Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української мови 8 клас (нова програма)

Урок № 9 Тема. Контрольна робота* № 1. «Синтаксис і пунктуація». Диктант. Читання мовчки.


Урок № 9
Тема. Контрольна робота* № 1. «Синтаксис і пунктуація». Диктант. Читання мовчки.
Мета: оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів, уміння виправляти орфографічні й пунктуаційні помилки; перевірити якість оформлення роботи (охайність, акуратність, відсутність виправлень); розвивати орфографічну пильність, слухову пам’ять, увагу; перевірити вміння читати незнайомий текст, розуміти його, запам’ятовувати найголовніше, виділяти тему, ідею; виховувати любов до природи.
Очікувані результати: учні вміють правильно писати слова на вивчені орфографічні правила; ставлять розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; знаходять і виправляють пунктуаційні та орфографічні помилки на вивчені правила; вміють читати незнайомий текст, розуміють його; запам’ятовують найголовніше, виділяють тему, ідею; причинно-наслідкові зв’язки.
Обладнання: текст диктанту, текст для читання мовчки з тестовими завданнями до нього.
Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь та навичок.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Оголошення теми й м мети уроку
(Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольного диктанту та читання мовчки.)
ІІ. основний змі ст роботи
Інструктаж щодо виконання контрольної роботи.;;
Написання учнями контрольного диктанту.;;
1. Проведення інструктажу щодо написання диктанту.
2. Перше читання тесту контрольного диктанту вчителем.
(Школярі під час першого слухання тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на вивчені пунктограми, визначають слова, значення яких не зрозуміли в процесі сприймання.)
* Тут і далі вчитель може також використати видання: Жовтобрюх В. Ф. Українська мова. 8 клас. Рівень стандарту: Комплексний зошит для контролю знань (для шкіл з українською мовою навчання).— Х.: Вид-во «Ранок».
** Тут і далі вчитель також може використати видання: Шевелева Л. А. Новий збірник диктантів з української мови для учнів 5–11 класів та абітурієнтів.— Х.: Веста: Вид-во «Ранок».
3. Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями.
Зелений остр ів
Безлюдний берег здавався таким, як колись у дитинстві, як часом бачив у снах, у кучерявих верболозах, що подекуди припадали до води, купаючи в Пслі свої зелені чуби. А далі вигрівались піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена рута.
Зелений острів. Так здавна люди звали мальовниче урочище в межиріччі Псла і Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж навесні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своєрідне море, в якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд. Усі довколишні луки залиті, і тільки в середині травня ріки увіходили у свої береги.
Тихе чарівне місце. Трохи далі від Псла над розплесканими озерцями й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль із золотими китичками і розливав довкола ніжні пахощі.
(139 сл.) (За І. Цюпою)
4. Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного.
Проведення контрольного читання мовчки.;;
1. Читання учнями тексту.
Сірі зна йди
У шкільному лісництві вже почався трудовий день. Лісівники сполювали на схилах бур’яни, старші корчували чагарники на дні майбутнього озера, ще інші — тесали стовпи для спортивного майданчика.
Сільська вчителька Тетяна Степанівна, невисока, худорлява, в капелюшку з рисової соломки, у квітчастій кофтині, переходила з тераси на терасу, допомагаючи тим, хто відстав. Коли ступила на рядок своєї доньки Росини, та розгнівалась:
— Ти мені, мамо, не допомагай! Я сама… Чуєш? — І звела темні бровенята над світлими очима.
— Добре,— погодилась мати.
Так і посувались від деревця до деревця.
А попереду школярів, спираючись на палицю та поскрипуючи протезом, з тераси на терасу підіймався Юрків батько — Микола Петрович, студентський товариш Тетяни Степанівни, теж учитель-біолог. Він був у брилі, в білій тенісці й сірих штанях і виглядав
широкоплечим та міцним. Округле засмагле обличчя із шрамом на підборідді, сірі очі і вся його дужа постать були виповнені енергії і сили. Він то жартував, то раптом виривав якусь бур’янину, підіймав високо над головою, гукав:
— А ця рослина як зветься?
— Горицвіт… Заячий мак… Пожежна квітка… — неслося по всьому схилу.
— Правильно! — гукав весело Микола Петрович.— Або ще жовтоцвіт, а по-латині — адоніс верналіс, тобто по-нашому — адоніс весняний.
Сам учитель теж щось робив: рвав високе бадилля коров’яку або оббирав гусінь на якомусь деревці чи відрізав складаним ножиком усохлу гілочку. Коли відчував, що юні трудівники вже встигли притомитися, озивався знову:
— А тепер одну загадочку для розваги. Скажіть, будь ласка, яке дерево найлегше у світі?
— Проб-ко-ве! — війнуло, мов буря.
— Я так і знав, що ви це скажете,— засміявся Микола Петрович.— А от і ні.
— А яке ж? — запитали школярі.
— Є, діти, ще легше. Називається воно бальса і росте в Південній Америці, в Е Е квадорі. Це дерево вдвічі легше від пробкового. Ви, мабуть, чули про знаменитий пліт Кон-Тікі?
— Аякже, знаємо!
— Так от цей пліт і був зроблений із бальсового дерева…
Уважно слухають лісівники Миколу Петровича, а потім, коли знову схиляються до сапок, поспішають, щоб, як учитель почне розповідати щось нове, бути ближче до нього, краще чути.
Але він, погомонівши так з одними та давши їм трохи перепочити, важко переставляв свого протеза, спускався вниз або піднімався вгору до інших.
Був майже на дні яру, коли з’явилися хлопці-комаховози. Візок тягли Юрко та Жора, ззаду палицею підпирав Онисим. Слідом в’ялою ходою йшов Роман. У ящику лежали малі лосенята.
Школярі, заклопотані своїм ділом не звернули ніякої уваги на прибулих. Це навіть ображало Юрка. Він заклав пальці в рота, щодуху свиснув. Коли лісівники попіднімали голови, хлопець приклав рупором руки до рота, закричав:
— Алюр три хрести! Я знайшов лосенят!
Ті, хто були ближче, уже помітили у візку знахідку і поспішили глянути на неї.
— Ло-се-ня-та-а!…— покотилося над яром.
Із гуками-перегуками, зойками-здивуваннями зашуміло, залопотіло навкруги. Лісівники бігли з усіх боків із сапами, заступами, сокирами.
— Диви, які вони!
— Кумедні!
— Гарнюсінькі!
— Бідненькі…
А ті двоє довгоногих смирно лежали на ряднинці в тачці, повертали голови і, мабуть, дивувалися: чого стільки радості в цих школярів?
До тварин потяглися руки, намагаючись погладити або хоч доторкнутися до м’якої шерсті. Лосенята теж совали мордочки, тикалися губами в дитячі пальці, лизькали їх. Тетяна Степанівна та Микола Петрович стояли збоку, усміхалися.
— Ну от,— зітхнула вчителька,— здається, роботі прийшов кінець.
— Мабуть, так,— погодився Юрків батько.
В той час школярі вже гаряче обмірковували: як і чим нагодувати лосенят, де вони мають жити і взагалі, чи добре, що хлопці забрали в полон цих малюків, бо десь же в них є мама, вона шукатиме неслухнянців, пориватиметься за ними… Може, краще випустити їх — хай ідуть собі на волю-вольную? Ні, не просто випустити, а відвезти туди, де взяли!
Сагайдак сподівався зустріти підтримку, захоплення товаришів, а сталося все навпаки — стихійно зчинилося судилище над ним.
Більшість — під проводом Романа — вимагали негайно повернути чотириногих невільників назад.
—Наш обов’язок не руйнувати природу, а захищати її,— гаряче гукав Роман.— Захищати від отаких… отаких…
(611 сл.) (А. Дрофань)
2. Виконання учнями тестових завдань.
1. Де працювали школярі?
А У полі;
Б у колгоспі;
В9 9 у лісництві;
Г у саду.
2. Як звали сільську вчительку?
А Тетяна Василівна;
Б Тетяна Вікторівна;
В Тетяна Сергіївна;
Г9 9 Тетяна Степанівна.
3. Який предмет виклада вчителька?
А9 9 Біологію;
Б українську мову та літературу;
В хімію;
Г математику.
4. Ким був Микола Петрович?
А Директором школи;
Б батьком Росини;
В9 9 студентським товаришем вчительки;
Г агрономом.
5. Де росте найлегше у світі дерево?
А9 9 В Еквадорі;
Б в Африці;
В в Північній Америці;
Г в Австралії.
6. Яку назву має найлегше у світі дерево?
А Пробкове;
Б сальса;
В9 9 бальса;
Г кон-тікі.
7. Хто тягнув візок?
А Микола Петрович та вчителька;
Б Росина та Роман;
В9 9 Юрко, Жора, Онисим;
Г лісники.
8. Кого привезли діти?
А Маленьких вовченят;
Б оленят;
В9 9 лосенят;
Г білочок.
9. Як спершу діти зреагували на вчинок хлопців?
А9 9 Зраділи;
Б перелякалися;
В не виразили жодних емоцій;
Г обурились.
10. Що робили діти з тваринами?
А Гралися з ними;
Б напоїли їх водою;
В пестили їх;
Г9 9 намагалися доторкнутися та погладити.
11. Кому належать слова: «Наш обов’язок — захищати природу!»?
А Учительці;
Б Миколі Петровичу;
В9 9 Романові;
Г Юркові.
12. Яка головна думка тексту?
А Важливо знати правила поведінки в лісі;
Б треба допомогати лісним тваринам;
В не слід бездумно втручатися в життя тварин;9 9
Г необхідно захищати навколишнє середовище.
ІII. Д Домашнє завдання
[1] С. 73 (запитання і завдання для самоконтролю) (усно).
[2] Впр. 84 (письмово).
[3] С. 43–44; впр. 60 (Варіант І) (письмово).
ІV. Підбиття піпідсумків уроку
Заключна бесіда.;;
— Чи впоралися ви з роботою?
— У чому відчули труднощі?
— Як ви їх подолали?

Категорія: Конспекти уроків із української мови 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (03.09.2018)
Переглядів: 949 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: