| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма) |
Урок № 18
Мета: сформувати уявлення учнів про Англію у середині XVII ст.; створити умови для розуміння причин і наслідків Англійської революції; розглянути характерні риси конституційної монархії; встановити зв’язок між народженням капіталістичних відносин та Англійською революцією; охарактеризувати діяльність видатних постатей (О. Кромвель, В. Оранський); розвивати вміння порівнювати абсолютну та конституційну монархію та висловлювати власну думку щодо змін у суспільстві шляхом революції. Основні поняття та назви: «нові дворяни», пуритани («чисті»), «Довгий парламент», «кавалери», республіка, левеллери, протекторат, Реставрація, «Славна революція», «Білль про права». Основні дати та події: 1640—1660 рр. — Англійська революція, 1645 р. — битва під Нейзбі, 1660 р. — реставрація Стюартів, 1688 р. — державний переворот, 1689 р. — прийняття «Білля про права». Історичні постаті: Яків I Стюарт, Карл I, Олівер Кромвель, Яків II, Вільгельм III Оранський. Обладнання: підручник, карти світу, Європи, Британських островів, текст з історичного документа, контурні карти. Тип уроку: комбінований. Очікувані результати: учні навчаться: називати дати початку революції, битви під Нейзбі, страти короля Карла I, реставрації Стюартів, прийняття «Білля про права»; показувати на карті основні події англійської революції; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати діяльність видатних постатей (О. Кромвель, В. Оранський); порівнювати абсолютну та конституційну монархію та висловлювати власну думку щодо змін у суспільстві шляхом революції. Хід уроку I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання Тестове завдання Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.
Запитання Учні обмінюються аркушами із запитаннями, які готували вдома, протягом кількох хвилин готують відповідь, після чого вчитель проводить вибіркове опитування. Усне завдання Знайдіть помилку в тексті. В умовах загострення англо-іспанської боротьби Єлизавета I уклала союз із сином Марії I Тюдор Яковом VI, який зобов’язався не підтримувати Іспанію й не допомагати шотландським та ірландським католикам. За це він став спадкоємцем англійського престолу, а після смерті королеви — королем Яковом I. III. Вивчення нового матеріалу План вивчення нового матеріалу 1. Англія на початку XVII ст. 2. Причини революції в Англії. 3. Початок революції. 4. Правління «Довгого парламенту». 5. Протекторат Кромвеля та Реставрація. 6. «Славна революція». 7. Політичне становище в Англії наприкінці XVII — у XVIII ст. Випереджальне запитання Наскільки залежить успіх діяльності людини від рис її характеру, зокрема від уміння йти на компроміс? 1. Англія на початку XVII ст. Робота з картою Учитель, починаючи розповідь про Англію, пропонує учням пригадати про території, на яких відбувалися події, і демонструє Британські острови, Англію, Шотландію й Ірландію. Варіант 1 Розповідь учителя 1) Соціально-економічне становище Англії На початку XVII ст. в Англії тривали процеси становлення капіталістичних відносин. У сільському господарстві посилювалися капіталістичні тенденції, продовжувалися процеси огороджування та використання найманої праці, хоча в багатьох володіннях ще зберігалися панщина й оброк. У сільській місцевості виникають мануфактури (в основному це були ткацькі розсіяні мануфактури). Англія стає основним постачальником тканин у Європу. Розвивалися й інші галузі господарства — кораблебудування, металургія та вугледобування. У середині XVII ст. Англія забезпечувала до 80 % загального видобутку вугілля в Європі. Стрімко розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля. Головну роль у ній відігравали торговельні компанії, користуючись монопольним правом на торгівлю. Найбільшою серед них була Ост-Індська компанія. Зміни в економічних відносинах змінили суспільство. Збільшується кількість найманих робітників, буржуазія починає активно впливати на економічне і політичне життя країни. 2) Політичне становище Англії На початку XVII ст. в Англії запанувала династія Стюартів. Королі Яків I (1603—1625 рр.) і Карл I (1625—1649 рр.) намагалися встановити абсолютизм за французьким зразком та послабити роль парламенту. Зовнішня та внутрішня політика короля Якова I викликала незадоволення більшості громадян. Він переслідував як пуритан, так і католиків, а спроба нав’язування англіканської церкви в Шотландії викликала повстання. Постійні порушення законів, встановлення власних податків, спроби підтримувати католицькі держави — усе це стало викликом для парламенту. Король Карл I продовжив політику свого батька. Він одружився із французькою принцесою і дозволив служити для неї в палаці католицькі меси, що викликало незадоволення в англійському суспільстві. Зовнішня політика Карла I викликала незадоволення не тільки англійської буржуазії, а й англійської знаті. Постійні побори й фаворитизм короля призвели до загострення відносин із парламентом. Продовжуючи військові дії проти Франції та Іспанії, Карл I тричі скликав і розпускав парламент, вимагаючи грошей. Однією з умов отримання коштів стало підписання королем «Петиції про права», яка відновлювала й підтверджувала всі здобуті англійцями права. Проте, підписавши її, Карл I забув про обіцянки і протягом 11 років не скликав парламент. В Англії був запроваджений новий податок — щитові гроші (обов’язок прибережних областей утримувати флот) і розширені повноваження надзвичайних судів. Ситуація в Англії спричинила масову міграцію пуритан та буржуазії в колонії Північної Америки, що викликало скорочення виробництва і масове безробіття в Англії. Тільки сувора заборона змогла припинити виїзд населення. Варіант 2 Прийом «Навчаючи — вчуся» (Методика проведення: див. урок № 3.) Опрацюйте відповідний матеріал підручника та підготуйте розповідь про політичне (перший учень) та соціально-економічне (другий учень) становище Англії. Зразок відповіді Політичне становище Англії • Англія — монархія. • Королівська династія Стюартів. • Королі Яків I (1603—1625 рр.) і Карл I (1625—1649 рр.) — зміцнення абсолютизму та послаблення ролі парламенту. • Парламент — палата лордів і палата громад. • Загострення протиріч між аристократією та буржуазією. Соціально-економічне становище Англії • Англія — аграрна країна, кількість населення — 5 млн осіб (із них 1/4 жила в містах). • Розвиток мануфактурного виробництва. • Буржуазні відносини у селах. • Розвиток зовнішньої та внутрішньої торгівлі — торговельні компанії. • Початок створення колоніальної імперії — колонізація Північної Америки. 2. Причини революції в Англії Розповідь учителя Початок засідання «Довгого парламенту» вважають початком англійської революції, яка мала свої передумови. • Політичні (спроба встановлення абсолютизму в країні парламентаризму). Дії королів із династії Стюартів викликали незадоволення частини англійської знаті, яка не бажала віддавати свою владу. Також активними противниками абсолютизму стала буржуазія, незадоволена політичною та економічною ситуацією в країні. • Економічні. Швидкі темпи розвитку буржуазних відносин суперечили феодальним порядкам у країні. Абсолютизм стримував розвиток економічних відносин. Економічна політика Стюартів призвела до масових міграцій у колонії, стримування торгівлі та посилення податків. • Релігійні. Релігійна політика Стюартів викликала незадоволення населення. З одного боку, відбувалася підтримка католицької церкви, а з іншого — нав’язувалася англіканська церква в Шотландії та Ірландії. Це спричинило зростання кількості пуритан, які складалися з пресвітеріан (джентрі й верхівка купецтва) та індепендентів (середня й дрібна буржуазія, рядові городяни й селяни). Вони виступали проти втручання держави у справи релігії, за вільне самоврядування релігійних общин. Усе це викликало загострення ситуації в країні: буржуазію не задовольняла економічна політика короля, посилилося протистояння короля і парламенту, тривало активне переслідування пуритан. 3. Початок революції 4. Правління «Довгого парламенту» 5. Протекторат Кромвеля та Реставрація Розповідь учителя Становище загострилося у 1639 р., коли Шотландія розпочала війну з Англією у відповідь на спробу запровадити англіканську церкву на шотландських територіях. Для збирання коштів на війну з Шотландією Карл I скликав парламент. Але парламентарі не підтримали короля, і після двох тижнів роботи Карл I розпустив парламент, названий через це «Коротким». Війна тривала, і у 1640 р. король скликав новий парламент. Його депутати одразу висунули монарху низку вимог і заявили, що не дозволять себе розігнати. Цей парламент пропрацював цілих 13 років і отримав назву «Довгий». «Довгий парламент» скасував надзвичайні суди, незаконні податки, наполіг на страті фаворитів короля. Спроба Карла I заарештувати лідерів парламенту закінчилася невдало. На початку 1642 р. Карл I залишив Лондон і вирушив на північ збирати армію. У серпні 1642 р. король оголосив війну парламенту. У країні розпочалася громадянська війна. Карла I підтримувала знать Півночі Англії та англіканське духовенство. Армія короля була краще підготовлена та озброєна. Прибічників короля називали кавалерами. Парламент підтримували в основному східні графства — представники буржуазії та джентрі, купці та ремісники. У руках парламенту були флот та порти, проте його війська були погано навчені та озброєні. Прибічників парламенту за форму зачіски прозвали «круглоголовими». Спочатку успіх був на боці Карла I, який ледь не захопив Лондон. Це призвело до загострення суперечок у парламенті між пресвітеріанами, які вимагали примирення з королем, та індепендентами, які виступали за рішучу боротьбу з ним. Ситуація змінилася після того, як армію очолив лідер індепендентів Олівер Кромвель. Армія нового зразка (солдатів якої прозвали «залізнобокими»), створена Кромвелем, завдала королівським військам поразок у битвах під Мортон-Муре (1644 р.) і Нейзбі (1645 р.). Карл I втік до Шотландії, але шотландці продали короля парламенту за 400 тис. фунтів. Військові дії припинилися, але загострилася політична боротьба між пресвітеріанами та індепендентами. Парламент намагався домовитися з королем та оголосив про розпуск армії. Це викликало протести по всій країні. У цей час Карл I втік із полону і з шотландцями вдерся в Англію. Країною пройшла хвиля заколотів прибічників короля. Громадянська війна спалахнула з новою силою. Другий етап громадянської війни тривав недовго. Прибічники короля вже не мали численного війська, тому повстали лише окремі загони. Наприкінці літа 1648 р. Кромвель остаточно розгромив і їх, і шотландців, а в грудні захопив Лондон. Король знову потрапив у полон. Парламент розпочав переговори з королем, який у в’язниці продовжував закликати до повстання. Під тиском Олівера Кромвеля парламент звільнили від пресвітеріан та організували суд над Карлом I. Короля звинуватили у державній зраді, розв’язуванні громадянської війни, кровопролитті та засудили до страти. 30 січня 1649 р. вирок було виконано. Англію проголосили республікою. У цей час серед англійців виникають течії, найбільш поширеними з них були дигери та левеллери. Дигери («справжні зрівнювачі») вважали, що в суспільстві всі мають працювати для загального блага, та виступали проти грошей. Левеллери («зрівнювачі»), яких очолював Джон Лільберн, виступали за встановлення рівних прав та проголошували народ джерелом влади. Усі вони зазнали переслідувань. Навівши лад в Англії, Олівер Кромвель повів війська до Ірландії, де жорстоко придушив спротив. Кращі землі були передані англійцям. Далі англійська армія вторглася в Шотландію, яка проголосила Карла II (сина Карла I) королем. Війська шотландців були розбиті, а король втік на континент. Повернувшись до Лондона, Кромвель розігнав парламент і у грудні 1653 р. отримав довічну посаду лорда-протектора (захисника) Англії, Шотландії та Ірландії. В Англії встановилася військова диктатура. Всю країну було поділено на округи на чолі з генералами, які контролювали навіть приватне життя населення. Громадянська війна спричинила занепад економіки. Торгівля припинилася, виробництво не розвивалося, зростала кількість безробітних. Близько десяти років Кромвель правив Англією. Після його смерті у 1658 р. влада перейшла до сина Річарда, але він не втримав її. Терміново скликаний парламент запросив на англійський престол Карла II Стюарта. У 1660 р. династія Стюартів повернулася на трон Англії. Карл II пообіцяв не переслідувати учасників революції, не відбирати землі, отримані під час громадянської війни, та дотримуватися свободи віросповідання. Проте, отримавши корону, він почав переслідування учасників революції, пресвітеріанських священиків, частково повернув землі, відновив правління англіканської церкви. Але тепер владу короля контролювали парламентарі. У парламенті утворилися дві партії — торі та віги. Торі (аристократи та великі землевласники) підтримували короля та виступали за збереження існуючого ладу, а віги (джентрі, фінансисти та торговці) виступали за парламент та необхідність подальших перетворень. У 1685 р., після смерті Карла II, трон посів його брат Яків II. Він продовжив політику брата, намагаючись повернути абсолютизм. Крім того, Яків II обіцяв французькому королю відновити католицизм у державі. Після прийняття Декларації про віротерпимість він розпустив парламент і став правити одноосібно. Торі та віги об’єдналися проти короля і вирішили запросити на трон правителя Голландії Вільгельма II Оранського. 6. «Славна революція» Розповідь учителя У 1688 р. Вільгельм із військом висадився на англійський берег і вирушив до Лондона. Англійська армія перейшла на його бік. Яків II втік до Франції. Вільгельм II Оранський був проголошений королем Англії Вільгельмом III. Відбувся безкровний державний переворот, який отримав назву «Славна революція». В Англії затвердилася конституційна монархія. У 1689 р. Вільгельм III підписав «Білль про права», у якому були викладені права та обов’язки парламенту (законодавчої влади), короля та його міністрів (виконавчої влади). Відтепер головну роль відігравав парламент, наділений правом видавати закони. Королю заборонялося видавати закони, збирати податки з народу, скликати армію без згоди на те парламенту. «Білль про права» стверджував, що народ мав право скинути негідного короля і на його місце обрати іншого, а також змінити порядок престолонаслідування. Монарх міг «царювати, але не правити». 7. Політичне становище в Англії наприкінці XVII — у XVIII ст. Розповідь учителя У роки правління Вільгельма III було закладено основні принципи англійської політичної системи. Депутатів парламенту переобирали через три роки. Король формував уряд із представників тієї партії, яка мала більшість у парламенті. Змагання за владу партій заклали підвалини двопартійної системи в Англії. Англійська революція є однією з найвизначніших подій в історії людства XVII ст. Вона значною мірою вплинула не лише на розвиток Англії, а й на процес становлення всієї європейської цивілізації. Унаслідок революції в Англії встановився новий економічний і суспільно-політичний лад. В економічній сфері були створені передумови для промислової революції та переходу від аграрного до індустріального суспільства. Англія перетворилася на одну з найрозвиненіших країн. Її стали називати «майстернею світу». У політичній сфері революція спричинила виникнення парламентської монархії, зміну королівської династії, закладення основ суспільства верховенства права. Революція завершилася встановленням у державі відносної релігійної свободи. IV. Закріплення вивченого матеріалу Тестові завдання 1. Установіть відповідність між іменами королів Англії та їхньою діяльністю. 1 Яків I 2 Карл I 3 Карл II 4 Яків II А «Славна революція», вигнання з країни Б розквіт культури В спроба правити без парламенту, початок конфлікту з ним Г спроба встановити абсолютизм і відновити католицизм Д війна з парламентом; страчений у 1649 р. 2. Установіть хронологічну послідовність подій. А «Славна революція» Б «Довгий парламент» В «Пуританська революція» Г «Короткий парламент» Робота з контурною картою Позначте на контурній карті: розташування Англії, Шотландії та Ірландії; столицю Англії; графства, що підтримували Карла I, та графства, що підтримували парламент. Робота з документом Прочитайте уривок з історичного документа та дайте відповіді на запитання. Із «Білля про права» (1689 р.) Духовні й світські лорди та общини… заявляють для відновлення і підтвердження своїх стародавніх прав і вольностей таке:
10. Що присяжних мають вносити до списків і залучати по черзі належним чином, і присяжні, що вирішують долю людини у справах про зраду, мають бути вільними землевласниками… 11. І що з метою запобігання різним зловживанням і для покращення, зміцнення і дотримання законів парламент повинен скликатися досить часто… 1. Поясніть один із пунктів «Білля про права». 2. Доведіть цитатами, що заборонялося королю. 3. Які з положень «Білля про права» актуальні і в наші дні? Чому? V. Підсумки уроку Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках. Висновки Англійська революція стала однією з найвизначніших подій в історії людства XVII ст. Вона значною мірою вплинула не лише на розвиток Англії, а й на процес становлення всієї європейської цивілізації. Відповідь на випереджальне запитання Успіх діяльності людини суттєво залежить від її вміння йти на компроміс, адже саме нездатність Карла I та його оточення до компромісу як засобу розв’язання суперечностей призвела до падіння монархії в Англії за часів його правління. VI. Домашнє завдання
| |||
| Переглядів: 2011 | | |||
| Всього коментарів: 0 | |
