Учительська світлиця

УРОК 19

УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО

Мета: розширити знання учнів про мистецькі здобутки й досяг- нення українського Просвітництва; сформувати уявлення про формування нових та удосконалення існуючих мистецьких форм (полемічна література, шкільний театр, вертеп); схарактеризува- ти специфіку розвитку мистецьких стилів доби Просвітництва з урахуванням національних впливів.

Мотивація: епоха Просвітництва, й зокрема мистецтво бароко, набули своєрідного розповсюдження на мистецькому ґрунті Укра- їни. Протягом уроку учні розмірковують, які чинники вплинули та змінили європейські мистецькі тенденції.

Очікувані результати: учні повинні знати хронологічні межі та специфіку українського бароко, його видатних представників; уміти розпізнавати мистецькі твори, аналізувати й самостійно оцінювати твори мистецтва за стильовими ознаками; розрізняти поняття європейського так званого «козацького» бароко; визна- чати жанри українського барокового мистецтва.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Наочність і обладнання: мультимедійна дошка, підручник, пре- зентація, роздатковий матеріал.

Демонстрації:

візуальний ряд: архітектура — домініканський костел і собор Святого Юра (Львів); Покровський собор (Харків); Успенський собор Почаївської лаври (Тернопільська область); Андріївська церква і Михайлівський золотоверхий собор (Київ); будинок Лизогуба (Чернігів);

скульптура — І. Пінзель («Самсон, що розриває пащу лева»,

«Богоматір», «Алегорія мужності», скульптури головного вів- таря костелу в Бучачі); Й. Кондзелевич («Одигітрія», «Спас Вседержитель»).

І. Організаційний етап

Хід уроку

Вітання Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Своєрідність мистецького простору України доби Просвітни- цтва обумовлена своєрідністю соціокультурної та політико-іс- торичної ситуації в країні. Зокрема саме українські творчі сили змогли поєднати й трансформувати європейські стильові тенденції з місцевими національними рисами та адаптувати чужі європей- ські стилі до власного мистецького ґрунту.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Які види мистецтва набули найбільшого розповсюдження в європейських країнах? Протягом уроку порівняємо, які з них набули поширення в Україні.

Які жанри мистецтва утворилися в епоху бароко?

У яких країнах Європи склалися національні барокові школи? Чи можемо ми говорити про формування поняття нації про-

тягом XVII ст. в Україні?

ІV. Повідомлення теми уроку

План вивчення нового матеріалу

Стильові особливості українського бароко. (Матеріал на СD) Архітектура та скульптура.

Література і театральне мистецтво.

Діячі вітчизняного бароко. (Матеріал на СD) Образотворче мистецтво.

Методичні рекомендації

Розглядаючи матеріал уроку, слід зосередити увагу учнів на мистецьких досягненнях українського Просвітництва. Окремо слід відзначити, як трансформувалися й адаптувалися мистецькі ознаки європейських стилів на українському ґрунті.

Особливо привертає увагу українська полемічна література, яка зумовила появу нових жанрів та запозичила стилістичні ознаки європейського бароко.

Театральне мистецтво України доби Просвітництва також дуже яскраве та визначне в національній культурі. У барокову добу набув популярності мандрівний театр маріонеток — вертеп. Вер- тепна драма завжди супроводжувалася музикою. Вертеп — одне з найзнаменніших явищ в українському театральному мистецтві. Особливого розвитку на українському ґрунті досягла шкільна драма, де поєдналися риси трагедії і комедії.Окрім театрального мистецтва, архітектура, скульптура, живо- пис та музичне мистецтво також зазнали впливів європейських стилів епохи Просвітництва, різноманітно проявившись та за- лишивши неперевершені мистецькі твори.

5. Вивчення нового матеріалу

Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу за підруч- ником «Мистецтво. 8 клас».

Розповідь учителя

«Бароко, рококо, класицизм — усе це стильові явища, що розповсюджуються по величезному простору від Атлантики до Волги, не заходячи за межі цивілізації ісламу. Вони самі по собі ще не визначають ані суті кожної національної культури, ані етапу культурного розвитку, на якому знаходиться ця нація. Комбінація цих особливостей різна в різних культурах, за цим стоять глибокі істотні відмінності “духу народів”»*. Висловлення М. Поповича підкреслює, що при дослідженні ознак українського бароко необхідно ретельно проаналізувати багатовікову культурну спадщину народного традиційного мистецтва.

Архітектура та скульптура

Стиль бароко на українському мистецькому просторі розкрив- ся як своєрідний напрям, схильний до вільного творення форм, імпровізації, сплетіння інших художніх стилів. Дуже яскраво й різноманітно новий стиль проявився в архітектурі, набувши регі- ональних рис та поєднавшись із традиціями народної архітектури. Першою спорудою українського бароко вважається Львівський єзуїтський костел Петра і Павла (архітектор Дж. Бріано). Серед кращих зразків західного українського бароко — домініканський костел (архітектори Я. де Вітт, К. Фесінґер) та собор Святого Юра (архітектори Б. Меретин, К. Фесінґер) у Львові.

Українське бароко мало свої, притаманні тільки йому, особли- вості. Не всі західноєвропейські ознаки були запозичені україн- ськими митцями. Так, Г. Логвин висловив думку, що «українське бароко через історичні обставини не являло собою одного цілого явища. Крім регіональних, існувала відмінність в архітектурі Східної і Західної України. Архітектура Західної України […] зазнала сильного впливу польського й західноєвропейського бароко, в архітектурі Східної України — Гетьманщини — поєднано засади західноєвропейського і російського бароко з принципами народної архітектурної композиції…»*.

Східна школа українського бароко наслідувала й збагачувала традиції давньоруського кам’яного та народного дерев’яного ар- хітектурного мистецтва. Розбудовою храмів, монастирів та міст Лівобережжя на той час опікувалось заможне козацтво, тож особ- ливий бароковий стиль, що сформувався в цих регіонах, отримав назву «козацького». Найважливішим у взаємовідносинах між козацьким культурним середовищем і мистецтвом бароко залиша- ється те, що «формування українського національного мистецтва збіглося з пануванням на політичній арені козацтва»**. У по- дальшому козацькі майстри, підвищуючи рівень професіоналізму й намагаючись відповідати демократичним вимогам часу, почали впроваджувати західний стиль, поєднуючи його з традиційни- ми мистецькими здобутками. Тому, називаючи бароко козаць- ким, ми можемо вести мову про вплив козацького середовища на мистецтво бароко по-перше, тільки на Сході України, а по- друге, розглядаючи козацтво, як носія народних традицій, і як прихильника нових гуманістичних ідей. Безперечно, українське бароко формувалося під впливом козацьких художніх смаків, вбираючи культурний досвід попередніх століть. Художні смаки козаків поєднували в собі традиційні фольклорні елементи та мистецькі напрями українського народу.

Серед перших найвизначніших архітектурних пам’ятників

«козацького» бароко можна назвати Миколаївський собор у Ніжи- ні (архітектор Г. Устинов). Пізніше з’явилися Покровський собор у Харкові, Катерининська церква в Чернігові, Преображенська церква в Сорочинцях, що на Полтавщині.

Українське бароко являло собою різноманітне та в професій- ному відношенні глибоко розвинуте індивідуалістичне явище історії європейського мистецтва. Тісний зв’язок з національни- ми мистецькими традиціями, асиміляція західних течій, вплив козацького культурного середовища — ознаки, що стали основ- ними елементами й формами художнього впливу на формування особливостей українського мистецтва бароко.

* Логвин Г.Н. Українське бароко в контексті європейського мистецтва // Українське бароко та європейський контекст. / Гол. ред. А.К.Федорук. — К.: Наук. думка, 1991. — С. 13.

* Нічик В.М., Литвинов В.Д., Стратій Я.М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (XVI — перша половина XVII ст.) / АН УРСР, Ін-т філософії. — К.: Наук. думка, 1991. — С. 187, 203, 208.

Що відрізняє українську архітектуру бароко від європей- ської? (Поєднання із традиціями народної архітектури.)

Перлинами серед українських міст епохи бароко вважаються Київ та Львів. В Києві в цей період було відновлено комплекси Києво-Печерської лаври, Видубицького, Михайлівського та Кири- лівського монастирів. Окрасою міста стали розкішні новобудови: Андріївська церква, Маріїнський палац (архітектор Б. Растреллі), дзвіниця Софійського собору (архітектор І. Шедель).

Поступово бароко набуло сили й художнього досвіду, привно- сячи із собою на середньовічний український культурний ґрунт елементи високої духовної естетики і поетичності. А. Макаров і П. Білецький порівнюють українську барокову архітектуру з «застиглою музикою», «мелодією коломийок», яка потребує особливого вивчення й зрозуміння свого призначення.

Архітектура бароко тяжіла до того, щоб впливати на глядача за- собами, властивими іншим мистецтвам, зокрема, вона наблизилася до живопису.

Собор Святого Юра.

Львів Покровський собор.

Харків Андріївська церква. Київ

Які міста України вважаються «перлинами українського бароко»? (Київ, Львів.)

Серед українських скульпторів епохи бароко слід зупинитися на видатних представниках, серед яких галицький скульптор Іоанн Пінзель (бл.1707–1761) — представник пізнього бароко і раннього рококо. Його називають засновником львівської шко- ли скульпторів. Матеріалом в роботах Пінзеля виступає дерево, його твори відрізняються витонченою пластикою, живописністю

та динамікою («Алегорія мужності», «Богоматір»). Творчий до- робок майстра фактично до початку ХХ ст. був майже невідомий не тільки європейським країнам, а навіть і в Україні. На жаль, від мистецької спадщини скульптора залишилося небагато робіт, однак сьогодні його називають «українським Мікеланджело» че- рез надзвичайну виразність творів та синтез елементів живопису і скульптури, за психологізм образів і тонке чуттєве розкриття характерів.

Отже, беручи до уваги становлення барокового стилю в істо- рії світового мистецтва, можна сказати, що головною причиною розповсюдження бароко в архітектурі та скульптурі на теренах України є відповідність архітектурних та скульптурних образів головним ідеям стилю: завоювання простору, композиційної єд- ності, цілісності характеру, прагнення до внутрішньої і зовніш- ньої динаміки, прагнення до монументальності і пишності форм.

Література і театральне мистецтво

Мистецтво бароко досягло особливого специфічного розквіту на теренах України. Цей стиль прийшов в Україну на початку XVII ст., породжуючи нові мистецькі жанри й форми або надаючи розвитку вже існуючим, зокрема в літературі. Так, з останньої чверті XVI ст. та на початку XVII ст. з’являється новий напрям літературних і наукових творів — так звана полемічна літерату- ра, присвячена релігійній дискусії (боротьба між католицизмом і православ’ям). Розквіт полемічної літератури припадає на епоху бароко. У полемічній літературі існували численні жанри: на- уково-теологічні трактати, історико-політичні памфлети, відкриті листи, послання-диспути. Художня література також мала поле- мічний характер, як і твори ораторського мистецтва. Вершиною полемічної літератури вважаються послання афонського ченця Івана родом з Вишні, відомого як Іван Вишенський, який у своїх творах піддає критиці соціальну несправедливість, національне гноблення, захищає слов’янську мову, протестує проти покато- личення українців.

Театральне мистецтво України також розвивалося під впли- вом барокових ознак. У добу бароко набув популярності ман- дрівний театр маріонеток — вертеп. Такий театр мав форму двоповерхової дерев’яної скрині. На другому поверсі показували різдвяну драму, на першому — сатирично-побутові інтермедії. Перша, різдвяна частина вертепу, яку називали «свята», мала більш-менш стабільну композицію та персонажів — Марія,

Йосип, цар Ірод, янгол, Немовля, волхви. Друга частина нато- мість змінювалася залежно від місцевих умов, здібностей й до- тепності вертепників. Найголовнішими героями інтермедій були кмітливий Запорожець (Козак Мамай), Чорт, Баба. До сьогодні вертеп зберігся переважно у західних регіонах України як вистава на різдвяну тематику.

У драматургічному сенсі сюжет різдвяної вертепної драми простий і зрозумілий. У ньому немає розвитку дії, а є лише ряд окремих сцен; рух обумовлюється появою і зникненням, танцями та бійками. Вертепна драма завжди супроводжувалася музикою. Вертеп — одне з найзнаменніших явищ в українському театраль- ному мистецтві, але у XIХ ст. це мистецтво зазнало занепаду. У 30–40-х рр. XVII ст. учні та студенти братських шкіл, академій, колегіумів під час різдвяних й великодніх свят також ставили шкільні виставиі. Такі постанови стали називатися

«шкільними театрами». Драматургами, режисерами й актора- ми були викладачі та студенти. Особливо високого рівня в цей період, коли Ф. Прокопович розробляв теорію трагедії, комедії і трагікомедії, досягла українська драма. Значними досягнен- нями драматичного мистецтва стали драми М. Довгалевського, трагікомедія Ф. Прокоповича «Володимир». Ці твори заклали основи українського театру.

Які нові напрями з’явилися в літературі та театральному мистецтві за добу бароко? (Полемічна література, вертеп, шкільний театр.)

Образотворче мистецтво

Найяскравішою пам’яткою монументального живопису стали розписи Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. У живописі стиль бароко яскраво розкрився в портретному жанрі: портрети шляхтичів, «холопські» портрети. Величезний вплив бароко справило на українську ікону, що дозволило вдосконалити іконописну техніку, урізноманітнити колористичну гаму та світ- лотіньові аспекти. У цей час в українських храмах створювали розкішні багатоярусні іконостаси, які стали одним із символів розквіту національної культури.

Культурно-мистецька перебудова, що відбувалася в Україні в добу бароко, в Європі пов’язана з епохою Відродження (Ренесан- сом). Бароковий стиль стає в Україні національним, адже укра- їнське мистецьке середовище виявилося не тільки підготовленим

для барокових нововведень, а й надало можливість розвинути й трансформувати ідеї нового стилю. Український суспільний і культурний ґрунт, на відміну від західного, виявився бароковим за духовними характеристиками нації. Українське бароко являє собою різноманітне та глибоко розвинуте індивідуальне явище в історії європейського мистецтва

І. Пінзель. Самсон, що розриває пащу лева Й. Кондзелевич. Спас Вседержитель

Висновок. Епоха Просвітництва залишила помітний слід у ду- ховному та культурному житті українського народу, під впливом її ідей формувалося самовизначення нашої нації, в цей період було окреслено напрям подальшого розвитку в майбутньому не- залежної України.

VІ. Закріплення нових знань

Дидактична гра «Лицарський турнір». (Матеріал на СD)

VІІ. Повторення основних понять

Вертеп — ляльковий театр, мандрівний театр маріонеток, в якому ставилися п’єси на релігійні та світські сюжети.

Полемічна література — публіцистична література, де в ХVІІ ст. піднімалися дискусійні питання між православною та католицькою церквами.

VІІІ. Домашнє завдання

Відповіді на контрольні запитання та виконання творчих зав- дань до теми за підручником «Мистецтво. 8 клас».