Учительська світлиця

Урок № 3

Людина в Середньовіччі

Мета: сформувати в учнів уявлення про становище людини в Середні віки; створити умови для розуміння взаємодії людини та природи; розглянути причини внутрішньої колонізації Європи; установити зв’язок між рівнем життя людини та природними умовами в Середні віки; охарактеризувати склад населення та рухи народонаселення; розвивати вміння порівнювати людину Середньовіччя й Античності та висловлювати власну думку щодо впливу людини на природу.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: ландшафт, міграція, епідемія, «чорна смерть», голодомор, колонізація, воєнна колонізація, внутрішня колонізація.

Основні дати та події: ХІ—ХІІІ ст. — внутрішня колонізація Європи.

Очікувані результати: учні навчаться: називати хронологічні межі внутрішньої колонізації Європи; показувати на карті напрямки внутрішньої колонізації Європи; застосовувати та пояснювати на прикладах основні поняття та терміни; характеризувати склад населення; наводити приклади взаємодії людини й природи в Середні віки, рухів народонаселення; порівнювати людину Середньовіччя й Античності; висловлювати власне судження щодо впливу людини на природу.

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань і вмінь

Варіант 1

Перевірка творчого домашнього завдання

Кілька учнів презентують результати роботи — підготовлену розповідь про подорож до одного з варварських королівств. Решта учнів ставлять запитання до доповідей однокласників.

Варіант 2

Завдання

1. Визначте, які з перелічених подій і характеристик належать до римського світу, а які — до варварського.

1) Народні збори — дорослі чоловіки-воїни, 2) занепад Римської імперії, 3) зменшення кількості римського населення, 4) дружини (військові загони), 5) поселення — невеликі хутори, 6) скорочення кількості населення міст, 7) конунги (вожді), 8) основне заняття — скотарство, 9) германські племена, 10) примітивізація культури, 11) общини, 12) релігійна анархія, 13) господарська криза, 14) родоплемінні зв’язки, 15) занепад рабовласницького господарства, 16) колони, 17) початок переселення племен.

Відповідь: римський світ — 2, 3, 6, 10, 12, 13, 15, 16; варварський світ — 1, 4, 5, 7, 8, 9, 11, 14, 17.

2. Визначте, які з перелічених дат, подій, імен і назв належать до держави Меровінгів, а які — до держави Каролінгів.

1) Час існування: 486 р. — перша половина VIIІ ст., 2) Карл Великий, 3) 732 р. — битва при Пуатьє, 4) Піпін Короткий, 5) 800 р. — проголошення Карла Великого імператором Священної Римської імперії, 6) об’єднання франків Хлодвігом, 7) 756 р. — заснування Папської держави, 8) «Салічна правда» — збірник звичаєвого права, 9) час існування: перша половина VIIІ — середина ІХ ст., 10) 486 р. — битва при Суассоні, 11) «ліниві королі», 12) майордоми, 13) Карл Мартелл («Молот»).

Відповідь: держава Меровінгів — 1, 6, 8, 10, 11, 12; держава Каролінгів — 2, 3, 4, 5, 7, 9, 13.

3. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Взаємодія людини та природи.
2. Склад і кількість населення.
3. Рух населення та внутрішня колонізація.

Проблемне питання

Чому внутрішня колонізація Європи відбувалася в ХІ—ХІІІ ст.?

1. Взаємодія людини та природи

Варіант 1

Розповідь учителя

У часи Середньовіччя людина залишалася залежною від природи. Те, що вона їла, де жила, що вдягала та як проводила дозвілля, які знаряддя праці виготовляла, залежало від багатьох чинників, але основними з них були природно-кліматичні умови та ландшафт.

Клімат Європи в Середні віки був мінливим, він ставав то теплішим, то прохолоднішим. Похолодання виявилося однією з причин Великого переселення народів. Після цього відбувається потепління (навіть на Британських островах ріс виноград), але близько ХІІІ ст. знову починається похолодання, яке тривало до ХVІІ ст., і на теренах Європи встановлюється клімат, подібний до сучасного.

Клімат суттєво впливав на життя людини, адже він визначав, який одяг потрібний, яке будувати житло та засіб опалення, які рослини вирощувати та яку худобу розводити тощо. Клімат позначався й на характері людини: у більш жаркому кліматі люди були темпераментнішими, ніж у північних холодних землях.

Від того, де саме перебувала людина, залежало дуже багато. Ландшафт впливав на розвиток міст і селищ, мостів і шляхів. Рівнинна місцевість сприяла розвитку землеробства та кочового скотарства, а більш гірська місцевість давала можливість розводити кіз та овець, вирощувати виноград. На пагорбах будували замки та фортеці, а у зручних бухтах — порти. Річки сприяли розвитку торгівлі та рибальству, ставали перепоною для вторгнення ворожого війська або були кордонами.

Середньовічну Європу вкривали густі ліси, і поселення людей були розкидані між їх великими масивами. Ліси здійснювали важливий вплив на життя людини: вони й обігрівали в холодну пору, і давали деревину для будинків та мурів, і годували дикими тваринами, медом, плодами дерев, грибами та ягодами. Людина використовувала ліс, як власність, знищуючи величезні території для орних земель, міст і шляхів. Варварське ставлення до лісів призвело, мабуть, до однієї з перших екологічних катастроф людства. До ХІІІ—ХІV ст. практично повністю без лісів залишилися Голландія та Франція, Іспанія та Англія. Це спричинило зникнення звірів і птахів, обміління річок та озер, зміни клімату.

Світогляд європейської людини Середньовіччя, який формувався завдяки християнству, розглядав людину як царя природи, а природу — як нескінченні скарби.

На середньовічному Сході ситуація була трохи інакшою. Там людина також часто поводилася як цар природи, хижацьки ставлячись до неї. Проте разом із тим східні релігії (буддизм, індуїзм тощо) розглядали людину як частину природи, забороняючи завдавати їй шкоди, і тому людина намагалася жити в гармонії з природою, дбайливо поводитися з нею.

Варіант 2

Робота з підручником (робота в групах)

Методика проведення. Кілька учнів об’єднуються у дві групи. Усі учні опрацьовують матеріал підручника за певною темою; учасники груп мають підготувати короткі доповіді, а решта учнів — запитання до них. Після виступів представників груп і їхніх відповідей на поставлені запитання вчитель спільно з учнями узагальнює матеріал, робить висновки.

З’ясуйте, яким було ставлення людини до природи: на Заході (І група) та Сході (ІІ група).

Зразок узагальненої відповіді

2. Склад і кількість населення

Варіант 1

Розповідь учителя

Скільки людей проживало в середньовічній Європі, достеменно не відомо. Учені вважають, що на початку ХІ ст. населення становило близько 40 млн осіб. До ХІV ст. кількість людей збільшилася практично вдвічі, але епідемії чуми та голод суттєво зменшили його, і тільки в ХVІ ст. населення Європи наблизилося до 75 млн осіб.

У Європі в Середні віки проживали представники різних народів: це були римляни та греки, германці та кельти, англи та слов’яни, угро-фіни та фракійці, вихідці з Африки та Азії; по всій Європі розселилися євреї, а на Піренейському півострові проживали араби. Велике переселення народів ще більше перемішало племена та народи, і Європа перетворилася на величезний «казан», у якому в Середні віки формувалися нові народи.

Після зникнення Західної Римської імперії та появи на її руїнах варварських королівств населення в Європі скоротилося, і навіть після зростання кількості жителів у ХІV ст. знову відбувся спад. Основними причинами зменшення кількості населення були голод, хвороби та війни.

Голод постійно переслідував середньовічну людину. Недостатній технічний розвиток та розвиток агрокультури, незацікавленість залежних селян у результатах праці та примхливі кліматичні умови призводили до неврожаїв.

У Середньовіччі постійно відбувалися війни, під час яких масово гинули люди. Бойові сутички та битви «збирали величезний урожай смертей», ще більше людей помирало від поранень, отриманих на полі бою. Крім того, під час війни ворогуючі сторони часто намагалися ліквідувати матеріальну базу супротивника — руйнуючи поселення, знищуючи поля та сади й убиваючи селян. Кожний військовий похід супроводжувався численними жертвами. За деякими даними, у ході середньовічних війн загинула третина дорослого населення світу.

Проте, мабуть, найбільшим лихом Середньовіччя були хвороби. Постійне недоїдання, жахливі санітарні та побутові умови, відсутність медицини спричиняли поширення захворювань. Найвищою була смертність від туберкульозу, малярії, прокази, холери, дизентерії, тифу. Рівень розвитку медицини того часу іноді не допомагав, а навпаки, посилював дії хвороби, а різні забобони тільки поширювали їх. Часто хвороби переростали в епідемії. Особливо жахливі наслідки приносила епідемія чуми, яка ще в VІ ст. спустошила Європу. Епідемія тривала півстоліття й від неї вимирали міста і села, цілі райони залишалися без жителів. Особливо великих масштабів епідемія чуми набула в 1347—1350 рр., майже наполовину скоротилося населення Європи. Найбільше страждали люди в містах, де була велика скупченість населення. Порятунку від чуми не існувало — люди ховалися, тікали від епідемії, але вона переслідувала їх, приносячи із собою «чорну смерть». Під час епідемій люди зверталися до всіх засобів, які б могли врятувати їх та відвернути загрозу. Часто це викликало жахливі результати: у середині ХІV ст. Європою прокотилася хвиля єврейських погромів — винищення євреїв, яких звинуватили в поширенні хвороб.

У результаті хвороб, неврожаїв та війн середня тривалість життя середньовічної людини була невисокою: для чоловіків — 40—45 років, а для жінок — 30—35 років. Особливо великою була смертність серед дітей.

Змінам у кількості населення сприяли й міграції, які були поширені в середньовічній Європі.

Варіант 2

Робота з підручником (робота в групах)

Опрацюйте матеріал підручника та підготуйте інформацію про вплив певних причин і чинників на середньовічне населення: міграцій населення (І група), війн (ІІ група), епідемій (ІІІ група), неврожаїв та стихійних лих (IV група).

(Після опрацювання матеріалу представники груп презентують свої доповіді, учитель за потреби доповнює відповіді, робить висновки.)

Додатковий матеріал

«Книга страшного суду»

За наказом Вільгельма Завойовника в 1085—1086 рр. в Англії був проведений перший у середньовічній Європі загальний поземельний перепис. Матеріали цього перепису дістали назву «Книга страшного суду», посилаючись на біблійний Судний день, коли всім людям має бути пред’явлений повний перелік їхніх справ.

Відповідно до перепису кількість населення Англії в зазначений період налічувала близько 2,5 млн осіб.

На Різдво 1085 р. на засіданні Великої королівської ради було прийнято рішення про здійснення перепису.

Перепис тривав протягом двох років і був завершений до кінця 1086 р. Результати у вигляді величезної кількості списків і звітів були надані королю й узагальнені у вигляді двох томів, де в компактній формі записано найважливіші відомості, отримані завдяки перепису, відсортовані за графствами. Книги та матеріали перепису зберігалися в місті Вінчестер, де розміщувалося казначейство Англійського королівства.

Перепис проводився за такими показниками:

імена власників маєтку;

імена інших утримувачів маєтку, якщо власник передавав його в умовне володіння;

площа орної землі;

кількість бригад орачів (що вимірювалися в запрягах із восьми биків) на землях власника й на землях селян;

кількість селян різних категорій: вілланів, котаріїв, сервів, вільних та сокменів, що проживали на території маєтку;

розміри пасовиськ, луків та лісів, що належали до маєтку;

кількість млинів і місць для рибальства;

грошова оцінка господарства маєтку;

розміри наділів вільних селян та сокменів у межах маєтку;

потенційна можливість збільшення продуктивності маєтку.

Уперше «Книга страшного суду» була передрукована в 1773 р., а в 1841 р. королева Вікторія передала всі матеріали перепису до Британського національного архіву. У 1986 р., на честь 900-річного ювілею книги, компанія «Бі-Бі-Сі» створила її електронну версію із перекладом з латини англійською мовою.

3. Рух населення та колонізація

Варіант 1

Розповідь учителя

На початку Середньовіччя переміщення населення відбувалося постійно: безліч людей перебували в пошуках кращої долі. Тривали міграційні процеси, поширювалася колонізація. Якщо спочатку ще освоювалися землі на окраїнах країн, розчищалися лісові хащі практично в центрі Європи, то пізніше починається зовнішня колонізація, яка здебільшого мала військовий характер.

Величезні простори Європи на початку Середньовіччя не були залюднені — не вистачало населення. Але поступово людина все ж таки заселяла Європу. Цей шлях дістав назву внутрішньої колонізації, тобто колонізації, яка відбувається в межах однієї держави чи країни. Збільшення кількості населення потребувало нових земель, крім того, екстенсивне використання землі приводило до зменшення посівних площ. Зменшення лісів і зростання потреб у виробах ремісників штовхало людей на пошуки корисних копалин (вугілля, залізної руди та ін.). Поширення християнства споряджало в довгу дорогу тисячі прочан. А епідемії зривали з місця людей, які намагалися врятуватися від смерті. Усі ці чинники привели до поступового заселення людиною Європи.

Зменшення кількості вільної землі в Європі привело до поширення зовнішньої, або воєнної, колонізації. Воєнна колонізація — це завоювання чужих територій із подальшим їх заселенням, часто з винищенням або асиміляцією місцевого (автохтонного) населення.

У другій половині ХІІ ст. почалися походи німецьких князів на землі полабських слов’ян, які проживали між Ельбою та Одером. Майже століття «мечем та вогнем» підкоряли слов’ян, на землях яких виникають маркграфства. Німецькі князі та єпископи будували укріплені фортеці та організовували переселення селян із Німеччини, Нідерландів, Фландрії. Переселенці отримували пільги та землю, а натомість зобов’язувалися підтримувати графа та сплачувати певний податок. Але поступово вони перетворювалися на кріпаків. Особливо активну роль у колонізації слов’янських земель відігравала церква, яка не тільки благословляла на підкорення земель язичників, а й активно брала участь у цьому, засновуючи монастирі та захоплюючи землі. Ще одним напрямком воєнної колонізації стала Північ — Скандинавія. А на Сході відбулася Реконкіста: християни відвойовували землі на Піренейському півострові, які захопили араби.

Метод «Мозковий штурм»

Методика проведення. Учитель чітко формулює завдання (проблему), щодо якого (якої) учні висловлюють власну точку зору. Потім відбувається обговорення, аналіз відповідей.

Визначте причини внутрішньої колонізації.

Зразок відповіді

Причини внутрішньої колонізації

Збільшення кількості населення;

зменшення площі посівних земель;

пошук корисних копалин;

християнізація;

утеча від епідемій.

Робота з картою

Покажіть на карті напрямки зовнішньої колонізації та подайте результати у вигляді таблиці.

Зразок відповіді

Робота з поняттями

Опрацюйте матеріал підручника та випишіть у зошит визначення понять і термінів: міграція, колонізація, внутрішня колонізація, воєнна колонізація.

Зразок відповіді

Міграція — процес зміни постійного місця проживання людей, що виявляється в переміщенні до іншого регіону, географічного району або країни.

Колонізація — заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їх заселенням.

Внутрішня колонізація — переселення та освоєння земель у межах однієї країни чи держави.

Зовнішня (воєнна) колонізація — завоювання чужих територій із подальшим їх заселенням, часто з винищенням або асиміляцією місцевого (автохтонного) населення.

Варіант 2

Робота з підручником (робота в групах)

Опрацюйте відповідний матеріал підручника за наведеним планом і підготуйте інформацію щодо колонізаційних процесів: внутрішня колонізація (І група), воєнна колонізація (ІІ група), а також запитання для групи суперників.

План підготовки матеріалів

1) Причини колонізації.

2) Учасники колонізації.

3) Напрямки колонізації.

4) Країни поширення колонізації.

5) Наслідки колонізації.

(Після підготовки матеріалу представники груп презентують результати роботи і відповідають на запитання однокласників.)

4. Узагальнення та систематизація знань

Робота з підручником

За допомогою підручника заповніть таблицю «Колонізаційні процеси в період Середньовіччя», порівнявши внутрішню та зовнішню (воєнну) колонізацію.

Зразок таблиці

Колонізаційні процеси в період Середньовіччя

Творче завдання

Спробуйте зібрати в дорогу людину Середньовіччя, яка планує емігрувати: селянина, торговця, заможну людину.

Тестове завдання

Визначте, що з переліченого можна вважати причинами внутрішньої колонізації.

1 збільшення кількості населення

2 виверження вулкана

3 зменшення площі посівних земель

4 поширення лісів

5 похолодання

6 пошук корисних копалин

7 християнізація

8 зменшення рівня води у водоймах

9 утеча від епідемій

Відповідь: 1, 3, 6, 7, 9.

Робота з документами

1. Прочитайте уривок із документа і дайте відповіді на запитання.

Із Хроніки бургундського монарха Рауля Лисого (Глабера) (1030—1040 рр.) про лихо, що датується 1032 р.

Наступного року голод по всій землі став посилюватися, і загибель загрожувала майже всьому роду людському. У погоді настало таке лихоліття, що не можна було знайти днів, придатних для посіву або зручних для збирання хліба, унаслідок того, що поля були залиті водою... Безперервними дощами вся земля була залита так, що протягом трьох років не можна було знайти борозни, придатної для посіву. А до часу жнив бур’яни та клятий кукіль укрили поверхню всіх полів. Міра насіння, де вони добре сходили, давала секстарій, а із секстарію ледве виходила жменя. Коли переїли всю худобу та птицю і голод став сильніше тиснути на людей, вони почали пожирати мертвечину та інші нечувані речі. Щоб уникнути небезпеки, смерті, деякі викопували лісові коріння та збирали водорості... Тоді в цих місцях стали куштувати те, про що раніше ніхто ніколи й не чув. Багато хто виривав білу землю, яка нагадувала глину, і з цієї суміші пекли собі хліб, щоб хоч так урятуватися від голодної смерті. У цьому була їх остання надія на порятунок, але й вона виявилася марною. Бо вони блідли й худнули, у більшості шкіра пухнула й натягалася. Голос у цих людей стався таким слабким, що нагадував собою писк здихаючих птахів.

Запитання

1) Що призвело до появи голоду?

2) Як люди намагались урятуватися?

2. Прочитайте уривок із документа і дайте відповіді на запитання.

Із «Капітулярію про маєтки» Карла Великого (початок ІХ ст.)

Хай гарно слідкують за нашими лісами й гаями; і там, де є місце для розчистки, хай наші економи це зроблять, і хай вони дивляться за тим, щоб поля не захоплювали ліси; і повинні бути такі ліси, де не можна багато рубати дерев або завдавати їм іншої шкоди, і хай вони слідкують за дичиною в лісі; і хай також займуться яструбами й шуліками для нашого полювання; і хай збирають оплату, яка нам належить за це. І хай економи, якщо вони пасуть свиней у лісі, хай управителі чи їх люди, перші заплатять десятину так, щоб дати приклад іншим, щоб потім й інші також заплатили.

Запитання

1) Які настанови даються управителям маєтків?

2) Яким було ставлення автора інструкцій до лісу?

3) Чим можна пояснити таке його ставлення?

5. Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки

Людина Середньовіччя великою мірою залежала від природи: клімат, природні умови, ландшафт — усе впливало на її життя.

У Європі людина поводилася як цар природи, намагаючись узяти все від природи, у результаті чого були знищені ліси в багатьох країнах.

Кількість населення Європи постійно змінювалася. Найбільшим лихом, яке впливало на кількість населення, були війни, голод і хвороби (особливо епідемії чуми).

Люди заселяли терени Європи спочатку шляхом внутрішньої, а потім зовнішньої (воєнної) колонізації.

Відповідь на проблемне питання

Кількість орних земель, зростання населення та наявність великих площ земель у Європі привели до внутрішньої колонізації в ХІ—ХІІІ ст.

6. Домашнє завдання

1. Підручник: 1, § 2; 2, § 2; 3, тема § 2.
2. Творче завдання. Проаналізуйте ситуацію: на шляху зустрілися феодал, дрібний рицар, купець, селянин, ремісник і чернець. Усі вони вирішили шукати долі на чужій землі. Які причини підштовхнули їх до колонізації?
3. Випереджальне завдання. Підготуйте розповідь про один із таких титулів: герцог, маркіз, граф, віконт, барон.