Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма)

Урок № 2 Тема. Великі подорожі.

 

Урок № 2

  • Великі подорожі.

Мета: сформувати уявлення учнів про причини Великих географічних відкриттів; створити умови для розуміння причиново-наслідкових зв’язків між подіями; встановити зв’язок між Великими географічними відкриттями та рівнем розвитку світової науки та техніки; охарактеризувати особистостей, які здійснили відкриття; вчити висловлювати власну думку щодо характеру і значення Великих географічних відкриттів.

Основні поняття та назви: Великі географічні відкриття, каравела, прянощі, мис Доброї Надії, Молуккські острови, Ангола, Мозамбік, Тихий океан.

Основні дати та події: 1492 р. — відкриття Х. Колумбом Америки, 1498 р. — відкриття Васко да Гамою морського шляху до Азії, 1519—1522 рр. — перше навколосвітнє плавання Ф. Магеллана.

Історичні постаті: Енріке Мореплавець, Бартоломеу Діаш, Христофор Колумб, Васко да Гама, Фернан Магеллан, Джованні Кабото.

Обладнання: підручник, карти світу, Європи, Америки, Африки, текст історичного документа, контурні карти.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні навчаться: називати час подорожей Ф. Магеллана та Васко да Гами, відкриття Америки Х. Колумбом; показувати на карті основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові торговельні шляхи, країни доколумбової Америки; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати особистостей, які здійснили відкриття; висловлювати власну думку щодо характеру і значення Великих географічних відкриттів.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Завдання

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер поняття або назви.

1) Аграрний світ, 2) натуральне господарство, 3) індустріальний світ, 4) станова монархія, 5) Великі географічні відкриття, 6) абсолютизм, 7) Реформація, 8) зародження парламентаризму, 9) Відродження, 10) наймані робітники.

Зразок відповіді

Середні віки

Новий час

1, 2, 4, 8, 9

3, 5, 6, 7, 10

Бесіда

1. Розкажіть про періодизацію історії.

2. Що таке Новий час?

3. Чим Новий час відрізняється від Середньовіччя?

4. Які держави розквітають у Ранній Новий час?

5. Чим індустріальна цивілізація відрізняється від аграрної?

6. Яка форма правління була панівною в ранню Нову добу?

7. Як змінилася роль католицької церкви?

Робота з картою

Покажіть на карті: Атлантичний океан, Тихий океан, Індійський океан, Європу, Північну та Південну Америку, Африку, Індію, Піренейський півострів.

III. Вивчення нового матеріалу

Вступне слово вчителя

Учитель пояснює учням назву розділу I «Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин», ознайомлює з кількістю годин, формою проведення тематичного оцінювання тощо.

План вивчення нового матеріалу

1. Передумови Великих географічних відкриттів.

2. «Відкриття» Америки.

3. Морський шлях до Індії.

4. Перше навколосвітнє плавання.

Випереджальне запитання

У чому полягає основне значення першої навколосвітньої подорожі?

1. Передумови Великих географічних відкриттів

Розповідь учителя

Кінець XV ст. став початком періоду, який вплинув на життя та розвиток всього світу, — Великі географічні відкриття назавжди змінили уявлення людини про світ. Але ніщо не з’являється зненацька. Великим географічним відкриттям передував підготовчий період, який довів, що європейське суспільство може рухатися вперед.

1) Передумови

Учитель пояснює, що будь-яка подія, зокрема й Великі географічні відкриття, має свої передумови, і пропонує їх визначити.

Варіант 1

Випереджальне завдання

Заповніть таблицю, виділивши передумови Великих географічних відкриттів, під час розповіді вчителя. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

До середині XV ст. в науковому середовищі затвердилося уявлення, що Земля має форму кулі. Таким чином з’явилася думка, що, пливучи океаном на захід, можна досягти східних країн (у першу чергу Індії). До того ж цьому сприяли певні технічні винаходи: з’явилися астрономічні пристрої, які давали змогу орієнтуватися у відкритому морі (компас та астролябія), були побудовані кораблі — каравели, які не тільки могли довго триматися далеко від берега, а й мали достатню швидкість та маневреність. У ці часи відбувалися певні зміни і в європейському суспільстві: виникали держави, що могли споряджати великі експедиції, мали чудовий флот та гавані. Крім того, завершилися Хрестові походи та Реконкіста (звільнення Піренейського півострова від маврів), тепер безліч дворян, для яких основним заняттям була війна, залишилися без справ. Християнська церква (особливо після невдач у Хрестових походах на Схід) підтримувала поширення християнства в нових землях. Навіть сама природа сприяла відкриттям: Піренейський півострів характеризується вдалим географічним положенням: розташований поряд з Африкою і має чудовий вихід на Атлантику. Все це і стало передумовами Великих географічних відкриттів і поставило Іспанію та Португалію в цих подіях на перший план.

(Учитель або учні заповнюють таблицю на дошці.)

Варіант 2

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у шість груп і пропонує, опрацювавши відповідний матеріал підручника, визначити передумови Великих географічних відкриттів: перша група — технічні, друга група — наукові, третя група — географічні, четверта група — релігійні, п’ята група — соціальні, шоста група — політичні.

Після завершення роботи учитель разом з учнями оформлює її результати у вигляді таблиці на дошці.

Зразок відповіді

Передумови Великих географічних відкриттів

Великі географічні відкриття

Передумови

Технічні

Створення нових видів кораблів (каравела), навігаційних пристроїв (компас, астролябія) та карт

Наукові

Відкриття в географії та астрономії (Земля має форму кулі, можливий інший шлях до Азії)

Географічні

Особливе положення Піренейського півострова («виступ» в Атлантичний океан, близькість до Африки)

Релігійні

Місіонерська діяльність церкви, нові Хрестові походи на язичників

Соціальні

Завершення Реконкісти залишило без прав велику кількість дворянства

Політичні

Виникнення держав, які мали можливість споряджати експедиції

 

2) Причини

Варіант 1

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією відповідних подій на карті)

Економічний розвиток європейських держав та перехід на товарне виробництво пожвавили торгівлю. Зростання виробництва потребувало фінансування, а це, у свою чергу, вимагало золота та срібла, яких у Європі не вистачало. Разом із тим розповіді про казкові багатства Сходу приголомшували європейців. У цей час торгівля зі Сходом уже набула постійного характеру, хоча і змінила торговельні шляхи — після розпаду монгольських держав занепадає торговельний шлях через Середню Азію. Османська імперія перекривала торгівлю через Малу Азію, а араби контролювали торгівлю через Перську затоку та Червоне море. Посередництво збільшувало ціну товару в десятки і навіть сотні разів.

Варіант 2

Метод «Мозковий штурм»

(Методика проведення: див. урок № 1.)

Визначте основні причини Великих географічних відкриттів та запишіть їх на дошці.

Зразок відповіді

Причини Великих географічних відкриттів

• Зростання виробництва та торгівлі потребувало більше золота та срібла

• Бажання відшукати нові шляхи до Азії та позбутися посередників

• Перекриття турками старих торговельних шляхів із Європи до Азії

2. «Відкриття» Америки

3. Морський шлях до Індії

4. Перше навколосвітнє плавання

Варіант 1

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями про відкриття XV—XVI ст., які здійснили: Бартоломеу Діаш (Португалія), Христофор Колумб (Іспанія), Джованні Кабото (Англія), Васко да Гама (Португалія), Педру Кабрал (Португалія), Васко Бальбоа (Іспанія), Фернан Магеллан (Іспанія), Жак Картьє (Франція), Френсіс Дрейк (Англія).

Інформацію з повідомлень можна узагальнити у вигляді таблиці. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 3.)

Варіант 2

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю «Відкриття європейців».

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією шляхів мореплавців на карті)

Початок відкриттів португальців пов’язують із принцом Енріке Мореплавцем, який у першій половині XV ст. організовував багато експедицій, проводив наукові дослідження, збирав інформацію, карти, прилади.

У 1487—1488 рр. португальський мореплавець Бартоломеу Діаш дістався південного краю Африканського континенту. Він назвав його мисом Доброї Надії. Шлях до Індійського океану було відкрито.

3 серпня 1492 р. три каравели — «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» — відплили з Іспанії на захід. Експедицію очолював Христофор Колумб, який вирішив досягти Індії західним шляхом. 12 жовтня 1492 р. моряки побачили землю — це був острів, який дістав назву Сан-Сальвадор, пізніше були відкриті Куба та Гаїті. Ще тричі вирушав Колумб до берегів Нового Світу, відкриваючи нові острови та досліджуючи новий континент (який він вважав Індією). За свої заслуги він отримав звання віце-короля нових земель та адмірала моря-океану. Але тріумф швидко закінчився — золота з нових земель Колумб так і не привіз. У 1506 р. мореплавець помер у злиднях, усіма забутий.

У 1497 р. Джованні Кабото вирушив із Британських островів на захід. Під час першої експедиції був відкритий острів Ньюфаундленд, а друга експедиція досягла берегів Північної Америки.

Цього ж року Португалія спорядила експедицію навколо Африки на чолі з Васко да Гамою. Через десять місяців португальські кораблі увійшли до порту Калікут. Шлях до Індії був відкритий. До Португалії повернувся лише один корабель із чотирьох споряджених та третина команди, але вартість вантажу прянощів у декілька разів перевищила витрати на експедицію.

У 1500 р. португальці дісталися Північної Америки. Експедиція на чолі з Педру Кабралем досягла бразильських берегів.

Іспанці продовжували споряджати через Атлантичний океан експедиції, які досліджували Америку. У 1513 р. сухопутна експедиція Васко Бальбоа перетнула Панамський перешийок та вийшла до Тихого океану.

У вересні 1519 р. п’ять кораблів на чолі з Фернаном Магелланом взяли курс на захід, плануючи обпливти Америку і досягнути Молуккських островів. Експедиція обігнула Південну Америку, пройшовши протокою, що пізніше отримає назву Магелланова, і потрапила до океану. Три місяці кораблі пливли водами невідомого океану. За сприятливу погоду Магеллан назвав його Тихим. Нарешті експедиція досягла Філіппінських островів, де в сутичці з місцевим населенням Магеллан і загинув. Аж у 1522 р. один корабель із 18 моряками повернувся до Іспанії. Перша навколосвітня експедиція завершилася. Тільки через півстоліття англійський мореплавець Френсіс Дрейк повторив навколосвітню подорож (1577—1580 рр.).

Франція також приєдналася до процесу дослідження нового континенту, і в 1534 р. експедиція на чолі з Жаком Картьє увійшла до затоки Св. Лаврентія (Канада), де зустрілася з ірокезами.

Іспанія надіслала декілька експедицій до нових територій, вважаючи, що мореплавці пливтимуть до Індії. Серед учасників експедицій був і Амеріго Веспуччі (експедиції у 1501—1504 рр.). Досліджуючи відкриті землі, він дійшов висновку, що це новий континент.

Варіант 3

Робота з картками

Учитель роздає учням картки трьох категорій — «Роки», «Постаті», «Події» (див. таблицю) і пропонує, опрацювавши відповідний матеріал підручника й атласу, об’єднатися в міні-групи по три особи. Після об’єднання кожна група виступає перед класом із короткою розповіддю, за якою потім складається узагальнена таблиця на дошці.

Відкриття європейців

Роки

Постаті

Події

1487—1488 рр.

Бартоломеу Діаш (Португалія)

Подорож до південного краю Африки

1492 р.

Христофор Колумб (Іспанія)

Перша подорож до Америки (загалом здійснив чотири подорожі до Америки)

1497 р.

Джованні Кабото (Англія)

Відкриття Північної Америки

1497—1499 рр.

Васко да Гама (Португалія)

Відкрив морський шлях до Індії, обігнувши Африку

1500 р.

Педру Кабрал (Португалія)

Відкриття Бразилії

1513 р.

Васко Бальбоа (Іспанія)

Перетнув Панамський перешийок та відкрив Тихий океан

1519—1522 рр.

Фернан Магеллан (Іспанія)

Перша подорож навколо світу

1534 р.

Жак Картьє (Франція)

Відкриття Канади

1577—1580 рр.

Френсіс Дрейк (Англія)

Друга навколосвітня подорож

1501—1504 рр.

Амеріго Веспуччі (Іспанія)

Залишив відомі описи своїх подорожей до Нового Світу. На його честь назвали Америку

Увага! Карток із деякими назвами країн буде декілька однакових. Учням потрібно самостійно визначитися, у якій групі вони будуть працювати.

Варіант 4

Робота з підручником (індивідуальна)

Опрацюйте матеріал підручника на с. 13—17 та складіть хронологічну таблицю «Великі географічні відкриття».

Варіант 5

Робота з підручником (за варіантами)

Об’єднати учнів у три варіанти і запропонувати опрацювати відповідний матеріал параграфа:

I варіант — «“Відкриття” Америки» (с. 13—15), II варіант — «Морський шлях до Індії» (с. 15—16), III варіант — «Перше навколосвітнє плавання» (с. 16—17).

Додатковий матеріал

Чому «Америка»?

1. У 1502 р. були надруковані «Листи Амеріго Веспуччі», у яких він яскраво описував нововідкриті землі. Ця книга була перевидана різними мовами, і в одному з перекладів зазначалося, що він відкрив новий континент за рік до Колумба. Видатний німецький географ (як тоді казали — космограф) Мартін Вальдзеємюллер із Сент-Дьє надрукував у 1507 р. книгу «Вступ до космографії», що ґрунтувалася на повідомленнях Амеріго Веспуччі про країни, які розташовані на західному узбережжі Атлантичного океану, і назвав нову частину світу Америкою. А у 1515 р. на глобусі Шенера, а потім і на інших глобусах з’явилася назва Америка (тільки південний континент). Незабаром у різних країнах, де видавалась книга Вальдзеємюллера, вийшло кілька карт, на яких Новий Світ було названо Америкою. На більшості карт ця частина світу відокремлена протокою від земель, відкритих Колумбом. Космограф не підозрював, що Колумб і Веспуччі побували на одному й тому самому континенті.

Спочатку назва «Америка» стосувалася лише Південної Америки, але картограф Г. Меркатор у 1538 р. поширив її і на Північну Америку.

Іспанці аж до XIX ст. називали Америку Вест-Індією.

2. Існує й інша точка зору. У 1874 р. була видана книга англійського мандрівника Т. Белта, у якій автор повідомляв, що індіанці, які жили біля озера Нікарагуа, називають себе «амеррікі». Ці племена проживають тут здавна. А у 1502 р. на узбережжі сучасної країни Нікарагуа висадився Х. Колумб. Іспанці, побачивши золоті прикраси у індіанців, запитували про місця, де можна добути золото. Тубільці показували на захід і казали «амеррікос», називаючи людей, у яких вони придбали золото.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Варіант 1

Виконання завдань підручника

Варіант 2

Тестове завдання

Установіть хронологічну послідовність подій.

А Перша подорож до Америки (Х. Колумб)

Б Подорож до південного краю Африки (Б. Діаш)

В Перша навколосвітня подорож (Ф. Магеллан)

Г Відкриття морського шляху до Індії (Васко да Гама)

Відповідь: Б А Г В.

Робота з документом

Прочитайте уривок зі щоденника Х. Колумба та дайте відповіді на запитання.

П’ятниця, 12 жовтня.

У п’ятницю дісталися одного острівця з Лукайських, який мовою індіанців називався Гуанахані…

Оскільки вони поставилися до нас дружно і оскільки я усвідомлював, що краще навернути їх у нашу святу віру любов’ю, а не силою, то дав їм червоні ковпаки та скляні намистини, які вішають на шию, і багато інших малоцінних предметів, які дуже їм сподобалися. Вони так добре поставилися до нас, що це здавалося дивом. Вони уплав переправлялися до човна, де ми перебували, та приносили нам папуг і бавовняні нитки в клубках, списи та багато інших речей і обмінювали все це на предмети, які ми їм давали, наприклад, на маленькі скляні намистини і брязкальця. Залюбки віддавали вони все, чим володіли…

Але мені здалося, що ці люди бідні у всьому. Усі вони ходять голі, і жінки також — хоча я бачив тільки одну з них, але й та була ще дівчинкою…

Вони не мають і не знають зброї: коли я показував їм шпаги, вони хапались за леза й обрізали собі пальці. Ніякого заліза в них немає. Їхні списи — це прямі ломаки без заліза. Деякі списи мають на кінці риб’ячі зуби, в інших же наконечники з іншого матеріалу…

1. Чому матроси з команди Х. Колумба обмінювали речі?

2. Як визначалася вартість речей для обміну?

3. Чому був зроблений висновок, що тубільці бідні?

4. Як іспанці з’ясували, що острів’яни не знають заліза і знарядь праці з нього?

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті напрямки походів Х. Колумба, Васко да Гами, навколосвітнього плавання Ф. Магеллана.

V. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках.

Висновки

Передумовами Великих географічних відкриттів були: створення нових видів кораблів (каравела), навігаційних пристроїв (компас, астролябія) та карт; відкриття в географії та астрономії (Земля має форму кулі, можливий інший шлях до Азії); особливе положення Піренейського півострова («виступ» в Атлантичний океан, близькість до Африки); місіонерська діяльність церкви, нові Хрестові походи на язичників; завершення Реконкісти залишило без справ багато дворянства; виникнення держав, які мали можливість споряджати експедиції.

Причинами Великих географічних відкриттів стали: потреба в більшій кількості золота та срібла, пов’язана зі зростанням виробництва та торгівлі; бажання відшукати нові шляхи до Азії та позбутися посередників; перекриття турками старих торговельних шляхів із Європи до Азії.

У результаті дій іспанців та португальців були відкриті морські шляхи до Індії та Американські континенти.

Відповідь на випереджальне запитання

Перша навколосвітня подорож Фернана Магеллана довела, що Земля має форму кулі.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацюйте текст § 2.

  1. Напишіть твір за темою «У складі команди Христофора Колумба (Фернана Магеллана, Васко да Гами)» (на вибір).

 

Категорія: Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (18.09.2018)
Переглядів: 624 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: