| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків з мистецтва 8 клас |
УРОКИ 20–21 ГАЛАНТНЕ БАРОКО Мета: розширити знання учнів про мистецькі здобутки й досяг- нення мистецтва галантного бароко, схарактеризувати поняття про галантне бароко (галантний стиль); сформувати уявлення про формування нових та удосконалення існуючих мистецьких форм, проаналізувати художні особливості пізнього бароко та рококо. Мотивація: учні вже знайомі зі стильовими особливостями баро- ко. Протягом уроку вони визначають, які тенденції цього стилю залишились в його більш пізніх проявах та в мистецтві рококо, а які зникли. Очікувані результати: учні повинні знати специфіку та особли- вості мистецького періоду, видатних митців; уміти аналізувати й самостійно оцінювати жанрове розмаїття мистецтва; розрізняти стильові особливості на прикладі різних видів мистецтва європей- ських країн; визначати вплив мистецтва пізнього бароко та рококо на сучасні стилістичні тенденції; пояснювати жанрову специфіку на прикладах творів різних видів мистецтва європейських країн. Тип уроку: засвоєння нових знань. Наочність і обладнання: мультимедійна дошка, підручник, пре- зентація, роздатковий матеріал. Демонстрації: візуальний ряд — О. Фрагонар («Галантна сцена»), А. Ватто («Ак- тори французької комедії», «Вид між деревами в парку П’єра Кроза», «Незручне становище», «Урок кохання», «Товариство в парку»), Ф. Буше («Художник у своїй майстерні (автопор- трет)», «Викрадення Європи», «Народження Венери»), Дж. Тьєполо («Викрадення сабінянок», «Благовіщення», «Покло- ніння волхвів», «Меценат представляє імператору вільні мис- тецтва»), П. Лонгі («Весела парочка», «Непритомність», «Ві- зит», «Урок географії», «Носоріг на карнавалі», «Ворожка», «Новий світ», «Шарлатан», «Слон», «Прогулянка верхи», «По- лювання на качок в лагуні», «Приготування до полювання»); музичний ряд — Ж. Рамо (світські п’єси «Курка», «Тамбурин», «Дофін», «Молоточки», «Перекличка птахів» (Трек 17), п’єси для клавесина «Дикуни» і «Циклопи»), Ф. Куперен («Маленькі вітряки» (Трек 18), «Таємничі барикади», «Метелики» (Трек 19), «Женці», «Вірність», «Королівські концерти»), Д. Скарлатті (со- ната до мажор) (Трек 20). І. Організаційний етап Хід уроку Вітання. Оголошення теми і мети уроку. ІІ. Мотивація навчальної діяльності Дослідивши та порівнявши мистецькі ознаки доби бароко з періодом так званого галантного бароко (пізнього бароко та рококо), поміркуйте, як мистецькі традиціїї галантного бароко могли відбитися в художній культурі ХХ–ХІХ ст. ІІІ. Актуалізація опорних знань Які характерні риси стилю бароко вам відомі? На засадах яких напрямів мистецтва сформувався стиль ба- роко? У яких країнах мистецтво бароко отримало найбільше роз- повсюдження? ІV. Повідомлення теми уроку План вивчення нового матеріалу
Методичні рекомендації Під час вивчення матеріалу уроку слід схарактеризувати поняття галантної епохи, розтлумачити, які мистецькі стилі супроводжували цей період, пояснити, чому зародилося та роз- винулося галантне бароко (пізнє бароко та рококо), що спричи- нило формування цих напрямів стилю. Зосередившись на рококо в музиці, слід пояснити характерну мініатюрність форм, ясність гармонії, верховенство мелодії над гармонією, гіпертрофовану роль музичної орнаментики. Слід зауважити, що тяжіння до хи- мерної орнаментики стало визначною рисою для рококо в різних видах мистецтва, а у Франції вважалося верхом вишуканості та витонченості. Отже, головною вимогою до музики рококо були неодмінна витонченість, легкість звучання, які між тим вимагали високої майстерності та віртуозності. При цьому музичні твори не повинні були схиляти слухачів до надмірного емоційного напруження та душевної віддачі. V. Вивчення нового матеріалу Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу за підруч- ником «Мистецтво. 8 клас» Розповідь учителя Мистецтво пізнього бароко і рококо Мистецький стиль рококо (франц. rососо, від орнаментального мотиву рокайль), який завершив епоху Просвітництва, сформу- вався у Франції. Він поширився в європейських пластичних мис- тецтвах на початку XVIII ст., а в літературі — протягом усього XVIII ст. Характерними рисами рококо були вишуканість, велика декоративна насиченість інтер’єрів і композицій, граціозний орна- ментальний ритм, великий інтерес до сюжетів античної міфології. В архітектурі та скульптурі стиль рококо вплинув насамперед на характер декору, який набув підкреслено вибагливого й усклад- неного вигляду. Орнаментальна спрямованість стилю рококо не мала значного впливу на зовнішній вигляд архітектурних споруд. На ранньому етапі розвитку французького рококо (так званого стилю регентства, що існував приблизно до 1725 р.) форми бароко втратили свою монументальність. В оздоблення приміщень був запроваджений дрібний орнамент, а предметам інтер’єру мит- ці надавали примхливо вигнутих форм. Розвинуте рококо (так званий стиль Людовика XV, що існував приблизно у 1725–1750 рр.) культивував складні різьблені та ліпні візерунки, завитки, розірвані картуші, маски-голівки амурів тощо. В оздобленні приміщень велику роль відігравали рельєфи й живописні панно у вишуканих обрамленнях, а також численні дзеркала, що під- силювали ефект легкого руху. Стиль рококо в українському мистецтві проявився в архітек- турі, живописі, декоративно-ужитковому мистецтві. Найкращі зразки архітектури доби рококо в Україні: Покровська і Набереж- но-Миколаївська церкви на Подолі, Лаврська дзвіниця в Києві. Стиль рококо вніс істотні зміни як у побудову, так і в декорування іконостасів. Іконостаси рококо не мали суцільної площі й не збе- рігали симетрії та структурної логіки. Як декоративні елементи (або замість ікон) подекуди з’являлися скульптурні зображення. Найкращі зразки є в київських храмах: Успенській церкві, що на Подолі, церквах Петра і Павла, Георгіївській, Трьох Святителів, Видубицького Михайлівського монастиря, деяких храмів у Ром- нах, Ізюмі, Лохвиці, Гадячі, Козельці, Яришеві та ін У яких видах мистецтва рококо проявилося в Україні? (Архітектура, живопис, іконопис, декоративно-ужиткове мистецтво.) Як розвинулося мистецтво рококо в архітектурі та скульп- турі? (Рококо вплинув насамперед на характер декору та надавав вибагливого й ускладненого вигляду інтер’єрам.) Для живопису і графіки в стилі рококо характерні пасторальні та міфологічні сюжети, камерні й асиметрично побудовані ком- позиції. Ідейна основа стилю — вічна молодість і краса, галантна і меланхолійна витонченість, прагнення сховатися від реальності в сільських радощах. Стиль рококо, зародившись у Франції, поширився в Італії, Німеччині, Росії, Чехії та інших країнах. Найбільш яскраво жи- вопис рококо розкрився у Франції та Італії. Замість контрастів і яскравих фарб з’явилася інша гама кольорів — легкі пастельні тони, рожеві, блакитні, бузкові. Вперше риси рококо виникли у творчості французького живописця Антуана Ватто (1684–1721). Важливу роль у створенні його картин відігравала поетична уява: внутрішня атмосфера творів розкривалася в прагненні зобразити чудовий світ мрій; співучість і примхливість композиційного ритму виявлялися в ледве помітних рухах і жестах персонажів. Найвідоміші твори Ватто — «Актори французької комедії», «Вид між деревами в парку П’єра Кроза», «Незручне становище», «Урок кохання», «Товариство в парку». Найвидатнішим представником рококо у Франції був Франсуа Буше (1703–1770), який створив численні серії гравюр, ілюстру- вав твори Овідія, Боккаччо, Мольєра. Працював у жанрі портрета, пейзажу та в багатьох видах декоративно-ужиткового мистецтва: створював декорації для опер і вистав, картини для королівських шпалерних мануфактур; виконував орнаментальні розписи виро- бів севрської порцеляни, розписував віяла, виконував мініатюри і т. п. Творчість Буше багатогранна, він звертався до алегоричних і міфологічних сюжетів, зображував сільські ярмарки і фешене- бельне паризьке життя, писав жанрові сцени, пасторалі, пейзажі та портрети. Відомі твори майстра — «Художник у своїй майстер- ні — автопортрет», «Геркулес і Омфала», «Викрадення Європи», «Венера, яка просить у Вулкана зброю для Енея», «Діана після купання», «Народження Венери». У творчості якого французького художника вперше про- явилися елементи стилю рококо? (Антуана Ватто.) В Італії яскравим представником рококо по праву вважають Джанбаттіста Тьєполо (1696–1770) — майстра фресок і гравюр, який зображував ілюзорні архітектурні форми, що слугували художнім композиціям обрамленням або фоном. Тьєполо відо- мий як майстер грандіозних фрескових циклів («Викрадення сабінянок»). Він створив чимало станкових картин на релігійні і міфологічні сюжети, портретів, а також оригінальних за техні- кою і тематикою малюнків і офортів: «Благовіщення», «Поклонін- ня волхвів», «Меценат представляє імператору вільні мистецтва». Не менш видатним художником мистецтва рококо був П’єтро Лонгі (1702–1785), побутові сцени якого цілком відповідали ха- рактеру рококо: затишні вітальні, свята, карнавали. Для його творів характерні репрезентативність із м’якою добродушніс- тю у трактуванні моделей та вільною манерою письма. Роботи майстра — «Весела парочка», «Непритомність», «Візит», «Урок географії», «Урок танців» — написані в новій живописній мане- рі. Декоративність палітри відповідає прагненню Лонгі показа- ти вишуканий блиск інтер’єрів венеціанських буржуа (меблів, тканин, костюмів, дзеркал будуарів і драпіровок віталень). У пізніх творах, запозичуючи окремі прийоми народного лубка, іронічно художник уподібнював персонажі своїх картин кумедним маріонеткам. У картинах «Носоріг на карнавалі», «Ворожка», «Новий світ», «Шарлатан», «Слон» художник розширив коло тем. Його увагу привернули кумедні сценки в бідних кварталах міста, відвідувачі гральних будинків, шарлатани і ворожки, публічний показ екзотичних тварин, виступи театральних труп. Роботи 1760-х років посіли особливе місце в творчості П’єтро Лонгі — «Прогулянка верхи», «Полювання на качок в лагуні», «Приготування до полювання». У цих роботах домінують світло і повітря, що пом’якшують обриси пейзажу і надають витончену легкість фігурам персонажів. У яких жанрах працювали італійські майстри? (Джан- баттіст Тьєполо — майстер фресок і гравюр, П’єтро Лонгі — майстер побутового жанру.) У музичному мистецтві в деяких країнах Європи на початку XVIII ст. також відбулися зміни. Слідом за музичним розквітом епохи бароко, головними дійовими особами якого були компо- зитори, чиї твори характеризуються точним визначенням стилів і форм, розпочався період занепаду, у якому барокові ознаки і риси згладилися. Останньою крапкою та золотим скарбом барокового мистецтва стало геніальне «Мистецтво фуги» Йогана Себастьяна Баха, ство- ренням якої композитор зумовив наближення музичної мови до мелодико-співучої моделі. Нові покоління композиторів побачили в музиці своїх попередників продукт чистого розуму, плід, що виріс в тіні математичних умоглядних будов. Пізніше мистецтво звернулося до сфери почуттів, здатних хвилювати і вражати, ви- кликати почуття й емоції. Для музики рококо характерні мініатюрність форм, ясність гармонії, верховенство мелодії над гармонією, гіпертрофована роль музичної орнаментики. Для французького мистецтва роко- ко величезне значення мала інтерпретація. Мелодія, складена композитором, оживала на момент виконання п’єси. Сам виконавець вносив тонку ритмічну різноманітність шляхом усіляких відхилень від суворо метричного запису, використовував багату музичну орнаментику. Орнаментика — сфера, в якій мистецтво музичного рококо, і в першу чергу французького, може вважатися верхом вишуканості та витонченості. Отже, головною вимогою до музики рококо була неодмінна витонченість, легкість звучання, яка між тим вимагала високої майстерності та віртуозності. При цьому музичні твори не повинні були схиляти слухачів до над- мірного емоційного напруження та душевної віддачі. Стиль рококо представлений у творчості великого французь- кого клавесиніста Франсуа Куперена (1668–1733). Основні твори композитора написані для клавесина (понад 250 п’єс різного характеру, яким автор давав програмні заголовки — «Таємничі барикади», «Метелики», «Женці», «Вірність», «Вітряки» тощо). Стиль цих творів відрізнявся легкістю, витонченістю і вираз- ністю, через що вони швидко отримали популярність не тільки у Франції, а й за кордоном. За високу виконавську і компози- торську майстерність сучасники називали музиканта «великий Куперен». Перу композитора належить ряд оркестрових творів («Королівські концерти»), тріо-сонати, меси, твори для органа та ін. Куперен є автором робіт з теорії музики і трактату «Мис- тецтво гри на клавесині». Не менш відомим є ще один французький композитор і тео- ретик музики — Жан Філіп Рамо (1683–1764). Він прославився як світський композитор, написав ряд популярних п’єс, серед них «Тамбурин», «Курка», «Дофін», «Молоточки», «Перекличка птахів». Рамо вважають реформатором епохи пізнього бароко, зокрема він створив новий оперний стиль, представлений в його найбільш відомих музичних трагедіях «Іполит і Аріс», «Кастор і Поллукс» і в опері-балеті «Галантні Індії». А п’єси для клавеси- на стали творчою лабораторією Рамо, таке собі місце проведення експериментів в області гармонії, ритму, фактури (наприклад, п’єси «Дикуни» і «Циклопи»). Оскільки музика звучала на світських прийомах і під час бенкетів, особливо віталися різні вигадки, карнавальні імітації та дотепні розважальні прийоми для розваги аристократичних слухачів. Незмінною популярністю користувалися яскраві зву- козображувальні п’єси («Курка» Ж. Рамо, «Маленькі вітряки» Ф. Куперена). Стиль рококо став яскравим завершенням доби Просвітництва в музичному мистецтві Видатним представником італійського музичного мистецтва епохи пізнього бароко є Доменіко Скарлатті (1685–1757), який значною мірою вплинув на музичне мистецтво наступної епо- хи — класицизму. На творчість композитора неабияке враження справила народна музика, іноді він використовував народні ме- лодії практично без змін, що було незвичайно для професійного музикування. Скарлатті передбачив у своїй музиці безліч еле- ментів (форма, текстура, стиль) тієї музики, яку пізніше назвуть класицизмом. Що стало основою французької музики рококо? (Інтер- претація, орнаментика, емоційність.) Назвіть представників французького рококо. (Франсуа Куперен, Жан Філіп Рамо.) В літературі мистецький стиль рококо набуває своєрідного прояву — витонченого, але позбавленого глибини і громадянських ідеалів. У ньому не було місця героїзму й обов’язку, натомість панували галантна грайливість і безтурботність. Поети оспіву- вали чуттєвість, усамітнення в сільському житті. Літературне рококо тяжіє до камерності, мініатюрності. Високу трагедію і комедію класицистів замінили пастораль, комедії масок. Місце героїчної поеми посіли грайливі віршовані новели (Ж. Грекур, Ж. Грессе).
Яких форм набуло рококо в літературі? (Витонченість, галантна грайливість і безтурботність, прагнення до камерності, мініатюрності.) Висновок. Таким чином, у Франції на початку ХVІІІ ст. через потяг до вишуканого й пристрасть до витонченого виник стильо- вий різновид пізнього бароко, який отримав назву «галантний стиль». Також в межах галантного стилю ми можемо розглядати мистецький стиль рококо. Слід підкреслити, що період галантного мистецтва не зник безслідно. Початок XX ст. відзначений в мистецтві та культурі ностальгічним поверненням до естетики пізнього бароко і роко- ко (до образів часів Людовика XIV). Така тенденція насамперед була пов’язана з природним бажанням людини (і перш за все митця) знайти в привабливих картинах минулого заспокоєння й задоволення від стрімкого ритму сучасного життя. Митці на- магалися відтворити казковий образ «галантного століття» — це був погляд людини XX ст. на яскравий і безтурботний світ балів і романтичних пригод. Звернення до образів «галантного століття» відбулося навіть за часів німого кіно. У прокаті з’явилися численні екранізації, які розповідали про життя французького двору. Прикладом може служити кінофільм «Мадам Дюбаррі», в якому знялися зірки німого кіно — Еміль Яннінгс і Пола Негрі. VІ. Закріплення нових знань Складіть схему-таблицю на тему «Подібні та відмінні риси бароко й рококо (галантного бароко)». Поміркуйте, чому стиль рококо (галантне бароко) називають світським. У якому середовищі він проявився якнайкраще? VІІ. Повторення основних понять Рококо (франц. rососо — подрібнений камінь, декоративна мушля, від орнаментального мотиву рокайль ) — стиль у мисте- цтві, який сформувався у Франції на початку XVIII ст. (під час регентства Філіпа Орлеанського) і вважається останнім етапом розвитку бароко. VІІІ. Домашнє завдання Відповіді на контрольні запитання та виконання творчих завдань за підручником «Мистецтво. 8 клас». | |
| Переглядів: 1295 | |
| Всього коментарів: 0 | |
