Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 7 клас

Урок № 6 Європейське середньовічне місто

Урок № 6

Європейське середньовічне місто

Мета: сформувати в учнів уявлення про європейське середньовічне місто; створити умови для розуміння процесу формування людини нового типу — городянина; розглянути причини розвитку торгівлі та виникнення лихварства; установити зв’язок між ступенем розвитку суспільства та формуванням міст; охарактеризувати відносини міського суспільства; розвивати вміння порівнювати античне й середньовічне місто та висловлювати власну думку щодо причин появи середньовічних міст.

Обладнання: підручник, атлас, карта світу, Європи, контурні карти, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: ремесло, місто, буржуа, бюргери, комуна, магістрат, мер, бургомістр, патриції, плебеї, магдебурзьке право, ратуша, цех, статут, майстер, підмайстер, шедевр, учні, гільдія, Ганза, факторія, ярмарок, міняйли, вексель, лихвар, банкір.

Основні дати та події: Х—ХІ ст. — відродження старих і виникнення нових міст у Європі, ХІ ст. — виникнення перших комун.

Очікувані результати: учні навчаться: називати хронологічні межі формування та розвитку міст у Середні віки; показувати на карті міста середньовічної Європи та торговельні шляхи; застосовувати та пояснювати на прикладах основні поняття та терміни; описувати середньовічне місто; характеризувати відносини в міському суспільстві; порівнювати античне й середньовічне місто та висловлювати власне судження щодо причин виникнення середньовічних міст.

  1. Організаційний момент
  2. Актуалізація опорних знань і вмінь

Історичний диктант

Визначте, чи правильні твердження.

  1. Основою армії в середньовічній Європі є королівська дружина. (Так)
  2. Феодальна роздробленість — це розпад єдиної держави на незалежні володіння. (Так)
  3. Станова монархія — це абсолютна монархія, що не обмежувалася представницькими органами влади. (Ні)
  4. Представницьким органом в Англії були кортеси. (Ні)
  5. Право — це узаконені державою права та обов’язки громадян. (Так)
  6. Законодавство формувалося під впливом римського права. (Так)
  7. «Салічна правда» — перший збірник писаних законів, прийнятий Хлодвігом. (Так)
  8. Франкські королі видавали доповнення до законодавства — капітулярії. (Так)
  9. Суд стає становим — для кожного суспільного стану запроваджувався власний суд, верховним суддею є єпископ. (Ні)

10. Селяни мали власні суди й підпорядковувалися суду феодала. (Ні)

Тестові завдання

Установіть відповідність між органами станової монархії та державами.

І варіант

1 Рейхстаг

2 Сейм

3 Парламент

4 Генеральні штати

А Англія

Б Франція

В Польща

Г Іспанія

Д Німеччина

 

Відповідь: 1Д, 2В, 3А, 4Б.

ІІ варіант

1 Сейм

2 Дума

3 Кортеси

4 Парламент

А Угорщина

Б Іспанія

В Англія

Г Росія

Д Франція

 

Відповідь: 1А, 2Г, 3Б, 4В.

  1. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

  1. Виникнення міст.
  2. Населення та зовнішній вигляд міста.
  3. Боротьба міст за самоврядування.
  4. Ремесло, цехи.
  5. Торгівля та лихварство.
  6. Городянин — людина нового типу.

Проблемне питання

Чому городяни боролися за право на самоврядування?

  1. Виникнення міст

Варіант 1

Розповідь учителя

Велике переселення народів, яке привело до загибелі Західної Римської імперії, суттєво змінило становище міст. Майже на півтисячоліття вони практично припинили своє існування, і Європа перетворилася на сільську країну, у колись «вічному місті» практично не залишилося людей. Проте в Х—ХІІІ ст. починається процес урбанізації — відтворення античних міст та заснування нових.

Для виникнення середньовічних міст існували такі причини.

Розвиток сільського господарства привів до збільшення надлишкового продукту, який виробляв селянин, і викликав потребу його обміну на продукцію ремісників (знаряддя праці, одяг, посуд, прикраси тощо), а звідси й створення місць, де можливо було обміняти продукцію.

Відокремлення ремесла від сільського господарства також сприяло виникненню міст. Праця ставала дедалі більш складною та потребувала певних знань у деяких категоріях, до того ж виготовлення складної продукції (знарядь праці, одягу, прикрас) потребувало більшої кількості часу, спеціальних інструментів і знань. Також були необхідні місця, де ремісники могли працювати, а невеликі поселення не задовольняли їхні вимоги.

Відокремлення торгівлі від ремесла привело до відродження міст. Торгівля потребувала більшої кількості часу та певної спеціалізації, знань і вмінь. Крім того, необхідні були місця для торгівлі, склади та лавки, чого не могли надати маленькі селища.

Розвиток торгівлі сприяв виникненню міст. Збільшення кількості товарів, утворення держав, які більше контролювали свої території, розвиток зовнішніх зв’язків, особливо з країнами Сходу, привели до розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Зацікавленість феодалів у додаткових джерелах доходів була ще однією причиною виникнення міст. Розвиток торгівлі та збільшення товарів спричинили необхідність мати гроші або рівноцінний товар для обміну.

Розвиток релігійних центрів став поштовхом для появи та розвитку міст. Посилення християнської релігії, яку представляла церква, привело до розвитку центрів християнства — резиденцій вищого духовенства (Папи Римського та єпископів), монастирів і місць паломництва.

Розвиток держави став ще одним щаблем для виникнення міст. Утворення та зміцнення держав потребувало формування військових центрів для захисту території та адміністративних центрів для управління територіями.

Спеціалізація окремих територій сприяла розвитку міст. З об’єктивних і суб’єктивних причин (природні умови, погода, корисні копалини тощо) почалося виробництво певного товару на певній території, який мав кращу якість або був унікальним, що й обумовило спеціалізацію місцевостей (наприклад провінція Шампань у Франції, відома своїми виноробними традиціями).

Необхідність захисту територій спричинила створення військових центрів для організації захисту певних місцевостей. Поширення християнства сприяло формуванню його осередків — монастирів, місць паломництва, резиденцій ієрархів, а розвиток держави потребував певних адміністративно-політичних центрів держави.

Міста не з’являлися в довільних місцях, для цього існували певні умови. Основними шляхами появи середньовічних міст можна вважати:

античний;

замковий;

торговельно-ремісничий.

Після Великого переселення народів на територіях, де побували племена «варварів» (як їх називали римляни), на місці римських міст залишилися тільки руїни. Проте минув час, і покинуті античні міста почали відроджуватися. Стародавні римляни славилися своїм умінням обирати місця для своїх форпостів. Так, на старих місцях і виникали середньовічні міста, часто використовуючи руїни для спорудження нових будинків та мурів. Так відновлювалися Рим, Неаполь, Мілан, Париж, Тулуза, Генуя, Ліон, Бордо, Лондон, Бонн, Відень.

Проте життя в новоутворених містах не можна було назвати спокійним. Час від часу вони зазнавали нападів від сусідів, які знищували будівлі, забирали цінні речі. Тому починають виникати замки, де перебувала військова сила, за міцними мурами яких можна було заховатися, захистити себе та своє майно. Так з’являлися міста, назви яких зберігають відгомони минулого, — наприклад Гамбург, Страсбург («бург» у перекладі з німецької означає «фортеця»). Також міста виникали біля релігійних місць — монастирів, резиденцій єпископів, місць паломництва (Сент, Сан — «святий» (Кельн, Трир)).

Із розвитком сільського господарства зростали врожаї, були потрібні добрі знаряддя праці. Проте селяни вже не встигали і виготовляти собі інструменти, і працювати на полі. До того ж мали потребу в одязі, посуді, прикрасах, зброї. Тому з’являються люди, які навчилися виробляти ці речі швидко та майстерно, а продавати готові товари їм допомагали торговці, кількість яких із часом зростала. Але торговці не могли возити із собою багато великих і важких речей, тому поступово на місцях перетину торговельних шляхів і з’являються міста. Назви багатьох міст розповідають історію свого походження: наприклад, «хафен» у перекладі з німецької означає «гавань», «честер» латиною — це табір, «бридж» з англійської перекладається як «міст», «фурт» із німецької — «брід» (Манчестер, Кембридж, Франкфурт тощо).

Варіант 2

Робота з підручником (робота в групах)

Опрацюйте матеріал підручника та підготуйте доповіді про появу та розвиток середньовічних міст: причини виникнення (І група), передумови виникнення (ІІ група), шлях і місця виникнення (ІІІ група).

(Після підготовки матеріалу представники груп презентують результати роботи.)

Зразок відповіді

Причини виникнення середньовічних міст

Розвиток сільського господарства;

відокремлення ремесла від сільського господарства;

відокремлення торгівлі від ремесла;

адміністративно-військові потреби;

розвиток торгівлі;

зацікавленість феодалів у додаткових джерелах доходів;

розвиток релігійних центрів;

розвиток централізованої держави;

спеціалізація окремих територій.

Передумови виникнення міст

Захист території (необхідність створення військових центрів для організації захисту певних місцевостей);

розвиток християнства (формування осередків християнства — монастирів, місць паломництва, резиденцій ієрархів);

адміністративний поділ держави (адміністративно-політичні центри держави).

Шляхи та місця виникнення середньовічних міст

Античний — виникнення або відновлення міста на території, де до цього вже було античне (найчастіше римське) місто (Неаполь, Париж, Рим);

замковий — виникнення міста біля замку, який ставав центром адміністративної влади або мав військові завдання чи був релігійною спорудою (монастир) (біля великих замків, фортець — Гамбург, Страсбург; біля монастирів, резиденцій архієпископів — Кельн, Трир;

торговельно-ремісничий — виникнення міст на перехресті торговельних шляхів або місць організації торгівлі та виробництва ремісних виробів (біля переправ, морських гаваней (Кембридж, Франкфурт, Марсель, Генуя).

  1. Населення та зовнішній вигляд міста

Розповідь учителя

Населення міст було різноманітним. Велику кількість жителів складали ремісники та торговці, які мали свої майстерні та лавки, склади. Багато людей займалося обслуговуванням городян — перукарі та корчмарі, слуги та чорнороби. Проживали в місті й чиновники різного масштабу (від представників короля до писарів і збирачів податку), і феодали з обслугою, яких супроводжували їхні васали. Значну частку населення становило духовенство («біле» і «чорне»). Великою була кількість середньовічної інтелігенції — професорів і юристів, магістрів і лікарів. Разом із тим у місті проживало чимало жебраків.

Усе населення середньовічного міста можна поділити на дві групи. Першу групу становили повноправні жителі міста, до складу яких входили патриції (великі чиновники, феодали, багаті купці та ремісники), бюргери (купці, торговці, ремісники) та інтелігенція. До іншої групи — плебсу — входили бідняки, прислуга, жебраки. Між жителями міста часто виникали суперечки, які іноді завершувалися повстаннями.

Європейські середньовічні міста були малочисленними. У великих містах проживало до 30 тис. осіб, у середніх — до 5 тис., а в маленьких — 1—2 тис. городян. Міст із населенням до 100 тис. осіб було лише кілька (Париж, Мадрид, Венеція та ін.).

Міста Середніх віків існували у складні й неспокійні часи, тому вони були оточені мурами з вежами, у зв’язку з чим місця в самому місті було обмаль. Збільшення кількості населення міста приводило до необхідності перебудовувати міські мури або будувати нові. У центрі міста проживали багаті городяни, а передмістя були віддані ремісникам і купцям. Чим ближче до центру жив громадянин, тим вищим був його статус.

У центрі міста розташовувалася ринкова площа, на якій постійно було людно: відбувалася торгівля, городяни обмінювалися новинами, оголошувалися важливі укази короля та місцевої влади. На ринковій площі обов’язково було дві споруди — кафедральний собор і ратуша. Ратуша мала кілька поверхів і башту з годинником. У ній перебував мер міста та магістрат (міська рада). Часто в центрі міста будували фонтан. Через брак місця вулиці були вузькими та кривими, вночі не освітлювалися, а брукувати їх почали тільки від ХІІ ст. Часто на вулиці не могли розійтися навіть вершники. Будинки мали кілька поверхів і найчастіше були дерев’яними (кам’яне будівництво починається від ХIV ст.); на першому поверсі розташувалися службові приміщення (лавка, майстерня), на інших поверхах — житло. Через те, що податок на будинок часто платили за землю, яку він займав, то другий та інші поверхи нависали над вулицею, іноді стикаючись із протилежним будинком. Будинки не мали номерів, а містили позначки, які вказували на професію господаря або інше. У місті була відсутня каналізація та водогін, нечистоти виливали на вулицю, тому в містах панував сильний сморід (король Франції переніс власну резиденцію за місто — у Версаль, тому що неприємний запах вулиць Парижа не давав можливості відкривати вікна).

Разом із тим кожного року міста змінювалися на краще: будувалися каналізації та водогони, зводилися кам’яні будинки, вулиці починали брукувати, з’являлося освітлення.

Завдання

Запишіть у зошити, із яких груп складалося населення середньовічного міста.

Зразок відповіді

Склад населення середньовічного міста

1) Повноправні громадяни:

патриції (великі чиновники, феодали, багаті купці та ремісники);

бюргери (купці, торговці, ремісники).

2) Плебс (жебраки, бідняки, прислуга).

Перевірка випереджального індивідуального домашнього завдання

Учні презентують підготовлені вдома доповіді.

Після цього вчитель може провести власну віртуальну екскурсію середньовічним містом, що супроводжується показом картин, малюнків або мультимедійних зображень. Учитель пропонує учням «пройтися» вулицями віртуального середньовічного міста. Під час «подорожі» треба звернути увагу на зовнішній вигляд міста та записати його характеристики до зошита.

Матеріал для проведення екскурсії

Проїхавши через головну браму, ми потрапили на вулицю, що вела до центральної площі міста. Потроху ми просувалися вперед, проте наша карета постійно потрапляла у вибоїни, якими була покрита вся вулиця. Попереду з’явився віз, і ми з превеликими труднощами змогли роз’їхатися. І це була найбільша вулиця міста! Обабіч стояли будинки на два чи три поверхи, які були розміщені впритул одне до одного. На перших поверхах розташовувалися майстерні, лавки чи таверни: чобіт на дверях пропонував купувати або ремонтувати взуття, блискучий щит і меч запрошували завітати до зброяра, а з-під крученого бублика на вивісці приємно пахло хлібом, який навіть перебивав запах самого міста. В усі боки від вулиці відходили провулки, такі маленькі та вузькі, що два вершники не могли там роз’їхатися. Із вулиць витікав бруд. Раптом почулися крики та лайка: хтось потрапив під «дощ» нечистот, які вилили з вікна. А ось нарешті й головна площа. Тут розташована ратуша, на якій майорять прапори. Поряд викинув догори свої шпилі собор — найбільша будівля міста, саме тут і ведеться жвава торгівля. Звідусіль можна було побачити міські мури. Місто, яке здалеку здавалося таким великим, усередині виявилося зовсім маленьким.

Зразок відповіді

Зовнішній вигляд середньовічного міста

Місто оточене муром, є башти, рів, підйомний міст;

ринкова площа, у центрі — ратуша та фонтан (ратуша — будинок місцевого самоврядування, що часто мав кілька поверхів і башту з годинником);

у центрі міста був собор або церква;

вузькі криві вулиці вночі не освітлювалися, а брукувати їх почали тільки від ХІІ ст.;

будинки були дерев’яними, мали кілька поверхів (кам’яне будівництво починається від ХIV ст.), на першому поверсі розміщувалися службові приміщення (лавка, майстерня), на другому — житло;

будинки не мали номерів;

у місті була відсутня каналізація та водогін, нечистоти виливали на вулицю;

багато будинків нагадували садибу — мали город і місце для утримування тварин;

міста були маленькими, зручними для захисту від ворогів.

  1. Боротьба міст за самоврядування

Варіант 1

Розповідь учителя

Середньовічні міста з’являлися на землях феодалів. Жителі міст, як і селяни, відробляли повинності та сплачували оброк. Феодали були зацікавлені в існуванні міст на власних землях, отримуючи великі доходи від ремесла та торгівлі міст.

Проте міста постійно виступали за власну незалежність. Городяни об’єднувалися в комуни. У Х—ХІІІ ст. протистояння між містами та феодалами дістало назву комунального руху.

Міста по-різному домагалися незалежності: це могло стати результатом озброєної боротьби, або міста викупляли свою незалежність у феодалів; іноді міста здобували свободу від королів, які намагалися дістати підтримку та послабити феодалів.

Місто очолювала міська рада (магістрат), члени якої обиралися повноправними городянами. Головою ради був мер (Англія, Франція) або бургомістр (Німеччина). Міста мали власний суд, озброєні загони для охорони міста (найчастіше ополчення), власну скарбницю та систему податків. Міста встановлювали власні правила — закони для міста. Городяни здобували особисту незалежність, і тому часто тікали від своїх сеньйорів до міста. Побутував звичай, що вільною людина ставала, проживши в місті один рік і один день.

Бліцопитування

1) Як називалися міста, що здобували незалежність від феодала? (Комуни)

2) Хто очолював місто? (Мер (Англія, Франція) або бургомістр (Німеччина))

3) Як називалася рада, що управляла містом? (Магістрат)

4) Хто судив городян? (Міський суд)

5) Хто розв’язував законодавчі питання? (Місто мало власні закони)

6) Хто фінансував місто? (Місто мало власну скарбницю та податки)

7) Хто охороняв місто? (У місті було своє військо)

8) Від кого особисто залежали городяни? (Городяни звільнялися від особистої залежності)

9) Як людина могла стати вільною? (Людині потрібно було прожити в місті один рік і один день)

Робота з документом

Прочитайте уривок з історичного документа та дайте відповіді на запитання.

XII ст. Із хартії міста Сен-Омера

Я, Вільгельм, з Божої милості граф Фландрії, не бажаючи заперечувати проти клопотання городян Сент-Омера... даю їм на віки вічні й наказую, щоб залишалися незмінними нижчеписані права і звичаї:

1. Щоб я забезпечив їм мир відносно будь-кого; щоб я підтримував їх і захищав як своїх людей, без усякої прихованої думки...

4. Вони повинні будуть боронити мене і мою землю

8. Усіх, хто живе і потім житиме в стінах Сент-Омера, я звільняю від подушного оброку і від платежів фогтові [управителеві]...

10. Я наказую, щоб їхня комуна, яку вони створили, присягнувши, і надалі існувала, і нікому не дозволю розпустити її, а також даю їм усякі права і правосуддя...

Запитання

1) Яким чином громадянам удалося здобути хартію міста?

2) Що обіцяє граф громадянам? Чому?

3) Які обов’язки накладалися на громадян щодо графа? Чому?

4) Які привілеї отримували громадяни?

5) Чому граф погодився на збиткові для себе умови?

Варіант 2

Робота з науковим текстом

Прочитайте текст та проаналізуйте його, відповівши на запитання.

Боротьба міст за свої права[1]

Спочатку міста були власністю короля, князів або вельмож. Власник давав їм права, відбував суд, видавав усякі розпорядки, визначав і стягував податки, поводився з міщанами так, як йому диктувала його воля. Міщани часто походили з невільничого населення і жодних прав не мали. Але пізніше міста дійшли до більшого добробуту, розрослися і набули значення. Відтоді міщанство почало домагатися для себе прав. У деяких містах доходило до відкритих повстань, інші йшли на переговори з паном. Дуже часто міщани купували собі права таким способом, що складали панові більшу грошову суму, немов окугі, а пан давав їм так звану хартію — забезпечення свободи. Часом залежність від пана залишалася надалі, але в лагіднішому виді, на основі угоди, але не раз міські громади добували повну свободу, ставали «вільними містами».

Вільні міста мали повну самоуправу, тобто свою незалежну управу і судівництво. Провід у місті мала рада, яку вибирали самі мешканці міста. Вона складалася найчастіше з 12 або 24 радних і бургомістра, або мера (у Франції). Рада видавала закони для міста, вела адміністрацію, дбала про оборону міста, дбала про розвиток промисловості й торгівлі, утримувала зносини з іншими містами. Судівництво вела друга колегія, що складалася з війта і присяглих суддів, також вибираних міщанством. Міста мали свої окремі правні кодекси. Так, наприклад, у Німеччині відомі були «Саксонське дзеркало», «Швабське дзеркало», магдебурзьке право. Але повна рівність серед міщан рідко коли утримувалася. Звичайно, до влади доходили багаті роди купців і промисловців, що намагалися утримати управу в своїх руках і не допустити до свого кола «нових людей». Цей вищий стан називали патриціатом. Бідніше «поспольство», що складалося з дрібних ремісників, утратило свої права до міських установ. Деколи доходило до соціальних революцій, і нижча верства виборювала собі місце в репрезентації міста або діставала окрему раду для себе.

Міста широко відкривали ворота для напливу нових громадян. Хто осів у місті й перебував у ньому один рік і один день, той міг уже розраховувати на охорону міського уряду. Таким способом піддані панів, селяни або люди неозначеної категорії ставали вільними міщанами. «Повітря в місті робить людину вільною», — така була приповідка. Міста дуже дбали про те, щоб цю славу оборонців свободи затримати.

Більші міста утворювали ніби незалежні держави, що мали власний устрій, скарб, військо і від державної влади були незалежні. Це було передусім у Німеччині, де великі міста, такі як Аугсбург, Нюрнберг, Гамбург, Любек належали до Німецького союзу і підлягали цісареві, але вели свою незалежну політику.

Запитання

1) Чому спочатку міста були власністю короля, князів або вельмож?

2) Чому міста почали боротися за незалежність?

3) Як міста отримували права?

4) Як відбувалося самоуправління в містах?

5) Які органи самоуправління існували в містах?

6) Які документи забезпечували незалежність міст?

7) Якими були відносини між населенням усередині міста?

8) Які групи населення проживали в місті?

9) Що означає приказка «Повітря в місті робить людину вільною»?

10) Хто поповнював населення міста?

11) Які союзи міст вам відомі?

12) Для чого, на вашу думку, міста об’єднувалися в союзи?

Додатковий матеріал

МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО

Магдебурзьке право — одна з найбільш поширених середньовічних правових систем міського самоврядування в Центральній Європі.

Виникає в Магдебурзі (земля Саксонія) близько 1235 р. під час комунального руху під впливом міст-комун Північної Італії, що входила до складу Священної Римської імперії.

Німецькі імператори, в боротьбі проти герцогів і Папи Римського у війнах Гвельфів і Гібелінів, шукаючи підтримки в містах, надавали їм право на самоврядування та підтверджували їх незалежність від феодалів.

Сформувалося на основі норм традиційного судочинства й німецького звичаєвого права, до якого увійшли нюрнберзьке, віденське, любецьке, магдебурзьке та право інших міст. Магдебурзьке право містило в собі норми «Саксонського дзеркала», судових ухвал Магдебурга, збірку «Саксонський Вейхбільд».

Магдебурзьке право поширилося на міста Бранденбургу, Сілезії, Пруссії, Польщі, частково Чехії та Угорщини. Із Польщі магдебурзьке право прийшло на українські й білоруські землі.

  1. Ремесло, цехи

Варіант 1

Розповідь учителя

Інтенсивний розвиток ремесла у XII—XIII ст. сформував цеховий лад у містах. Ремісничі об’єднання зростали в запеклій боротьбі з феодалами. Хоча головною функцією цеху є виробнича, але важливе значення вони мали у військовій, оборонній справі. Середньовічний цех організовувався лише за професійними ознаками (шевський, ковальський, кравецький, ювелірний тощо). Цехи складалися з майстерень певного профілю, які розташовувалися по всьому місту. Час від часу члени цеху збиралися в церкві або ратуші, розв’язуючи життєво важливі проблеми. Кожний цех мав власний статут. Документ узаконював, регламентував не тільки виробничі, духовні, але й моральні засади життя ремісничого колективу.

У містах сформувалася ієрархія на зразок сільської общини. Майстри пригноблювали підмайстрів, ремісників. Для того щоб стати повноправним членом цеху (майстром), треба було пройти стаж учнівства (три-сім років), скласти іспит.

Члени цеху були також воїнами, які захищали ділянку оборонного муру або вежі. Разом із купцями та іншими станами ремісники демократично управляли містом. Адміністрація мала відверте антифеодальне спрямування. Тисячі селян-кріпаків, тікаючи від феодальної неволі, знаходили за фортечними мурами надійний притулок. Ті з них, хто пробув у місті один рік і один день, ставали повноправними жителями міста. Герцоги часто робили спроби повернути своїх підданих за допомогою війська, але марно: міста успішно протистояли таким авантюрам феодалів, ревно оберігаючи права і вольності городян.

Цехи мали сувору регламентацію: переслідували позацехових ремісників (партачів), обмежу­вали виробництво, щоб уникнути будь-якої конкуренції. Наприклад, виробництво продукції дозволялося лише при денному світлі, продукція мусила мати певні параметри. Для запобігання конкуренції інших міст треба було заповнити міський ринок якісними товарами. Тому за погані вироби паризьких пекарів, наприклад, ставили до ганебного стовпа. Цехова регламентація була економічно раціональною в XIII—XV ст. і мала тоді прогресивне значення в розвитку міського ремесла. Вона сприяла виробництву якісної продукції, але згодом почала стримувати піднесення продуктивних сил. Зусилля цехів увічнити дрібне виробництво, поставити всіх в однакові умови гальмувало технічний прогрес. До винахідників застосовувалася смертна кара, що призвело до застою в розвитку науки і техніки.

Таким чином, причинами, які привели до виникнення цехів, були:

професійна спеціалізація та розвиток грошових відносин;

захист економічних інтересів ремісників;

потреба ремісників у спільних торговельних приміщеннях (ремісники були також і купцями);

зростання конкуренції з боку сільських ремісників.

Основними функціями цехів вважалися такі: організація опору феодалам — світським і духовним;

захист від конкуренції — зовнішньої і внутрішньої;

організація кооперації — споживчої і збутової;

організація взаємодопомоги — трудової і грошової;

зберігання й передача у спадщину технологій і виробничого майна;

охорона та захист власності.

Як і будь-яка організація, цехи мали власну структуру: головою цеху був магістр (цехмістер, або староста), далі йшов майстер — дійсний (повноправний) член цеху, який очолював майстерню; у кожного майстра були підмайстри — помічники майстра (зазвичай одна-дві особи в одного майстра) й учні.

Спочатку виникнення цехів давало певні переваги: вони сприяли підвищенню якості продукції, забезпечували стандартизацію продукції, обумовлювали стабілізацію цін, займалися вихованням відповідальності за кінцевий результат та підготовкою висококваліфікованих працівників. Але згодом став помітним головний недолік цехів — стримування науково-технічного прогресу.

Варіант 2

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника та складіть розповідь про розвиток ремесла в середньовічній Європі, записавши її у вигляді тез.

Зразок відповіді

Розвиток ремесла в середньовічній Європі

Причини виникнення цехів: захист від конкуренції, організація виробництва та продажу продукції, збереження рівності між майстрами;

ручне виробництво;

використання праці учнів та підмайстрів;

товар продавали там, де й виробляли;

цехи виникають в ХІ ст.;

робота ремісників у цеху була чітко регламентованою;

цех мав власний статут — обов’язкові правила для всіх майстрів;

до цеху входили тільки майстри;

цех мав власні школу й церкву;

цех утримував удів і сиріт майстрів;

цех виставляв військовий підрозділ для захисту міста;

майстри, які не входили до цеху, називалися партачами;

дітей віддавали для навчання до майстрів, потім вони ставали підмайстрами, а після набуття певного досвіду та складання іспиту — майстрами;

шедевр — зразковий виріб ремісника, який прагнув стати майстром;

у ХIV—ХV ст. погіршується становище підмайстрів та учнів, виникають «довічні підмайстри». Для захисту своїх інтересів вони об’єднувалися в братства;

у ХІ—ХIV ст. цехи відігравали позитивну роль для розвитку ремесла, а в ХIV—ХV ст. вони почали гальмувати розвиток техніки та виробництва.

Робота з поняттями

Розкрийте значення понять «магдебурзьке право», «цех», «партач», «шедевр», запишіть їх у зошит.

Зразок відповіді

Магдебурзьке право — право міст на самоврядування (місто Магдебург отримало самоврядування одним із перших і було зразком для устрою життя міста).

Цех — об’єднання ремісників однієї професії, що проживали в одному місті, для захисту власних інтересів.

Партач — майстер, який не входив до цеху.

Шедевр — зразковий виріб ремісника, який прагнув стати майстром.

  1. Торгівля та лихварство

Варіант 1

Розповідь учителя

Розвиток ремесла дав черговий поштовх для подальшого розвитку торгівлі. Темні віки, які опустилися на Європу після загибелі Західної Римської імперії, не припинили торгівлі Середземним морем. Товарів потребували всі — і римські імператори, і варварські королі. Проте на початку Середньовіччя торгівля перебувала в початковому стані, обслуговуючи тільки господарів держав. Подальший розвиток суспільства Європи привів не лише до виникнення міст, а й до розквіту торгівлі. Пожвавилася торгівля Середземним, Північним та Балтійським морями. Розвиток торгівлі став однією з причин середньовічної урбанізації.

Торгівлею часів Середньовіччя займалися купці. Поки торгівля була слабко розвиненою, то нею займалися за сумісництвом. А розвиток торговельних операцій вимагав не тільки переміщення торговця до основних шляхів і місць торгівлі — міст, але й особистої свободи, тому що потрібно було вільно приймати рішення. Купець не міг бути залежною людиною, а також усі його приміщення та помічники мали бути вільними від феодального свавілля. Це стало причиною початку боротьби міст за свої права. Таким чином, виникнення купецтва приводить до знищення низки феодальних обмежень особистої свободи та приватної власності.

Для захисту власних інтересів купці об’єднувалися в гільдії, або торговельні цехи. У невеликому місті була тільки одна така гільдія, у великому — кілька, які спеціалізувалися на різних видах товару або на різних напрямах. Купецькі гільдії укладали договори з купцями з інших міст, великі гільдії мали в містах-партнерах власні подвір’я, де зупинялися, коли приїжджали до міста. У чужоземних містах таке подвір’я було практично «державою в державі», на його території могли діяти свої закони, і туди майже не пропускали «чужаків» — тобто місцевих. Навіть представники місцевої влади не могли увійти на купецьке подвір’я без запрошення — був потрібний серйозний мотив, або справа ризикувала завершитися значним політичним скандалом.

За часів Середньовіччя торгівлю в басейні Середземного моря контролювали купці з італійських міст Генуя та Венеція. Також у цьому районі сильний вплив мали візантійські купці. Боротьба між купцями приводила до війн, і навіть Константинополь був захоплений через торговельні війни. У басейнах Північного та Балтійського морів торгівлю контролювала Ганза — торговельний союз багатьох міст Європи. У ті часи основні торговельні операції відбувалися на ринках міст або на сезонних ярмарках, які проходили в різних регіонах.

Розвиток торгівлі поширював грошовий обіг. Але в нестабільній середньовічній Європі існувало дуже багато різних монет, оскільки золоті та срібні монети карбували практично всі володарі — королі, імператори, герцоги та графи. Усі ці монети були різними за вагою та вмістом коштовних металів. Тому на ринках з’явилися міняйли — люди, які обмінювали одні монети на інші відповідно до певного курсу. Вони ж стежили і за якістю грошей. Із нагромадженням капіталу деякі міняйли почали давати гроші як позику під відсотки: так з’явилися лихварі, які поступово перетворювалися на банкірів.

Варіант 2

Метод «Мозковий штурм»

Визначте напрямки середньовічної торгівлі.

Зразок відповіді

Напрямки середньовічної торгівлі:

між містом і селом;

між містом і замком;

між областями держави;

між різними країнами.

Робота з картою

На настінній карті Європи покажіть напрямки середньовічної торгівлі та товарів.

1) Південь — Середземне море — Іспанія, Італія, Південна та Центральна Франція, Венеція, Візантія, країни Сходу (предмети розкоші, прянощі, вино, зерно, тканини, золото, срібло, невільники, зброя).

2) Північ — Балтійське та Північне моря — міста Північно-Західної Русі (Новгород, Псков, Нарва), Польщі, Східної Балтики (Рига, Ревель), Північної Німеччини, Скандинавії, Фландрії, Нідерландів (риба, сіль, хутра, вовна, сукно, льон, віск, дерево, зерно).

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника та підготуйте інформацію про розвиток середньовічної торгівлі у вигляді тез.

Зразок відповіді

Розвиток середньовічної торгівлі

Торгівля в Європі була дуже складною;

кожна територія збирала власне мито — платню за право торгувати або провезення товарів на певній території (країні);

мали місце розбій на дорогах, піратство на морях;

«Що з воза впало, те пропало» — привласнення товару купців, який впав із воза, або товару з корабля, викинутого на берег під час шторму;

центри торгівлі на Середземномор’ї — Венеція та Генуя — морські республіки;

центр північної торгівлі — місто Брюгге (Фландрія);

факторії — торговельні пункти (невеликі поселення);

ярмарки — великі щорічні торги;

гільдія — об’єднання купців для захисту власних інтересів;

Ганза — об’єднання близько 60 міст на чолі з німецьким містом Любеком;

кожна територія мала власні гроші.

  1. Городянин — людина нового типу

Розповідь учителя

Поява міст поступово змінювала Середньовіччя. Розвиток ремесла та торгівлі, центрами яких були міста, знищував натуральне господарство. Ослаблювався вплив феодалів та підтримувалася міцна влада монархів. Міста ставали центрами моди та культури.

Міста зміцнювали й людину. Міські жителі відрізнялися від сільських способом життя й навіть власними думками. Розвиток ремесла й торгівлі потребував освічених людей. Виникає запит на освіту, яка починає розвиватися в місті, під впливом освіти змінюється світогляд людини, розширюються простори її світопізнання. Городянин набуває більше знань про навколишній світ, про події в ньому. Змінювався й темп життя (не випадково перші годинники виникають у містах), життя людини переставало залежати від природних примх. Людина стає активною, змінюється її погляд на багато речей.

  1. Узагальнення та систематизація знань

Фронтальне опитування

  1. Якими є причини виникнення міст?
  2. Як виникали міста?
  3. Як міста боролися за самоврядування?
  4. Чому королі часто підтримували боротьбу міст за незалежність?
  5. Які групи населення жили в місті?
  6. Як відбувалося самоврядування міста?
  7. Який вигляд мали середньовічні міста? Чому?
  8. Що таке цехи?
  9. Якими є причини виникнення цехів?

10. Яким був устрій цеху?

11. Чому з часом цехи стали гальмувати розвиток?

12. Чому середньовічна торгівля розвивалася навколо Середземного та Балтійських морів?

13. Якими є причини виникнення гільдій?

14. Які купецькі союзи вам відомі?

Завдання

Визначте, що з переліченого не належить до причин виникнення середньовічних міст.

1 Розвиток сільського господарства

2 Відокремлення ремесла від сільського господарства

3 Відокремлення торгівлі від ремесла

4 Розвиток торгівлі

5 Природні лиха — землетруси та повені

6 Астрономічні явища

7 Зацікавленість феодалів у додаткових джерелах доходів

8 Розвиток релігійних центрів

9 Розвиток централізованої держави

10 Спеціалізація окремих територій

Відповідь: 5, 6.

Робота з документами

  1. Прочитайте уривок з історичного документа і дайте відповіді на запитання.

Із розповіді про виникнення міста Брюгге (ІХ ст.)

Граф Фландрії Бодуен Залізна Рука збудував укріплений замок із підйомним мостом. Згодом для потреб жителів замку почали сходитися до воріт його мосту торговці або продавці цінних речей, крамарі, власники заїжджих дворів, щоб нагодувати й надати притулок тим, хто вів торговельні справи в присутності господаря, який часто там бував. Почали зводити будинки й готелі, де розміщувалися ті, хто не міг жити всередині замку. З’явився звичай говорити: «Ідемо до мосту». Тут поселення настільки розрослося, що невдовзі утворилося велике місто, яке дотепер у простій мові має назву «Міст», бо їхньою говіркою Брюгге означає «міст».

Запитання

1) Як виникло місто Брюгге?

2) Якими є головні причини виникнення міста Брюгге?

  1. Прочитайте уривок з історичного документа і дайте відповіді на запитання.

Зі Статуту цеху паризьких ткачів вовни (ХІІІ ст.)

§ 1. Ніхто в Парижі не може бути ткачем, якщо не купив таке право в короля.

§ 3. Кожний ткач може мати у своєму будинку два широкі верстати й один вузький.

§ 8. Кожний ткач вовни може мати лише одного учня, до того ж не менше ніж на чотири роки служби. Плата за навчання має дорівнювати 4 паризьким ліврам... Або на сім років безоплатно.

§ 26. Тканина будь-якого ґатунку може мати ширину сім чвертей, інакше майстер заплатить 5 су.

§ 31. Ніхто при виробленні сукна не може примішувати до справжньої вовни вовну ягнят під загрозою штрафу в 10 су за кожний шматок.

§ 47. Ніхто не може починати роботу раніше, ніж зійде сонце. Штраф — 12 деньє.

Запитання

1) Чому життя ткачів було так суворо регламентоване?

2) До чого приводила жорстка регламентація життя ткачів?

Робота з контурною картою

Позначте на відповідній контурній карті:

1) міста, які виникли на території античних міст;

2) міста, які виникли біля християнських центрів;

3) міста, які виникли як торговельні центри.

  1. Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки

Після періоду Темних віків у Європі розпочався процес відродження та заснування нових міст. Міста стали центрами розвитку торгівлі та ремесла, адміністративними, військовими та релігійними центрами. У процесі розвитку міста здобували незалежність від феодалів (магдебурзьке право).

Економічний розвиток європейського суспільства привів до відокремлення ремесла від сільського господарства. Поступово ремісники починають об’єднуватися в цехи, які спершу відіграють прогресивну роль, а потім поступово стають консервативними та гальмують розвиток економіки.

Наступним кроком розвитку економічних відносин стає відокремлення торгівлі від ремесла. Розвиток торгівлі стимулює не тільки розвиток виробництва, але й становлення сильної держави. Для захисту власних інтересів купці починають об’єднуватися в гільдії.

Розвиток торгівлі сприяв поширенню грошових операцій, у результаті яких у фінансовому світі відбувається рух від міняйл до лихварів, а згодом і до виникнення банків.

Відповідь на проблемне питання

У боротьбі за незалежність міста різні верстви городян мали власні інтереси, але всі вони були зацікавлені в здобутті містом права на самоврядування.

  1. Домашнє завдання
  1. Підручник: 1, § 5; 2, § 5; 3, тема § 5.
  2. Творче завдання. Зробіть опис середньовічної майстерні.
 

[1] Крип’якевич І. П. Всесвітня історія. Середньовіччя і нові часи — К.: Либідь, 1995.

Категорія: Конспекти уроків із всесвітньої історії 7 клас | Додав: uthitel (04.09.2018)
Переглядів: 897 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: