Головна » Статті » Конспекти уроків для старших класів » Конспекти уроків із української літератури 10 клас |
Мета: у процесі аналізу допомогти учням розкрити для себе красу глибоких інтимних почуттів і взаємної вірності, усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини; розвивати в учнів уміння зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене; виховувати високі почуття. Тип уроку: комбінований. Обладнання: таблиці «Проблематика повісті «Тіні забутих предків», «Ідейний зміст повісті «Тіні забутих предків», вислів Антона Крушельницького «Гуцульщині «Тінями за- бутих предків» поставив Коцюбинський в українському письменстві віковічний пам’ятник». ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Мотиваційний етап 1. З’ясування емоційної готовності до уроку 2. Актуалізація суб’єктного досвіду та окремих знань Літературний диктант 2. Перше знайомство Івана й Марічки сталося під час… (Cутички двох родів) 3. Що свідчить про мистецьку душу Івана, його творчу натуру? (Відчуття музики й довколишнього світу як частини себе) 4. Які за жанрами пісні складала Марічка? (Коломийки) 5. Про кого сказано: «Він то сердито поблискував сивиною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем», то «простягався по долині, як срібна нитка, то як ситий віл, лежав у тихих місцях»? (Про Черемош) 6. Який художній засіб використано в щойно прочитаному уривку? (Персоніфікацію) 7. Пояснити значення діалектизмів: Плай — (гірська стежка); мольфар — (чаклун, чародій); черес — (шкіряний пояс); гоц — (водоспад). 8. Укажіть, хто виконує названу дію: видобуває у старий спосіб вогонь (ватаг); постійно ворожить, зраджує близькій людині (Палагна); потопає в Черемоші (Марічка); покидає рідне село й повертається через шість років (Іван). 9. Що означає назва «Тіні забутих предків»? 3. Перевірка усного домашнього твору «Поетична самобутність Гуцульщини» ІІІ. Оголошення теми уроку, мети, цілевизначення ІV. Опрацювання навчального матеріалу 1. Слово вчителя Коли ми вимовляємо «Тіні забутих предків», то в уяві постають сині Карпати, дзвінкі чисті потоки, нам запаморочливо пахне смереками й гірським травами. А серед усього цього дива живуть нявки і щезники, лісовики й чугайстри. А поряд — люди, що вміють вірити в казку, любити й вірно кохати. Іванові й Марічці — головним героям повісті — судилося стати українськими Ромео і Джульєттою, утілити у своїх літературних долях головне — гармонію людських душ. Збагнути, відчути високе почуття кохання, яке подарувала доля Іванові й Марічці,— значить хоч трохи наблизитися душею до розуміння любові як великої таїни буття. 2. Бесіда
3. Слово вчителя Кохання справді має незбагненну силу. Воно не зникає навіть тоді, коли закохані гинуть. Справжнє кохання стає легендою, живе в пам’яті сущих, у піснях, у серцях хлопців і дівчат, які плекають мрію про таке ж високе й чисте почуття, як у карпатських Ромео і Джульєтти.
(Учні висловлюють свої враження, скажуть про власне розуміння й нерозуміння в епізоді поминок покійного Івана.) Матеріал для вчителя Для більшості українців обряд поминок незвичайний. Щоб зрозуміти його, треба розповісти про враження М. Коцюбинського, якими він ділиться з друзями, близькими. Так, у листі до О. Аплаксіної він описує сцену, яка особливо вразила його. На лаві лежить покійник, горять перед ним свічки, у хаті поставлені лави, як в театрі, на них сидить багато людей. Тут же, біля покійника, зібралася повеселитися молодь. Лунав сміх, жарти, поцілунки, крик; грали в різні ігри. Це дуже здивувало М. Коцюбинського й зацікавило. Письменник давно замислювався над філософськими проблемами життя і смерті, безперервністю життя і смерті. Це ми бачимо в новелі «Цвіт яблуні», в останньому етюді «На острові» (образ агави). Діалектика життя і смерті показана в останньому епізоді повісті «Тіні забутих предків». «Чи не багато вже суму мала бідна душа?» — виникає питання. Люди, проводжаючи душу на той світ, уважають, що вона має залишити землю веселою, щоб там уже не знати горя. А ще так демонструється вищість життя над смертю. «Не набутися ним»,— сумно каже юна Марічка. Це глибоке слово «не набутися» означає всю життєву дорогу: напрацюватися, намилуватися природою, натішитися добрим товариством, наспіватися, налюбитися. V. Закріплення 1. Визначення проблематики твору та ідейного змісту 2. Висловлювання учнів, узагальнення відповідей за таблицею
VІ. Підсумковий етап Слово вчителя Повість «Тіні забутих предків» називають справжнім скарбом української літератури, шедевром українського художнього слова. Антон Крушельницький сказав: «Гуцульщині «Тінями забутих предків» Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятник». Видатний кінорежисер Сергій Параджанов зняв фільм за повістю, який у 1965 році на Міжнародному фестивалі в аргентинському містечку Мар-дель-Плато отримав найвищу нагороду.
Слово вчителя «Хто щасливий?» — запитував М. Коцюбинський в одній із своїх поезій у прозі «Пам’ять душі». І відповідав: «Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квіти, хто по всій дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти». М. Коцюбинський, творчість якого ми вивчали, був сааме такою людиною. VІ. Рефлексійно-оцінювальний етап 1. Рефлексія «Чому кохання — вічна таїна?» 2. Самооцінювання й оцінювання VІІ. Домашнє завдання 1. Усний твір «Образи Івана й Марічки як утілення ідеї незнищенності кохання». 2. Підготувати проект «Ольга Кобилянська — «робітниця свого народу», «пишна троянда в саду української літератури». Теми завдань для груп можна знайти в конспекті наступного уроку.
| |
Переглядів: 780 | Коментарі: 2 | |
Всього коментарів: 0 | |