Учительська світлиця

Урок 40. Трагедія «Ромео і Джульетта» В. Шекспіра. Історія створення. Конфлікт справжнього почуття і забобонів. Оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти, вплив кохання на людську особистість (зміни в характерах головних героїв, їх еволюція)

Мета:

• навчальна: продовжити знайомство з творчістю Вільяма Шекспіра; поглибити знання учнів про особливості театрального мистецтва; ознайомити учнів з історією створення трагедії та здійснити короткий художній аналіз твору; активізувати читацький інтерес учнів;

• розвивальна: розвивати естетичні смаки учнів.

• виховна: виховувати шанобливе ставлення до людських почуттів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: тексти трагедії; ілюстрації до трагедії; якщо є можливість, уривки із екранізації «Ромео і Джульетта» (реж. Ф. Дзефіреллі,1968).

Сумніших оповідей не знайдете,

Ніж про любов Ромео і Джульєтти.

В. Шекспір (пер. І. Стешенко)

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Виразне читання учнями напам’ять сонетів Вільяма Шекспіра.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

III. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Історія створення трагедії «Ромео і Джульетта»

(Виступ учня за випереджувальним завданням.)

Історія створення трагедії Шекспіра «Ромео і Джульетта» сягає своїм корінням у народні сказання про двох італійських закоханих і їх художні обробки (Луїджі де Порто «Новознайдена історія двох благородних закоханих і їх сумної смерті, що сталася у Вероні за часів синьйора Бартоломео делла Скалло» (1524); Маттео Банделло «Чотири книги новел» (1554); Луїджі Ґро- то «Адріана» (1578). Сюжет п’єси був розроблений Шекспіром на основі поеми Артура Брука «Трагічна історія Ромеуса і Джульєтти» (1562).

2. Лекція вчителя

— Жанр твору — трагедія — встановлюють відповідно до літературних традицій епохи Відродження (фінал завершується смертю головних героїв). П’єса з п’яти дій відкривається прологом, у якому коротко викладено сюжет «Ромео і Джульєтти».

Композиція трагедії на рівні фабули має симетричну побудову. У першій дії відбувається зіткнення між слугами Капулетті і Монтеккі, потім між племінниками останніх — Тибальтом і Бенволіо, далі на сцені з’являються голови ворогуючих сімей, князь Верони і Ромео. У третій дії зіткнення між Капулетті і Монтеккі повторюється: цього разу в бійці беруть участь родич князя і друг Ромео — Меркуціо і Тибальт, а також Тибальт та Ромео. Результат першої дуелі — смерть Меркуціо, результат другої — смерть Тибальта. Зіткнення закінчується виходом на сцену подружжя Капулетті і Монтеккі, а потім князя, який виголошує вбивче для Ромео рішення про вигнання з Верони.

Друга і четверта дії п’єси присвячені розвитку любовної лінії: у другій дії відбувається зізнання Ромео і Джульєтти та підготовка їх до вінчання, у четвертій — Джульетта, яка намагається уникнути повторного шлюбу, встає на страшний шлях возз’єднання з коханим чоловіком. Смерть дівчини в кінці твору є природною і з погляду історичних норм, і з позиції описаної пристрасті д: Джульетта не могла жити без Ромео, не стало Ромео — не стало й Джульєтти.

Основна ідея п’єси полягає в утвердженні нових моральних цінностей, притаманних людині епохи Відродження. Герої, почуттями яких керує пристрасть, виходять зі звичних рамок традицій: Ромео йде на таємний шлюб, Джульетта не розігрує із себе сором’язливу леді, і обоє вони готові йти проти волі батьків і суспільства, щоб бути разом.

3. Слово учителя

— Художній образ Джульєтти еволюційно більш мінливий, ніж образ її коханого. На відміну від двадцятирічного Ромео, який вже пізнав пристрасть в особі неприступної Розаліни і тепер йде напролом у своїх стосунках з юною Капулетті, чотирнадцятирічна Джульетта просувається у своїх почуттях практично навпомацки, керуючись тільки тим, що підказує їй серце. Дівчина боїться почутого любовного зізнання, першої шлюбної ночі, похмурої сімейної гробниці. Дізнавшись про смерть двоюрідного брата Тибальта, вона спершу звинувачує в цьому Ромео, але швидко опановує себе, соромиться своєї миттєвої зради і обирає сторону чоловіка в цьому конфлікті. Вагання Джульєтти обумовлені юним віком, відсутністю життєвого досвіду, ніжною жіночою натурою. А ось бурхлива пристрасть і чоловіча сутність Ромео не дозволяють йому сумніватися в жодному своєму вчинку.

Характерне для пізнього Середньовіччя та раннього Відродження особливе світосприйняття, що поєднує в собі християнські й поганські традиції, позначилося на художніх образах брата Лоренцо та проведених ним обрядах (сповідь, вінчання, поховання), Меркуціо, що розповідає Ромео історію про королеву фей і ельфів Маб, а також різкій зміні настроїв сімейства Капулетті — від похоронного через смерть племінника Тибальта до весільного у зв’язку з очікуваним весіллям Джульєтти. Батько дівчини не бачить нічого поганого в тому, щоб видати дочку заміж через три дні після смерті її двоюрідного брата: для цього періоду історії подібна поспішність звична, адже вона дозволяє не надто сумувати через непоправне.

4. Перегляд окремих епізодів екранізації твору

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

• Інтерактивна вправа «Продовж речення»:

Сьогоднішній урок я завершую думкою про те, що...

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дочитати трагедію до кінця.