УРОК № 31
Тема. Румунія та Молдова.
Очікувані
результати:
учень характеризує географічне положення країн, насе-лення й міста, називає особливості сучасного розвитку
господарства країн, характеризує галузеву та територі-альну структуру промисловості, особливості сільського
господарства, транспортну інфраструктуру, зовнішньо-економічні зв’язки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання:підручник географії, атлас, контурні карти, ілюстрації
з краєвидами країн.
Опорні
поняття:
географічне положення, населення, міста, господарство,
галузева структура, територіальна структура, промисло-вість, сільське господарство, інфраструктура, зовнішньо-економічні зв’язки.
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Румунія та Молдова мають багато спільного в географічному положен-ні та історичному розвитку. Але між ними є й суттєві відмінності: Руму-нія — придунайська й причорноморська країна, а Молдова має невеликий
вихід до Дунаю та віддалена від моря. Румунія краще забезпечена корисними
копалинами, а головне природне багатство Молдови — родючі ґрунти.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Історія якої області України тісніше пов’язана з історією Румунії?
2. Які суперечливі питання виникали у відносинах України та Румунії?
3. Коли й чому Молдова входила до складу України?
4. Які проблеми виникли в країні після проголошення незалежності?
5. Які товари, вироблені в Румунії та Молдові, вам відомі найбільше?
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. ОСОБЛИВОСТІ ЕГП КРАЇН. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ.
Румунія за своїми розмірами посідає проміжне положення між найбіль-шими за площею країнами Європи (Україна, Франція, Іспанія, Швеція тощо)
і невеликими державами регіону. До позитивних рис ЕГП можна віднести:
•розташування на території Європи — одного з найбільш розвинених ре-гіонів світу;
•наявність кількох країн-сусідів (Україна, Молдова, Угорщина, Сербія,
Болгарія), частина яких є членами ЄС;
•наявність виходу до незамерзаючого Чорного моря та Дунаю — річки,
на берегах якої розташовані десять країн;
•через територію Румунії проходять важливі транспортні коридори, які
сполучають Центральну Європу й Близький Схід та Східну Європу з Бал-канами.
Однак для ЕГП Румунії характерні й деякі негативні риси. Так, вона по-сідає периферійне положення щодо «головної осі розвитку Європи». Жодна
з країн, з якою Румунія має суходільний кордон, не належить до розвинених.
Ще менш вигідним є ЕГП Молдови.
— Назвіть негативні риси ЕГП Молдови.
(Країна межує лише з двома сусідами — Румунією та Україною. До того ж
уряд країни фактично не контролює свого східного кордону: тут існує самопрого-лошена Придністровська Молдавська Республіка. Молдова взагалі не має виходу
до моря, а до Дунаю вихід є дуже вузьким — лише близько 1 км. Через Молдову
майже не проходять важливі транзитні транспортні шляхи.)
Учитель пропонує десятикласникам самостійно охарактеризувати при-родні умови та ресурси країн. Учні мають приходити до висновку, що тери-торія Молдови зручна для заселення та ведення господарства. Вона являє
собою рівнину Кодру. Поверхня Румунії є більш різноманітною. Через усю
її територію гігантською дугою простяглися молоді, середньовисотні гори
Карпати.
Клімат обох країн помірно континентальний із теплим літом і помірно
прохолодною зимою. Найбільші масиви лісів у Румунії — у Карпатах, де по-ряд із рекреаційним вони мають промисловий характер. Найбільшим багат-ством Молдови є чорноземи. Поширені вони й на рівнинах Румунії. Але в цій
країні також є нафта, природний газ, кам’яне вугілля, залізні й марганцеві
руди, родовища золота й срібла.
2. НАСЕЛЕННЯ.
У Румунії складна демографічна ситуація. Через від’ємний природний
приріст і перевищення еміграції над імміграцією кількість населення змен-шується. Проблема міграції гостро постає і в Молдові, але, на відміну від
Румунії, тут народжуваність перевищує смертність, а середній вік жителя
країни невеликий — 32 роки.
Є розбіжності в інших характеристиках населення.
— Порівняйте населення двох країн — Румунії та Молдови (завдання ви-конується у групах).
(Румуни становлять 90 % населення, найбільшими національними менши-нами є угорці — 7 %, цигани становлять 2,5 %, по 0,3 % населення припадає
на українців і німців.
Більшість румунів належать до Румунської православної церкви, угорці
сповідують католицтво, є в країні й протестанти.
Міське населення країни становить 54,5 %, кожен сьомий городя-нин — житель Бухареста.
Молдавани становлять 64,5 % населення, українці — 13,8 %, росія-ни — 13 %, 3,5 % населення становлять гагаузи.
Для релігійного складу населення характерне переважання православ-них.
Молдова — одна з небагатьох європейських держав, де міське населення
становить менше ніж 50 %.)
3. ГОСПОДАРСТВО.
— Порівняйте промисловість двох країн — Молдови та Румунії.
Румунія Молдова
Провідні галузі — машинобудування
(загальне, транспортне, сільсько-господарське, електротехнічне), ви-добувна промисловість, металургія
(традиційно велику роль відіграє
виплавка сталі, алюмінію, цинку,
свинцю, міді), легка, хімічна й на-фтохімічна промисловість. Розвинені
деревообробна, меблева, легка й хар-чова промисловість.
Головний район видобутку на-фти — у передгір’ях Карпат, а також
у Трансільванії добувається природ-ний газ.
Найбільші нафтопереробні заводиРу-мунії розташовані в містах Плоєшть,
Брашов, Онешта. Металургійні під-приємства зосереджені на заході
й на південному сході країни.
Більшість найважливіших підпри-ємств розташовані в зоні Бухарест—
Плоєшть. Найбільше значення тут
мають підприємства машинобудуван-ня, нафтової, хімічної галузей і буді-вельної індустрії
Від середини ХХ ст. економіка
Молдови базувалася на сільському
господарстві й виробництві про-дуктів харчування. Пізніше разом
із харчовою почала розвиватися
легка промисловість, з’явилися
електроенергетика (ТЕС працюють
винятково на привізному паливі),
машинобудування (електромотори,
електро- і сільськогосподарське об-ладнання), будівельна індустрія.
Харчова промисловість Молдови
спеціалізується на виробництві різ-них напоїв із винограду, продуктів
дитячого харчування, фруктів,
фруктових та овочевих консервів,
соняшникової олії,
цукру.
Найвищий рівень розвитку
промисловості в Кишиневі
й Придністров’ї (тут ще за часів
СРСР існували передові трико-тажні фабрики й машинобудівні
заводи). Значні підприємства
легкої промисловості розташовані
в Бєльцях і Бендерах
Після підбиття підсумків учитель продовжує характеристику країн.
У сільському господарстві обох країн переважає рослинництво. Найбільші
площі зайняті зерновими культурами — кукурудзою та пшеницею, із техніч-них переважають цукровий буряк і соняшник. Вирощують картоплю, велике
значення має овочівництво й плодівництво. Молдова — великий виробник
винограду й продуктів виноробства.
Головна житниця Румунії — рівнини Молдови та Волощини. Виноградна
лоза зростає в передгір’ях Карпат, у Трансільванії та Добруджі. У південних
передгір’ях Карпат, на плато Добруджа і в дельті Дунаю багато фруктових
садів.
У тваринництві обох країнах найбільше значення має розведення великої
рогатої худоби, свиней, свійської птиці. Головними районами тваринництва
в Румунії є Трансільванія, південні передгір’я Карпат і північна частина Кар-патських гір. У Молдові ця галузь розміщена більш рівномірно.
Є розбіжності в розвитку транспорту. У Румунії розвинені всі види тран-спорту, у тому числі морський. Через територію країни пролягають магістра-лі, що з’єднують Росію та Україну з Балканськими країнами. Велике значен-ня має трубопровідний транспорт — загальна довжина газо- і нафтопроводів
становить близько 6 тис. км.
Основні види транспорту Молдови — залізничний та автомобільний. За-лізничні колії з’єднують головні економічні центри країни — Кишинів, Ти-располь, Бендери й Бєльци. Найважливіші з них ідуть в Україну й Румунію.
Запитання та завдання
1) Розкажіть про тваринництво двох країн.
2) Які чинники сприяли розвитку в Молдові харчової та легкої промисло-вості?
3) Підпишіть на контурній карті найбільші промислові центри.
4) Чим можна пояснити те, що найважливіші промислові підприємства Ру-мунії розташовані в зоні Бухарест—Плоєшть?
5) Використовуючи карти атласу, охарактеризуйте транспорту систему Ру-мунії.
6) Побудуйте діаграму «Структура посівних земель Молдови» за таки-ми даними: під зерновими культурами зайнято 43% земель, кормови-ми — 32,3%, технічними — 17%, картоплею — 7,7%.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1. Порівняйте географічне положення України та Румунії. Укажіть спільні
та відмінні риси.
2. Поясніть причини, які обумовили спеціалізацію промисловості Румунії.
3. Наведіть приклади продукції, якими Україна обмінюється з Молдовою.
(У цій країні закуповується продукція виноробної промисловості, прилади,
килими, виноград, овочі. Україна експортує прокат чорних металів, цемент, про-мислове обладнання, автобуси, продукцію хімічної промисловості.)
4. Охарактеризуйте найбільші міста двох країн.
(Столиця Румунії — Бухарест — розташована на Нижньодунайській низови-ні, на річці Димбовиця. Це найбільший індустріальний, науковий і культурний
центр країни. Тут працюють підприємства машинобудування, металургії, хі-мічної, харчової, порцеляново-фаянсової, легкої (взуттєва, текстильна, швейна)
галузей. За кількістю жителів він у кілька разів перевищує великі міста Руму-нії — Констанцу, Брашов, Тимішоару й Клуж-Напоку.
Констанца (0,3 млн осіб) розташована на узбережжі Чорного моря, тут
розвинені суднобудування й судноремонт, легка, харчова й деревообробна
індустрія.
Брашов (0,3 млн осіб) — головне місто Трансільванії, воно розташоване
в одній із передгірних улоговин і є відомим гірськолижним курортом.
Кишинів (0,7 млн осіб) розташований у центральній частині Молдови. Тут
є підприємства машинобудування, харчової, легкої та деревообробної про-мисловості.
Друге за розміром місто країни — Тирасполь (0,2 млн осіб) — розміще-не на лівому березі Дністра. Це важливий адміністративний, транспортний
і промисловий центр країни. Він є центром самопроголошеної Придністров-ської Молдавської Республіки.)
Проблемне запитання
Молдова відома давніми традиціями господарювання на землі. Для цього
в державі є рівнинний рельєф, родючі ґрунти, хороший клімат, водні ресур-си, працьовиті люди. Але, незважаючи на такий потенціал, Молдова є найбід-нішою країною Європи. Чим би ви пояснили цей факт (зверніть увагу на на-слідки розпаду СРСР)?
Тест-жарт
Назва країни — Румунія походить:
А від давньої назви річки, яка в давні часи протікала територією країни
й упадала в Балтійське море
Б від римських завойовників, які захопили територію країни, що в ті
часи назвалася Дакія
В від назви одного із замків графа Владислава Дракули
Г від назви материка, що в давнину існував на північному заході сучас-ної Румунії
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Охарактеризуйте географічне положення Румунії.
2. Якими є особливості природних умов Молдови?
3. Назвіть відмінності в забезпеченні країн природними ресурсами.
4. Чому в сільському господарстві обох країн переважає рослинництво?
5. Чим пояснюється спеціалізація промисловості Молдови?
6. У чому ви вбачаєте спільне й відмінне в господарстві України та Румунії?
7. Використовуючи додаткові джерела інформації, охарактеризуйте зовніш-ні зв’язки України та Румунії.
8. Історії Молдови й України тісно переплетені. Зберіть дані про історичні
події в цих країнах у ХХ ст. і підготуйте повідомлення.
9. Наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. у результаті аварій на румунських
золотовидобувних підприємствах у басейні річки Тиса кілька разів відбу-валося забруднення басейну Дунаю на території України, Угорщини й на-віть Сербії. Як можна запобігти подібним випадкам у майбутньому?
10. Назвіть наслідки рішення міжнародного суду щодо острова Зміїний
та прилеглого до нього шельфу Чорного моря, які були предметом супе-речностей між Україною та Румунією.
11. Молдова дістала вихід до Дунаю завдяки територіальному обміну з Укра-їною (Молдова отримала невелику ділянку берегової смуги, а разом із нею
й вихід до моря, до України мала відійти ділянка автотраси Одеса—Рені
в районі селища Паланка, що проходить молдавською територією. Сьо-годні на вузькій прибережній ділянці побудовано міжнародний порт із на-фтотерміналом, який стає конкурентом українським портам. Використо-вуючи мережу Інтернет, з’ясуйте, які плани має Молдова щодо подальшої
розбудови порту в Джурджулештах.
12. Випереджальне завдання. Опрацювати матеріал підручника, присвяче-ний темі «Білорусь».
|
