| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма) |
Урок № 24
Мета: сформувати уявлення учнів про Московське царство у XVI—XVIІ ст.; створити умови для розуміння характерних рис державного устрою за правління Івана IV, розглянути напрямки зовнішньої політики, досягнення культури Московського царства; встановити зв’язок між становленням феодально-абсолютистської держави та закріпаченням селян; охарактеризувати російсько-українські відносини; розвивати вміння порівнювати релігійне життя у західноєвропейських країнах і Московській державі та висловлювати власну думку про самодержавство. Основні поняття та назви: бояри, Боярська дума, воєвода, дворянство, Вибрана рада, Земський собор, Судебник, Юріїв день, приказ, опричнина, Смутні часи, народне ополчення, церковний розкол, Московський Кремль. Основні дати та події: 1549 р. — перший Земський собор, 1550 р. — створення Судебника, 1551 р. — Церковний собор, 1530—1584 рр. — період правління Івана IV, 1564 р. — видання Іваном Федоровим «Апостола», 1606 р. — повстання Болотникова, 1613 р. — обрання царем Михайла Романова. Історичні постаті: Іван IV, Єрмак, Борис Годунов, Лжедмитрій I, Кузьма Мінін, Дмитрій Пожарський, Михайло Романов. Обладнання: підручник, карти світу, Європи, Московського царства, контурні карти. Тип уроку: комбінований. Очікувані результати: учні навчаться: називати період правління та особливості реформ Івана IV, Смутного часу; показувати на карті кордони Московської держави, місця битв та походів; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати російсько-українські відносини; наводити приклади характерних рис феодально-абсолютистської держави; порівнювати релігійне життя у західноєвропейських країнах і Московській державі; висловлювати власну думку про самодержавство. Хід уроку I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання Робота за варіантами Вставте пропущені слова. I варіант Перші зіткнення польських військ із турками почалися ще у … ст. У XVI ст. Польща намагалася уникнути конфліктів із Туреччиною, прагнучи отримати допомогу від … під час Лівонської війни. Однак посилення турецької експансії призвело до трьох … війн. Одна з найбільш відомих битв відбулася біля Хотина, коли польське військо разом із … завдало поразки туркам. Відповіді: XV, Туреччини, польсько-турецьких, українськими козаками.
II варіант Сигізмунд III вирішив скористатися загостренням внутрішньополітичних обставин у Росії та підтримав …, який зазнав поразки. Але експансія на схід на цьому не припинилася, і невдовзі він висунув на московський престол свого сина — … Але всі його спроби були невдалими, і у 1612 р. поляки були вигнані з … Однак війна тривала. … війни з Москвою остаточно виснажили Річ Посполиту. Відповіді: Лжедмитрія I, Владислава, Москви, три. Запитання Учні обмінюються аркушами із запитаннями і готують на них відповіді. Учитель організовує вибіркове опитування. III. Вивчення нового матеріалу План вивчення нового матеріалу 1. Московська держава в першій половині XVI ст. Прихід до влади Івана IV. 2. Зовнішня політика Івана IV. 3. Опричнина. 4. Останні роки правління Івана IV. 5. Напередодні Смути. 6. Смутний час (1605—1613 рр.). 7. Початок правління династії Романових. Випереджальне запитання Якою є роль народу в історії Смутних часів? 1. Московська держава в першій половині XVI ст. Прихід до влади Івана IV Розповідь учителя Для Московського царства в першій половині XVI ст. були характерні такі процеси: зростання території та населення; остаточна ліквідація феодальної роздробленості; посилення кріпацтва; формування самодержавства та виникнення помісного землеволодіння. За Василія III (1505—1533 рр.) було завершено об’єднання Московського царства, яке стало найбільшою за розмірами державою у світі. Після смерті Василія III правління перейшло до його трирічного сина Івана IV (1533—1584 рр.). За малолітнього царя фактично правила його мати Олена Глинська, але після її раптової смерті у 1538 р. влада перейшла до конкуруючих боярських угруповань. Боярське всевладдя тривало до 1547 р., коли Іван IV був зведений на царство. Спочатку Іван IV прислухався до порад свого найближчого оточення, яке об’єдналося у Вибрану раду (1549—1560 рр.). Цей час відзначається такими здобутками: • скликання першого Земського собору (представницького органу); • прийняття Судебника — збірки законів для всієї держави; • створення постійного війська (стрільців) та гвардії царя («вибрана тисяча»); • формування органів центрального управління — приказів; • заходи з обмеження роздавання військових посад за знатність; • проведення «Стоглавого» церковного собору, який уніфікував обряди; • впорядкування податкової системи та скасування «кормлінь»; • запровадження єдиної грошової одиниці — рубля, дещо пізніше з’являється копійка. 2. Зовнішня політика Івана IV Розповідь учителя (ґрунтується на матеріалі таблиці)
3. Опричнина 4. Останні роки правління Івана IV Розповідь учителя Поразки у Лівонській війні приводять до розриву царя з Вибраною радою. Іван IV починає правити самостійно, у Московському царстві встановилося необмежене самодержавство. Цей період тривав протягом 1565—1572 рр. і дістав назву «опричнина». Держава була поділена на «земщину» (управляло земство) та «опричнину» (управляв цар). Формувалося опричне військо (6 тис. осіб) на чолі з Малютою Скуратовим, почався період терору. Опричнина мала такі результати: • знищення більшої частини боярства — ліквідація станової монархії; • занепад господарства; • значне скорочення населення; • знищення системи формування армії; • завершення формування самодержавства (все населення — холопи царя); • військові поразки (Лівонська війна, походи кримського хана). У 1572 р. Іван IV скасував опричнину, розігнав опричне військо, але арешти і страти тривали до 1584 р. 5. Напередодні Смути 6. Смутний час (1605—1613 рр.) Розповідь учителя Після смерті Івана IV московський трон успадкував його середній син Федір Іванович (1584—1598 рр.) — хвороблива та безвольна людина, не здатна самостійно управляти державою. Уся влада опинилася в руках боярина Бориса Годунова, сестра якого була дружиною нового царя. Молодший син Івана IV Дмитрій разом із матір’ю був відправлений до міста Углича. Там хлопчик загинув за нез’ясованих обставин. Борис Годунов спробував стабілізувати становище — зупинив арешти, досяг зміцнення держави у зовнішній політиці, почав масштабні будівельні роботи. Після смерті Федора Івановича Земський собор обрав царем Бориса Годунова. У 1601 р. в державі розпочався голод, який тривав кілька років. Уряд Бориса Годунова не впорався з кризою — тисячі людей померли, десятки тисяч жебраків заполонили шляхи. У країні почали поширювати чутки про «чудесне спасіння» царевича Дмитрія. У Польщі з’явився чернець Григорій Отреп’єв, який називав себе царевичем (в історію він увійшов як Лжедмитрій I). Підтриманий поляками та запорозькими козаками, Лжедмитрій I пішов на Московське царство. Раптова смерть Бориса Годунова та масова підтримка Лжедмитрія I відкрили перед ним ворота Москви. Рік по тому в результаті заколоту бояр він був убитий. Земський собор обрав на престол Василія Шуйського. У цей час вибухнуло потужне народне повстання під проводом Івана Болотникова. Повстання зазнало поразки, а до Москви вже прямувало військо Лжедмитрія II. Взяти Москву він не зміг і закріпився в таборі біля села Тушино (за що отримав прізвисько «тушинський злодій»). Василій Шуйський закликав на допомогу шведські війська, але був скинутий. Державу очолила рада бояр («Семибоярщина»), яка звернулася по допомогу до польського короля і запропонувала престол його сину — королевичу Владиславу. Польські війська увійшли до Москви. Іноземне вторгнення призвело до посилення народного руху. Ополчення на чолі зі старостою Кузьмою Мініним і воєводою Дмитрієм Пожарським звільнило Москву від загарбників. 7. Початок правління династії Романових Розповідь учителя У 1613 р. Земський собор обрав на царство Михайла Романова. Період Смути завершився. Правління нової династії позначалося затвердженням самодержавства. За Михайла Романова, а потім його сина Олексія Михайловича (1645—1676 рр.) Московська держава стала абсолютною монархією. У 1649 р. був прийнятий новий кодекс законів — Соборне уложення, що значно посилило владу царя та запровадило кріпосне право. Погіршення становища населення призвело до повстань. У Москві спалахнули «соляний» та «мідний» бунти, а на Волзі у 1670 р. розпочалося повстання на чолі зі Степаном Разіним. Повстанці захопили багато міст, але були розбиті під Симбірськом. Московське царство дедалі більше віддалялося від Європи. Додатковий матеріал Культура Московського царства У 50-ті рр. XVI ст. у Москві з’явилася перша друкарня. Ім’я друкаря та назви творів невідомі, але існують відомості, що було надруковано книги семи найменувань. На початку 60-х рр. було створено нову друкарню на чолі з Іваном Федоровим (Федоровичем) і Петром Мстиславцем, і вже у 1564 р. вони випустили першу друковану книгу «Апостол». Через рік вийшла книга «Часовник». Поступово папір витісняє пергамент, зростає кількість друкованих книг. Протягом XVI ст. створюються єдині літописні зводи (Никонівський та Воскресенський літописи). З’являється і перша друкована історична праця «Синопсис». Розвиток торгівлі також був відображений у книгах — зокрема, «Торговельна книга» містила інформацію про країни, з якими торгувала Московська держава. У XVII ст. для царя та оточення розпочався вихід рукописної газети «Куранти». Виникають перші освітні заклади. У 1687 р. була відкрита Слов’яно-греко-латинська академія. Розвивається література. Серед освічених людей, крім церковних книг, поширюються сатиричні твори — «Шемякін суд», «Єрш Єршович». Відбуваються зміни в архітектурі. Поширюється стиль руського бароко (Шатрова церква Вознесіння, Храм Василія Блаженого, вежі Московського Кремля). Живопис розвивався в межах іконопису. Найбільш відомим майстром того часу був Симон Ушаков. Розвивалася народна творчість. Популярними були скоморохи та лялькарі. Зміни у побуті залежали від становища людини. Вигляд будинків у селі та місті майже не відрізнявся, але в місті дедалі частіше починають використовувати камінь та цеглу. У сім’ї головним був чоловік, а жінка й діти повністю йому підкорялися. IV. Закріплення вивченого матеріалу Завдання Порівняйте правителів держав за певними критеріями і заповніть таблицю. Зразок відповіді
Робота з контурною картою Позначте та підпишіть на контурній карті: Англію; Сибір; Казанське ханство; Річ Посполиту; Астраханське ханство; Московське царство; Лівонію. Тестове завдання Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями. 1 вотчина 2 бояри 3 дворяни 4 прикази А великі феодали Б станова частина феодалів В найбідніша частина суспільства Г органи центрального управління Д успадкована феодальна земельна власність V. Підсумки уроку Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках. Висновки Московське царство у XVI—XVIІ ст., пройшовши крізь терор Івана IV Грозного, громадянську війну Смутних часів, народні повстання та іноземну інтервенцію, не тільки вистояло, але й зміцніло. У державі запанувала абсолютна монархія династії Романових у вигляді самодержавства та офіційно затвердилося кріпосне право. Московська держава суттєво збільшила свою територію, приєднавши землі на сході, розпочавши експансію до Сибіру. Частина українських земель також увійшла до складу Московського царства, але питання виходів до Балтійського та Чорного морів залишалося відкритим. Відповідь на випереджальне запитання За Смутних часів армія та влада практично не змогли захистити країну, і тільки народне ополчення відстояло Московську державу. VI. Домашнє завдання
| ||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 2014 | | ||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
