Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із Вступу до історії України 5 клас (нова програма)

Урок 29. Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві. Площа Ринок у Львові

Урок 29. Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві. Площа Ринок у Львові

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам'яток; показувати на карті місцезнаходження цих пам'яток; називати, розпізнавати та описувати пам'ятки на основі вивченого матеріалу й практичної роботи; пояснювати історичні поняття на основі тексту підручника та застосовувати їх під час виконання пізнавальних завдань; складати план розповіді про пам'ятку і розповідати за планом, уживаючи історичні поняття та терміни; висловлювати особисте ставлення до цих пам'яток і наголошувати на необхідності їх збереження.
Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
 
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Назвіть найбільш важливі вулиці вашого міста.
2. У чому полягає особливість кожної з вулиць і що між ними схожого?
Учитель коротко записує відповіді на дошці.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Міські вулиці... В усі часи та в усіх народів вони були артеріями громадського життя й місцем торгівлі. Звісно, вулиці сучасних міст зовсім не ті, що існували за доби Київської Русі, Гетьманщини чи навіть ще столітньої давнини, проте, погодьтеся, суттєве значення їх не змінилося, хоч автомобілі давно вже замінили на них кінно-гужовий транспорт, а на місці торговельних лавок та рундуків бачимо супермаркети.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. Головним структурним елементом переважної кількості міст був дитинець (кремль) — укріплення типу фортеці, навколо якого розташовувалось передмістя. За свідченнями ХІ-ХІП ст., дитинець сучасники сприймали як місто, тож його оборонні конструкції постійно удосконалювали. Коли в літопису з'являлося повідомлення про закладання тим чи іншим князем міста, то мали на увазі побудову укріплення навколо дитинця. Частину міста, що з'являлася безпосередньо біля стін дитинця, називали острогом, або окольним містом. Ця частина міста не мала застиглої, незмінної структури. В одних випадках вона розташовувалась ближче до дитинця, і там же розміщувались двір митрополії, садиби знаті і вічева площа. Інколи вона тяжіла до торговельно-ремісничого передмістя, і літопис згадував її як основний посад. А за посад вважають ремісничо-торговельну частину міста, яка оточує дитинець. Посад (або його частина) мав свої укріплення, що були не такими міцними, як навколо головної фортеці.
До дитинця, укріпленого дерев'яними стінами і вежами, ще з тих далеких князівських століть тягнулися дороги, що пов'язували місто з іншими містами. Із часом уздовж цих доріг, поблизу фортечної брами, селилися люди, і дороги перетворювалися на вулиці. Місто зростало, і вулиці поєднувались між собою, формуючи радіально-кільцеву систему планування міста, що певною мірою збереглася до сьогодні.
Завдання
1. Як називалася центральна укріплена частина міста? Що в ній розміщувалося?
2. Як виникали в містах вулиці?
3. Намалюйте план стародавнього міста, позначивши в ньому дитинець, подол і окольний град, а також місця, де могли проходити перші вулиці.
Учитель. У передмісті біля стін головного укріплення зазвичай містився головний торг. Місце торгу в структурі міста — важливий показник типу і значення населеного пункту. Він визначав планування центру міста: до нього тяглися вулиці посаду та головні дороги. Тут коштом купців будували храми на честь їхніх покровителів — Параскеви П'ятниці, Миколи, Власія. Центральне укріплення та пов'язане з ним розташування торгу визначали напрямок розвитку посаду і, як наслідок, поселення загалом. У великих містах трапляються три і навіть чотири лінії укріплень та системи декількох пристінних торгів.
Міста найдавнішого періоду (Х-ХІ ст.) не мали чіткої вуличної забудови і розташовувались переважно по колу.
Пропоную прогулятися найбільш відомою вулицею нашої країни — Хрещатиком, а потім відвідати славнозвісну площу Ринок у Львові.
Робота в групах
Учнів об'єднують у дві групи. На роботу надається 20 хв., після цього групи представляють свої роботи.
- Складіть розповідь про Хрещатик або площу Ринок, опрацювавши наведені матеріали.
1-ша група. «Вулиця Хрещатик»
Символом української столиці вже давно вважають Хрещатик, але головною вулицею Києва він став лише 200 років тому. Раніше на цьому місці протікала притока р. Либідь. Місцевість від сучасного майдану Незалежності до Європейської площі була вкрита лісом і не заселена.
Хрещатик розташований неподалік місця, де колись князь Володимир Великий хрестив свою родину. Мабуть, саме так виникла назва вулиці. Але за іншою версією, назва походить від Хрещатого Яру (місцини, що перетинають яри). Довжина Хрещатика лише 1,2 км, а заввширки ця вулиця сягає 100 метрів. Проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відокремлюють тротуари. Зліва уздовж Хрещатика простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.
Як повноцінна вулиця Хрещатик почала свою історію наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Першими почали забудовувати ділянки в районі Європейської (Кінної) площі. Будівництво велося переважно по правій стороні до вулиці Прорізної. Згодом будівництво перейшло на ліву сторону вулиці. У той час Хрещатик забудовували переважно житловими будинками. До кінця 1873 року забудова вулиці досягла Бессарабської площі. До 1869 року головна вулиця Києва звалася Хрещатицькою, а потім була перейменована в Хрещатик. Аж до Великої Вітчизняної війни Хрещатик був забудований чотириповерховими будинками, а його ширина була близько 35 метрів.
1851 року на Хрещатику побудували перший великий кам'яний будинок для дворянських губернських зборів. Наприкінці XIX ст. на Хрещатику розташовувалось безліч магазинів, банків, різних контор. 1892 року тут було прокладено першу в Російській імперії лінію електричного трамвая. 1914 року за проектом П. С. Андрє-єва тут було побудовано пасаж, що складався з двох паралельних корпусів, з'єднаних воротами, які утворювали проїзд. Водночас тут споруджено такі визначні пам'ятки Києва — Бессарабський критий ринок та будинок Купецьких зборів (Національна філармонія України).
На початку XX ст. будинки на Хрещатику мали водопровід, каналізаційну систему, гас та електричне освітлення.
Під час Другої світової війни Хрещатик було перетворено на суцільні руїни. Місто перебувало під окупацією ворога 778 днів. «Страхітлива тотальна пустеля простяглася від Печерська до Сінного базару і від Володимирської гірки до вулиці Саксаганського. В центрі цієї руїни лежав Хрещатик». Після звільнення Києва 6 листопада 1943 року було оголошено конкурс на створення кращого проекту відбудови Хрещатика.
У наші дні кияни й гості міста можуть неквапливо прогулюватися Хрещатиком. Тут відбуваються урочисті свята, влаштовують численні змагання, концерти.
2-га група. «Площа Ринок у Львові»
Історія середньовічного Львова нерозривно пов'язана з цією невеликою площею, розміри якої становлять 142 х 129 м.
Площа Ринок — це своєрідний музей просто неба, де панує дух середньовічного Львова, де кожен будинок є пам'ятником архітектури, оповитий власною легендою.
Центром княжого Львова була площа, яка нині називається Старий Ринок. У XIV ст., після завоювання міста польським королем Казимиром III, центр Львова перенесли трохи на південь.
Нове місце забудовували ремісники, запрошені королем з Німеччини. Площа дістала назву «Ринг» (кільце, замкнутий простір). Оскільки на площі розташувались торговельні ряди, то й сам базар згодом почали називати «ринок». Протягом багатьох століть площа Ринок була центром життя Львова — тут вершили справи цивільні і торговельні. «Тут, як у Венеції, можна було зустріти людей з усіх країн світу в національному одязі: угорців у малих магерках (вид шапок), козаків у великих кучмах, росіян у білих шапках, турків у чалмах тощо» — так писали перші хроністи міста.
У центрі площі розташовано магістрат (будинок міського управління). Історія його походить від часів Володимира Опільського, який заклав першу ратушу Львова наприкінці XIV ст. Будинок міського управління неодноразово перебудовували протягом століть, сьогоднішній вигляд залишився незмінним з 1851 року.
Довкола ратуші стоять чотири декорованих криниці — фонтани з фігурами грецьких богів: Нептуна, Адоніса, Амфітріти та Діани. Це витвори мистецва руки Гартмана Вітвера — видатного скульптора кінця XVIII — початку XIX ст., які були поставлені по кутах площі 1793 року.
У давні часи із західного боку площі Ринок можна було побачити ще одну кам'яну постать, що поєднувала у собі дві фігури, повернуті одна до одної спинами. Із одного боку це була фігура чоловіка з мечем, з іншого — жінка з терезами. Це був так званий прангер — стовп ганьби, біля якого виконували смертні вироки. До нього приковували дрібних злодюжок і сварливих жінок. У наш час цей пам'ятник зберігається у Львівському історичному музеї (площа Ринок).
А от таких широких, мощених тротуарів, як у Львові, не було в усій Європі. На них могли розійтися дві пари, що прямували назустріч одна одній. Також площа Ринок бачила таких людей, як Петро І, Ян НІ Собєський, австрійських імператорів Йосифа II і Франца-Йосифа.
Площа проіснувала не одне століття, але більшість будинків на ній зберегли одну деталь — три вікна на площу. Це був закон, який неможливо було оминути. Найцікавіші будинки стоять на східній стороні площі. Нумерації будинків за старих часів не було, вони називалися за ім'ям власника.
Палац Бандінеллі було збудовано наприкінці XVI ст. (саме в ньому відкрилася перша пошта у Львові).
Будинок «Чорна кам'яниця» так само був побудований в XVI ст. для Яна Лоренцовича — аптекаря. На першому поверсі розташовувалася, звісно ж, аптека. До будинку була прибудована лавочка для сторожа. Але вона була дуже маленькою, і якщо сторож засинав, то обов'язково падав на землю. Ось як хитро все придумано.
А зараз поговоримо про будинок Корнякта або Королівську кам'яницю. Корнякт був багатим виноторговцем і великим меценатом, що домігся у короля дозволу на будівництво будинку в шість вікон. Звів його італійський архітектор на залишках більш давньої кам'яниці. Відтоді в будинку зберігся готичний зал — єдиний приклад житлової готики. Надалі будинок викупила родина Собеських, і він певний час належав королю Яну.
Також значною популярністю серед львів'ян та гостей міста користується так званий італійський дворик на площі Ринок, де, милуючись пам'ятками минулого, можна випити філіжанку запашної львівської кави.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Учні по черзі називають об'єкти, розташовані на Хрещатику в Києві і на площі Ринок у Львові.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 24; [2], § 26).
 
 
Категорія: Конспекти уроків із Вступу до історії України 5 клас (нова програма) | Додав: uthitel (03.05.2018)
Переглядів: 377 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: