Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із Вступу до історії України 5 клас (нова програма)

Урок № 1 Історія як наука

Урок № 1

Історія як наука

Мета: навчити учнів правильно застосовувати поняття «історія», «історики»; працювати з підручником, його методичним апаратом, вільно орієнтуватися у структурних елементах підручника; виховувати почуття гордості за історичне минуле українського народу, відчуття належності до процесу історичного розвитку України, бажання вивчати предмет історії.

Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал, ілюстрація.

Основні поняття: історія, історія України, всесвітня історія.

Персоналії: М. Грушевський.

Очікувані результати: учні зможуть правильно застосовувати поняття «історія», пояснювати, хто такі історики; отримають навички роботи з підручником «Вступ до історії».

Історія — це вчитель, збагачений тисячолітнім досвідом людства.

Автор невідомий

I.   Організаційний етап

Познайомитися з учнями, створити сприятливу психологічну атмосферу.

II.  Мотивація навчальної діяльності

Поетична хвилинка

Прослухайте уривок із вірша Володимира Сосюри.

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.

Вступне слово вчителя

Любі друзі! Вітаю вас із переходом до середньої школи, тепер ви уже п’ятикласники! Цього року на вас чекає зустріч із багатьма новими предметами. Сьогодні на уроці ми познайомимося з одним із них. Гадаю, що, навчаючись у молодшій школі, ви із захопленням слухали оповіді своїх старших товаришів про скарби і старовинні рукописи, про київських і галицьких князів, про українських середньовічних лицарів — козаків, про те, який тривалий шлях здолала Україна до здобуття державної незалежності.

Отже, сьогодні ми розпочнемо знайомство з дуже цікавим предметом, який будемо вивчати протягом наступних семи років, — з історією.

На цьому уроці ми дізнаємося, що означає слово «історія», що вивчає ця сповнена таємниць і нова для вас наука. А також познайомимося з нашим незамінним помічником, який допоможе пізнати всі таємниці історії, — із підручником.

Отож, вирушаймо в подорож до країни Історія.

Метод «Мікрофон»

Застосовуючи метод «Мікрофон», можна швидко опитати значну частину учнів. Повинен говорити лише той учень, якому надано уявний мікрофон. Під час опитування відповіді не коментуються і не оцінюються.

Усталеною є думка, що без минулого немає майбутнього. Поясніть, як ви розумієте наведений вислів.

ІII.   Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Історія як навчальний предмет і наука.

2.   Українські вчені-історики.

3.   Структура підручника.

1.   Історія як навчальний предмет і наука

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Метод «Асоціації»

Методична порада. Учитель роздає на кожен ряд аркуш паперу, на якому учні по черзі мають написати асоціації (слово, словосполучення) зі словом «історія» (для учнів із високим рівнем учнівських компетентностей — написати власне розуміння поняття «історія»). Представник від кожного ряду зачитує відповіді. Учитель організовує обговорення отриманих результатів.

Розповідь учителя

Слово «історія» прийшло до нас із грецької мови й означає оповідь про минулі події. Історія — це наука, яка вивчає діяльність людини, розвиток окремих держав і народів. Тобто історія розповідає про всі події, що відбувалися в житті людей від найдавніших часів до сьогодення. Історія — це пам’ять людства. Ми згадуємо минуле для того, щоб не заблукати на життєвих шляхах, не забути, хто ми і звідки. Майбутня доля України залежить від вас, тому потрібно знати історію своєї держави, свого народу.

Історія — надзвичайно цікава та різноманітна наука. Адже, окрім названого, історики вивчають історію житла та меблів, одягу та зачісок; досліджують, скільки разів на день і чим саме харчувалися люди в різні часи; якими іграшками гралися діти тисячу років тому.

Словник

Історія — це наука про минуле людства.

Розповідь учителя

Минуле, своя історія є у всіх народів, що живуть на нашій планеті. Кожна людина прагне дізнатися, хто вона, як жили її предки. У давнину казали: «Поділися з нами своєю історією, і ми скажемо, хто ти».

Дидактична гра «Інтерв’ю»

Умови гри. Учитель виконує роль журналіста, який по черзі ставить учням запитання.

Що цікавого розповідали вам батьки, а також бабусі та дідусі про історію вашої родини?

Метод «Мікрофон»

Під час вивчення яких предметів у молодшій школі ви зустрічалися з подіями та постатями вітчизняної історії? Наведіть приклади.

Робота за картками

Методична порада. Роздати на кожну парту картку, на якій зазначений цікавий факт з історії України. Після опрацювання матеріалу картки учні розповідають однокласникам, про що вони дізналися

Узагальнююча бесіда

1)  Чому важливо знати історію свого народу, своєї Батьківщини? Власну думку обґрунтуйте.

2)  Поміркуйте, чи може історія вашого життя та життя вашої родини вважатися історією вашої Батьківщини. Чому?

3)  Як ви розумієте вислів: «Історія — це вчитель, збагачений тисячолітнім досвідом людства»?

2.   Українські вчені-історики

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Розповідь учителя

Про події сивої давнини ми дізнаємося завдяки копіткій праці її дослідників — істориків. Першим істориком став давньогрецький учений Геродот. Він написав працю «Історія», що налічує дев’ять томів. Нащадки шанобливо назвали Геродота «батьком історії».

На українських землях теж писалися історичні твори. Першими такими працями були літописи. Свою назву вони отримали через те, що літописець вів розповідь про події за «літами», тобто за роками. Найбільший літопис був написаний 900 років тому у Києві давньоруським літописцем Нестором. Згодом з’являються козацькі літописи. На їхніх сторінках розповідалося про життя та побут козаків, найвизначніші битви та перемоги українських лицарів.

Минали роки, і на зміну літописцям прийшли професійні історики. Так, Дмитро Яворницький усе своє життя присвятив дослідженню українського козацтва. Понад 100 років тому археолог Вікентій Хвойка поблизу села Трипілля, що на Київщині, відкрив пам’ятки трипільської культури. Водночас археологу Борису Мозолевському пощастило у кургані Товста Могила, що на Дніпропетровщині, зробити сенсаційну знахідку — багате скіфське поховання, серед скарбів якого була славнозвісна золота пектораль.

Щоб у вас не склалося враження, що дослідження історичного минулого є суто чоловічою справою, задля справедливості слід сказати і про жінок-істориків. Так, праця Олександри Єфименко посіла перше місце в конкурсі на кращий підручник з історії України. Водночас за підручником з історії України Наталії Полонської-Василенко навчаються протягом кількох десятиліть усі майбутні історики — студенти історичних факультетів з усієї України.

Серед дослідників історії України окремо стоїть постать «батька» української історії Михайла Грушевського.

Хронологічна задача

М. Грушевський народився у польському місті Холм у 1866 р., а завершив свій життєвий шлях у російському Кисловодську у 1934 р.

Полічіть, скільки років прожив «батько» української історії.

Розв’язання: 1934 −1866 = 68 (років).

Розповідь учителя

Отож, Михайлу Грушевському судилося прожити 68 років. Однак, уявіть, що за ці неповні 70 років Михайло Сергійович написав понад 2000 праць!

Метод «Мікрофон»

Яким чином цей факт характеризує М. Грушевського?

Варіант І

Розповідь учителя

(Учитель демонструє учням портрет М. Грушевського.)

«Я походжу з давньої, але бідної духовної родини Грушів, пізніше Грушевських, що загніздилася в Чигиринськім повіті», — писав в автобіографії Михайло Грушевський. Майбутній учений-історик народився в учительській сім’ї у польському місті Холм. Невдовзі Михайло разом із сім’єю переїхав на Кавказ.

Мати Михайла була родом із села Сестринівка, що на Вінниччині. М. Грушевський із любов’ю згадував батьківщину матері: «Я любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї і линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя. …Я кохався у тому селі, що… мало усі українські прикмети: чепурненькі хатки, солом’яні стріхи, садки, городи, перелази, зарослі вербами береги…».

Живучи далеко від України, слухаючи розповіді батька, Михайло цікавився всім українським, захопився вивченням минулого України. Тому і не дивно, що вищу освіту М. Грушевський вирішив здобувати в Україні, у Києві. Навчався старанно і наполегливо, багато читав.

М. Грушевський став ученим світового рівня, написав понад 2000 праць з історії України, української літератури тощо. Найвідомішою його працею є «Історія України-Русі», що налічує 10 томів.

Недарма М. Грушевського називають «батьком» української історії, адже він у своїх працях описав історичний розвиток українського народу від найдавніших часів до сьогодення. Його наукова праця — невичерпне джерело мудрості на всі віки.

Варіант ІІ

Робота з роздавальним матеріалом

Методична порада. Оформити пропонований текст для розповіді вчителя у вигляді роздавального матеріалу. Учитель організовує роботу із прочитання тексту вголос «ланцюжком».

Бесіда

1)  Що ви дізналися про М. Грушевського?

2)  Чому М. Грушевського називають «батьком» української історії?

3.   Структура підручника

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Загадка

Методична порада. Учні кожного ряду отримують картку із загадкою[*]. Перемагають учні того ряду, які найшвидше її розгадають.

Картка 1

Дуже я потрібна всім —
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.

 

Картка 2

Поля письменник-агроном
Засіяв буквами-зерном.
Отож, читачу, поспішай
Зібрати мудрий урожай.

 

Картка 3

Всім про все вона розкаже
І малюночки покаже.
Усіх розуму навчить,
Хоч сама завжди мовчить.

Відповідь: книга.

Колективна робота

Учні під керівництвом учителя знайомляться зі структурними елементами підручника.

Бесіда

1)  Що означає назва підручника?

2)  Що зображено на обкладинці та форзацах підручника?

3)  Зі скількох розділів складається підручник? Прочитайте їхні назви.

4)  На скільки параграфів поділяється кожний розділ?

5)  Що означають умовні позначки, вміщені у параграфі?

Робота з підручником

Прочитайте «ланцюжком» (по одному реченню) передмову підручника.

Робота у групах

Методична порада. Учні під керівництвом учителя об’єднуються у групи. Кожна група має досліджувати окремий розділ підручника за його змістом. Члени групи самостійно прочитують назви параграфів і готують лаконічну презентацію свого розділу. Презентація може починатися словами: «Вивчаючи історію у п’ятому класі, ми дізнаємося про…».

Колективна робота

Під час знайомства зі структурою параграфа учитель акцентує увагу учнів на тому, що текст параграфа поділяється на пункти, а пункти, у свою чергу, — на абзаци. Учитель звертає увагу п’ятикласників на те, що кожний параграф складається з рубрик, наприклад «Словник», «Запитання та завдання» тощо.

Пояснення учителя

Учитель наголошує, що після прочитання параграфа необхідно перевірити, яким чином учні засвоїли новий матеріал. Із цією метою слід виконати завдання та відповісти на запитання, вміщені наприкінці параграфа. Якщо на деякі запитання вони одразу не можуть дати відповідь, потрібно ще раз прочитати відповідний пункт параграфа.

IV.   Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Варіант І

Завдання

Розташуйте записані на дошці букви у правильній послідовності і поясніть зміст утвореного поняття.

ЯІРОТСІ

Відповідь: історія.

Бесіда

1.   Що вивчає історія України?

2.   З яких структурних елементів складається підручник і параграф?

Варіант ІІ

Творче завдання

Складіть синквейн із поняттям «історія».

Синквейн («п’ять натхнень», «п’ять удач») — вірш, написаний відповідно до правил: 1) перший рядок — поняття, якому присвячений вірш, зазвичай іменник; 2) другий рядок — два прикметники, що визначають цей іменник і описують ваше ставлення до нього; 3) третій рядок — три дієслова, які показують, що робить поняття або що з ним відбувається; 4) четвертий рядок — фраза з чотирьох слів, що передає ваше ставлення до поняття (може бути у формі запитання-звернення); 5) п’ятий рядок — одне-два слова, через які людина висловлює свої почуття, асоціації, пов’язані з поняттям.

Наприклад:

Історія
Цікава, захоплююча.
Вивчаємо, досліджуємо, любимо.
Предмет, який збагачує мене знаннями.
Радісне очікування.

Варіант ІІІ

Творче завдання

Учні об’єднуються у групи по четверо осіб. Потрібно за допомогою художніх засобів (малюнок, графіка) на аркуші формату А4 відобразити ключові моменти теми, що вивчалася. Групи по черзі біля дошки презентують виконані роботи. У презентації беруть участь усі члени групи, які працювали над малюнком.

V.  Підсумки уроку

Основні висновки:

  • історія — це наука про минуле людства;
  • історія України є складовою частиною всесвітньої історії і досліджує, де, коли і як жив український народ;
  • про історичні події ми дізнаємося із праць істориків;
  • «батьком» історії України називають Михайла Грушевського;
  • структурно підручник з історії поділяється на розділи, розділи — на параграфи. Кожний параграф складається з пунктів, які поділяються на абзаци.

VІ.   Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Відвідайте з екскурсією Національний музей історії України або місцевий історико-краєзнавчий музей та запишіть свої враження у «Щоденник екскурсій».

Щоденник екскурсій

Назва музею _________________________________________________

Дата відвідування _____________________________________________

Тема екскурсії ________________________________________________

Що знаємо

 

Про що хочемо дізнатися

 

Про що дізналися

 

Які думки та почуття викликала екскурсія

 

 

 

[*]    Підготувати як роздавальний матеріал.

Категорія: Конспекти уроків із Вступу до історії України 5 клас (нова програма) | Додав: uthitel (04.09.2018)
Переглядів: 27 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: