Урок № 45
Тема. Лексика іншомовного походження в стилістичному плані.
Мета: відновити в пам’яті учнів відомості про слова
іншомовного походження, навчити розрізняти
інтернаціоналізми, запозичення і власне іншо
мовні слова; збагачувати словниковий запас; роз
вивати культуру мовлення; виховувати любов до
мови.
обладнання: підручник, словник іншомовних слів, дидактич
ний матеріал.
Хід УРоКУ
I. АКТУАлізАція опоРниХ знАнь Учнів
1. перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Що таке слова іншомовного походження?
— Як вони потрапляють до нашої мови?
— Чи можна вважати синонімічними поняття «запозичення»
й «іншомовні слова»?
II. оГолоШення ТеМи, МеТи й зАвдАнь УРоКУ
III. МоТивАція нАвчАльної діяльносТі ШКоляРів
завдання учням.
yПрослухайте усмішку Павла Глазового. З’ясуйте, за допо
могою яких мовних засобів і прийомів їх використання автор
досягає гумористичного ефекту.
учення — світло
Зубрить дід англійську мову,
Хоч йому вже близько ста.
З словником казки дитячі
Помалесеньку чита.
— Пліз гет май шюз мендід, бабо! —
Раз повів він мудру річ.
Баба злиться: — Що це значить?
— Постав валянки у піч.
Вранці баба діда будить:
— Гей! О’кей! Шурлеймурлів!
Дід питає: — Що це значить?
— Правий валянок згорів!
IV. спРийняТТя й зАсвоєння УчняМи нАвчАльноГо МАТе-РіАлУ
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний
матеріал підручника.)
2. Розповідь учителя.
Лексика сучасної української мови складається з питомих
(власне українських) та іншомовних слів, зпоміж яких виокрем
люються інтернаціоналізми, запозичення і власне іншомовні
слова.
Ці групи слів мають різне стилістичне забарвлення й особли
вості функціонування. Так, з погляду стилістики давно засвоєні
слова (запозичення) нічим не відрізняються від питомих україн
ських: їх походження не впливає на стилістичні можливості та
функціонування. Вони використовуються в українській мові як
загальновживані стилістично нейтральні. А от інтернаціоналіз
ми і власне іншомовні слова мають відтінок книжності. Головна
сфера їх застосування — офіційноділовий, науковий та публі
цистичний стилі, де вони, виконуючи номінативну функцію, ви
ступають термінами. У публіцистичному й художньому стилях ці
слова, вживаючись як у прямому, так і в переносному значеннях,
є засобами творення образності, експресивності тексту. За їх до
помогою твориться колорит книжності, офіційності, досягається
урочистість, пафосність мовлення чи, навпаки, гумористичний
або сатиричний ефекти.
До слів іншомовного походження належать також екзотизми,
що використовуються в публіцистичному та художньому стилях
для достовірного відтворення життя і побуту якогось народу, для
повноти зображення.
З метою створення певного колориту або посилення експресії
в публіцистичному і художньому стилях вживаються також вар
варизми.
Активним використанням іншомовних слів та словесних по
кручів характеризується макаронічна мова, до якої вдаються за
потреби висміяти зображуване.
Отже, іншомовні слова є одним із важливих компонентів
лексичного складу української мови, як і будьякої мови взага
лі. Вони приходять разом із поняттями. Адаптувавшись у мові,
поширюють, збагачують її словесний арсенал. Спроби викинути
слова лише за те, що вони іншомовні, здебільшого не мають успі
ху. Але надмірне захоплення чужою лексикою, не вмотивоване ні
номінативними, ні стилістичними міркуваннями, є свідченням
низького рівня філологічної освіченості, недостатньої обізнаності
щодо можливостей рідної мови.
V. зАКРіплення вивченоГо МАТеРіАлУ
1. Робота з підручником.
(Учитель пропонує учням виконати вправи з підручника.)
2. Тренувальні вправи.
1) Із поданого тексту випишіть слова іншомовного походження.
Поясніть їх значення. Визначте стиль тексту і схарактеризуй
те особливості функціонування в ньому іншомовної лексики.
Палац «синьої Бороди»
Онук імператора Миколи І, генералад’ютант великий князь
Петро Миколайович, був двоюрідним дядьком Миколи II. Як і всі
великі князі, здобув чудову військову освіту, ставши фахівцем із
фортифікаційних споруд.
Художньо обдарована людина, він серйозно захоплювався
мистецтвом і цивільною архітектурою.
За рекомендацією лікарів великий князь часто мандрував
країнами Середземномор’я, Магрибу та Близького Сходу, звідки
привозив альбоми з власними замальовками пам’ятників зодче
ства народів, що їх населяли, за якими пізніше створив кілька
ескізів свого майбутнього палацу в Місхорі (Місхор — курортна
місцевість, розташована за 15 км на захід від Ялти), маєтку на
Південному березі Криму. Проектування й будівництво «Дюльбе
ра» (Дюльбер — тюркське «прекрасний», «величний») доручив не
комусь із іменитих столичних зодчихакадеміків, а ялтинському
архітекторові М. П. Краснову.
Фахівці відзначали, що у кімнатах та житлових примі
щеннях «Дюльбера» повно всілякого європейського комфорту,
у той час як орнаментальна частина палацу нагадує сарацин
ські споруди Єгипту та Сирії X—XIII століть. Але найцікавіше
художньопромислове нововведення складає розділення пане
лей гіпсовими відливками, що нагадують фаянси до невпізнан
ня. Ця композиція, як наголошував академік М. П. Кондаков,
складається з найпростіших компонентів, взятих у певних про
порціях,— гіпсу, вазеліну та барвників. Відливки з цієї суміші,
вкриті спиртовим лаком, набували вигляду дорогоцінного схід
ного фаянсу.
Палац «Дюльбер» був дуже пошкоджений під час Великої Віт
чизняної війни.
Упродовж 1946–1959 років був відреставрований, однак за
барвлення орнаментації було зроблено грубо, що повністю спотво
рило початковий задум.
Нині, звичайно ж, важко уявити, що взимку 1917–1918 років
на даху цього палацу, ніби створеного за казками Шахрезади,
були встановлені кулемети та потужні прожектори, а загін озбро
єних до зубів революційних матросів вів безперервно спостере
ження за всім, що відбувається навколо. В «Дюльбері» тоді під
домашнім арештом перебували найближчі родичі Миколи II, які
увійшли в історію як «кримська група Романових» і котрим
у квітні 1919 року вдалося емігрувати з Ялти за кордон.
Описуючи переселення до «Дюльбера» за розпорядженням
більшовицької Севастопольської ради всіх великих князів та
членів їхніх родин, що перебували на той час у своїх кримських
маєтках, великий князь Олександр Михайлович із гумором зга
дував: «Я ніколи не думав про те, що прекрасна вілла Петра Ми
колайовича має так багато переваг із суто військової точки зору.
Коли він почав її будувати, ми підсміювалися над надмірною ви
сотою її товстих (5 м — ред.) стін і припускали, що він, очевидно,
збирається почати життя «Синьої Бороди». Але наші кпини не
змінили рішення Петра Миколайовича. Він казав, що ніколи не
можна знати, що готує нам віддалене майбутнє. Завдяки його пе
редбачливості Севастопольська рада мала у своєму розпорядженні
в листопаді 1917 року добре захищену фортецю».
Нині палацовий комплекс «Дюльбер» зайнятий як будинок
відпочинку Верховної Ради України.
(За кн.«Архітектор Височайшого двора»)
2) Прочитайте тавтологічні вислови. Виправте помилки і пояс
ніть їх причини. Запишіть відредагований варіант.
Піднесений пафос, перспектива на майбутнє, головний лейт
мотив, урочистий церемоніал, вільна вакансія, мій автопортрет,
ручна мануальна терапія, виразна експресія, перша прима, впер
ше дебютував, швидкий експрес, місцеві аборигени, найважливі
ші характерні риси, передовий авангард, передові й прогресивні
погляди.
3) Користуючись «Словником іншомовних слів», поясніть зна
чення наведених лексем. Доберіть до них українські відповід
ники, визначте головну сферу їх функціонування. П’ять слів
уведіть до самостійно складених речень.
Консолідація, файл, дайджест, ексклюзивний, саміт, мілені
ум, толерантність, оратор, трилер, кліп, респектабельний, хариз
ма, віртуальний, гендерний, менеджер, рейтинг.
VI. підБиТТя підсУМКів УРоКУ
1. завдання учням.
yПрочитайте уривок з «Енеїди» І. Котляревського. Визначте
різновид жартівливої мови. Схарактеризуйте його. Вмотивуй
те авторське слововживання.
Енеус ностер магнус панус
І славний троянорум князь,
Шмигляв по морю, як циганус,
ад те, о рекс! Прислав нунк нас.
Рогамус, доміне Латине,
Нехай наш капут не загине,
Пермітте жить в землі своєй,
Хоть за пекунії, хоть гратіс,
Ми дякувати будем сатіс
Бенефіценції твоєй.
2. заключна бесіда.
— Що таке інтернаціоналізми?
— Які слова називають запозиченими, а які — власне іншо
мовними?
— Як функціонують в українській мові давні запозичення?
— Що таке макаронічна мова?
VII. доМАШнє зАвдАння
1. Вивчити теоретичний матеріал за підручником.
2. Знайти у творах І. Франка варваризми, з’ясувати їх сти
лістичні функції або виконати вправу за підручником (на
вибір учителя).
|