| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 6 клас (нова програма) |
Урок № 51 Практичне заняття «Особистість та діяльність Мета уроку: проаналізувати Східний похід Александра Македонського та називати його наслідки; визначити особистісні риси історичного діяча; показувати на карті місця битв Східного походу; розвивати вміння учнів користуватись матеріалом історичних джерел, аналізувати й робити висновки, складати хронологічну таблицю, складати схеми битв; оцінювати внесок видатних історичних діячів у розвиток держави. Обладнання: підручник, ілюстративний і роздавальний матеріал, атлас, контурна карта. Основні терміни і поняття: еллінізм. Тип уроку: комбінований. Дати: 336—323 рр. до н. е. — завойовницькі походи Александра Македонського; 334 р. до н. е. — битва біля р. Гранік; 333 р. до н. е. — битва біля м. Ісс; 332 р. до н. е. — завоювання Єгипту; 331 р. до н. е. — битва біля Гавгамел; 336—325 рр. до н. е. — похід в Індію. Очікувані результати: учні зможуть: називати дати Східного походу Александра Великого; показувати на карті кордони держави Александра Великого, битви Східного походу; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «еллінізм»; описувати події Східного походу Александра Македонського та називати його наслідки; характеризувати діяльність Александра Македонського; оцінювати наслідки походу в Малу, Передню Азію та Єгипет.
II. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу План вивчення нового матеріалу
Слово вчителя Александр Македонський — син царя Філіппа ІІ Македонського та Олімпіади. Був вихованцем Арістотеля, видатним полководцем, керівником і політиком. Із 336 р. до н. е. (з 20-річного віку) правив Македонією. Забезпечив міцність свого правління перемогами над фракійцями та іллірійцями. Заснував велику державу, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи. Досягнення Александра зробили його героєм багатьох легенд та переказів. Робота в групах Учитель об’єднує учнів у три групи, кожній з яких дає картку з текстом історичного джерела. Шестикласники опрацьовують матеріал, після чого представники груп виступають із повідомленнями за змістом картки, а вчитель перевіряє рівень засвоєння матеріалу всім класом за допомогою запитань і завдань. Матеріал для першої групи Із «Порівняльних життєписів» Плутарха Ще хлопчиком Александр виявив велику стриманість: хоч і мав він запальну й невгамовну вдачу, але був байдужий до тілесних утіх. He ганявся він за будь-якою славою і не шукав її аби-де. Коли друзі запитали його, чи не хоче він узяти участь у змаганнях з бігу на Олімпійських іграх (а бігав він швидко), відповів: «Так, але якщо моїми суперниками будуть царі». Коли за відсутності Філіппа в Македонію прибули перські посли, приймав їх і пригощав сам Александр. Посли відзначили його привітність, він не ставив їм дитячих або беззмістовних запитань, а розпитував про довжину доріг, про способи подорожування у глиб Персії, про самого царя, його ставлення до ворогів, про збройні сили й могутність Персії. Посли дивувалися його розважливості та жадоби великих подвигів. I справді, кожного разу, коли Александр дізнавався про чергову батькову перемогу, нарікав перед ровесниками: «Мій батько встигне все захопити, так що не залишить мені жодної можливості здійснити великий подвиг». Юнак мріяв не про втіхи й багатство, а про доблесть і славу. Завдання Назвіть риси характеру юного Александра Македонського, про які ви дізналися з наведеного історичного джерела. Підтвердьте свої слова рядками з тексту. Матеріал для другої групи Із «Порівняльних життєписів» Плутарха Якось один фессалієць привів Філіппу коня Буцефала, щоб продати. Вийшли вони на відкрите поле, щоб випробувати коня, але він виявився неприборканим і взагалі непридатним для їзди. Кінь не дозволяв нікому сісти на себе верхи, не слухав нічийого голосу з почту Філіппа й перед усіма ставав дибки. Розгніваний цар звелів забрати Буцефала. Тоді присутній там Александр заволав: «Якого чудового коня втрачають люди, які через власну безпорадність і боягузтво не можуть його приборкати». Він повторив ці слова, після чого Філіпп обурився: «Ти докоряєш старшим, ніби більше тямиш у верховій їзді та краще вмієш поводитися з конем». На це Александр відповів: «Із цим я впораюся краще, ніж будь-хто інший. Якщо мені це вдасться, я заплачу ціну коня». Усі зайшлися сміхом, але батько із сином побились об заклад. Александр миттю підбіг до коня, схопив його за вуздечку й повернув мордою до сонця. Він, вочевидь, помітив, що кінь полошився, бачачи перед собою хитання власної тіні на землі. Деякий час Александр біг поряд із конем і гладив його рукою, а коли побачив, що той перестав боятися і спокійно дихає, скинув із себе плащ і впевнено скочив на коня. Помітивши, що кінь заспокоївся і рветься бігти, Александр попустив віжки й помчав уперед, заохочуючи його голосом і ударами ніг. Філіпп і його почет спершу мовчали, охоплені тривогою, але коли юнак повернувся, всі привітали його радісними вигуками. Коли Александр зістрибнув з коня, батько поцілував його в голову і сказав: «Сину мій, шукай царства більш підхожого тобі, Македонія для тебе замала». Запитання
Матеріал для третьої групи Із «Порівняльних життєписів» Плутарха Александр вивчав у Арістотеля не тільки науку про мораль і державу, а й познайомився з менш доступними й більш глибокими основами знань, які філософи називали «усними» та «прихованими» і не розголошували їх. Вирушивши з військом в Азію, Александр дізнався, що Арістотель опублікував деякі праці з цих наук, і вирішив написати йому листа: «Ти вчинив неправильно, опублікувавши дещо з наук, призначених лише для усного викладання. Чим тоді ми будемо відрізнятися від інших людей, якщо ті самі науки, на яких ми виховувалися, стануть доступними для всіх? Я волів би перевершувати інших не стільки владою й могутністю, скільки знанням того, що в житті є найкращим». …Мені здається, що і любов до медицини прищепив Александру саме Арістотель. Александр не тільки цікавився теорією цієї науки, а навіть допомагав хворим друзям, призначав їм різні способи лікування й харчування. Крім того, він полюбляв літературу і багато читав. Вважав, що читання «Іліади» — це засіб виховання в собі військової доблесті. Александр завжди мав при собі примірник видання і клав його разом із кинджалом під подушку. Александр захоплювався Арістотелем і любив його не менш, ніж свого батька, оскільки, як сам казав, одному він завдячує життям, а другому — відчуттям краси життя. Проте пізніше цар ставився до філософа з недовірою, що було явним доказом відчуження, яке виникло потім між ними. Запитання
Слово вчителя (Розповідь учителя ґрунтується на матеріалі таблиці та супроводжується демонструванням схем битв. Учні в зошитах складають таблицю Результати та значення Східного походу Александра Македонського Слово вчителя У результаті греко-македонських завоювань утворилася держава Александра Македонського — імперія. Запитання Що таке імперія? Як ви розумієте це поняття? Робота з термінами і поняттями Імперія — це держава, створена з країн, підкорених державою-завойовницею. (Учні разом з учителем визначають результати та значення Східного походу Александра Македонського, записуючи їх у зошит.) Результати Східного походу
Значення Східного походу
III. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу Завдання
А битва біля селища Гавгамели Б битва біля міста Ісс В облога Тіру Г підкорення Єгипту Відповідь: Б В Г А.
1) «Македоняни тоді вперше навчилися цінувати золото, срібло, жінок, скуштували принадність варварського способу життя і, наче пси, що почули слід, поспішали розшукати і захопити всі багатства персів». (Битва при Іссі) 2) «Оскільки тепер від флоту… не було ніякої користі, то македонці змогли підвести машини до самих стін. Машини, що стояли на насипу, не завдали стіні значних ушкоджень: настільки вона була міцною. Підвели деякі судна з машинами із того боку міста, який був звернений до Сидону. Коли і тут нічого не добилися, Александр, продовжуючи всюди свої спроби, перейшов до південної стіни, зверненої до Єгипту. Тут нарешті стіну на значному проміжку розхитали; частина її обламалася і впала. Там, де вона зруйнувалася, зробили, як було можливо, містки і протягом короткого часу намагалися йти на приступ; тірійці, проте, легко відкинули македонців». (Облога Тіра) 3) «Тоді варвари пустили на Александра свої колісниці з косами, розраховуючи, у свою чергу, спричинити розлад у його фаланзі. Тут вони абсолютно помилилися. Одні колісниці... зустрічали градом дротиків, як тільки вони наближалися; на інших у візників виривали з рук віжки, їх самих стягували вниз, а коней убивали. Деяким вдалося проскочити крізь ряди: солдати розступилися, як їм і було наказано, перед колісницями, що мчалися». (Битва при Гавгамелах) 4) «Ми стоїмо вже майже на самому краю світу... Ти ж готуєшся йти в інший світ і хочеш проникнути в Індію, не відому власне індусам, і своєю перемогою освітити більше земель, ніж освітлює сонце. Це задум, гідний твого генія, але він не для наших сил. Твоя доблесть дедалі зростатиме, а наші сили виснажуються». (Припинення походу на Схід)
Пам’ятка для складання історичного портрета особистості 1) Де і коли народився? 2) Де і в яких умовах жив і виховувався? 3) Назвіть риси характеру цієї особистості. 4) Що сприяло зростанню її авторитету? 5) З’ясуйте досягнення діяча в історії. 6) Яку він мав мету? Якими методами її досягав? 7) Висловіть власне ставлення до історичного діяча.
| |
| Переглядів: 914 | |
| Всього коментарів: 0 | |
