Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма)

Урок № 3 Тема. Завоювання Нового Світу.

Урок № 3

  • Завоювання Нового Світу.

Мета: сформувати уявлення учнів про Новий Світ та життя людини в Новому Світі; створити умови для розуміння причин виникнення і розвитку колоній; розглянути наслідки Великих географічних відкриттів; установити зв’язок між Великими географічними відкриттями та змінами в політичному й економічному житті Європи; охарактеризувати вплив Великих географічних відкриттів на розвиток науки і техніки; розвивати вміння порівнювати Новий і Старий Світи та висловлювати власну думку про походи конкістадорів.

Основні поняття та назви: «Чорна Африка», работоргівля, індіанці, майя, ацтеки, інки, конкістадор, Америка, Новий Світ, Колумбія, Бразилія, Вест-Індія, Латинська Америка, колонія, колоніальні війни, «революція цін».

Основні дати та події: 1519—1521 рр. — підкорення ацтеків, 1531—1532 рр. — завоювання іспанцями Перу, 1516 р. — висадження португальців у Китаї, 1542 р. — проникнення португальців у Японію.

Історичні постаті: Ернан Кортес, Монтесума, Франсіско Пісарро, Амеріго Веспуччі.

Обладнання: підручник, карти світу, Європи, Америки, Африки, текст історичного документа.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні навчаться: називати час походів конкістадорів; показувати на карті напрямки їх походів, нові торговельні шляхи, центри світової торгівлі; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати вплив Великих географічних відкриттів на розвиток науки і техніки та наслідки Великих географічних відкриттів; наводити приклади життя людей у колоніях; порівнювати Новий і Старий Світи; висловлювати власну думку про походи конкістадорів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Творче завдання

Учитель пропонує двом-трьом учням зачитати підготовлені вдома твори за темою «У складі команди Христофора Колумба (Фернана Магеллана, Васко да Гами)».

Завдання

Знайдіть помилку в тексті та вкажіть її номер.

Соціальними передумовами Великих географічних відкриттів була безліч бідних дворян в Іспанії (1), технічними — удосконалення кораблів та навігаційних приладів (2), науковими — визнання вчення про кулястість Землі (3), а фінансовими — наявність великої кількості золота (4).

Відповідь: 4.

Бесіда

1. Розкажіть про передумови Великих географічних відкриттів.

2. Поясніть причини Великих географічних відкриттів.

3. Опишіть одну з подорожей, яка спричинила значні зміни в суспільстві.

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Народи «Чорної Африки» в Середні віки.

2. Доколумбові цивілізації Америки.

3. Конкістадори в Новому Світі.

4. Перші колоніальні імперії.

5. «Відкриття» Китаю та Японії.

Випереджальне запитання

Поміркуйте, як невеликій групі європейців вдалося підкорити індіанські цивілізації.

1. Народи «Чорної Африки» в Середні віки

Варіант 1

Розповідь учителя

Частину Африканського континенту, що розташована на південь від пустелі Сахара, ще в давні часи називали «Чорною Африкою». Ця назва виникла через те, що ця частина Африки населена переважно негроїдними народами і відрізнялася від жителів південної частини Африки — узбережжя Середземного моря, яке після розпаду римської цивілізації було підкорене арабами. Ці землі були відділені певним природним бар’єром, який створювала пустеля Сахара.

Народи «Чорної Африки» переважно займалися землеробством, хоча загалом воно мало примітивний характер. Це було обумовлено як слабким розвитком зв’язків з іншими народами, що мали більш розвинені технології, так і не дуже родючими ґрунтами. Також були розвинені ремесло і торгівля. На узбережжі Атлантичного океану поширювалося рибальство.

На землях «Чорної Африки» існували різні держави та племінні союзи. Проте більшість африканських цивілізацій зникла через внутрішні конфлікти або була знищена арабами чи берберами.

Найбільшим лихом для африканських земель стала работоргівля. Вона не припинялася ні в Середні віки, ні в Нові часи. На початку Ранньомодерної доби більшість міст на океанських узбережжях контролювали араби. Ці міста переважно і були ринками работоргівлі, куди стікалися каравани з Африки для продажу рабів для Арабського халіфату, Індії та інших країн.

Варіант 2

Прийом «Навчаючи — вчуся»

Методика проведення. Учні об’єднуються в пари і, опрацювавши певний матеріал підручника, складають конспект. Після завершення роботи учні з пари розповідають один одному інформацію за допомогою конспекту. Учитель організовує вибіркове опитування.

Опрацювавши пункт 1 параграфа підручника, складіть короткий конспект: перший учень із пари — про місце розташування та природу «Чорної Африки», другий учень — про заняття населення.

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя заповніть порівняльну таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

2. Доколумбові цивілізації Америки

Варіант 1

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією відповідних подій на карті)

На теренах Америки до приходу європейців проживало близько 20 млн людей. Вони перебували на різних рівнях розвитку цивілізації. Залежно від території проживання вони займалися мотичним землеробством, вирощуючи кукурудзу (маїс), томати, перець, квасолю, картоплю, тютюн, какао. Серед домашніх тварин були собаки, лами (в Андах), птиця (качки, кури). У лісах поширювалося полювання. Колесо аборигени Америки ще для себе не винайшли, не знали вони й про коней та биків. Індіанці вже почали використовувати метал — мідь, бронзу, золото та срібло. До XV ст. на Американських континентах виникли держави та розвивалися міста. У народів доколумбової Америки склалося декілька цивілізацій: на Мексиканському нагір’ї — ацтеки, в Андах — інки, на півострові Юкатан і у Гватемалі — майя, у гірській частині Колумбії — чибча.

МАЙЯ

Народ майя оселився на території сучасного півдня Мексики, Гондурасу, Сальвадору, Гватемали. Суспільство майя мало чіткий поділ на класи: знать, священики, воїни, ремісники, торгівці, селяни та раби. Уся влада належала вождям та жерцям. У XV ст. земля майя була поділена між містами-державами. Найбільш відомі міста: Чичен-Іца, Тікаль, Ушмаль, Паленке. В основному майя займалися землеробством: вирощували кукурудзу, бавовну, боби, перець, какао, маніоку, фрукти, тощо. Також вони тримали домашню худобу, птицю, розводили бджіл, приручили собаку. Мали розвинену торгівлю. Майя намагалися інтегрувати природу в дизайн міст та споруд. Досягненням архітектури стали піраміди, які були релігійними та науковими центрами. Майя користувалися ієрогліфічним письмом, мали сонячний календар, знали число «нуль».

АЦТЕКИ

Ацтеки прийшли в Мексиканську долину у ХII ст. і через деякий час утворили імперію, що простягнулася далеко за її межі. Столицею держави ацтеків стало місто Теночтітлан (на місті сучасного Мехіко). Суспільство ацтеків поділялося на класи та перебувало на етапі переходу до спадкової влади. Правитель ацтеків управляв державою за допомогою знаті та жерців. Серед ацтеків поширювалися іригаційне землеробство та ремесла. Розвивалася торгівля. Починалося використання металів, в основному міді, золота та срібла. Ацтеки користувалися піктографічним письмом, сонячним календарем. В архітектурі вони досягли певного розвитку — будували чотирикутні піраміди, палацові комплекси. Існувала розвинена мережа шляхів, хоча колеса та коней ацтеки не знали. Населення було язичниками (мали багато богів). Жерці ацтеків проводили багато церемоній, часто з людськими жертвопринесеннями.

ІНКИ

Імперія інків зі столицею в місті Куско (на висоті 3400 метрів) простягалась довгою смугою в Південній Америці з півночі на південь і включала частини територій сучасних держав: Чилі, Перу, Колумбії, Болівії, Еквадору, Аргентини. Сама імперія проіснувала близько століття і була централізованою державою на чолі з імператором, якого називали Сапа Інкою. Імператор мав необмежену владу, був верховним жерцем та напівбогом (нащадком бога Сонця). В інків було розвинене землеробство (на терасах у горах), ремесло, скотарство (вирощували лам), торгівля. Країну об’єднували кам’яні дороги та мости (переважно підвісні). В імперії існувала система зв’язку, що ґрунтувалася на піших гінцях та кіпу (вузликова система письма інків, коли за допомогою кольору та вузликів передавали необхідну інформацію). Інки були чудовими будівельниками. Користувалися сонячним та місячним календарем, мали обсерваторії.

Варіант 2

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у три групи і пропонує, опрацювавши відповідний матеріал підручника, підготувати розповідь про одну з доколумбових цивілізацій: перша група — майя, друга група — ацтеки, третя група — інки. Після завершення роботи вчитель разом з учнями узагальнює інформацію в таблиці на дошці.

Зразок відповіді

Доколумбові цивілізації

Критерії
для порівняння

Майя

Ацтеки

Інки

Місце розташування

Півострів Юкатан

Центральна Мексика

Північна Америка

Влада

Влада жерців та військової знаті

Перехід до спадкоємної влади

Влада царя (Сапа Інка)

Основні заняття

Землеробство, полювання, рибальство, ремесло

Іригаційне землеробство, ремесло, вироблення металів (мідь)

Землеробство (зрошення й добрива), ремесло, скотарство (лами)

Досягнення

Архітектура (храми у вигляді східчастих пірамід), скульптура, знання з астрономії та математики

Архітектура (скельні храми), піктографічне письмо

Транспортна система, календар, вузликове письмо, знання з астрономії, математики, медицини

 

3. Конкістадори в Новому Світі

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією територій на карті)

Відкриття Америки поклало початок освоєнню нових земель. Період завоювання Центральної і Південної Америки (кінець XV ст. — перша половина XVI ст.) дістав назву Конкіста (ісп. conquista — завоювання).

— Поміркуйте, чому назва завойовників Америки походить саме з іспанської мови.

(Вислухавши відповіді учнів, учитель наголошує на тому, що першою країною, яка почала підкорювати Америку, була Іспанія.)

У 1495 р. правителі Іспанії видали указ, яким дозволяли всім бажаючим споряджати експедиції до Нового Світу для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони повинні були віддавати до королівської скарбниці. І до Америки вирушили тисячі шукачів багатства — селяни й ремісники, ідальго (дворяни) та ченці, студенти і найманці. Хроніст того часу зазначав, що з Іспанії виїхало стільки людей, що в деяких містах не залишилося чоловіків.

Спочатку іспанці захопили острови, а пізніше невеликі загони, озброєні вогнепальною зброєю, почали підкорювати континент. У 1508 р. був захоплений острів Пуерто-Ріко, у 1509 р. — Ямайка, а через рік почалося завоювання Куби. У 1511 р. іспанці з’явилися в Панамі, а в 1513 р. відкрили Тихий океан. Того ж року Хуан Понсе де Леон виявив родовища золота на півострові, який він назвав Флоридою. Але найбільш результативними стали походи Ернана Кортеса і Франсіско Пісарро.

Варіант 1

Розповідь учителя (продовження)

У 1519 р. загін іспанців (близько 500 солдатів, декілька гармат та 15 вершників) висадився на мексиканському узбережжі. Ернан Кортес, який очолював експедицію, наказав спалити кораблі, щоб не мати можливості повернутися. Тубільці сприйняли європейців за божих посланців. Вершники в обладунках, вогнепальна зброя наводили жах на місцеве населення. Загін Кортеса просувався до столиці держави ацтеків Теночтітлана, поповнюючись воїнами з підкорених ацтеками племен. Правитель ацтеків Монтесума II впустив загін іспанців до міста для переговорів, але вони підступно захопили його та величезні багатства палацу. У місті піднялося повстання, і Кортес, втративши частину загону та скарбів, утік. Зібравши новий загін, Е. Кортес повернувся і взяв місто в облогу. Вона тривала 70 днів: нестача їжі, хвороби та гарматний вогонь зробили свою справу — Теночтітлан був захоплений і зруйнований. На його руїнах побудували нове місто — Мехіко. Держава ацтеків припинила своє існування. На території Мексики іспанці заснували колонію Нова Іспанія (першим губернатором став Е. Кортес). Але золота ацтеків вони так і не здобули — останній правитель сховав більшу його частину, яку досі не знайдено.

У 1532 р. із невеликим загоном (близько 200 солдатів) підкоряти імперію інків вирушив Франсіско Пісарро. Скориставшись міжплемінними усобицями, іспанці швидко просувалися імперією. Під час зустрічі з правителем інків Атауальпою він підступно захопив його в полон. Побачивши, що іспанці найбільше цінують золото, Великий Інка запропонував за себе викуп — кімнату, наповнену золотом на рівні людського зросту. З усієї імперії почали доставляти золото та срібло. Отримавши викуп близько 6 тонн коштовного металу, іспанці, проте, стратили Великого Інку і ще протягом 40 років підкорювали імперію. Землі інків увійшли до складу провінції Нова Гранада.

Варіант 2

Прийом «Навчаючи — вчуся»

(Методика проведення: див. урок № 3.)

Опрацювавши матеріал підручника на с. 23—24, складіть конспект: перший учень — про підкорення ацтеків, другий учень — про завоювання інків.

(Після завершення роботи інформація узагальнюється в таблиці.)

Зразок відповіді

Завоювання Мексики та Перу

Ацтеки

Інки

1519—1521 рр. — експедиція на чолі з Ернаном Кортесом

1531—1532 рр. — експедиція на чолі з Франсіско Пісарро

1519 р. — іспанський загін (400 осіб) захопив столицю ацтекської держави Теночтітлан завдяки тому, що племена, підкорені ацтеками, підтримали іспанців. Було знайдено багато золота. Землі ацтеків стали колонією Нова Іспанія, Е. Кортес — першим губернатором

Захопили державу інків із загоном у 200 осіб (взяли в полон імператора інків Атауальпу та вимагали за нього викуп — кімнату золота). Землі інків увійшли до складу провінції Нова Гранада

 

4. Перші колоніальні імперії

Варіант 1

Запитання

Чи відомі вам колоніальні імперії з історії античності та Середніх віків?

(Вислухавши відповіді учнів, учитель нагадує про існування античних імперій та зазначає, що в Новий час колоніальні імперії переходять на новий рівень розвитку.)

Розповідь учителя

Захоплення земель в Америці розпочалося відразу після її відкриття іспанцями. Спочатку вони будували фортеці на островах, а пізніше почали підкорювати континент. До Іспанії спрямувався потік золота та срібла. Від середини XVI ст. іспанці почали розробку копалень, і невдовзі половина видобутку коштовних металів припадала на Новий Світ. До Іспанії було вивезено близько 180 тонн золота та 16 тис. тонн срібла. Усі захоплені землі оголошувалися власністю іспанської корони. До колоній вирушили тисячі шукачів пригод. Іспанська колоніальна імперія простягалася на тисячі кілометрів. Усі землі були об’єднані у два віце-королівства — Нова Гранада та Нова Іспанія. Населення нещадно експлуатували: індіанці будували фортеці та палаци, працювали на копальнях і плантаціях. Жорстоке гноблення, епідемії та голод призвели до масового вимирання індіанців. Тоді до Америки почали завозити темношкіре населення Африки. Торгівля з Новим Світом належала винятково іспанцям. Потік коштовностей з Америки привернув увагу інших авантюристів — в Атлантичному океані з’явилися пірати (багатьох із яких підтримували західні держави — Англія, Франція, Голландія та інші).

Схожа ситуація була і у португальських володіннях. Разом із тим Португалії не вистачало ресурсів для захоплення земель. Португальці будували фортеці та порти у ключових місцях Африки, Індії та Індонезії, де розміщували гарнізони та торговельні факторії. Португальський флот повністю контролював морські торговельні шляхи, витіснивши арабів з Індійського океану. Скуповуючи за безцінь прянощі та обмежуючи кількість товару, португальці перепродавали їх у Європі, отримуючи понад 800 % прибутку.

Додатковий матеріал

У 1573 р. король Філіпп II своїм указом заборонив в офіційних документах використовувати слово «конкіста». Поширювалася думка, що Іспанія оголосила «пасифікацію», тобто мирну колонізацію завойованих земель, хоча насправді мирне освоєння територій поєднувалося із військовим захопленням. Як правило, за рахунок приватних коштів, із дозволу корони, невелика група іспанців організовувала експедицію. Її керівник ставав всевладним правителем завойованої території, але потім ці землі переходили у власність держави. На захоплених територіях будувалися поселення-фортеці, де жили переселенці з Іспанії. Потім починався пошук золота й срібла, розподіл землі та індіанців. Представників інших держав у колонії не допускали. Винятком став торговельний будинок Вельзерів із німецьких земель, який за грошову компенсацію хазяйнував на узбережжі Венесуели за часів Карла V.

Варіант 2

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у дві групи і пропонує, опрацювавши відповідний матеріал підручника й атласу, зібрати інформацію про колоніальні імперії, які виникли в результаті відкриття Америки та шляху навколо Африки: перша група — про Португалію, друга група — про Іспанію.

Після завершення роботи учні оформлюють її результати в таблиці на дошці.

Зразок відповіді

Колоніальні імперії

Португалія

Іспанія

Захоплювали зручні бухти уздовж Африки та будували власні порти.

Винищили арабську морську торгівлю.

Володіли островом Цейлон.

Контролювали виходи з Червоного моря та Перської затоки.

Примусили індійських правителів торгувати прянощами тільки з португальцями.

Засновували поселення-факторії в Індії.

Обмежили ввезення прянощів до Європи.

Отримували прибуток у 800 %

Підкорили Америку.

Будували фортеці та засновували поселення.

Створювали плантації цукрової тростини.

Організовували видобуток золота та срібла.

Колонії поділялися на два віце-королівства — Нову Іспанію та Нову Гранаду.

Перетворювали індіанців на рабів.

Почали завозити негрів-рабів з Африки.

Вивезли близько 180 тонн золота та 16 тис. тонн срібла

 

Розповідь учителя

Суперечка між Іспанією та Португалією щодо колоніальних володінь могла перерости у війну. Тому за домовленістю між країнами, за посередництва Папи Римського, усі відкриті території були поділені по меридіану біля островів Зеленого Мису — на західну частину, яка відходила Іспанії, та на східну, яку отримала Португалія (1494 р. — Тордесільяський договір).

Додатковий матеріал

Активну діяльність у колоніях розгорнула католицька церква, особливо її чернечі ордени. На початку XVII ст. в Новій Іспанії орденам належала третина всіх споруд та земельних угідь (400 монастирів і понад 5 тис. ченців). У 1789 р. францисканці мали під своїм керівництвом в Іспанській Америці й на Філіппінах 241 монастир, 139 парафій і 163 місії. Загалом на початку XIX ст. в колоніях налічувалося від 30 до 40 тис. церковнослужителів і близько 4 тис. монастирів.

У 1568 р. в Перу з’явилися представники ще одного католицького ордену — Ісуса (єзуїти). Вони швидко просувалися вперед: Нова Іспанія (1572 р.), Парагвай (1586 р.), Нова Гранада (1590 р.), Чилі (1592 р.). Створені ними наприкінці XVII ст. на півдні Парагваю місії розташувалися на території площею 200 тис. км2 і об’єднували понад 150 тис. індіанців. Орден єзуїтів сконцентрував у своїх руках величезні багатства, кинувши виклик колоніальній владі й самій іспанській короні. Так, у 1767 р. під опікою єзуїтів перебувало понад 700 тис. індіанців, а майно ордену оцінювалося у понад 70 млн песо сріблом.

5. «Відкриття» Китаю та Японії

Варіант 1

Розповідь учителя

Європейці проникли в Китай дуже давно. У ХIII ст. Китай відвідували посланці Папи Римського, а в ХIV ст. був створений «китайський єпископат». Проте прихід до влади династії Мін (1368 р.) та посилення турецької держави припинили контакти.

Просування португальців на схід уздовж узбережжя Індійського океану та створення ними колоній врешті привели і до їх появи в Китаї. У 1516 р. португальські кораблі з’явилися біля китайського міста Гуанчжоу (Кантон). Відтоді португальці активно розвивали торгівлю, хоча не завжди успішно. У 1557 р. вони отримали в оренду Макао, де побудували місто за європейським зразком — із будинками, палацами, церквами та кам’яними мурами.

Наприкінці XVI ст. в Китаї з’явилися іспанці, а пізніше й голландці. У 1624 р. голландці захопили острів Тайвань. Голландська колонія проіснувала на острові до 1661 р.

У 1543 р. португальці потрапили до Японії. Оскільки європейці з’явилися з півдня, їх так і назвали — наньмань («південні варвари»). Невдовзі європейці стали торговельними посередниками в зовнішній торгівлі Японії. Активно розвивалося місіонерство, поширювалося християнство. Так, перший володар-християнин з острова Кюсю віддав Товариству Ісуса місто Нагасакі, яке стало торговельними воротами для європейців. Кількість християн-японців зростала, і в середині XVI ст. було відправлено велике посольство до Папи Римського. Але в XVIІ ст. внутрішня політика японських правителів змінилася: заборонялося християнство, припинялися всі контакти з іноземцями (тільки голландським купцям дозволили торгувати на одному з островів біля Нагасакі).

Варіант 2

Робота за варіантами

Об’єднати учнів у два варіанти і запропонувати, опрацювавши пункт 5 підручника (с. 25—27), підготувати коротку розповідь: І варіант — про Китай, II варіант — про Японію. Після завершення роботи учні заповнюють узагальнюючу таблицю на дошці.

Критерії для порівняння

Китай

Японія

Місце розташування

 

 

Форма правління

 

 

Рік появи португальців

 

 

Чим торгували

 

 

Перші наслідки

 

 

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер дати, імені або назви.

1) Ацтеки, 2) 1519—1521 рр., 3) 1531—1532 рр., 4) Теночтітлан, 5) інки, 6) Куско, 7) Перу, 8) Монтесума, 9) Мексика, 10) Атауальпа.

Зразок відповіді

Ернан Кортес

Франсіско Пісарро

1, 2, 4, 8, 9

3, 5, 6, 7, 10

Робота з картою

Покажіть на карті: колоніальні імперії Іспанії та Португалії; походи експедицій Е. Кортеса та Ф. Пісарро; лінію розподілу територій між Іспанією та Португалією.

Робота з документом

Прочитайте документ та дайте відповіді на запитання.

З «Історії Індій» Бартоломе де лас Касаса

Єдина і справжня причина того, чому іспанці розорили і знищили безліч ні в чому не винних людей, — це прагнення захопити їхнє золото. Іспанці воліли за короткий час збагатитися їхніми скарбами… Вони йшли з хрестом у руці та з ненаситною жадобою золота в серці.

…У них [тубільців] немає жодного майбутнього, крім неминучої смерті…, вони стали тікати в ліси і гори, намагаючись сховатися там… Таке становище було спричинено тим, що іспанці в той час намагались якомога швидше добути золото і дуже поспішали з усіма необхідними для цього роботами… Це спричиняло виснаження і загибель індіанців, які не звикли багато працювати, бо родюча земля не потребувала майже ніякої роботи і давала їм продукти харчування… За шість-вісім місяців, поки група індіанців видобувала золото в копальнях…, помирала чверть, а то й третина робітників.

Переконавшись, що йдеться до загибелі всіх індіанців…, і не переймаючись при цьому нічим іншим, крім свого збагачення…, іспанці вирішили, що було б добре… привезти сюди замість померлих жителів цих островів якомога більше рабів з інших місць.

1. Чому іспанці так поводилися з індіанцями?

2. Чому було вирішено завозити рабів з інших місць замість індіанців?

V. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках.

Висновки

Великі географічні відкриття змінили світ як в економічному та політичному, так і в побутовому плані. Результатом стали поява нових імперій і величезні економічні кризи, зміна світоглядів і нові технічні відкриття, нові війни і ринки для розвитку світової торгівлі.

Відповідь на випереджальне запитання

Невеликій групі європейців вдалося підкорити індіанські цивілізації через внутрішнє становище в індіанських державах та різний цивілізаційний рівень розвитку.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацюйте текст § 3.

2. Складіть кросворд за вивченим матеріалом.

 

Категорія: Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (18.09.2018)
Переглядів: 820 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: