Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма)

Урок № 4 Тема. Матеріальний світ і капіталістичні відносини в Ранньомодерну добу.

Урок № 4

  • Матеріальний світ і капіталістичні відносини в Ранньомодерну добу.

Мета: сформувати уявлення учнів про матеріальний світ і суспільство в Новий час; створити умови для розуміння причин руйнування середньовічного устрою; розглянути характерні риси матеріального світу людини Раннього Нового часу; встановити зв’язок між технічними відкриттями та змінами в політичному й економічному житті Європи; охарактеризувати нові риси матеріального світу, нові цінності західноєвропейців; розвивати вміння порівнювати картину світу, життя людей Середньовіччя та Раннього Нового часу і висловлювати власну думку щодо змін у соціально-економічному житті та політичних структурах.

Основні поняття та назви: рента, капіталізм, капітал, біржа, мануфактура, наймані робітники, банк, водяний млин, гвинт, доменна піч, буржуазія, пролетарі.

Основні дати та події: друга половина XVII — XVIII ст. — індустріалізація, XVI — перша половина XVII ст. — поширення найманої праці в сільському господарстві.

Обладнання: підручник, карти світу, Європи, Америки, Африки, контурні карти.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні навчаться: називати дати, пов’язані зі змінами в матеріальному світі Західної Європи d Нову добу; показувати на карті центри винаходів, торговельні шляхи, ярмарки; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; визначати нові риси матеріального світу, нові цінності західноєвропейців; наводити приклади нових рис матеріального світу; порівнювати побутову картину світу, життя людей Середньовіччя та Раннього Нового часу; висловлювати власну думку щодо змін у соціально-економічному житті та політичних структурах.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Історичний диктант

  1. Які країни розпочали пошуки нових земель через океан? (Іспанія та Португалія)
  2. Хто відкрив Америку? (Х. Колумб)
  3. Хто очолив першу навколосвітню подорож? (Ф. Магеллан)
  4. Хто відкрив морський шлях до Індії? (Васко да Гама)
  5. Як називалися кораблі, на яких відкривали нові землі? (Каравели)
  6. Як називали завойовників Америки? (Конкістадори)
  7. Хто підкорив ацтеків? (Е. Кортес)
  8. Хто очолив експедицію до інків? (Ф. Пісарро)
  9. Як називалися держави, що мали колонії? (Колоніальні імперії)

10. Яке явище відбулося в результаті необмеженого ввезення золота? («Революція цін»)

Тестове завдання

Установіть відповідність між назвами індійських племен та місцевостями, які вони населяли.

1 Майя

2 Інки

3 Ацтеки

4 Ольмеки

А Мексика

Б Африка

В Півострів Юкатан

Г Південна Америка

Д Центральна Америка

Відповідь: 1Д 2Г 3А 4В.

Розв’язування кросвордів

Об’єднати учнів у пари і запропонувати, обмінявшись кросвордами, підготовленими вдома, розв’язати їх.

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Людина й природа.

2. Мануфактура й капіталізм.

3. Технічні нововведення й транспорт.

4. Зміни в суспільстві.

Випереджальне запитання

Чи погоджуєтеся ви з тим, що розвиток мануфактурного виробництва вважається ознакою народження капіталізму?

1. Людина й природа

Варіант 1

Розповідь учителя

Більшість населення світу в XVI—XVIII ст. була тісно пов’язана з природою. Люди жили за рахунок продуктів, які могли самостійно виростити. Будь-які природні катаклізми (посуха, морози та інше) мали жахливі наслідки — голод, епідемії, люди залишали домівки в пошуках «кращої долі» (міграційні процеси).

Із XIV ст. у Західній Європі почалось похолодання. Воно тривало до кінця XVII ст., поки не встановився клімат, який в основному зберігся до наших днів.

Європа була густо заселена (у середньому 30—40 осіб/км2). Більшість населення проживала в невеликих поселеннях. Збереглося ще багато лісів, які давали людям можливість прохарчуватися. Жителі узбереж активно використовували дари моря. Великі географічні відкриття сприяли проникненню в раціон європейців рослин з Американського континенту (картоплі, кукурудзи, томатів тощо), що суттєво знизило загрозу голоду.

Міста були невеликими (2—3 тис. жителів) і зберігали середньовічний вигляд. Якщо в місті налічувалося кілька десятків тисяч населення, воно вважалося великим. Найбільшими містами були Флоренція, Венеція, Антверпен, Лондон, Париж, у яких проживало понад 100 тис. осіб. У багатьох містах не існувало каналізації, а проблеми з водопостачанням відчувалися навіть у багатьох столицях (у Парижі використовували воду вже брудної Сени, а в Лондоні воду розвозили тричі на тиждень). Початок масового кам’яного будівництва та нові досягнення науки і техніки змінювали ситуацію на краще.

Усю Європу вкривала мережа доріг, але вони були переважно ґрунтові, тому сполучення по річках та морем мало великий попит.

Кількість населення Європи зростала — з 1600 до 1800 р. вона збільшилася удвічі (зі 100 млн до 200 млн осіб). Зростала тривалість життя, покращувався раціон, відбувалися зміни в гігієні.

Людська діяльність у Європі привела до певних екологічних змін: були майже знищені ліси (деревину використовували для будівництва та опалення, а землю — для ведення сільського господарства, будівництва доріг та розширення населених пунктів, особливо міст).

Варіант 2

Складання тез

Розповідь учителя відбувається у вигляді тез (за необхідності пояснює та доповнює їх), учні мають скласти тезовий конспект.

Зразок тез

• XVI—XVIII ст. — основне населення становлять селяни (80—90 %).

• Європа густо заселена (у середньому 30—40 осіб/км2).

• Існує багато невеликих поселень.

• Міста були невеликими (2—3 тис. жителів) і зберігали середньовічний вигляд.

• Системи водопостачання майже не існувало: у великих містах — елементи водогонів та каналізації, у невеликих — повна їх відсутність.

• Дороги ґрунтові, частіше користувалися водними шляхами.

• Багато лісів — дичина, ягоди, гриби.

• Розвиток риболовлі як один з основних видів забезпечення їжею в приморських містах та селищах.

• Природні катастрофи викликали соціальні катаклізми — голодомори, епідемії, міграції населення.

• Зростання населення Західної Європи (1600—1800 рр. — удвічі), збільшення тривалості життя (але залишалася високою дитяча смертність).

• Покращення харчування, поступові зміни в гігієні.

2. Мануфактура й капіталізм

Розповідь учителя

У XVI—XVII ст. в Західній Європі відбувалося зародження капіталізму. Цей процес потребував багато часу та наявності певних умов. По-перше, був потрібний вільний капітал для організації виробництва (вартість землі для організації виробництва, будівництва та придбання техніки, купівля сировини, оплата праці робітників тощо). По-друге, необхідні були люди, які б погодилися працювати за гроші на виробництві та були б вільними. По-третє, потрібні були споживачі, які б купували продукцію. Результатом Великих географічних відкриттів і стало виникнення великого капіталу, а збільшення кількості населення та зміни у їх житті створили ринок вільної робочої сили та споживачів. Величезна кількість коштовного металу, що спровокувала «революцію цін», розвиток світової торгівлі, що приносила небачені прибутки, спричинили поступовий перехід від феодальної економіки до капіталістичної. Цей час назвали «періодом первісного накопичення капіталу». Одним із кроків формування капіталізму стала поява виробництв нового типу — мануфактур.

Мануфактура — це велике виробництво, що ґрунтується на ручній праці; форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими робітниками та використанням ручної праці.

Метод «Мозковий штурм»

(Методика проведення: див. урок № 1.)

Пригадайте, якими були майстерні ремісників, та поміркуйте, що спричинило виникнення мануфактур.

Учні записують результати роботи на дошці.

Зразок відповіді

Основні причини виникнення мануфактур

• Збільшення потреб на вироби ремісників.

• Нові технічні винаходи.

• Існування ринку вільної робочої сили.

• Збільшення капіталу, необхідного для організації виробництва.

Варіант 1

Розповідь учителя

Першим ранньокапіталістичним підприємством була мануфактура. Вона стала наступним кроком від майстерні ремісника. У мануфактурному виробництві використовувалася ручна праця, але, на відміну від майстерні, це були великі підприємства, у яких кількість робітників іноді налічувала сотні людей. Наступна відмінність мануфактури — це розподіл праці. Робітник здійснював декілька операцій (іноді навіть одну), що прискорювало процес виробництва у зв’язку з підвищенням майстерності робітників. Ще одним нововведенням стало використання найманої праці — робітники були особисто вільними і працювали на мануфактурах за гроші. Усе на мануфактурі належало власнику — сировина, будівля, верстати, а також вироблена продукція. Крім того, на мануфактурах активно використовували механічні пристрої. Перші мануфактури виникають у нових видах виробництва — друкарство, скловаріння, суднобудування, виготовлення зброї. Мануфактури були різних видів:

• Розсіяна мануфактура — власник купував сировину і роздавав робітникам, які виробляли продукцію вдома. Таким чином, вони були найманими робітниками, але повністю залежали від власника. Була поширена у ткацтві.

• Централізована мануфактура — підприємець будував майстерню, купував обладнання та наймав робітників. Саме в такому виді мануфактур активно використовувався поділ праці. Найбільш поширеною централізована мануфактура була у нових видах виробництва зі складним процесом — друкарство, виробництво зброї.

Поступово цехові майстерні змінюються мануфактурами.

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти характеристику мануфактури у вигляді тез.

Зразок відповіді

Мануфактура

• Велике виробництво, що ґрунтується на ручній праці.

• Виникає в нових видах виробництва — друкарство, скловаріння, суднобудування, виготовлення зброї.

• Існує поділ праці.

• Працюють наймані робітники, які є особисто вільними.

• Використовуються механічні пристрої.

• Вироби належать власнику мануфактури.

• Розсіяна мануфактура — виробництво певних видів продукції вдома в робітника — переважала в ткацькій промисловості.

• Централізована мануфактура — виробництво зосереджене в одному місці.

• Перше раннє капіталістичне підприємство.

3. Технічні нововведення і транспорт

Варіант 1

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

На початку Нового часу головним джерелом енергії була м’язова сила людини й тварини, вода та вітер. Ранній Новий час не приніс технічних відкриттів — триває використання винаходів минулих часів та вдосконалення існуючих механізмів.

Людина активно використовувала силу води, удосконалюючи водяне млинарське колесо: горизонтальне колесо обладнали лопатками, вертикальне — збільшили в діаметрі. Усе це підвищило продуктивність використання водяного млинарського колеса — його активно використовували в ковальській справі (молот та прес), гірничій справі (відкачування води з копалень, підняття корисних копалин та ґрунту), під час виготовлення паперу, у сукновальній справі тощо.

Теплову енергію людина отримувала за допомогою дерева та торфу, але кількість деревини у Європі виявилася обмеженою, і дедалі більше уваги приділяється кам’яному вугіллю. Його використовують у металургії, виготовляють кокс, користуються у соле- та миловарнях, під час виготовлення скла та черепиці.

Технічним переворотом у металургії стало винайдення домни. Завдяки використанню кам’яного вугілля та нагнітання кисню домна не просто замінила горнило, а була наступним якісним кроком. Використання домни ускладнило технологію: спочатку виготовлявся чавун, а потім із нього — сталь. Продукція стала більш якісною, зросли й обсяги її виробництва. Частіше використовувалися різні сплави.

Поява друкарського верстата зробила революцію в Європі. Змінилися підходи до освіти, у сотні разів зросла аудиторія, що користувалася друкованою продукцією, змінилася і наука. Із книгодрукуванням зросла швидкість поширення інформації. Почали виходити великими тиражами газети та журнали.

Зазнало змін і ткацтво. Технічні винаходи у вигляді самопрядки та використання горизонтального ткацького верстата привели до полегшення та прискорення процесу прядіння, збільшення якості та обсягів продукції.

Технічні винаходи у зброярстві змінили не тільки армію, але й способи ведення війн. Нова вогнепальна зброя, яка мала відмінну якість (гармати не кували, а відливали, використовували верстати для нарізання дула), суттєво зменшила значення рицарства, сприяла зростанню ролі піхоти. По-новому почали виглядати фортеці.

Річковий та морський транспорт продовжував відігравати основну роль у перевезенні вантажу. Завдяки технічним винаходам з’являються нові кораблі (каравели, галеони, караки), які мають більшу швидкість, маневреність та можуть перевозити більше вантажу. Нові астрономічні пристрої (компас, астролябія) дозволяють кораблям віддалятися від берегів і вільно рухатися морськими та океанськими просторами. Триває будівництво нових портів та реконструкція старих, у яких починають використовувати механічні пристрої для завантаження кораблів.

Варіант 2

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та заповніть таблицю «Технічні винаходи в Новий час».

Зразок відповіді

Технічні винаходи в Новий час

Назва винаходу

Характеристика

Водяне млинарське колесо

Удосконалення: горизонтальне колесо обладнали лопатками, вертикальне — збільшили в діаметрі. Використання: колесо молота та преса, підняття руди чи відкачування води, металургія, рух сукновальні, виготовлення паперу, шліфування тощо

Використання вугілля

Виробництво коксу, використання в соле- та миловарнях, виготовлення скла та черепиці. Металургія

Домна

Отримання чавуну, сталі, сплавів. Збільшення обсягів виробництва

Книгодрукування

Нові технічні винаходи. Розвиток освіти та науки. Швидке поширення знань

Ткацтво

Самопрядка. Ткацький верстат (горизонтальний). Прискорення процесу прядіння, підвищення якості, збільшення обсягів виробництва продукції

Зброярство

Нові види зброї (аркебуз, мушкет, гармата). Зменшення значення рицарів, зростання ролі піхоти. Нові значення та форма фортеці

Судноплавство

Нові види кораблів (галеон, каравела, карака). Астрономічні прилади (морський компас, астролябія). Будівництво нових і реконструкція старих портів. Портові механізми

 

4. Зміни в суспільстві

Запитання

Яким був поділ суспільства на стани за часів Середньовіччя?

(Ті, що моляться, — представники духовенства; ті, що воюють, — феодали та дворяни; ті, що працюють, — селяни, торговці, ремісники.)

Варіант 1

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

Поділ суспільства на стани, який виник у часи Середньовіччя, вже не відповідав дійсності. Перехід до капіталістичного світу формував нові відносини в суспільстві.

Католицька церква поступово втрачала вплив, що позначалося на її ролі у житті європейського суспільства.

Змінювалися і феодальні відносини. Втрачало значення феодальне володіння. Нові технічні винаходи звели нанівець роль рицарів. Людина з мушкетом уже прирівнювалася до важко озброєного рицаря, який витратив роки на підготовку, а поява гармат перетворила грізні замки на звичайне житло. Багато феодалів намагалися зберегти привілеї «старого життя». Часто «старе дворянство» навіть зі зброєю в руках відстоювало свої права.

Разом із тим серед дворян були й такі, які втілювали в життя нові методи управління та отримання прибутку: займалися підприємництвом та торгівлею, вирощували нові культури та будували мануфактури. У той самий час серед заможних купців з’явилися носії дворянських звань, які можна було придбати. Вони й називалися «новими дворянами».

Капіталістичні відносини сформували самостійні групи за засобами отримання прибутків — буржуазію та найманих робітників.

Банкіри та купці, підприємці та цехові майстри, лихварі та торговці — всі вони разом із «новими дворянами» утворили новий клас — буржуазію, тобто власників капіталів, які використовують працю найманих робітників. Назва «буржуазія» походить від назви жителів середньовічних міст — бюргерів, або буржуа.

Розорені селяни та ремісники, підмайстри і слуги та інші прошарки збіднілого населення становили численну групу найманих робітників, які нічого не мали. Вони й стали основою формування нового класу в суспільстві — пролетарів.

Невеликий, але важливий прошарок складала міська інтелігенція — лікарі та викладачі, юристи та вчені, архітектори та письменники, музиканти та артисти. Вони формували світогляд суспільства Нового часу.

Варіант 2

Робота в групах

Об’єднати учнів у чотири групи і запропонувати, використовуючи відповідний матеріал підручника, охарактеризувати один із суспільних станів Нового часу: перша група — старі дворяни, друга група — буржуазія, третя група — наймані робітники, четверта група — міська інтелігенція. Після завершення роботи її результати узагальнюються в таблиці на дошці.

Зразок відповіді

Суспільні стани Нового часу

Стан

Хто належав

Характеристика

Старі дворяни

Великі феодали, князі, верхівка церкви

Відстоювали «старі» порядки, своє право на землю та селян, привілеї на владу та багатства. Консервативна діяльність

Буржуазія

Нові дворяни (частина дворян, заможних купців і банкірів, які придбали титули)

Участь у виробництві продукції для продажу, організація виробництва, торговельних компаній

Банкіри, цехові майстри, лихварі, купці

Створення мануфактур, розвиток торгівлі, виникнення компаній, розвиток банківської системи. Вимагали передання влади

Наймані робітники

Розорені ремісники, підмайстри, селяни без землі, міська біднота

Створювали ринок вільної робочої сили, були практично безправними

Міська інтелігенція

Викладачі, юристи, письменники, лікарі та ін.

Формували світогляд, цінності людей Нового часу

 

Варіант 3

Дидактична гра «Хто я?»

Учитель роздає кожному учневі картку і пропонує, опрацювавши відповідний матеріал підручника, з’ясувати, до якого соціального прошарку належала особа, зазначена на картці, і об’єднатися у три групи «Буржуазія», «Наймані робітники», «Інтелігенція»).

Зразок карток

«Нові дворяни»

Селяни, які втратили землю

Юристи

Купці, торговці

Ремісники, що розорилися

Учителі, викладачі університетів

Банкіри

Підмайстри

Люди творчих професій

Власники мануфактур

Монахи, вигнані з монастиря

Лікарі

Цехова верхівка

Міська біднота

Інженери

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер характеристики.

1) Невелика будівля, 2) кілька робітників, 3) кілька будинків, 4) ручна праця з елементами механізації, 5) велика кількість робітників, 6) використання машинної праці, 7) знаряддя праці належали робітнику, 8) усе належало власнику, 9) існував поділ праці, 10) поділу праці не існувало.

Зразок відповіді

Майстерня

Мануфактура

1, 2, 4, 7, 10

3, 5, 6, 8, 9

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті центри виробництва, місця проведення ярмарок та виставок.

V. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках.

Висновки

Людина в багатьох речах досі залежала від природи. Природні катаклізми суттєво впливали на життя через епідемії, голод та міграції.

Більшість населення Європи становили селяни. Разом із тим зміна соціально-економічних відносин змінила і поділ суспільства. Виникають нові групи — буржуазія та наймані робітники.

Європейське суспільство починає переходити до капіталістичних відносин через період первинного накопичення капіталу.

Першим раннім капіталістичним підприємством стає мануфактура.

Технічні винаходи суттєво не тільки змінюють виробничі відносини, а й впливають на соціальні.

Відповідь на випереджальне запитання

Вислухавши відповіді учнів, пояснити, що розвиток мануфактурного виробництва вважають ознакою народження капіталізму, оскільки зміни в суспільстві й технічні винаходи сприяли розвитку капіталістичного виробництва.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацюйте текст § 4.

2. Напишіть твір за темою «На мануфактурі Нового часу».

3. Виконайте завдання підручника.

 

Категорія: Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (18.09.2018)
Переглядів: 990 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: