УРОК № 30
Тема. Словаччина та Угорщина.
Очікувані
результати:
учень характеризує географічне положення країн, населення і міста, називає особливості сучасного розвитку
господарства, характеризує галузеву та територіальну
структуру, промисловість, особливості сільського господарства, транспортну інфраструктуру, зовнішньоекономічні зв’язки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання:підручник географії, атлас, контурні карти, ілюстрації
з краєвидами країн.
Опорні
поняття:
географічне положення, населення, міста, господарство,
галузева структура, територіальна структура, промисло-вість, сільське господарство, інфраструктура, зовнішньо-економічні зв’язки.
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Сьогодні ми будемо вивчати дві невеликі країни, які мають короткі від-різки державного кордону з Україною — це Словаччина та Угорщина. Для
їхнього ЕГП характерний ряд спільних рис: обидві країни розташовані в цен-тральній частині Європи — одного з трьох світових економічних центрів,
проте за межами «головної осі розвитку» регіону; і Словаччина, і Угорщина
не мають виходу до моря, проте через їх територію протікає Дунай — річка,
чиї води мають міжнародний статус; незважаючи на невеликі розміри, в обох
країн є досить багато суходільних сусідів (в Угорщини — сім, у Словаччи-ни — п’ять).
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Що ви знаєте про історію Угорщини?
2. Коли і в результаті яких подій Словаччина стала незалежною державою?
3. У якій області України проживає найбільше угорців?
4. Які товари, вироблені в Угорщині й Словаччині, вам відомі найбільше?
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ.
Якщо ЕГП двох країн досить подібне, то поверхня дуже відрізняється.
Угорщина — переважно рівнинна країна. Більша частина її території роз-ташована в межах Середньодунайської низовини, яка в рельєфі відповідає
великій міжгірській западині. Лише в окремих місцях на території Угорщи-ни є невисокі гори (до 1 км).
У Словаччину також заходить частина Середньодунайської низовини. Але
значно більшу її частину (понад 2/3) займають середньовисотні гори Карпати.
Рельєф помітно впливає на клімат країн. На Середньодунайській низовині
літо дуже тепле, зима — помірно прохолодна. Опадів випадає небагато, тому
трапляються посухи. У Карпатах і літо, і зима прохолодніші, а опадів значно
більше.
У зв’язку з розташуванням у зоні альпійського горотворення обидві кра-їни недостатньо забезпечені мінеральними ресурсами. Головним багатством
є великі родовища бокситів в Угорщині.
Словаччина має густу річкову мережу. В Угорщині вона рідша, але тут
є великі річки (Дунай, Тиса тощо). До того ж країна має велике прісне озеро
Балатон, багате на рибу.
Запитання та завдання
1) Природні умови якої країни більш сприятливі для господарської діяль-ності? Поясніть свою відповідь.
2) Охарактеризуйте забезпеченість країн природними ресурсами. Які галузі
господарства можуть розвиватися на їх основі?
3) Дайте оцінку забезпеченості країн паливними корисними копалинами.
Зробіть висновок.
4) Позначте на контурній карті кордони країн, підпишіть держави, з якими
вони межують, а також річку Дунай.
2. НАСЕЛЕННЯ.
В етнічному відношенні населення Угорщини й Словаччини є досить од-норідним. Більшість становлять угорці (мадяри) і словаки. У той самий час
в Угорщині проживає кілька сотень тисяч німців, румунів, сербів і циганів,
а в Словаччині кожен десятий житель є угорцем. У релігійному складі пере-важають католики. В обох країнах досить складна демографічна ситуація,
але в Словаччині народжуваність перевищує смертність.
Рівень урбанізації в Угорщині вищий, причому кожен п’ятий городянин
живе в Будапешті (1,7 млн осіб). Значно поступається Будапешту друге за ве-личиною місто країни — Дебрецен (216 тис. осіб).
Найбільше місто Словаччини — її столиця Братислава (425 тис. осіб). Ве-ликим промисловим центром є друге за розміром місто — Кошіце (200 тис.
осіб).
Запитання та завдання
1) Охарактеризуйте національний склад населення країн.
2) Використовуючи карти атласу, розкажіть про положення найбільших
міст на території країн.
3. Чим ви поясните те, що в релігійному складі обох країн переважають
католики (у Словаччині вони становлять 68 % населення, а в Угорщи-ні — 52 %)?
4. Порівняйте показники, які характеризують демографічну ситуацію у двох
країнах. Зробіть висновки.
План порівняння Словаччина Угорщина
Народжуваність, ‰ 9,51 10,6
Смертність, ‰ 12,94 9,53
Середня кількість дітей
на одну жінку
1,35 1,38
Віковий склад, % 15—62—23 16—63—21
Статевий склад 91 чоловік на 100
жінок
94 чоловіки на 100 жінок
План порівняння Словаччина Угорщина
Середній вік, роки 39,4 (чолові-ки — 37,1, жін-ки — 42)
36,9 (чоловіки — 35,2,
жінки — 38,6)
Середня тривалість
життя
73,44 (чолові-ки — 69,27, жін-ки — 77,87)
75,4 (чоловіки — 71,47,
жінки — 79,53)
Після закінчення роботи учитель звертає увагу, що наведені дані були одер-жані восени 2009 р. за адресою: https://www.cia.gov/library/publications/
the-world-factbook/index.html. Він пропонує зайти на сторінку, де розміще-ні відкриті дані ЦРУ, і, отримавши нові відомості, порівняти їх та зробити
висновок стосовно того, як змінилась демографічна ситуація в Словаччині
та Угорщині.
3. ГОСПОДАРСТВО.
Основою економіки Угорщини й Словаччини є промисловість, яка дає
більш ніж третину національного доходу. Найважливіші галузі: машинобу-дування, металургія, хімічна (у тому числі фармацевтична), легка й харчова
промисловість.
Видобувна промисловість краще розвинена в Угорщині. Тут розробляють-ся родовища бокситів, залізної руди, вугілля та природного газу. Однак обом
країнам не вистачає власних енергоносіїв, тому вони залежать від поставок
із-за кордону, насамперед із Росії. На російській нафті працює найбільший
у Словаччині нафтохімічний комбінат, розташований поблизу Братислави.
В Угорщині вищий, ніж у Словаччині, рівень машинобудування. Тут роз-ташовані заводи з виробництва автобусів (Будапешт, Секешфехервар), вер-статів (Будапешт, Мішкольц), сільськогосподарських машин, обладнання
для легкої та харчової промисловості. Останнім часом розвивається точне
машинобудування, виробляють комп’ютери, промислову електроніку, ме-дичне обладнання. Найбільші підприємства розташовані у великих містах,
зокрема в Будапешті, Дебрецені, Мішкольці, Сегеді. Зберігає своє значення
харчова промисловість. В Угорщині виробляють різноманітні консервовані
овочі, фрукти, соки, джеми.
Сучасна промисловість розвивається і в Словаччині, цьому сприяють
іноземні інвестиції. У країні виробляють телевізори «Соні» з плазменним
екраном, працюють заводи, що випускають продукцію з товарним знаком
«Самсунг». Але особливо швидкими темпами розвивається автомобілебуду-вання. Так, неподалік від словацької столиці побудований сучасний завод
«Фольксваген», частина його продукції йде на експорт, зокрема в Японію
та Америку.
Традиційно велике значення має сільське господарство. Але якщо в Угор-щині частки рослинництва й тваринництва приблизно однакові, то в Словач-чині переважає рослинництво. В обох країнах вирощуються зернові культури
(пшениця, жито, ячмінь, кукурудза), цукровий буряк, соняшник, виноград,
фрукти. В Угорщині, у межиріччі Дунаю і Тиси, а також по узбережжю озе-ра Балатон розвиваються овочівництво (особливу популярність мають різні
види перцю), садівництво, виноградарство.
Закінчення таблиці
У тваринництві обох країн найбільш розвинені скотарство, свинарство
й птахівництво. У Карпатах (Словаччина) переважає вівчарство. Угорщина
відома як великий експортер м’яса курей, гусей, качок, індичок.
Країни мають досить густу транспортну систему, основу якої становлять
автомобільні й залізничні магістралі. Багато з них з’єднують Угорщину
й Словаччину із сусідніми державами, у тому числі з Україною. Найважли-віші транспортні магістралі — транзитні й мають напрямок із Росії в Західну
Європу. Територією Словаччини проходить нафтопровід «Дружба».
Словаччина — це край, рідкісний за красою та різноманітністю природи,
тому країну відвідують сотні тисяч туристів.
Зростає також і кількість іноземців, що відвідують Угорщину. Їх приваб-люють не тільки стародавні міста, музеї та пам’ятки архітектури, але й чис-ленні термальні й мінеральні джерела.
Запитання та завдання
1) Назвіть найбільш характерні риси галузевого складу промисловості
країн.
2) Як ви вважаєте, чим Угорщина і Словаччина приваблюють іноземних ін-весторів, які вкладають кошти в розвиток їх господарства?
3) Використовуючи карти атласу, з’ясуйте, які транспортні магістралі
з’єднують Угорщину і Словаччину з Україною. Позначте їх на контурній
карті.
4) Наведіть приклади видів сільськогосподарської продукції, яка ввозиться
до країни із-за кордону. Поясніть, із чим це пов’язано.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання та завдання
1. Порівняйте географічне положення Словаччини й України. Знайдіть
спільні й відмінні риси.
2. Використовуючи карти атласу, охарактеризуйте географію машинобуду-вання країн.
3. Назвіть найбільш поширені сільськогосподарські рослини країн. Позна-чте на контурній карті райони їх вирощування.
4. Які чинники сприяли розвитку в країнах туризму?
Робота у групах
Учитель пропонує провести закріплення вивченого матеріалу у формі гри.
Клас об’єднується у дві команди: одна — жителі Угорщини, інша — Сло-ваччини.
Перший тур. Представники команд повинні охарактеризувати особливос-ті географічного положення «своїх» країн.
Другий тур. Представники команд розповідають про господарство «своїх»
країн.
Третій тур. Команди повинні назвати якомога більше об’єктів (міста, тор-гові марки, характерні види продукції), які характеризують «свою» країну.
Четвертий тур. Учитель ставить запитання кожній команді щодо особли-востей «їхніх» країн.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опишіть природні умови Угорщини й Словаччини.
2. Дайте оцінку забезпеченості обох країн мінеральними ресурсами.
3. Якими є особливості господарства Угорщини?
4. Порівняйте спеціалізацію промисловості Угорщини й Словаччини.
5. Всесвітнє визнання Угорщині принесли численні термальні й мінеральні
джерела. Майже в 70 населених пунктах на їхній базі побудовані водо-лікарні, купальні, басейни, бальнеологічні готелі. Використовуючи до-даткові джерела інформації, підготуйте повідомлення про термальні й мі-неральні джерела країни, зверніть увагу на причини їхнього формування.
6. Поясніть, чим керувалися ті, хто планував будівництво металургійного
комбінату саме в місті Кошіце.
7. До 1 січня 1993 р. Словаччина входила до складу Чехословаччини. Став-ши незалежною державою, вона зіткнулась із низкою труднощів. Як ви
вважаєте, які труднощі виникли в нової незалежної держави (пригадайте
досвід України)?
8. Для більшості європейців угорська мова викликає великі труднощі не тіль-ки для вивчення, але й для вимови. Справа в тому, що багато угорських
слів дуже довгі й звучать незвично, наприклад назва країни звучить так:
Мадярів Кезтаршашаг. Як ви поясните незвичність угорської мови для
більшості європейців і чому угорців називають «народом, який загубився
в центрі Європи»?
9. Використовуючи мережу Інтернет, складіть розповідь про можливу
мандрівку територією країни, зверніть увагу на гірські райони Словач-чини, де багато мальовничих куточків (можна використати дані, розмі-щені за адресами:
|