Учительська світлиця

 Урок 34. Узагальнення до курсу «Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України»

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з курсу історії за 5-й клас, повторити основні положення курсу, предмет вивчення історії, допоміжні історичні дисципліни, зробити висновки щодо ролі громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України; продовжити розвиток умінь учнів аналізувати, порівнювати й співвідносити історичні факти, складати план до тексту, розповідати історичну інформацію за опорними словами.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: підручники, карта, роздавальний матеріал.

 

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні ми з вами перегорнули останні сторінки нашого підручника. Цілий рік ми намагалися опанувати основні поняття історичної науки, її творців, визначали роль в історії окремих людей і подій. Ви уявляли себе в ролі дослідників, науковців, пересічних людей, що жили в ту чи іншу епоху. І ось сьогодні ми підіб'ємо підсумки нашої роботи. Спробуємо перевірити основні знання, які знадобляться нам у старших класах.

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Учитель. Наш маршрут — «Історико-етнографічний», під час якого ми детальніше ознайомимося з етнонімікою.

1. Що досліджує наука «етноніміка»?

2. Із попередніх уроків ми дізналися про давні назви східнослов'янських племен — предків українців. Назвіть їх.

3. Звідки походили назви племен?

4. Коли вперше було вжито слово «Україна» і що воно означає?

5. Давайте на лінійці часу зазначимо дату першої згадки слова «Україна». Скільки років тому це було?

Відповідь: 1 поляни, древляни, сіверяни, дреговичі; 2 від назв тієї місцевості, де вони жили, або ж, навпаки, назва народу давала назву землям, що їх населяє. Через деякий час усі племена стали називатися русичами, а земля — Русь.

Учитель. Прекрасна й велика Україна, територія її поділена на різні історико-етнографічні регіони: Галичину, Волинь, Полісся, Слобожанщину, Правобережжя. Назви цих регіонів уживають з давніх часів, кожна з них має свою історію, є втіленням історичного минулого українського народу. Про історію походження деяких з них повідомлять мої помічники.

Повідомлення учнів

Учні інформують про походження назв історико-географічних регіонів: Галичина, Волинь, Полісся, Слобожанщина, Правобережжя.

Учитель. Країни без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води? Що це? (Карта) Карта — це зменшене в багато разів зображення за допомогою умовних знаків усієї земної кулі чи окремих її частин. Карта дозволяє відтворювати минуле не лише в часі, а й у просторі. Щоб зрозуміти карту, треба уважно ознайомитися з умовними позначками.

Робота з картою

1. Знайдіть р. Дніпро.

2. Назвіть, які племена жили на території вашої області.

2. Знайдіть племена, що жили на лівому та правому березі Дніпра.

Завдання

- Пригадайте, як називається наука, яка досліджує географічні назви. (Топоніміка)

Учитель. Одні назви мають давнє походження й збереглися дотепер, інші зникли, залишивши по собі легенди й перекази. Усі вони можуть чимало розповісти про давні часи.

Повідомлення учнів

Учні інформують про історію походження назв міст області за: п ознаками природи;

□ особливостями рельєфу, водних об'єктів;

□ видами рослин;

□ іменами, прізвищами, заняттями людей.

Вправа «Вгадай героя»

- Упізнайте особу за характеристикою.

1. Історик, учений, «батько української історії». Він написав близько 2000 праць з історії України, серед яких і 10-томна «Історія України-Русі».

2. Чернець Києво-Печерського монастиря, автор найдавнішого літопису «Повість минулих літ».

3. Він прийшов до влади внаслідок тривалої боротьби між братами і почав княжити у Києві один. Завершив об'єднання земель. Із його ім'ям пов'язують запровадження на Русі золотих і срібних монет, введення християнства.

4. Завзятий воїн. Майже весь час перебував у походах. Ніколи не нападав на ворога зненацька, підступно, завжди попереджав ворога: «Іду на ви».

5. Київ за його часів був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Окрасою Києва став побудований ним собор Святої Софії. Цього князя можна вважати засновником книжної вченості на Русі.

Відповідь: 1 М. Грушевський; 2 Нестор; 3 Володимир; 4 Святослав; 5 Ярослав.

Робота з хронологією

На дошці намальовано дерево, де замість листя прикріплено папірці, на яких зазначено дати.

- Зняти папірець з «дерева дат», визначити століття, до якого належить запропонована дата, і прикріпити на лінії часу. 907 р., 1187 р., 15 р. до н. є., 91 р., 1648 р., 1812 р., 2006 р., 1995 р., 1240 р., 76 р. дон. є.

Вправа «Доповни текст» або «Незакінчене речення»

«Є такі допоміжні історичні науки, як геральдика, нумізматика, сфрагістика. Геральдика досліджує... . Нумізматика... .А сфрагістика досліджує... . Щедрим джерелом у вивченні минулого є монети. На них зображували... . Зображення і написи на монетах дають змогу встановлювати дати тих або інших подій, дізнаватися про те, ... . Часто на монетах, прапорах, зброї тощо трапляються схематичні зображення: леви, що спираються на міські мури, орли, лілії — це герби. Гербом України є... . У ньому вбачають... . Цінність печаток для історика полягає в тому, що вони...».

Завдання

1. Занесіть до відповідної колонки слова: герб, сургуч, печатка, монета, тризуб, монетарня.

Бесіда

1. Чому вчені-історики, відтворюючи минуле, користуються письмовими джерелами? Наведіть приклади писемних історичних джерел.

2. Які установи збирають, зберігають і впорядковують писемні історичні джерела?

Учитель. Ми знаємо, що історія зберегла до нашого часу імена найбільш видатних історичних діячів.

Гра «Ланцюг»

Учні по черзі називають найбільш відомих діячів або події, що стосувалися курсу історії в 5-му класі.

Вправа «Хвилина»

Учень за бажанням починає говорити протягом хвилини за темою, що стосується курсу історії в 5-му класі, але він не має повторюватись або зупинятись, бо тоді слово переходить до іншого учня. Той також має говорити з цієї теми протягом хвилини. Облік часу ведуть за допомогою секундоміра. Промова учня, якому вдалося говорити 1 хв без перерви, є переможною.

Наприкінці уроку вчитель робить висновки про рівень засвоєння учнями навчального матеріалу.