| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 6 клас (нова програма) |
Уроки № 1―2 Що таке історія. Час і простір в історії. Історичні джерела Мета уроку: сформувати уявлення про хронологічні межі та предмет вивчення історії стародавнього світу, основні етапи в історії людства, основні види історичних джерел; пояснити, що таке історія, як історичні процеси розвиваються в часі та просторі, що таке історичні пам’ятки, джерела знань про минуле, історичні події, хто такі історичні діячі (на прикладі історії України та рідного краю); формувати вміння працювати з лінією часу, аналізувати карти, описувати ілюстрації; розвивати інтерес до вивчення історії. Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, ілюстративний і роздавальний матеріал. Основні терміни і поняття: історія, історія стародавнього світу, історичні пам’ятки, історичні діячі, історичне джерело, ера ― до Різдва Христового і після Різдва Христового. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Дати: 3 млн років до н. е. ― 476 р. н. е. — період історії стародавнього світу. Очікувані результати: учні зможуть: указувати хронологічні межі історії стародавнього світу; називати предмет вивчення історії стародавнього світу, основні етапи в історії людства, основні види історичних джерел; пояснювати, що таке історія, історичні джерела; пояснювати, як історичні процеси розвиваються в часі та просторі.
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності Прийом «Уявний мікрофон» Учні передають один одному уявний мікрофон і відповідають на запитання.
III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу План вивчення нового матеріалу
Прийом «Евристична бесіда» 1) Як люди дізнаються про минуле? 2) Що вивчає історія? 3) Хто такі історики? Робота з термінами і поняттями Історія (слово грецького походження, що перекладається як «дослідження», «оповідь про події») — 1) наука про розвиток людства, минуле життя країн, народів, людей, яка досліджує події минулого, їхні причини, наслідки та взаємозв’язок; 2) шлях, пройдений людством чи окремим народом від минулого до сучасності. Історія — наука про розвиток суспільства від минулих до теперішніх часів. Слово вчителя Наука історія займається вивченням всесвітньої історії та історії окремих країн і народів (наприклад, історія України). У п’ятому класі ви вже познайомилися з окремими сторінками минулого, які вивчає історична наука, а в цьому році ми розпочнемо знайомство з історією різних країн та народів, з історією всього людства. (Учитель демонструє Робота з підручником Учитель пропонує учням ознайомитися зі структурою підручника (розділи, теми, параграфи), методичним апаратом (запитання і завдання, ілюстрації, тексти документів тощо). Робота з термінами і поняттями Всесвітня історія — історія людства від найдавніших часів до теперішнього часу. Історія стародавнього світу охоплює період від виникнення людської спільноти до кінця V ст. (від появи людства близько 3 млн років тому до падіння Західної Римської імперії у V ст.). Це найбільш тривалий період в історії. Історичні діячі ― термін, що використовується щодо відомих політичних, історичних діячів та інших відомих осіб держави. Завдання Пригадайте з курсу п’ятого класу імена відомих вам історичних діячів України.
Слово вчителя (Розповідь учителя супроводжується демонструванням відповідних ілюстрацій.) Більшість народів у давнину сприймали час як щось непорушне, навіки застигле. Виразним символом часу в Стародавній Індії було колесо. За уявленнями індійців, колесо Всесвіту невпинно рухається і творить постійний кругообіг народжень і смертей. Стародавні китайці сприймали час як циклічну послідовність ер, династій, царювань, що підкоряється суворому ритму. Графічно таке розуміння часу можна зобразити у вигляді спіралі. Величними пам’ятками «зупиненого» часу стародавніх єгиптян є знамениті єгипетські піраміди. Єгиптяни вважали, що світ вийшов готовим із рук Бога ― творця, і тому він не змінюється, а існує вічно, завжди однаковий. Минуле та майбутнє незримо присутні у теперішньому. Стародавні євреї, які колись перебували в єгипетському полоні, перейняли від єгиптян їхнє бачення світу та часу. У стародавніх греків уявлення про час і Всесвіт були подібними до індійських, єгипетських, єврейських. Греки вважали, що світ стоїть на місці або рухається по великому колу. Те, що було, знову повториться через мільйони років, коли мине так званий Великий рік, або Піфагорська ера. Час був неточним, приблизним. Визначали його за Сонцем у небі. Люди розрізняли першу половину дня, коли Сонце піднімалося на небі (цей час уважався сприятливим для виконання різної роботи), і другу половину дня (пополудні), коли Сонце хилилося до заходу. Досліджуючи минуле, завжди стикаєшся із запитанням: «Коли відбулася та або інша подія?». Дізнатися про це допомагає наука про час. Запитання і завдання 1) Як називається наука, що вивчає час? Запишіть визначення поняття в зошиті. 2) Які існують одиниці виміру часу? (Рік, тиждень, місяць, доба) 3) Пригадайте дати з курсу історії України п’ятого класу. Робота з лінією часу Учитель креслить на дошці лінію часу і пояснює, що вчені домовилися вважати час народження Ісуса Христа початком відліку років. Про час до народження Ісуса Христа кажуть «до нашої ери» (або «до Різдва Христового»). У такому випадку після цифри року ставиться спеціальне позначення «до н. е.» (або «до Р. Х.»); час рахується від більших чисел до менших. Учитель вказує на позначку «0» від початку нашої ери і наголошує на тому, що, наприклад, 100, 200 ― останні роки століття, 101, 201 ― перші роки наступного століття. Необхідно звернути увагу учнів на те, що в історії немає «нульового» року ― як у нашій ері, так і до нашої ери. Межею між 1 р. до н. е. і 1 р. н. е. є мить між 31 грудня 1 р. до н. е. і 1 січня 1 р. н. е. Наприклад, перший римський імператор народився у 63 р. до Р. Х., а помер у 14 р. після Р. Х. Отже, він прожив (63+14) – 1= 76 років. Учитель привертає увагу учнів до таблиці та розповідає про особливості літочислення до нашої ери. Цікаво знати Літочислення за християнською ерою сьогодні прийняте в більшості країн світу, проте в деяких країнах існує власне. Так, за іудейським календарем відлік років ведеться від міфічного «створення світу» (від «Адама») ― 3761 р. до н. е., за мусульманським ― від дати переселення засновника ісламу пророка Мухамеда з Мекки до Медини в 622 р. Робота в групах Учитель об’єднує учнів у дві групи і роздає картки із матеріалом для опрацювання. Після завершення роботи представники груп виступають із повідомленнями за змістом своїх карток. Учитель перевіряє рівень засвоєння матеріалу класом за допомогою запитань.
Матеріал для першої групи Місячний календар Головним мірилом часу в мусульманському календарі є Місяць як небесне тіло. Кожний місяць починається з появою на небі «молодого місяця» — першого його вузького серпа. Мусульманський рік триває 354 дні, у ньому 6 місяців по 29 днів і 6 ― по 30 днів. 12 місяців місячного року тривають не рівно 354 дні, а 354 дні, 8 годин і 48 хвилин. Звичайний мусульманський рік був би занадто коротким для точної відповідності фазам Місяця: початок місяця й поява на небі місячного серпа невдовзі надто розійшлися б, тому доводиться використовувати високосні роки ― їх 11 за 30 років. Високосний рік триває 355 днів. Додатковий день з’являється у 12 місяці, який у цьому разі налічує не 29, а 30 днів. Запитання 1) Які астрономічні явища були покладені в основу місячного календаря? 2) Які народи користувалися місячним календарем? 3) Які недоліки має місячний календар? Матеріал для другої групи Сонячний календар В основі цього календаря лежить тривалість тропічного року (365 або 366 діб). Протягом чотирьох років три мають по 365 днів, а четвертий ― 366 днів. На честь римського імператора Гая Юлія Цезаря сонячний рік тривалістю 365 ¼ дня був названий юліанським. Однак і цей рік мав розходження зі справжнім сонячним роком, що триває трохи довше. Спочатку на цю часову різницю не звертали уваги, але поступово початок весни в календарі дедалі більше зміщувався до лютого. Необхідна була нова реформа календаря. У 1582 р. Папа Римський Григорій ХІІІ видав буллу, що містила такі положення. Після 4 жовтня 1582 р. відразу починалося 15 жовтня. Правила включення високосного року змінювалися так, що роки 1700, 1800, 1900, 2100, 2200, 2300 стали вважатися звичайними, тобто в них по 365 днів, хоч вони мали б бути високосними. Водночас високосними залишаються роки 2000 і 2400; і надалі всі роки, що діляться на 100, мають залишатися простими, якщо тільки цей рік не ділиться на 400. У 1582 р. григоріанський календар був запроваджений в Іспанії, Португалії, Італії, дещо пізніше у Франції та Голландії. У Російській імперії григоріанський календар діяв із 1918 р., тоді дата (за «новим стилем») змінилася на 13 днів, адже різниця між григоріанським і юліанським календарями складала вже не 10, а 13 днів. Запитання 1) Яка країна є батьківщиною сонячного календаря? 2) Чому необхідно було запровадити високосний рік? 3) Який календар називають григоріанським? Робота з атласом і контурними картами Учитель пропонує учням розглянути сторінки атласу й контурних карт і пригадати основні правила роботи з ними.
Прийом «Мозковий штурм» Чи можуть історики відтворити картини минулого, коли свідків подій уже немає? Що їм для цього потрібно? Що таке історичні джерела? Робота зі схемою Учитель пропонує учням пригадати, які існують види джерел, і скласти схему. Зразок схеми
Слово вчителя Більшу частину своєї історії людство не знало писемності. У цьому випадку на допомогу приходять науки: археологія, етнографія, антропологія. Завдання Пригадайте, що вивчає археологія. Робота з термінами і поняттями Антропологія ― сукупність наук, що вивчають людину, її походження, розвиток існування на Землі. Етнографія ― наука про особливості життя, побут, господарство, перекази, вірування і традиції народів.
Робота з таблицею Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер зразків історичних джерел. 1) Зброя, 2) книги, 3) пам’ятники, 4) кораблі, 5) прикраси, 6) легенди, 7) посуд. Зразок заповненої таблиці
Тестове завдання Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.
Відповідь: 1Д 2В 3Б 4А. V. Домашнє завдання Опрацюйте відповідний матеріал підручника.
| |||||||||
| Переглядів: 885 | | |||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
