Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма)

Урок № 22 Тема. Османська імперія: між Азією та Європою.

Урок № 22

  • Османська імперія: між Азією та Європою.

Мета: сформувати уявлення учнів про Османську імперію у XVII—XVIII ст.; створити умови для розуміння характерних рис державного устрою Османської імперії; розглянути турецько-українські відносини, культуру Османської імперії; встановити зв’язок між зовнішніми та внутрішніми чинниками у розвитку Османської імперії; охарактеризувати взаємовплив Османської імперії та європейських країн; розвивати вміння порівнювати Османську імперію та європейські країни та висловлювати власну думку щодо особливостей розвитку Османської імперії та Персії.

Основні поняття та назви: турки-османи, султан, халіф, яничари, Стамбул, «Блискуча Порта», візир, диван, аян, райя, гайдуки.

Основні дати та події: 1520—1566 рр. — роки правління Сулеймана I, 1529, 1683 р. — поразки турків під Віднем, 1571 р. — битва під Лепанто.

Історичні постаті: Селім I, Сулейман I, Роксолана.

Обладнання: підручник, карти світу, Європи, Азії, Османської імперії, контурні карти.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати: учні навчаться: називати дати розгрому турецької армії під Віднем, часи перебування на престолі правителів та створення видатних пам’яток культури; показувати на карті території Османської імперії, напрямки походів та місця битв; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати взаємовплив Османської імперії та європейських країн; наводити приклади турецько-українських відносин та високого рівня розвитку культури; порівнювати Османську імперію, висловлювати власну думку щодо особливостей розвитку Османської імперії.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Вивчення нового матеріалу

Учитель пояснює учням назву розділу IV «Османська імперія. Країни Східної Європи у XVI — першій половині XVIIІ ст.», ознайомлює з кількістю годин, формою проведення тематичного оцінювання тощо.

План вивчення нового матеріалу

1. Османи біля воріт Європи.

2. Боротьба за Середземномор’я.

3. Османська держава й суспільство.

4. Час «зупинки».

Випереджальне запитання

Чи вплинула культура Сходу на європейське суспільство?

1. Османи біля воріт Європи

2. Боротьба за Середземномор’я

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя складіть тезовий конспект про особливості правління султанів. (Зразок тез наведено після розповіді вчителя.)

Розповідь учителя

Захоплення Константинополя султаном Мехмедом II стало новою сторінкою в розвитку Османської імперії. Його син Баязид II (1481—1512 рр.) продовжив батькову справу. За часів його правління держава постійно воювала з європейськими країнами (Венецією, Угорщиною, Австрійськими Габсбургами, Польщею), Єгиптом та Персією. Молдавське князівство визнало васальну залежність. Також було підкорене східне узбережжя Чорного моря.

Син Баязида II Селім I (1513—1520 рр.) підняв повстання проти батька, але був розбитий армією султана. Кримський хан надав йому притулок. У 1512 р. в Османській імперії відбувся переворот, у результаті якого султаном був проголошений Селім I. Баязид II зрікся престолу. Повернувшись до Константинополя, султан Селім I наказав убити всіх своїх родичів, за що отримав прізвисько «Грозний». За часів його правління імперія майже не воювала з європейськими країнами. Усю увагу султан зосередив на протистоянні з Персією та мамлюкським Єгиптом. Результатом переможних війн стало приєднання до імперії частини Вірменії, Курдистану, Месопотамії, Сирії, Палестини, Північної Аравії (з Меккою та Мединою) та Єгипту. Селім I узяв титул халіфа. Помер від чуми під час підготовки чергового військового походу.

Найбільшої могутності Османська імперія досягає за часів правління султана Сулеймана I Пишного (Кануні) (1520—1566 рр.). Він прославився прийняттям зводу законів, в основу яких був покладений поділ населення на мусульман та немусульман. За Сулеймана I імперія досягає найбільших розмірів, сам султан брав участь у
13 військових походах. Із великими втратами були захоплені острів Родос та Белград. У 1526 р. після перемоги турецького війська над чесько-угорською армією відбулося підкорення більшої частини Угорщини. В Азії до імперії були приєднані Ірак та частина Грузії. У Середземномор’ї Сулейман I також мав успіхи — були завойовані Барка і Триполітанія, під залежність султана потрапив і Алжир. В Європі тривали завоювання, була підкорена Трансільванія, але невдала облога Відня у 1529 р. припинила просування турків. Султан вів активну дипломатичну політику і навіть уклав союзний договір із Францією проти Габсбургів. Дружиною султана була Настя Лісовська, відома як Роксолана. Вона мала великий вплив на султана.

З усіх синів батька пережив тільки Селім II (1566—1574 рр.), який і став його наступником. Інші брати загинули або від хвороб, або під час боротьби за престол. Султан Селім II не цікавився політикою та управлінням державою, переклавши всі обов’язки на візирів. За часів його правління був укладений договір із Габсбургами, які визнали васальну залежність Молдавії та Валахії і щороку виплачували 30 тис. дукатів. У 1569 р. похід на Астрахань завершився поразкою, а в 1571 р. турецький флот був розбитий у битві під Лепанто. Ненадовго турки захопили Туніс.

Син Селіма II Мурад III (1574—1595 рр.) також не цікавився державними справами, ними більше переймалися його мати та дружина. За часів правління Мурада III було відновлено флот, знову підкорено Туніс та поновлено військові дії в Європі.
У результаті успішної війни з Іраном до імперії відійшла більша частина Азербайджану, більша частина Закавказзя, Курдистан, Луристан, Хузестан та Картні.
У державі посилилася корупція.

За Османа II (1617—1621 рр.) тривала війна з Персією та Річчю Посполитою.
У 1620 р. турецька армія розбила польські війська під Цецорою, але зазнала поразки в Хотинській битві від козацько-польської армії. Султан повернувся до імперії і вирішив перенести столицю, але був убитий яничарами.

Султан Мехмед IV (1648—1687 рр.) був відомий прізвиськом «Мисливець». Він брав активну участь у подіях на українських землях, воюючи з польськими та московськими військами. За Бахчисарайським договором 1681 р. Османська імперія отримала Північну Київщину, Брацлавщину та Поділля. У 1683 р. війська на чолі з Яном Собеським розгромили турецьку армію під Віднем. Це був початок занепаду Османської імперії.

Зразок тез

• Баязид II (1481—1512 рр.). Постійні війни. Молдавське князівство визнало васальну залежність. Захоплення східного узбережжя Чорного моря.

• Селім I (1513—1520 рр.). Підкорення Вірменії, Курдистану, Месопотамії, Палестини, Північної Аравії та Єгипту.

• Сулейман I Пишний (Кануні) (1520—1566 рр.). Захоплення Белграда та острова Родос. 1526 р. — битва під Могачем, перемога турецького війська над чесько-угорською армією. Підкорення більшої частини Угорщини, Іраку, частини Грузії, Алжиру, Трансільванії, Триполітанії, Барки. 1529 р. — невдала облога Відня.

• Селім II (1566—1574 рр.). Підкорення Тунісу. 1571 р. — турецький флот був знищений об’єднаним флотом європейських держав у битві під Лепанто.

• Мурад III (1574—1595 рр.). Захоплення Картлі, Азербайджану, відновлення флоту та поновлення війн із європейськими державами.

• Осман II (1617—1621 рр.). Війни з Персією та Річчю Посполитою. Поразка турецької армії в битві під Хотином (1621 р.) від польсько-козацького війська.

• Мехмед IV (1648—1687 рр.). Підкорення Правобережної України, 1683 р. — розгром турецької армії під Віднем. Початок занепаду Османської імперії.

Додатковий матеріал

Яничари — особливі підрозділи турецької армії, створеної султаном Урханом у 1330 р. на базі регулярної піхоти. Спершу набиралися з полонених юнаків міцної статури, пізніше — примусовим набором хлопчиків із християнського населення Османської імперії (сербів, болгарів та інших). Їх навертали в мусульманську віру і виховували в дусі релігійного фанатизму й сліпого послуху.

Яничари одержували щедру винагороду за службу, але їм було заборонено одружуватися (до 1566 р.) та займатися господарством. Кількість яничарів постійно зростала: спочатку їх налічувалося 1 тис. осіб, за Сулеймана I було вже 20 тис., а згодом — понад 100 тис. Армія яничарів поділялася на 196 загонів, які відрізнялися один від одного правами і привілеями, формою та озброєнням. Структура війська була досить простою: воно складалося з окремих рот — ортів, члени яких проживали спільно в одній казармі (ода). Уже на початку XVII ст. вони мали на озброєнні мушкети, ятагани і кинджали, які носили за поясом. З яничар формувалися військові гарнізони найбільш важливих міст і фортець Османської імперії. Яничари брали участь майже в усіх великих війнах, становили майже четверту частину турецьких військ під час Чигиринських походів у 1677 та 1678 рр. Від XVII ст. до їх складу почали входити вільні мусульмани. Вони отримали право займатися ремеслами, торгівлею й жити зі своїми сім’ями в місті.

Яничари відзначалися суворою дисципліною, хоробрістю, проте інколи виявляли свавілля та жорстокість. Яничари становили значну частину населення Константинополя, їх використовували як основну силу під час палацових переворотів.

Військо яничарів було ліквідоване 1826 р. наказом султана Махмуда II після спроби заколоту проти нього.

3. Османська держава й суспільство

1) Економічний, політичний та соціальний розвиток Османської імперії

Варіант 1

Розповідь учителя

Османська імперія в період свого розквіту поширювалася на території Європи, Азії та Африки. За своїм устроєм імперія була абсолютною монархією, вся влада належала султану. Він володів усією землею у державі, був головнокомандуючим та духовним лідером усіх мусульман держави. Султан управляв державою за допомогою дивану (уряду), який сам і призначав. Від імені султана роботою дивану керував великий візир, а духовним життям та дотриманням шаріату (мусульманського законодавства) опікувався шейх-уль-іслам.

У Туреччині була створена військово-ленна, або тимарна, система — воїн (найчастіше кіннотник) отримував земельний наділ за службу. Він був зобов’язаний за першим наказом виступити в похід з озброєнням та на коні.

Основне населення Османської імперії становили селяни. Вони були особливо вільними, але не мали права володіти землею, тому орендували її, виплачуючи податок у розмірі десятої частини врожаю. У містах розвивалося цехове ремесло. Ціни на товари контролювала влада. Розвивалася торгівля, а диван проводив політику меркантилізму. Туреччина перебувала на перетині торговельних шляхів, збирання мита давало великі прибутки. Проте капіталістичні відносини в державі розвивалися слабо.

Державною релігією Османської імперії був іслам, а більшість населення становили мусульмани. Султан одночасно виступав і халіфом, тобто духовним лідером усіх мусульман. Немусульманське населення сплачувало спеціальний податок. Ставлення до представників інших релігій змінювалося залежно від правління певного султана, але в основному немусульмани не зазнавали гонінь. Судочинство в державі базувалося на шаріаті (правові, морально-етичні та релігійні норми ісламу).

Варіант 2

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у чотири групи, кожній із яких роздає картку з тезовою характеристикою певної сфери життя Османської імперії. Після опрацювання матеріалу картки від кожної групи виступає представник із коротким повідомленням.

Картка для першої групи

Економіка

• Основа економіки — сільське господарство.

• Власник землі — султан.

• Селяни віддавали десяту частину врожаю.

• У містах розвивається ремесло (цехи).

• Розвиток торгівлі.

• Розташування на перетині торговельних шляхів (мито).

Картка для другої групи

Політична система

• Султан — голова держави.

• Військово-ленна, або тимарна, система — воїн отримував земельний наділ за службу.

• Імперія розташована в Азії, Африці та Європі.

• Чорне море — «внутрішнє».

Картка для третьої групи

Релігія

• Державна релігія — іслам.

• Більшість населення — мусульмани.

• Немусульмани — християни та іудеї — сплачували спеціальний податок.

• Султан — голова держави мусульман.

• Судочинство здійснювалося на основі ісламу.

Картка для четвертої групи

Соціальна сфера

• Основа держави — тимаріоти — військові (кіннотники), які становили більшість армії.

• Яничари — особливі війська, до яких набирали хлопчиків із підкорених країн.

• Селяни — особисто вільні, але не володіли землею.

Робота з картою

Використовуючи карту атласу, назвіть території, що входили до складу Османської імперії в період її найбільшої могутності, і заповніть таблицю.

Зразок відповіді

Азія

Африка

Європа

Месопотамія, Мала Азія, Палестина, Сирія, Аравія, Курдистан, Ірак, Закавказзя

Єгипет, Алжир, Триполітанія, Барка, Туніс

Сербія, Угорщина, Балкани, Крим, Крит, Правобережна Україна, Молдова

 

2) Культура Османської імперії

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю за планом. (Зразок заповненої таблиці наведено після розповіді вчителя.)

Розповідь учителя

Турецька культура розвивалася разом із державою, зазнаючи піднесення та падіння. Певною мірою на неї впливали культури та релігії підкорених народів (християнство, буддизм).

Культура Османської імперії перебувала під впливом ісламу. Уся система освіти перебувала в руках духовенства. Усі навчальні заклади розташовувалися при мечетях (називалися вони медресе) і виховували дітей у дусі мусульманської релігії. У школах викладали арабську та перську мови, мусульманське право (шаріат), пізніше були запроваджені математика, астрономія та логіка. При мечетях існували бібліотеки, у XVII ст. виникає перша приватна публічна бібліотека, а в XVIII ст. — типографія з арабським шрифтом.

Іслам впливав і на розвиток наукових знань, у першу чергу низьким рівнем освіти. Проте у XV ст. були створені історичні хроніки «Османська історія» (Ібн Кемаль). Мандрівники описували власні враження від подорожей та створювали картографічні книги («Книга подорожей» Челебі, морський атлас «Бахрійс» Пірі Реїс). Опис побудови Всесвіту на підставі європейських джерел зробив Хаджі Халіф.

Період XVI—XVII ст. став «золотою добою» турецької літератури. З’являються хасиди (оди) та газелі (лірика) (поети Мехесі, Ільяс Ревані, Моял Махмуд). Розвивається міська література — латини (короткі розповіді, анекдоти). Письменник Бурса Лям складає перші розповіді про Ходжу Насреддіна. Поширюються сатиричні твори — поети Вейсі, Нефе.

Набувала розвитку архітектура. За часів Сулеймана I будувалися фортеці та мечеті, мавзолеї та палаци. Архітектор Ходжа Сінан (1490—1588 рр.) створив близько 360 споруд, зокрема мечеті Шах-заде, Сулейманіє (Стамбул), Селіма (Едирне). Як і інші галузі культури, архітектура також перебувала під впливом ісламу, тому розпис здійснювався тільки геометричними або рослинними орнаментами.

Іслам забороняв зображення людей і тварин, тому живопис розвивався слабко, в основному він втілився в жанрових мініатюрах у книжках.

Зразок відповіді

Культура Османської імперії

План характеристики

Характеристика

Освіта

Вплив ісламу. Школи тільки при мечетях — медресе. Вивчали арабську та перську мови, шаріат — мусульманське право, логіку, арифметику

Наука

XV ст. — історичні хроніки («Османська історія» Ібн Кемаля). Географічні дослідження — «Книга подорожей» (Челебі), морський атлас «Бахрійс» (Пірі Реїс)

Література

XVI—XVII ст. — «золота доба» турецької літератури. Хасиди (оди) та газелі (лірика) (поети Мехесі, Ільяс Ревані, Моял Махмуд). Міська література — латини (короткі розповіді, анекдоти). Бурса Лям — перші розповіді про Ходжу Насреддіна. Сатиричні твори — поети Вейсі, Нефе

Архітектура

Мечеті, палаци, мавзолеї. Архітектор Ходжа Сінан (1490—1588 рр.) — мечеті Шах-заде, Сулейманіє (Стамбул), Селіма (Едирне). Розпис тільки геометричними або рослинними орнаментами

Живопис

Мініатюри. Жанрова мініатюра. Книжкова мініатюра

 

4. Час «зупинки»

Варіант 1

Розповідь учителя

Протягом багатьох століть Османська імперія вела завойовницькі війни. З одного боку, збільшення території, захоплення та експлуатація підкорених земель сприяли певному зростанню, але з другого боку — суттєво ослаблювали державу. Війни та розкішне життя султанів, утримання численного апарату чиновників потребували великих коштів, що приводило до підвищення податків і занепаду економіки. Боротьба за владу всередині імперії викликала зростання ролі яничарів у державній політиці, що позначилося на стані імперії. Постійні війни призвели до того, що Османська імперія перебувала в оточенні ворогів не тільки на кордонах (війни з європейськими державами, Персією), а й усередині держави (постійні повстання підкорених народів). Велика імперія не встигала за економічним розвитком світу. Феодальна система не могла утримати економіку, а реформи не давали необхідних результатів.

Наприкінці XVIII ст. Османська імперія перебувала в стані занепаду, втрачаючи вплив і території.

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, сформулювати причини занепаду Османської імперії.

Зразок відповіді

Причини занепаду Османської імперії

• Постійні війни.

• Підвищення податків.

• Боротьба всередині імперії.

• Напади інших країн.

• Повстання поневолених народів.

• Слабкий розвиток економіки.

Додатковий матеріал

Турецько-українські відносини були досить складними. Експансія Османської імперії спричинила розвиток та зміцнення козацтва. Майже протягом усього часу відносини мали форму збройного конфлікту, який часто переростав у війни. Особливо цей процес посилився після визнання васальної залежності Кримським ханством та просування кордонів Османської імперії на південь. Козаки неодноразово здійснювали військові походи на турецькі землі, а татарські орди та турецькі війська плюндрували українські терени. Піком конфлікту стало XVII ст., коли васалами імперії стали Молдавія, Волощина, Трансільванія, а напади козаків почастішали. У 1620 р. турецька армія рушила на Річ Посполиту та під Цецорою розбила польську армію, але у 1621 р. під Хотином об’єднана козацько-польська армія завдала поразки війську султана Османа II.

За часів Визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. Б. Хмельницький вів переговори з Османською імперією, а Кримське ханство стало союзником козаків. У 1667 р. П. Дорошенко розпочав переговори про військово-політичний союз із Туреччиною, який був ухвалений Корсунською радою 1669 р.

У 1672 р. об’єднана козацько-турецька армія захопила Кам’янецьку фортецю та значну частину Поділля і Галичини. Але султан не дотримав слова, що призвело до краху політики П. Дорошенка. У цей час на українських землях розгортається боротьба між Османською імперією та Московським ханством. Результатом кровопролитних боїв, у яких українці брали участь з обох боків, стало підписання Бахчисарайського мирного договору (1681 р.).

Кінець XVII ст. також був неспокійним — Кримські та Азовські походи не принесли значних змін, а поразка Петра I в Прутському поході спричинила відновлення позицій.

У другій половині XVIII ст. Османська імперія перебувала в стані занепаду, і в результаті кількох російсько-турецьких війн більшість українських земель опинилася в складі Російської імперії.

III. Закріплення вивченого матеріалу

Тестові завдання

1. Установіть послідовність правління султанів.

А Селім I

Б Осман II

В Баязид II

Г Сулейман I

Д Мехмед IV

2. Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.

1 султан

2 яничари

3 іслам

4 гайдуки

А професійне військо

Б керівник повстання

В партизани

Г глава держави, монарх

Д релігія

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті: столиці Османської імперії та Перської держави (підпишіть їхні назви); кордони Османської імперії та Перського царства у періоди їх найбільшого розквіту; держави, з якими воювали Османська імперія та Перське царство (підпишіть їхні назви різними кольорами).

IV. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках.

Висновки

Захопивши величезні території та поневоливши народи, Османська імперія загальмувала розвиток багатьох народів та держав.

Відповідь на випереджальне запитання

Підсумовуючи відповіді учнів, пояснити, що у зв’язку з тісною взаємодією європейської та східної культур вони впливали одна на одну.

V. Домашнє завдання

  1. Опрацюйте текст § 19.
  2. Використовуючи додаткові джерела знань, напишіть твір за темою «Подорож Стамбулом».

 

Категорія: Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (21.01.2018)
Переглядів: 2142 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: