| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 6 клас (нова програма) |
Урок № 29 Релігія та культура Стародавньої Індії Мета уроку: ознайомити учнів із найдавнішими культами та культурою Стародавньої Індії; схарактеризувати основні положення релігійних вірувань індійців; дати уявлення про особливості суспільного ладу Індії; показати внесок індійської культури в розвиток світової науки і культури; удосконалювати навички роботи з історичною картою, підручником та джерелами інформації; виховувати повагу до історії та культури країн світу. Обладнання: підручник, карта, ілюстративний і роздавальний матеріал. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Основні терміни і поняття: Веди, ведизм, Брахма, Вішну, Шива, брахманізм, брахмани, кшатрії, шудри, вайш’ї, недоторкані, Будда, буддизм, «Рігведа», індуїзм. Дати: ІІ тис. до н. е. — поява ведизму; І тис. до н. е. — зародження брахманізму; VI ст. до н. е. — поява буддизму; 261 р. до н. е. — проголошення буддизму державною релігією Індії; І тис. до н. е. — поява індуїзму. Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати суспільний устрій, релігійні погляди і культурні здобутки населення Стародавньої Індії; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «веди», «індуїзм», «буддизм», «брахманізм», «касти», «варни», «брахмани», «кшатрії», «шудри», «вайш’ї», «недоторкані»; називати і характеризувати основні пам’ятки давньоіндійської культури; оцінювати внесок цивілізації Індії у світову культуру.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь Прийом «Неповні речення» Закінчіть речення.
III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності Прийом «Евристична бесіда»
Слово вчителя Буддизм є однією з найвпливовіших сучасних світових релігій (поряд із християнством та ісламом), а індуїзм — однією з найбільш масштабних за кількістю послідовників. Саме такі світові релігії, як індуїзм та буддизм, зародилися у Стародавній Індії.
План вивчення нового матеріалу
Слово вчителя Відомостей про вірування жителів Мохенджо-Даро й Хараппи залишилося мало. При розкопках цих міст було знайдено багато статуеток богині-матері, покровительки землі й родючості. Пізніше з’явилися зображення божества з трьома обличчями. Їх знайдено на печатках, які жителі Хараппи ставили замість підпису. Згідно з уявленнями аріїв, світ і люди створені й існують лише з волі богів. Вважали, що душа померлої людини може вселитися в будь-яке тіло — тварини або людини. Ким саме стане людина, залежить від того, якою вона була за життя. Релігію аріїв перейняла більшість населення Індії. Багато хто з них, піклуючись про душу, намагався вести праведне життя і не ображати жодної живої істоти. Вони вірили, що в них може жити душа людини, яка в попередньому житті була їхнім предком або родичем. Населення Індії мало священних тварин, особливо шанованими серед них були слон і корова. Запитання Що спільного мав ведизм із релігіями тих держав, які ми з вами вивчили, — Єгипту, Дворіччя, Палестини, Ассирії, Персії? Що відмінного? Згодом на основі ведизму в Стародавній Індії з’являється ще одна релігія — брахманізм. Робота з термінами та поняттями Брахманізм — одна з релігій світу, що склалася на основі ведизму; це поклоніння трьом богам, головним з яких є бог Брахма.
Робота з історичним джерелом Опрацюйте наведений матеріал і складіть характеристику головних богів брахманізму: Брахми, Вішну, Шиви. Міф про створення світу Спочатку не було нічого: ні Сонця, ні Місяця, ні зірок. Із темряви хаосу першою виникла вода, потім вогонь. Від сили тепла зародилося Золоте Яйце, що плавало у водах безкрайнього океану, доки в ньому не виник Прабатько Брахма. Він розколов яйце на дві половини. Верхня стала Небом, нижня — Землею, а між ними — повітряний простір. …У Брахми з’явилося шестеро синів, породжених силою думки. А сьомий — Дакша — вийшов із великого пальця на правій нозі Брахми. Із пальця лівої ноги народилася донька — Віріні. Дакша та Віріні побралися і мали багато дітей. Найславетнішими стали молодший син Адіті — Вішну, хранитель і правитель світу, один із трьох верховних богів, та Шива — володар тварин, який врятував світ від стихії океану, проковтнувши отруту, і також входив до трійки верховних богів. Від синів Брахми пішло все живе на землі, а сам він, утомлений, сів відпочити в затінку шовковиці, передавши владу нащадкам — богам і асурам. Асури — старші брати богів — могутні та мудрі, знали таємниці чарів, могли набувати різноманітного вигляду і ставати невидимими. Їм належали незліченні скарби, що зберігалися в гірських печерах. Один з онуків Брахми став верховним наставником асурів. Боги ж вибрали своїм царем сина Адіті — Індру. Спочатку асури були чесними і добрими, і щастя панувало між ними. Але потім вони запишалися своєю силою та мудрістю і стали служителями зла. Слово вчителя Брахманізм утверджував поділ суспільства на варни (касти) й закликав змиритися з повсякденним життям, а щоб змінити своє становище в потойбічному житті, потрібно було задобрювати богів і приносити жертви. На догоду їм різали худобу, у вогонь кидали хлібні зерна, лили розплавлене масло, молоко і сому — напій бога Місяця Соми. Жертви богам приносили брахмани. Жертвоприношення супроводжувалося молитвами й ритуальними діями. Розподіл на варни був віддзеркаленням не тільки суспільного, але й релігійного життя Стародавньої Індії. Уявлення про варни було тісно пов’язане з вірою у перевтілення: душа людини після її смерті переселяється в тіло іншої істоти. «Успіх» переселення душі й майбутнього втілення залежав від поведінки людини за життя. Робота з термінами і поняттями Варни — замкнені стани, які відрізняються своїм місцем у суспільстві. Касти — групи людей одного роду занять із певними правами та обов’язками. Брахмани — жерці (із вуст Брахми). Кшатрії — воїни (із рук Брахми). Вайш’ї — землероби і ремісники (зі стегон Брахми). Шудри — слуги (зі ступень Брахми). Недоторкані — перебували за межами каст, вважалися нечистими від народження і забруднювали все, чого торкалися. Повідомлення учнів Учні виступають із повідомленнями про індійські касти. Зразки повідомлень Перший учень Брахмани Брахмани — це представники найвищої варни. Вони носили одяг білого кольору — кольору чистоти, незаплямованості. Брахмани виконували обов’язки жерців і здійснювали численні обряди, яким у Стародавній Індії надавалося дуже важливе значення; вони вважалися представниками людей перед богами, які вимагали здійснення жертвоприношень і виголошення заклинань. Брахмани були також хранителями стародавньої вченості, знавцями священних текстів. Протягом багатьох століть ці тексти зберігалися виключно в пам’яті вчених брахманів. Саме тому кожен брахман проходив тривале навчання: ще хлопчиком віддавали його в будинок учителя, де він проводив життя у праці та заучуванні вед. Коли хлопчикові виповнювалося 16 років, батьки підносили вчителю в дар корову, а сину підшукували наречену. Починався другий етап життя брахмана. Коли у брахмана з’являлися онуки, він залишав будинок своєму старшому синові. Другий учень Кшатрії, вайш’ї, шудри Кшатрії — воїни. Їх уявляли в червоному кольорі — кольорі вогню, війни, рішучості та енергії. Кшатрії з дитинства навчалися володіти зброєю, управлятися з конем і колісницею. До цієї варни зазвичай належали правителі держав. Вайш’ї — землероби і ремісники. Їхній колір — жовтий, колір землі. На них лежав обов’язок обробляти поля, працювати в майстернях, а також торгувати. Серед них були і досить заможні люди. Шудри, або слуги. Їхній колір — чорний. Обов’язок шудр — служити представникам вищих варн. Належність людини до своєї варни передавалася у спадщину: дитина, народжена в сім’ї брахмана, ставала брахманом, у сім’ї кшатріїв — кшатрієм і т. д. У Стародавній Індії засуджувалися шлюби між представниками різних варн. Особливим гріхом уважалося створення сім’ї, в якій дружина була вища за варною, а чоловік — нижчий; тоді їхні діти ставали неповноправними. Третій учень Недоторкані Однак не всі жителі Стародавньої Індії належали до чотирьох варн, частина населення перебувала за межами цих станів. Такими вважалися чандали — недоторкані; вони були настільки зневажені в суспільстві, що заборонялося до них торкатися, чути їхній голос і навіть бачити. Виникнення нерівності серед індійців було закріплено релігією. Уявлення про варни було тісно пов’язане з вірою в переродження, згідно з якою душа людини після її смерті переселяється в тіло іншої істоти. З точки зору індійця, «успіх» майбутнього втілення залежав від поведінки в нинішньому житті. Людина народжується брахманом або шудрою, царем або «недоторканим» залежно від тих гріхів або чеснот, якими вона відрізнялася в попередньому житті. Тому уявлення про чотири варни важливе для розуміння не тільки суспільного, а й релігійного життя Стародавньої Індії. Робота з підручником Учитель об’єднує учнів у п’ять груп і пропонує кожній опрацювати відповідний матеріал підручника:
Після опрацювання матеріалу представники груп презентують результати роботи і колективно складають таблицю. Робота з історичним джерелом Опрацюйте матеріал джерела і дайте відповіді на запитання. Легенда про те, як брахмани приносили жертви Найшановнішими і наймудрішими в Індії вважалися брахмани. Їх запрошували в кожний дім, де хотіли принести жертву богам. Вважалося, що брахмани володіють «священним знанням», яке допомагає їм правильно молитися та здійснювати жертвоприношення. Господар обіцяв їм за це багатий дарунок. Спочатку брахмани розпалювали вогонь тертям двох дерев’яних паличок. Потім вони співали хвалебну пісню богам і кликали їх у гості — посидіти на зв’язках трави біля вогнища, вдихаючи пахощі їжі, яку кидали у вогонь. Індійці думали, що зерна рису і ячменю, масло і молоко не просто згорають у жертовному вогні, а з димом відносяться на небеса. Якщо боги будуть ситі й задоволені, то на знак подяки проллють дощ, щоби був гарний урожай на полях. Усі витрати по обряду покладалися на того, заради кого він здійснювався. Запитання 1) Як починався обряд жертвоприношення? 2) Чим він супроводжувався? 3) На чиї кошти відбувався? Слово вчителя У VI ст. до н. е. в Індії виникла нова релігія, що отримала назву «буддизм». У III ст. до н. е. після об’єднання Індії під владою царя Ашоки, який був послідовником цього вчення, буддизм набув поширення по всій Індії, після чого поширився по всьому світу, ставши світовою релігією. Буддизм існує вже 25 століть. Засновником цієї релігії вважають Сіддхартху Гаутаму. Він народився в сім’ї володаря невеликої держави в Східній Індії у VI ст. до н. е. Отримав прекрасну освіту, рано одружився і був щасливий. Але побачивши одного разу старця, він подумав, що коли-небудь також стане таким. Потім він зустрів важкохворого і зрозумів, що його здоров’я теж не вічне. А невдовзі він побачив похоронну процесію. Відчувши всі реальні сторони життя, він уже не міг відчувати себе щасливим. Якось, сидячи під деревом, Будда осягнув істину. Він уявив собі весь світ людських страждань, зрозумів їхню причину і знайшов шлях порятунку. Будда говорив: «Свята істина про походження страждання така: жага буття, насолоди, жага творення, жага влади. Свята істина про знищення страждання така: знищення цієї жаги через знищення бажання, через відсторонення від нього…» Він думав про сенс життя, про те, як позбавитися бід і страждань. Совість змусила його покинути рідний дім і стати відлюдником. Пройшовши через багато випробувань, він став Святим — Буддою. Будда проповідував своє вчення 44 роки і помер у віці 80 років. Після смерті його тіло було спалене, а порох, розділений на вісім частин, поміщений у вісім ступ (меморіальні споруди циліндричної форми) у різних частинах Індії. У 261 р. до н. е. за царя Ашоки буддизм був проголошений державною релігією Індії. Повідомлення учня Учень виступає із повідомленням про життя Будди. Зразок повідомлення Легенда про Будду Сіддхартха Гаутама — індійський царевич, що народився в 623 р. до н. е. Його батько, король Суддходана з аристократів Шак’я, вважав одним зі своїх предків святого мудреця Готаму, від імені якого пішло ім’я «Гаутама». Мати Махамайя (Майя) була дочкою правителя сусідньої держави. Вона народила сина в гаї або селі Лумбини, через яке йшла відвідати батьків. Говорять про непорочне зачаття Сіддхартхи, про знамення під час його народження і пророкування великого шляху в житті. Мати померла через сім днів після народження сина, який був названий Сіддхартхою, що означає «виконане бажання». У 16 років Будда оженився на своїй двоюрідній сестрі, дочці князя Сопрабудди Ясодхарі, і 13 років провів у розкошах, не знаючи, що відбувається за стінами палацу. У 29 років Сіддхартха пішов у пустельництво. Спочатку його вчителем був Алар Калам, який навчив його концентрувати свідомість. Однак Гаутама не був задоволений, бо його знання не припинили страждання. У 35 років Будда досяг просвітління й осягнув чотири головні істини: 1) усе людське життя є стражданням; 2) причиною страждання є бажання; 3) можливе припинення страждання; 4) є шлях, що веде до припинення страждання «серединний шлях», що розумно уникає крайнощів: як низинного прагнення до насолоди, так і марного аскетичного самокатування). Будда довго вагався, чи передавати свої знання людству. Бог смерті — демон зла Мара намагався цьому завадити, але Будда переміг: він прийшов у Варенаси й там виголосив свою першу проповідь. Спочатку на Будду очікувало розчарування. Замість успіху він зустрів глузування й презирство. Люди сприймали його як божевільного. Послідовниками Будди стали лише п’ятеро аскетів, його давні товариші. Також Будді вдалося переконати у своїх поглядах пустельника Касьяпу і його послідовників — так він отримав одразу 500 учнів. Після цього Будда мандрував долиною Гангу, творячи чудеса й проповідуючи. Головним змістом цих проповідей були твердження: нагородою за благе життя на землі є блаженство на небі. Для цього потрібно дотримуватися певних правил: говорити тільки правду, здійснювати тільки добрі вчинки, не брати чужого. Робота зі схемою Учні разом з учителем заповнюють схему «Буддизм». Зразок схеми
Слово вчителя У І тис. до н. е. розвиток брахманізму призводить до появи нової релігії — індуїзму. Прихильники цієї релігії також вважали головними богами Брахму, Вішну й Шиву, але її особливістю порівняно з брахманізмом було те, що індуїзм визнавав сансару — учення про кругообіг життя в природі та переселення душ померлих в інші тіла. Те, ким стане людина внаслідок сансари, визначалося доброчинністю або гріховністю поведінки в попередньому житті (закон карми). Робота з термінами і поняттями Індуїзм — релігійна система, що склалася на основі брахманізму та буддизму (визнає сансару та закон карми). Сансара — учення про кругообіг життя в природі й переселення душ померлих в інші тіла. Карма — сукупність усіх добрих і поганих справ, учинених у попередніх життях, що визначає долю в майбутньому. Мокша — звільнення від пут земного світу.
Робота з підручником Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника та заповнюють таблицю за наведеними критеріями.
V. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу Робота зі схемою Учні разом з учителем узагальнюють вивчений матеріал про релігію Стародавньої Індії у вигляді схеми. Зразок схеми
Висновки
VII. Домашнє завдання
| |
| Переглядів: 903 | |
| Всього коментарів: 0 | |
