Учительська світлиця

УРОКИ 30–31

РЕАЛІЗМ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ

Мета: розширити знання учнів про образотворче мистецтво Но- вого часу; сформувати поняття стилю реалізм, схарактеризувати специфічні риси; дати уявлення про особливості розвитку цього мистецького стилю в різних країнах Європи.

Мотивація: мистецькі тенденції Нового часу проявилися в достат- ньо протилежних напрямах мистецтва — романтизмі та реалізмі. Протягом уроку учні розмірковують, чому культурно-мистецька епоха породила протилежні художні стилі.

Очікувані результати: учні повинні знати культурні особливості епохи, особливості розвитку мистецького стилю у всьому його розмаїтті; уміти аналізувати твори мистецтва (самостійно їх оцінювати), розрізняти реалістичні тенденції в мистецтві різних країн, художні школи, твори мистецтва; визначати проблематику та художні особливості творів реалістичного мистецтва.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Наочність і обладнання: мультимедійна дошка, підручник, пре- зентація, роздатковий матеріал.

Демонстрації:

візуальний ряд — твори художників реалістичного напряму: Г. Курбе, Т. Руссо, Ж. Мілле, Ж. Бретона, Ф. Мікетті, П. Вольпе- до, Дж. Фатторі, А. Менцеля, Т. Ікінса, Б. Шана, М. Пимоненка, І. Рєпіна, І. Шишкіна та ін.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Вітання. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Романтизм та реалізм, будучи достатньо розбіжними напряма- ми епохи, проявилися в образотворчому мистецтві різних країн Європи. Враховуючи єдиний часовий, але вдмінні історико-соці- альні простори, обидва мистецькі стилі набули в різних країнах неоднорідної популярності. Стильові особливості романтизму вам вже відомі, а познайомившись сьогодні зі стильовими особливостями реалізму, поміркуйте, як соціокультурний простір різних країн відбився на мистецьких стилях.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Щоб порівняти два мистецькі стилі однієї епохи та їхній прояв в образотворчому мистецтві, пригадайте характерні риси романтизму.

Як романтизм проявився в образотворчому мистецтві? Назвіть головні ознаки стилю.

ІV. Повідомлення теми уроку

План вивчення нового матеріалу

Відтворення дійсності в мистецтві.

Реалізм в образотворчому мистецтві різних країн. (Частково матеріал на СD)

Методичні рекомендації

Викладення навчального матеріалу потребує уважного став- лення до аналізу стилістичних особливостей реалізму. Слід про- аналізувати реалістичні художні школи, які сформувалися на засадах реалізму в різних країнах світу. Багатоплановість проявів реалістичного мистецтва ускладнює процес засвоєння матеріалу. Для того щоб уникнути труднощів, слід приділити більше уваги ілюстративному матеріалу, який дозволить закріпити теоретич- ний матеріал.

Досліджуючи тенденції розвитку реалізму на мистецькому ґрунті Європи, слід підкреслити, що реалізм став не лише мис- тецьким напрямом, але й ідеологією епохи, виробивши власні методи й прийоми відображення дійсності, проявившись в науці, освіті, соціальних сферах тощо.

V. Вивчення нового матеріалу

Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу за підруч- ником «Мистецтво. 8 клас».

Розповідь учителя

Наступний мистецький стиль Нового часу — реалізм (лат. reālis — дійсний) — знайшов широке розповсюдження в образот- ворчому мистецтві XIX ст. На той час реалізм характеризувався як певна художня система, як теоретично обґрунтований й естетично усвідомлений метод. Поступово реалізм перетворився на окремий напрям мистецтва, який ставив на меті правдиве відтворення дійсності в її типових рисах.

Відтворення дійсності в мистецтві

Термін «реалізм» в 50-х рр. XIX ст. вперше використав фран- цузький літературний критик Шанфльорі (Жюль Франсуа Фелікс Юссон) для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму та академізму. Розповсюдження країнами Європи реалізму як напря- му мистецтва слідує за епохою романтизму і передує символізму. Світові події кінця ХІХ — початку ХХ ст. змусили живо- писців змінити погляди на суть і глибинний сенс образотворчого мистецтва. Соціально-політичні події, світові війни та громадські повстання дали нові тематики для роботи і поштовх для формування нових шкіл живопису:

Що таке реалізм в мистецтві? (Напрям мистецтва, який ставив на меті правдиве відтворення дійсності.)

Основною вимогою реалізму стало звернення до дійсності з урахуванням усього розмаїття її проявів і з опорою на точну науку. Представники напряму застосовували виразні й чіткі прийоми, замінюючи ними непевність романтизму. Реалізм відображує прогресивне значення і функції мистецтва.

Як стиль живопису реалізм поширився майже на всі жанри: портрет, пейзаж, натюрморт. Улюблена тематика художників-ре- алістів — це картини з жанровими сценами сільського й міського життя селян, робітничого класу, сцени вуличного життя, кафе і розважальних місць. Реалісти прагнули максимально правдиво і в динаміці передати мить життя, підкреслюючи особливості зовнішності дійових осіб, їхні емоції і почуття. Художники зо- бражували реальних людей, а не ідеалізовані типи, вільно пере- давали на полотнах реальні ситуації. Так, зображення людського тіла вирізнялося чуттєвістю, емоційністю й натуралістичністю.

Що стало основною вимогою та головною тематикою реа- лізму? (Основна вимога — звернення до сучасної дійсності, тематика — правдиве відображення дійсності.)

Форми й прийоми відображення дійсності в реалістичному мистецтві різні в різних видах і жанрах. Йому притаманне глибоке проникнення в сутність життєвих явищ. У XIX ст. народжується

новий тип діяча мистецтва — «вільний художник». Він уже не слуга аристократичного двору; це інтелігент у сучасному розумінні цього слова: освічений, незалежний, відданий ідеалам мистецтва. Тісно пов’язане з проблемою ідеалу в реалістичному мистецтві і викликає гострі суперечки питання про співвідношення реалізму і романтизму.

Реалізм в образотворчому мистецтві різних країн

Реалізм зазнав різноманітних національних та регіональних впливів в різних країнах світу. В образотворчому мистецтві він активно розвивався у Франції, Великій Британії, Росії, Італії, США. Так, в Італії реалістичний живопис був відомий під назвою веризм, у Росії — передвижництво. У більш вузькому розумін- ні реалізм розглядали як позитивізм — напрям образотворчого мистецтва другої половини ХІХ ст. До позитивізму ближче були тенденції італійського веризму. Загалом, протягом ХІХ ст. в різ- них країнах світу склалися власні національні школи реалізму, які мали свої певні характеристики: французька школа Курбе, англійська фігуративна школа, російська школа Рєпіна, німецька школа на чолі з Адольфом фон Менделем, американська школа Томаса Ікінса, австралійська Гейдельберзька школа (Т. Робертс, Ф. Маккаббін).

У яких країнах світу сформувалися власні художні школи реалізму? (Франція, Англія, Росія, Німеччина, США, Ав- стралія).

У французькому реалізмі найбільшої популярності набув пейзаж. Художники прагнули передати справжній світ, природу провінції, вважаючи, що саме сільські пейзажі демонструють

«справжню» Францію.

У французькому і загалом європейському мистецтві розвиток реалізму пов’язаний з ім’ям одного з найвидатніших художни- ків — Гюстава Курбе (1819–1877). Найбільш цікавими його тво- рами є «Похорон в Орнані», «Косулі біля струмка», «Олень біля ріки», «Шторм (“Хвиля”)». Із самого початку творчого шляху художник демонстрував себе крайнім реалістом та підтримував концепцію натуралістичної передачі дійсності, вважаючи голов- ною метою мистецтва — передачу реальної дійсності і життєвої прози, нехтуючи навіть витонченістю художньої техніки. Курбе став головою реалістичної школи Франції та сприяв розповсю- дженню стилю іншими країнами Європи.

В реалістичній манері до Г. Курбе починали працювати група художників-пейзажистів барбизонської школи* — Теодор Руссо, Жан Франсуа Мілле, Жюль Бретон. Засновник барбизонської школи Теодор Руссо (1812–1867) в глибоко демократичних образах роз- кривав особливості національних ландшафтів (переважно сільських і диких). Твори Руссо зазвичай відзначені гармонійною врівноваже- ністю композиційних рішень. Використовуючи стриману тональну гаму і прагнучі до переконливого втілення матеріальності предметів, майстер тонко передавав різні стани природи та світло-повітряного середовища («Ринок в Нормандії», «Алея каштанів», «Болото в Лан- дах», «Дуби в Апремоні», «Вид в Барбизоні»). Надаючи композиції врівноваженості й монументальності, Руссо тонко втілював матері- альність предметного і природного світу в живописних полотнах.

Г. Курбе. Каменотеси Ж. Бретон. Пралі

Одним із засновників барбизонської школи вважають Жана Франсуа Мілле (1814–1875). Художник, зблизившись з пред- ставниками цієї школи, відійшов від портретів і композицій на міфологічні сюжети та захопився повсякденним селянським життям. Митець зображував селян на тлі пейзажу й наділяв їхні образи гідністю і внутрішньою величчю («Складальниці колосів»,

«Анжелюс», «Людина з мотикою», «Молода пастушка»). Високі моральні критерії, симпатія і співучасть, простота і поезія правди стають основою творчості Мілле.

Сюжети картин Жюля Бретона (1827–1906) запозичені з народного життя. Він зображував життя пастухів або селян в полі. Більшість робіт художника має ідилічний характер. Загалом Бретон працював в реалістичній манері, але з певною ідеалістич- ною спрямованістю («Повернення з жнив», «Збір збиральниць колосів», «Пісня жайворонка», «Перше причастя»).

* Назву школа отримали від селища Барбизон в лісі Фонтенбло, де довгий час мешкали Т. Руссо, Ж. Мілле та інші представники школи.

У чому полягала особливість французького реалізму? (Ху- дожники, як правило, зверталися до пейзажного жанру.)

В Італії реалізм (веризм) — напрям в художній культурі остан- ньої третини ХІХ ст. — виник спочатку в літературі і музиці, а потім поширився і на образотворче мистецтво. Його принципи сформувалися під впливом французького натуралізму. Головними завданнями творчості для веристів були об’єктивність і науковий підхід до вивчення фактів (з позицій позитивізму) в зображенні життєвих реалій суспільства, побуту і психології простих людей. Національна своєрідність цієї течії проявилася в глибокому спів- чутті пригнобленому народу Італії.

В живописі Італії веризм був представлений переважно неапо- літанськими майстрами, які розвивали соціально-критичні тен- денції в мистецтві (боротьба робітничого класу за свої права, тяж- кий селянський побут) і створили цілу галерею образів видатних діячів італійської історії та культури. Однак веристи не бачили можливості усунення соціальної несправедливості, через це в їхній творчості переважали настрої песимізму і приреченості, пасив- но-натуралістичного сприйняття дійсності. Однак не отримавши широкого розповчюдження в образотворчому мистецтві Італії, веризм відіграв важливу роль у розвитку реалістичних тенденцій світового мистецького процесу

Франческо Паоло Мікетті.

Маленькі пастухи Джованні Фатторі.

Зупинка в Маремма

з фермерами та візком

Майстри веризму: Франческо Паоло Мікетті (1851–1929) в основному зображував життя бідняків півдня Італії («Портрет дівчини», «Процесія Корпус Доміні в Кьєті», «Обітниця»), Джу- зеппе Пеліцца да Вольпедо (1868–1907) — працював у різних

напрямах — від символізму до соціального веризму («На сінни- ку», «Дзеркало життя», «Втрачені ілюзії», «Сонце», «Старий млин в Вольпедо»), Джованні Фатторі (1825–1908) займався історичним живописом («Битва при Монтебелло», «Кавалеристи на сільській вулиці»).

У яку течію трансформувався реалізм в Італії? Що стало головним завданням цієї течії? (Напрям — веризм, для якого головним була об’єктивність в зображенні життє- вих реалій і науковий підхід до вивчення фактів.)

Розквіт реалізму в німецькому живописі пов’язаний з творчіс- тю Адольфа фон Менцеля (1815–1905), який поєднував блискучий дар живописця та рисувальника із сумлінністю вченого-історика. (Матеріал на СD)

В Америці реалізм трансформувався під впливом місцевих художніх традицій у прецизіонізм — різновид магічного реалізму, коли в реальну картину світу митці додавали магічні елементи. (Матеріал на СД)

Визнаний представник реалізму в українському живописі — Микола Пимоненко (1862–1912). Всесвітньо визнаний україн- ський живописець побутового жанру в стилі реалізму був членом славетного «Товариства передвижників». Теми й сюжети творчості майстра вирізняються невибагливістю, життєвою правдивістю («Сінокіс», «Українська ніч»). Твори сповнені великої поваги митця до традицій і побуту свого народу, осяяні любов’ю до рід- ної землі. У творах Пимоненка відображені найрізноманітніші миті повсякденного життя простих українців: праця, відпочинок, зустрічі, розставання, побачення, сватання, святкові ворожіння («Свати», «Ворожіння», «Вихід з церкви в Страсний четвер», «Ве- сілля в Україні», «Суперниці. Біля колодязя», «Гуси, додому»). Талант художника був визнаний та гідно вшанований не лише на батьківщині. Його твори виставляли в галереях Мюнхена, Парижа, Берліна, Лондона.

Жанр реалістичного живописного портрета знайшов талано- витого майстра в особі Іллі Рєпіна (1844–1930). Його картини виділяються тяжінням до натуралізму і імпресіонізму. Навіть його роботи на релігійну тематику вирізняються натуралізмом та яскравістю психологічних образів, всі емоції персонажів передані з вражаючою реалістичністю («Запорожці пишуть листа турецькому султанові», галерея портретів видатних митців та історичних осіб).

М. Пимоненко.

Сінокіс І. Рєпін. Портрет Л. М. Толстого

У кожному образі художник зумів показати неповторно-інди- відуальну своєрідність, багатство психології, характеру, внутріш- нього світу. У різні часи Рєпіним були написані портрети хірурга Миколи Пирогова, колекціонера Павла Третьякова, художника Івана Крамського, актора Михайла Щепкіна, письменників Івана Тургенєва і Льва Толстого, композитора Модеста Мусоргського і багатьох інших відомих людей того часу.

Сенсацією стала картина Рєпіна «Бурлаки на Волзі». На основі численних етюдів, написаних під час подорожі Волгою, молодий Ілля Рєпін створив картину, яка вражає виразністю натури та грізною силою протесту знедолених людей. Міцною емоційною силою художника насичені роботи на історичні сюжети: «Запо- рожці пишуть листа турецькому султану», «Іван Грозний і син його Іван».

Яскраво й своєрідно реалістичні тенденції втілились в твор- чості художника-пейзажиста, іще одного члена «Товариства пе- редвижників» Івана Шишкіна (1832–1898).

Серед російських пейзажистів Шишкіну, безперечно, належить місце найталановитішого художника. У всіх творах він є видатним знавцем рослинних форм як загального характеру, так і дрібних відмінностей будь-якої породи дерев, кущів і трав («Рубка лісу»,

«Полудень на околиці Москви», «Сосновий ліс», «Горілий ліс»). Шишкін відтворював їх з тонким розумінням, без жодних при- крас чи применшення, зображував надзвичайно правдиво. При- рода на полотнах художника набувала вид досконалої дійсності («Жито», «Пасіка», «Смерековий ліс», «Ранок в сосновому лісі»).

У яких жанрах най— більше визнання отримали І. Рєпін і І. Шишкін? (Рєпін — у портретному та історичному жан-рах, Шишкін — у пейзажному.)

Висновок. Отже, реалізм передбачає дві основні умови: по- перше, зображення у правдивій манері типових образів сучасного суспільства; по-друге,— глибоке розкриття психологізму та вну- трішнього світу людини.

У 1870-ті роки розвиток реалізму зумовив виникнення нату- ралізму, а з появою імпресіонізму, неоромантизму та символізму певною мірою втратив свої позиції як одного з провідних напрямів мистецтва. Проте реалізм як мистецький стиль реалізується та знаходить своїх прихильників і в сучасному мистецькому про- сторі.

VІ. Закріплення нових знань

Які художні напрями сформувалися на засадах реалізму в різних країнах світу наприкінці ХІХ ст.? Наведіть приклади таких мистецьких напрямів та їх представників.

Гра «Творча майстерня» (Матеріал на СД)

VІІ. Повторення основних понять

Реалізм (лат. reālis — дійсний) — напрям мистецтва, що ста- вить на меті правдиве відтворення дійсності в її типових рисах.

Веризм (італ. verismo — правдивий, істинний) — напрям в італійській художній культурі останньої третини ХІХ ст., для якого головним є об’єктивність в зображенні життєвих реалій і науковий підхід до вивчення фактів

Прецизіонізм — різновид магічного реалізму, коли в реальну картину світу митці додавали магічні елементи; розповсюджений в США (наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.).

VІІІ. Домашнє завдання

Відповіді на контрольні запитання та виконання творчих зав- дань до теми за підручником «Мистецтво. 8 клас».