| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 6 клас (нова програма) |
Урок № 33 Практичне заняття «Наукові знання, освіта та писемність у Стародавньому Китаї» Мета уроку: на основі аналізу текстових та візуальних джерел інформації схарактеризувати основні винаходи та відкриття давніх китайців у галузі культури, а також сформувати уявлення про рівень розвитку освіти, науки та мистецтва у Стародавньому Китаї; удосконалювати навички самостійної та дослідницької діяльності учнів, уміння працювати з різноманітними джерелами інформації; виховувати почуття поваги до історії та культури інших народів. Основні терміни і поняття: компас, папір, ієрогліфи, пагода. Обладнання: підручник, картки для роботи в групах, ілюстративний матеріал. Тип уроку: практичне заняття. Персоналії: Сима Цянь, Цюй Юань. Дати: ІІ ст. до н. е. — поява писемності; 145—86 рр. до н. е. — роки життя Сима Цянь; 105 р. — винайдення паперу; 134 р. — винайдення сейсмографа; ІІ ст. — винайдення компаса. Очікувані результати: учні зможуть: називати хронологічні межі утворення та розквіту цивілізації у Китаї; показувати на карті територіальні межі й основні центри Стародавнього Китаю; характеризувати культурні здобутки населення Стародавнього Китаю в галузі освіти, науки, мистецтва; описувати винаходи та відкриття давніх китайців; оцінювати внесок цивілізації Китаю у світову культуру; висловлювати власну думку щодо значення для людства винаходів і відкриттів, здійснених у Китаї.
II. Актуалізація опорних знань та вмінь Тестові завдання
А скотарство Б землеробство В будівництво храмів Г будівництво дамб і каналів Д виноробство
А льону Б вовни В шовку Г оксамиту Д бавовни
А приватна власність на худобу Б приватна власність на землю В кастова система Г сім’я Д відданість імператору
А Ван Ман Б Фан Чун В Сима Цянь Г Конфуцій Д Цінь Шихуанді
А у Південній Азії Б у Передній Азії В у Східній Азії Г у Західній Азії Д у Північній Азії
А Хань Б Чжоу В Тан Г Мін Д Ся
А Хуанхе Б Янцзи В Тигр Г Ніл Д Ганг
А мандариновий Б шовковий В бавовняний Г порцеляновий Д чайний
А Глибокий Китайський рів Б Міцна Китайська фортеця В Велика Китайська стіна Г Високий Китайський паркан Д Неприступний Китайський замок
А християнство Б буддизм В брахманізм Г індуїзм Д конфуціанство III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу План вивчення нового матеріалу
Робота в групах Учитель об’єднує учнів у чотири групи, кожній з яких дає картку з матеріалом. Учні опрацьовують його, після чого представники від кожної групи виступають із короткими повідомленнями за змістом карток. Матеріал для першої групи Як і жителі Південного Дворіччя і Єгипту, китайці самостійно створили писемність. Це відбулося понад 3000 років тому. Можна відзначити, що китайська писемність — одна з найдавніших у світі, хоча виникла пізніше за єгипетські ієрогліфи і клинопис. Китайська писемність зародилася на основі малюнків, які перетворилися на ієрогліфи. Спочатку вони були схожі на зображуваний предмет, але поступово написання більшості ієрогліфів змінилося, і така схожість була втрачена. Кожен китайський ієрогліф позначав ціле слово. Кількість ієрогліфів у Китаї постійно збільшувалася. Матеріал для другої групи Найдавніші написи, знайдені при розкопках, були зроблені на кістках тварин. На кістках биків і баранів, на черепашачих панцирах китайці надряпували запитання духам, наприклад: «Чи ставити пастки для оленів?», «Чи слід мисливцям переслідувати лося?», «Чи полювати нам із собаками?». Стародавні землероби турбувалися, чи не загине їхній урожай від посухи. Тому вони постійно запитували духів: «Чи буде дощ? Сьогодні ми принесли жертву». Потім до кістки з написом торкалися шматком розпеченої бронзи, і кістка тріскалася. За візерунком тріщин намагалися дізнатися відповідь духів. Матеріал для третьої групи Але писати на кістках було незручно, тому китайці почали використовувати для письма бамбук. Його розколювали на довгі гладко вистругані дощечки, на яких писали загостреною паличкою, вмоченою в чорний лак, виготовлений зі смоли дерев. Для усування помилок у написаному використовували ніж, тому освічені люди просили покласти їм у домовину ніж і загострену паличку. На вузьких і довгих табличках можна було писати тільки у стовпчик. На одній дощечці бамбука не вмістити науковий твір, поему або опис військового походу, тому їх записували на декількох дощечках. У верхній частині бамбукових планок просвердлювали отвори, протягували крізь них мотузку і зав’язували її. Зв’язка бамбукових дощечок і була стародавньою китайською книгою. Матеріал для четвертої групи Як матеріал для письма поряд із бамбуком почали використовувати шовк. На шматку шовку незручно писати дерев’яною паличкою. Тоді придумали пензлик із тонкого і м’якого ворсу, яким писали по шовку тушшю. Книга являла собою широку стрічку з шовку, яку прикріплювали до дерев’яної палички. Готову книгу накручували на цю паличку у вигляді сувою, після чого зав’язували його. Шовкові книги було зручно читати і зберігати, вони легкі й красиві, але коштували дуже дорого. Таким чином, китайці протягом сотень років використовували для письма вже знайомі людям матеріали: кістку, бамбук, тканину; а папір, винайдений китайцями, був новим, створеним спеціально для письма матеріалом. Повідомлення учнів Учні виступають із повідомленнями про винайдення давніми китайцями паперу. Винахід Стародавнього Китаю — папір Першим великим винаходом Стародавнього Китаю вважається папір. Згідно з китайськими літописами династії Хань, папір винайшов двірський євнух династії Хань — Цай Лун у 105 р. н. е. Задовго до появи паперу в Китаї використовували для записів скручені в згортки смужки з бамбука, сувої з шовку, дерев’яні та глиняні таблички тощо. А найдавніші китайські тексти, які датуються ІІ тис. до н. е. (династія Шан), були виявлені на черепашачих панцирах. У ІІІ ст. папір уже широко застосовували для записів замість більш дорогих традиційних матеріалів. Згідно з технологією виробництва паперу, розробленою Цай Лунем, киплячу суміш із пеньки, кори тутового дерева, старих риболовних сіток і тканин перетворювали на пульпу, після чого її розтирали до пастоподібного однорідного стану і змішували з водою. У суміш занурювали сито в дерев’яній рамі з тростини, вичерпували ситом масу і струшували, щоб рідина стекла. При цьому в ситі утворювався тонкий і рівний шар волокнистої маси. Потім цю масу перекидали на гладкі дошки, складали їх одна на одну, зв’язували стос і клали зверху вантаж. Потім затверділі й зміцнілі під пресом листи знімали з дошок і сушили. Виготовлений за такою технологією паперовий лист виходив легким, рівним, міцним, менш жовтим і більш зручним для записів, ніж традиційні матеріали. Запитання і завдання 1) Коли виникла писемність у Стародавньому Китаї? 2) Які матеріали для письма там використовували? Складіть узагальнюючу схему. Зразок схеми
3) Який матеріал для письма винайшли китайці? Яке значення мав цей винахід? 4) Якими були давньокитайські школи? 5) Порівняйте характер писемності у Стародавньому Китаї, Єгипті, Дворіччі, Фінікії. Складіть узагальнюючу таблицю. 6) Який вигляд мали давньокитайські книги? 7) Складіть узагальнюючу таблицю «Писемність і книги Стародавнього Китаю».
Варіант 1 Повідомлення учнів Учні виступають із повідомленнями про винаходи давніх китайців. Варіант 2 Робота в групах Учитель об’єднує учнів у чотири групи, кожній з яких дає картку з відповідним матеріалом. Учні опрацьовують його, після чого представники груп виступають із повідомленнями за змістом карток. Підсумком роботи є складання узагальнюючої таблиці. Матеріал для першої групи Компас був винайдений китайцями в ІІІ ст. до н. е. Давній компас мав форму ложки з магнетиту. Вона мала тонкий держак і кулясту опуклу частину, яка була досконало відполірована. Опуклою частиною ложку встановлювали на дерев’яну відшліфовану пластину таким чином, щоб держак висів над пластиною, не торкаючись її, водночас ложка повинна була вільно обертатися навколо осі опуклої підставки. Держак підштовхували, він починав обертатися, а коли зупинявся — точно вказував на південь. Такий вигляд і принцип роботи мав перший компас, який визначав сторони горизонту. Саме ця давня модель компаса стала основою для нових його моделей. Матеріал для другої групи У 134 р. вчений Чжан Хен винайшов перший у світі сейсмограф — прилад для визначення коливань ґрунту (землетрусів). Він був зроблений із латуні у вигляді барильця з 8 драконами на його поверхні. Дракони вказували на всі сторони горизонту і мали в пащах по кульці, а довкола сиділи жаби з розкритими ротами. Під час коливання ґрунту з пащі одного з драконів викочувалася кулька і падала в рот жабі. Так визначався напрям центру землетрусу. Крім чотирьох великих винаходів Стародавнього Китаю (папір, компас, шовк, порцеляна), умільці Піднебесної подарували нашій цивілізації: друкарство, порох, феєрверк, китайський гороскоп, барабан, дзвін, арбалет, парасольку, гонг, військові мистецтва «ушу», оздоровчу гімнастику, виделку, локшину, пароварку, палички для їжі, чай, соєвий сир тофу, паперові гроші, лак, зубну щітку зі щетини, туалетний папір, повітряного змія, газовий балон, настільну гру шашки, гральні карти і багато іншого. Але ці винаходи були зроблені дещо пізніше. Матеріал для третьої групи Лікарі Стародавнього Китаю дуже добре зналися на цілющих властивостях рослин, зокрема чаю, який спочатку вживався тільки як ліки. Ще за кілька століть до нашої ери листя чайного куща заливали окропом і давали пити хворому міцний гіркуватий настій. Лікарі Стародавнього Китаю зробили важливе відкриття: якщо в організм людини ввести сік деяких рослин, то вона повністю або частково перестане відчувати біль. Знеболювальні засоби використовувалися під час хірургічних операцій. Загалом китайські лікарі готували і застосовували 2000 видів ліків. Також вони відкрили новий спосіб лікування хворих: лікар колов тіло хворого спеціальними металевими голками (вибір місця уколу залежав від недуги, на яку страждав хворий). Сучасні лікарі називають це голкотерапією і вважають, що цим способом можна лікувати деякі хвороби, які погано піддаються лікуванню звичними засобами. Матеріал для четвертої групи Китайці вважали, що Всесвіт схожий на гігантське яйце. Але, незважаючи на це, китайські астрономи провели багато цінних спостережень. Вони вивчали рух Сонця, Місяця і п’яти планет, створили карту зоряного неба, позначивши на ній близько 2500 зірок (саме стільки бачить людина неозброєним оком), дали назву 28 сузір’ям, створили календар, описали темні плями на Сонці, польоти комет. Китайці знали, що Місяць сам не випромінює світло, а світить відбитим сонячним світлом. Значних успіхів досягла математика. Уперше в Китаї було обчислено число π, що дорівнює 3,14. Також китайці винайшли десяткові дроби. Найвидатнішим китайським істориком був Сима Цянь, який жив наприкінці II — на початку І ст. до н. е. Його праця називається «Ші Цзі» («Історичні записки»). Будучи державним чиновником, Сима Цянь об’їхав майже всю країну і зібрав багато писемних джерел. Він записував розповіді учасників і свідків недавніх історичних подій, а також усні оповіді про далеке минуле. У своїх «Історичних записках» Сима Цянь виклав історію Китаю від найдавніших часів до кінця II ст. до н. е. Запитання 1) Про які ще винаходи давніх китайців ви дізналися? Назвіть їх. 2) Яке значення мали ці винаходи в житті давніх китайців? 3) Яких успіхів досягли китайці в математиці, астрономії, медицині, географії, історії?
Робота в групах Учитель об’єднує учнів у три групи, кожна з яких опрацьовує матеріал картки, після чого представники груп виступають із повідомленнями за їхнім змістом. Учитель демонструє відповідні ілюстрації під час виступів. Матеріал для першої групи Архітектура Монументальність і святковість — основні риси китайської архітектури. Китайські міста являли собою фортеці, поділені на торговельні, житлові, палацові та храмові квартали. Для них був характерний прямокутний план забудови з вулицями, що перетинали місто з одного кінця до іншого. Палаци, садиби і храми мали прямокутну форму, їх будували з дерева. Навколо будинку розташовувались обхідні галереї зі стовпами, що підтримували широкі карнизи черепичних дахів, які виступали за межі будівлі й мали загнуті кути. Цей прийом надавав споруді легкості. Робота з термінами і поняттями Пагоди — це буддійські церковні споруди. Вони зводилися в містах і за їхніми межами, недалеко від монастирів. Будувалися з цегли, мали обов’язково непарну (щасливу) кількість поверхів — три, п’ять, сім і більше. Характеризувалися суворістю та дивовижною гармонією пропорцій. Матеріал для другої групи Живопис У творах живопису китайці відображали своє уявлення про значущість кожного явища природи. Філософська ідея «великого в малому» виражалася в тому, що одна гілка, одна квітка або птах ніби вміщує в собі весь Всесвіт. Кожен зображений мотив природи був безпосередньо пов’язаний із певною символікою. Так, пишна півонія символізувала знатність і багатство; гнучкий бамбук — стійкість і мудрість; гранат з його незліченними зернами — численне потомство; вічнозелена сосна — довголіття; поєднання сосни, бамбука і дикорослої сливи — вірну дружбу; персик — безсмертя. Матеріал для третьої групи Китайська поезія На межі VI—V ст. до н. е. побачила світ перша в Китаї літературно-поетична збірка «Книга пісень». До збірки ввійшли народні пісні, ритуальні гімни як віддзеркалення світу почуттів і вірувань прадавніх людей. Із тогочасним життям знайомлять обрядові, хвалебні пісні та оди. Як заявляють дослідники, ця збірка мала вплив на подальший розвиток китайської поезії наступних епох. Пісенно-лірична мова, символічні образи прослідковуються у «Книзі Шляху і Чесноти» Лао Цзи (VI ст. до н. е.). До ранніх творів належать і байки, що ґрунтуються на народних міфах та легендах. Першим видатним поетом китайської давнини був Цюй Юань, який зобразив яскраві міфологічні образи у поемах «Скорбота відчуженого», «Питання до неба», «Дев’ять мелодій». Творчість Цюй Юаня є першим прикладом авторської обробки народних пісень. Робота з історичним джерелом (Учитель зачитує уривок із давньокитайської поезії.) Далекий ліс, мов затканий туманом, помітний ледь. Запитання і завдання 1) Як забудовували давньокитайські міста? 2) Що таке пагода? Який вигляд вона мала? 3) Які основні мотиви давньокитайського живопису? 4) Опишіть вміщені на картці картини китайських художників. Які почуття вони у вас викликають? 5) Якою була тематика творів китайських поетів? 6) Проаналізуйте зачитаний вірш. Якою є його тематика? Які почуття він у вас викликає? 7) Схарактеризуйте особливості розвитку давньокитайського мистецтва: архітектури, літератури, живопису. Складіть узагальнюючу таблицю.
Завдання Визначте, про які давньокитайські винаходи йдеться у твердженнях.
Прийом «Асоціації»
V. Підсумки уроку Учні підбивають підсумки, відповідаючи на запитання. — Чому культурні досягнення Стародавнього Китаю зберегли свою актуальність і в наш час?
Урок № 33 Практичне заняття «Наукові знання, освіта та писемність у Стародавньому Китаї» | |
| Переглядів: 1101 | |
| Всього коментарів: 0 | |
