| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 9 клас (нова програма) |
Урок № 1 Вступ до історії Нового часу Мета: сформувати в учнів уявлення про своєрідність історії Нового часу; створити умови для розуміння понять «індустріальне суспільство», «Новий час», історичні джерела; охарактеризувати основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.; проаналізувати роль технічного прогресу, визначити основні зміни в політичному житті, напрямки політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні; розвивати в учнів уміння висловлювати власну думку. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал. Основні поняття: революція, політична партія, підприємці, наймані робітники, індустріалізація, урбанізація, лібералізм, консерватизм, соціалізм, націоналізм, економічна криза, політична криза, технічний переворот. Основні дати та події: 1789—1914 рр. — другий період історії Нового часу. Очікувані результати: учні навчаться: називати хронологічні межі історії Нового часу та її періодів, пов’язані з темою; показувати на карті географічні об’єкти, пов’язані з темою, застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни теми; характеризувати головні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.; аналізувати роль технічного прогресу, визначати основні зміни в політичному житті, напрямки політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні; висловлювати власну думку. І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь Бесіда 1) Які періоди всесвітньої історії ви вивчали минулого року? 2) Які події цих періодів вам найбільше запам’яталися? ІІІ. Вивчення нового матеріалу План вивчення нового матеріалу 1. Знайомство з матеріалами для вивчення всесвітньої історії в 9 класі 2. Поняття «Новий час». Періодизація Нової історії 3. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та в їхньому світосприйнятті 4. Історичні джерела Проблемне запитання Методика проведення. Запропонувати учням запитання, відповідь на яке потрібно буде дати наприкінці уроку. Як ви вважаєте, чи було ХІХ ст. епохальним? 1. Знайомство з матеріалами для вивчення всесвітньої історії в 9 класі Ознайомити учнів зі структурою курсу (розділи, теми, уроки узагальнення та уроки тематичного оцінювання) і методологією побудови підручника (структура підручника, параграфа, спеціальні позначки), а також допоміжними матеріалами — зошитом (якщо є зошит із друкованою основою — його структурою), атласом, контурною картою тощо. Наголосити на появі нових технологій — електронних та Інтернет-ресурсів. 2. Поняття «Новий час». Періодизація Нової історії Варіант І Розповідь учителя Існує багато точок зору на періодизацію історії людства. Більшість учених-істориків поділяють всесвітню історію на історію Стародавнього світу (від часів виникнення людства до падіння Західної Римської республіки в V ст.), історію Середніх віків (від часу виникнення варварських королівств до кінця ХV ст.), Нову історію (від Великих географічних відкриттів до початку ХХ ст.) та Новітню історію (від початку ХХ ст. до сьогодення). У свою чергу, Нова історія поділяється на два періоди: перший — від початку Великих географічних відкриттів (кінець ХV ст.) до кінця ХVІІІ ст., другий період починається з Великої Французької революції і триває до початку ХХ ст. Минулого року ви почали вивчати події Нової історії й дізналися, що Великі географічні відкриття, Відродження та Реформація суттєво змінили світ, у першу чергу західноєвропейський. Цього року ви завершите вивчення другого періоду Нової історії і дізнаєтесь, що відбувалося у світі у цей період, як стрімко змінювався світ. Варіант ІІ Бесіда 1) Які періоди всесвітньої історії ви вивчали? 2) Назвіть їхні хронологічні межі. 3) Які події всесвітньої історії кінця XV — XVIII ст. ви вважаєте найважливішими? Робота зі схемою Методика проведення. Пояснити навчальний матеріал, використовуючи схему. (Схема може бути підготовлена заздалегідь — намальована на дошці, накреслена на плакаті або має бути складений електронний варіант.) . Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та в їхньому світосприйнятті Варіант І 3. Розповідь учителя Економіка. Економічний розвиток країн Західної Європи першого періоду історії Нового часу був пов’язаний із промисловою революцією, яка почалася в Англії і поступово поширювалася світом. Другий період історії Нового часу пов’язаний не тільки з подальшим поширенням промислової революції, а й зі становленням індустріального суспільства. Це спричинило значні структурні зміни в економіці. Так, сільське господарство поступово втратило панівне положення в економіці й основною формою господарства стала промисловість. Відбувся перехід від мануфактурного виробництва до машинного фабричного. Цей період характеризується нестабільним розвитком економіки, коли періоди піднесення змінювалися кризами. У цей час виникли нові види промисловості — автомобільна, енергетична, машинобудівна тощо, склалася величезна кількість винаходів, які змінили світ — електрика, двигун внутрішнього згоряння тощо). Розвиток економіки привів до остаточного формування світового ринку та спричинив випуск товарів масового попиту. Політика. Події кінця ХVІІІ — ХІХ ст. суттєво змінили картину політичного світу, особливо в країнах Європи та Північної Америки. Починається занепад абсолютної системи влади, на зміну якої приходять нові форми влади — конституційна монархія, або парламентаризм. Зміни в суспільстві затверджуються двома шляхами — або поступово, еволюційним шляхом, або через революції. Відбувається становлення правової держави, в основі якої лежить верховенство закону та політичні свободи. У державах формується устрій, який засновується на розподілі влади на три гілки — законодавчу, виконавчу та судову. Політичний розвиток суспільства приводить до появи політичних партій, які стають головними фігурантами політичних процесів, боротьби за владу, революцій та контрреволюцій, громадянських й міждержавних війн та парламентської боротьби. Діяльність політичних партій формувалася на ідеях громадсько-політичної думки ХІХ ст., основними серед яких були лібералізм, консерватизм, соціалізм та націоналізм. Соціальна сфера. Промислова революція змінила і соціальний устрій суспільства. Якщо раніше основними верствами населення були селяни й феодали, то становлення індустріального суспільства привело до виникнення нових верств — підприємців і найманих робітників. Підприємці, які відігравали провідну роль в економічному житті, намагаються здобути ще й політичну владу, що приводить до змін у суспільстві, проведенні політичних реформ та революцій. Наймані робітники, які на початку ХІХ ст. були безправною та незахищеною верствою індустріального суспільства, намагаються змінити своє становище. Їх боротьба за свої права набуває різних форм — від маніфестацій та демонстрацій до барикадних боїв, від мирних страйків до захоплення заводів, від політичної боротьби до повстань та революцій. Становлення індустріального суспільства характеризувалося також бурхливим процесом зростання кількості міст. Урбанізація привела до збільшення кількості населення міст, проте сільське населення ще становило більшість. Разом зі змінами в положенні людини, здобутті нею прав та свобод, формуванні нових суспільних верств, появі політичних партій та інших змін, у світі залишалися й старі форми відносин між людьми, однією з яких було рабство. Якщо в Європі його практично не залишилося, то в Америці рабство перетворилося на один із чинників розвитку економіки, привело до політичних та соціальних рухів. Релігія. Наукові відкриття не тільки створили основу для появи та розвитку індустріального суспільства, а й спричинили зміну ставлення до релігії. У суспільстві поширюється нове розуміння світу, церкви та держави. Ідеї Просвітництва та наукові відкриття змусили багатьох людей змінити своє ставлення до інституту церкви. Одним із проявів демократії стало відокремлення держави від церкви та поширення віротерпимості. Проте церква залишалася впливовою організацією. Робота в групах Методика проведення. Об’єднати учнів у групи (не менше трьох осіб) для вирішення певних завдань, які будуть запропоновані під час уроку. Кожна група опрацьовує матеріал підручника або роздавальний матеріал. На наступному етапі представник від кожної групи звітує про результати роботи. Використовуючи матеріал підручника, підготуйте стислу інформацію про одну з видатних подій другого періоду Нової історії. Перелік подій: Велика французька революція 1789—1794 рр.; формування колоніальної системи світу; демократичні революції 1848—1849 рр. у Європі; утворення нових централізованих держав у Європі (Німеччина, Італія); зростання робітничого та соціального рухів у країнах Європи та США; реформи та скасування кріпосного ладу в Росії; Наполеонівські війни; Паризька комуна у Франції; Громадянська війна у США. Коментуючи виступи учнів, потрібно розповісти про значення і вплив цих подій на економічне, політичне та соціальне життя країн світу в другий період історії Нового часу. Варіант ІІ Робота в групах Методика проведення. Об’єднати учнів у чотири групи і запропонувати їм виконати завдання. Після підготовки інформації представники груп подають результати роботи, які узагальнюються на дошці. Використовуючи матеріал підручника, підготуйте інформацію про зміни, які відбулися в певній сфері суспільства: група 1 — в економіці, група 2 — у політичній сфері, група 3 — у соціальній сфері, група 4 — у релігійній сфері. Зразок відповіді
Метод «Обговорення» Методика проведення. Надати учням інформацію за темою у вигляді карток, матеріалу в підручнику та інших формах. Після ознайомлення з матеріалом організувати його обговорення. Визначте, як технічні новинки ХІХ ст. вплинули на розвиток людства. Перелік технічних новинок ХІХ ст.:
4. Історичні джерела Розповідь учителя Усе, що оточувало людину минулого та оточує сучасну людину, і є історичними джерелами. Про події Нових часів, як і про події Стародавнього світу та Середніх віків, учені дізнаються за допомогою історичних джерел, що поділяються на речові (матеріальні рештки діяльності людини — будинки, знаряддя праці, одяг, прикраси тощо), письмові (усе, що люди писали, — листи, накази, твори, вірші, відозви тощо), усні (легенди, казки, анекдоти, пісні тощо). Технічний розвиток суспільства збільшує кількість історичних джерел. Нові часи подарували людству фотографію та кінематограф, фонограф та величезну кількість періодичних видань. Усі вони допомагають скласти уявлення про цей період. Бесіда Бесіда — метод словесного обговорення матеріалу, що вивчається, є найпоширенішою в навчанні. Її завдання полягає в тому, щоб, по-перше, за допомогою цілеспрямованих і вміло поставлених запитань актуалізувати відомі учням знання, по-друге, досягти засвоєння ними нових знань шляхом самостійних обмірковувань, узагальнень та інших розумових операцій. Основні види навчальної бесіди:
1) Які види історичних джерел ви можете назвати? 2) Що таке речові джерела? Наведіть приклади. 3) Наведіть приклади писемних історичних джерел. 4) Що таке усні історичні джерела? Метод «Відкритий мікрофон» Методика проведення. Поставити запитання класу. Потім запропонувати учням якийсь предмет (ручку або фломастер), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, беручи слово по черзі. Обговоріть джерела з історії ХІХ ст. Підсумовуючи відповіді учнів, акцентувати їхню увагу на нових джерелах, які з’являються в ХІХ ст. (використання механічних записувальних пристроїв — платівки, поява фотографії тощо). IV. Узагальнення та систематизація знань Робота з роздавальним матеріалом Проаналізуйте інформацію з Вікіпедії та дайте відповіді на запитання. Історичні умови розвитку та особливості культури XIX ст. Прискорення історичного процесу приводить у XIX ст. до нового якісного стрибка порівняно з початковим періодом Нового часу. Європа пересіла з кінного диліжанса в «Східний експрес», з вітрильника на пароплав і на кінець століття підійшла до того, щоб літати в повітрі й плавати під водою. Телеграф зв’язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети. Наука проникла вглиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту і бурхливих соціальних потрясінь, але разом із тим — найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічних помилок розуму. Змінювався сам вигляд світу. Величні собори, розкішні палацові резиденції, більш скромні «дворянські гнізда», невеликі поселення ремісників перетворилися на прекрасні, але все ж пам’ятки феодальної епохи, що назавжди пішла в минуле. Носіями нового стали великі промислові міста з їхніми заводами і фабриками, залізничними вокзалами і лініями метро, маєтками багатіїв і нетрищами, доходними будинками і будиночками бідняків, публічними бібліотеками, музеями і комерційними видовищними закладами: театрами, танцзалами, концертними естрадами. Рівень досягнень та їхню роль у сучасній системі всіх цінностей відображає вже той факт, що при характеристиці XIX ст. часто використовують термін «класичний» — це вік класичного капіталізму (вільної конкуренції), класичної філософії, класичного природознавства, класичної літератури і музики… (http://uk.wikipedia.org/wiki) Запитання до документа 1) Через що показано якісні зміни? Щоб ви ще додали до цього переліку? 2) Як змінився вигляд світу? Чому? 3) Чи можна довіряти інформації з Інтернету? Свою відповідь обґрунтуйте. Завдання 1) Схарактеризуйте одне з історичних джерел. 2) Порівняйте історичні джерела Середніх віків та Нового часу. Метод «Обери зайве» Проаналізуйте запропоновані списки, використовуючи підручники та інші джерела, та визначте історичних осіб, які не належать до ХІХ ст. Політичні діячі: Франц Йосиф I; О. фон Бісмарк; О. Кромвель; Й. Сталін; А. Лінкольн; Наполеон I Бонапарт; Олександр І; Іван Грозний; Т. Джефферсон; Дж. Гарібальді; Д. Джефферсон; Олександр ІІ; К. Маркс; Ф. Енгельс. (Відповідь: 3, 4, 8.) Письменники: Дж. Г. Байрон; О. Пушкін; Ю. Лермонтов; Т. Шевченко; М. Гоголь; Стендаль; Жорж Санд; Е. Золя; В. Гюго; А. Чехов; Л. Толстой; Д. Дідро; О. де Бальзак; Ш. Л. де Монтеск’є; Жюль Верн; Ф. Достоєвський; Марк Твен; А. К. Дойль; Ф. Ніцше. (Відповідь: 12, 14.) V. Підсумки уроку Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок. Основні висновки:
Робота з проблемним запитанням Узагальнити відповіді учнів на запитання і наголосити на подіях, які змінили світ (Велика Французька революція та Громадянська війна у США, формування демократичних засад суспільства тощо). VІ. Домашнє завдання 1) П.[*]: 1, с. 5—12; 2, с. 4—8; 3, с. 3—9. 2) Порівняйте інформацію про різні періоди Нового часу. 3) ВЗ (для декількох учнів): підготуйте повідомлення про діячів епохи Просвітництва.
| |||||||||||
| Переглядів: 957 | | |||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
