніх родин, що перебували на той час у своїх кримських
маєтках, великий князь Олександр Михайлович із гумором зга­
дував: «Я ніколи не думав про те, що прекрасна вілла Петра Ми­
колайовича має так багато переваг із суто військової точки зору.
Коли він почав її будувати, ми підсміювалися над надмірною ви­
сотою її товстих (5 м — ред.) стін і припускали, що він, очевидно,
збирається почати життя «Синьої Бороди». Але наші кпини не
змінили рішення Петра Миколайовича. Він казав, що ніколи не
можна знати, що готує нам віддалене майбутнє. Завдяки його пе­
редбачливості Севастопольська рада мала у своєму розпорядженні
в листопаді 1917 року добре захищену фортецю».
Нині палацовий комплекс «Дюльбер» зайнятий як будинок
відпочинку Верховної Ради України.
(За кн.«Архітектор Височайшого двора»)
2) Прочитайте тавтологічні вислови. Виправте помилки і пояс­
ніть їх причини. Запишіть відредагований варіант.
Піднесений пафос, перспектива на майбутнє, головний лейт­
мотив, урочистий церемоніал, вільна вакансія, мій автопортрет,
ручна мануальна терапія, виразна експресія, перша прима, впер­
ше дебютував, швидкий експрес, місцеві аборигени, найважливі­
ші характерні риси, передовий авангард, передові й прогресивні
погляди.
3) Користуючись «Словником іншомовних слів», поясніть зна­
чення наведених лексем. Доберіть до них українські відповід­
ники, визначте головну сферу їх функціонування. П’ять слів
уведіть до самостійно складених речень.
Консолідація, файл, дайджест, ексклюзивний, саміт, мілені­
ум, толерантність, оратор, трилер, кліп, респектабельний, хариз­
ма, віртуальний, гендерний, менеджер, рейтинг.
VI. підБиТТя підсУМКів УРоКУ
1. завдання учням.
yПрочитайте уривок з «Енеїди» І. Котляревського. Визначте
різновид жартівливої мови. Схарактеризуйте його. Вмотивуй­
те авторське слововживання.
Енеус ностер магнус панус
І славний троянорум князь,
Шмигляв по морю, як циганус,
ад те, о рекс! Прислав нунк нас.
Рогамус, доміне Латине,
Нехай наш капут не загине,
Пермітте жить в землі своєй,
Хоть за пекунії, хоть гратіс,
Ми дякувати будем сатіс
Бенефіценції твоєй.
2. заключна бесіда.
— Що таке інтернаціоналізми?
— Які слова називають запозиченими, а які — власне іншо­
мовними?
— Як функціонують в українській мові давні запозичення?
— Що таке макаронічна мова?
VII. доМАШнє зАвдАння
1. Вивчити теоретичний матеріал за підручником.
2. Знайти у творах І. Франка варваризми, з’ясувати їх сти­
лістичні функції або виконати вправу за підручником (на
вибір учителя).

Категорія: Конспекти уроків із української мови 10 клас | Додав: uthitel (18.02.2018)
Переглядів: 1294 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: