Учительська світлиця

Урок № 34

Розвиток і зміни екосистем

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями розвитку і змінами екосистем, із поняттям «сукцесія», з видами сукцесій; навчити розв’язувати складні задачі з екології; розвивати мислення учнів, навички самоосвіти, уміння висловлювати свою думку; формувати вміння та навички колективної навчальної діяльності учнів; виховувати свідоме ставлення до цінності життя кожного організму.

Очікувані результати: учні мають характеризувати ланцюги живлення, правило екологічної піраміди; учні мають пояснювати зв’язки між організмами в екосистемі.

Обладнання: ___________________________________________________________

Тип уроку: комбінований.

• 1. Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка присутності учнів: кількість за списком ____, кількість присутніх на уроці ___, відсутніх ___.

• 2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

2.1. Повідомлення теми уроку.

2.2. Формулювання разом з учнями мети і завдань уроку.

Мета уроку: ознайомитися з особливостями розвитку і змінами екосистем.

Завдання уроку:

1. Ознайомитися з поняттям «сукцесія», з видами сукцесій.
2. Дізнатися про особливості розвитку і змін екосистем.
3. Навчатися розв’язувати складні задачі з екології.

• 3. Актуалізація опорних знань учнів і перевірка домашнього завдання

3.1. Фронтальне опитування.

1. Що таке біогеоценоз?
2. Із чого складається біогеоценоз?
3. Що таке екосистема?
4. Які зв’язки є в біогеоценозах?
5. У чому полягає правило екологічної піраміди?

3.2. Розв’язування задач, які підготували учні (індивідуальне завдання минулого уроку). (Слід заздалегідь перевірити ці задачі, аби уникнути помилок в умовах задач і їх подальшому розв’язанні.)

• 4. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення вислову

Вивчення і спостереження природи породило науку.

Цицерон

— Як ви гадаєте, що мав на увазі Цицерон, коли казав ці слова?

— Які науки вивчають природу?

— Що нам уже відомо про екологію?

— Навіщо необхідно вивчати екологію?

Сьогодні ми дізнаємось ще дещо цікавого про живу природу.

• 5. Засвоєння нового матеріалу

1. Зміни в біоценозах

Розповідь учителя, словникова робота

Біоценози постійно змінюються в результаті діяльності організмів та змін довкілля. Зміни бувають циклічними, поступовими і незворотними.

Циклічні зміни — це результат пристосувань біоценозів до періодичних змін довкілля (добових, сезонних, річних тощо). Циклічні зміни, що відбуваються від року до року, називаються флуктуаціями.

Поступові зміни — це зміни, що відбуваються в результаті активного впливу господарської діяльності людини, змін клімату в окремих ділянках планети тощо.

Незворотні послідовні зміни фітоценозів називаються сукцесіями.

Історичний процес формування нових ценозів, що триває сотні років, називається філоценогенезом.

2. Сукцесії

Розповідь учителя, конспектування, словникова робота

Сукцесії (від латин. succesio — наступність, спадкування) — послідовні необоротні й закономірні зміни одних угруповань організмів (фітоценозу, мікробного угруповання, біогеоценозу тощо) іншими на певній ділянці середовища.

Теорію сукцесій спочатку розробляли геоботаніки, а згодом й екологи. Одним

із перших теорію сукцесій розробив Ф. Клементс, розвивав В. Н. Сукачов

і С. М. Разумовський.

Термін «сукцесія» увів Ф. Клементс для позначення змінюючих один одного в часі угруповань, що утворюють сукцесійний ряд (серію), де кожна попередня стадія (серійне угруповання) формує умови для розвитку наступного.

Вивченням сукцесій займалися І. К. Пачоський, Г. Ф. Морозов та інші.

Існує безліч класифікацій сукцесій за показниками, що можуть змінюватися в ході сукцесії:

• за масштабом часу (швидкі, середні, повільні, дуже повільні);

• за оборотністю (оборотні й необоротні);

• за ступенем сталості процесу (постійні й непостійні);

• за походженням (первинні й вторинні);

• за тенденціями зміни продуктивності (прогресивні й регресивні);

• за тенденцією зміни видового багатства (прогресивні й регресивні);

• за антропогенністю (антропогенні й природні);

• за характером змін, що відбуваються під час сукцесії (автотрофні й гетеротрофні).

Проте здебільшого сукцесії поділяють на первинні (виникнення угруповань на первинно незаселених організмами субстратах) і вторинні (формування біоценозів на місці знищених).

Складання схеми

Заповнення характеристичної таблиці, пошуковий метод

Учні заповнюють таблицю самостійно за підручником або за допомогою (поясненнями) вчителя.

Характеристика сукцесій

Вид сукцесії Характеристика Приклади

Первинна Зміни пов’язані з появою рослинності там, де її раніше не було або давно відсутня Заселення застиглої лави після виверження вулкана; заселення схилу після сходу лавини, що знищила весь профіль ґрунту; заселення скель лишайниками

Вторинна Відновлення природної рослинності після певних порушень Відновлення лісів після пожежі; відновлення луків на місці занедбаного поля

3. Агроценози

Бесіда, словникова робота

 Запитання до учнів:

— Як ви розумієте термін «агроценоз»?

Агроценоз (від грец. agros — поле та koinos — загальний) — біогеоценоз, що створений людиною. Він обмежений за видовим складом і має менше трофічних зв’язків.

Заповнення порівняльної таблиці, пошуковий метод

Учитель малює заготовку таблиці на дошці і заповнює стовпчик з ознаками, за якими учні мають порівняти агроценоз і природний біогеоценоз (за матеріалом підручника).

Порівняльна характеристика агроценозів та природних біогеоценозів

Ознака Природний біогеоценоз Агроценоз

Приклад Ліс Сад

Вид добору Природний Здебільшого штучний

Джерело енергії, що використовується Сонце Сонце і додаткова енергія (здобута людиною)

Стійкість Значна, підтримується саморегуляцією Незначна, повністю залежить від людини

Різноманітність живих організмів Велика різноманітність, якій сприяє конкуренція; згодом одні види можуть змінюватися іншими Різноманітність рослин контролюється людиною, а це знижує різноманітність тварин (залишаються лише ті види, що залежать від характеристик висаджених рослин)

Баланс поживних речовин Елементи, що поглинаються з ґрунту, через певний час знов повертаються у ґрунт Поживні речовини вилучаються людиною, добрива вносяться штучно, або не вносяться взагалі

Саморегуляція Саморегульована система Регулюється діяльністю людини

Продуктивність Висока Висока, спеціалізована

Дія шкідників і хвороб Неконтрольована, спалахи хвороб і зростання шкідників виникають стихійно Контролюється діяльністю людини (шкідники винищуються, хвороби попереджаються)

• 6. Узагальнення і закріплення знань

Розв’язування типових задач з екології

Задача № 1

За правилом екологічної піраміди, визначте, скільки рослинності необхідно, щоб прогодувати лисицю масою 32 кг.

Розв’язання:

Складаємо ланцюг живлення: рослини → заєць → лисиця.

Згідно з правилом екологічної піраміди на кожен трофічний рівень переходить не більше ніж 10 % енергії, отже, знаючи масу лисиці, можна обчислити потрібну масу рослинності.

3200 кг — 320 кг — 32 кг

рослини — заєць — лисиця

Відповідь: щоб прогодувати лисицю масою 32 кг, необхідно 3200 кг рослинності.

Задача № 2

Визначте площу (га) поля, що необхідна для прогодування яструба масою 6 кг (суха речовина становить 40 %). Суха маси трави з 1 м2 становить 300 г.

Розв’язання:

Складаємо ланцюг живлення: рослини → гризуни → яструб.

Спочатку визначаємо масу сухої речовини яструба (складаємо пропорцію):

6 кг — 100 %

x кг — 40 %

кг (маса сухої речовини яструба).

Визначаємо суху масу рослин у ланцюзі живлення за правилом екологічної піраміди:

240 кг — 24 кг — 2,4 кг

рослини — гризуни — яструб

Тепер визначаємо площу поля, на якій зростає 240 кг рослин (складаємо пропорцію):

1 м2 — 300 г (0,3 кг)

x — 240 кг

800 м2 = 0,08 га.

Відповідь: щоб прогодувати яструба вагою 6 кг, необхідно 0,08 га поля.

• 7. Підбиття підсумків уроку, рефлексія

7.1. Учні самостійно підбивають підсумки уроку: характеризують ланцюги живлення та правило екологічної піраміди; пояснюють зв’язки між організмами в екосистемі.

7.2. Учні наводять приклади первинних і вторинних сукцесій, приклади агроценозів.

• 8. Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

8.1. Завдання для всього класу.

Підручник _______________________________________________________________

Робочий зошит ___________________________________________________________

8.2. Індивідуальне завдання.

Підготувати повідомлення про колообіг речовин у природі.