Учительська світлиця

УРОК № 11 УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ № 1. НАРОДНА ДУМА «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТА БАРАБАШ»

Мета: поглибити знання школярів про народні думи; ознайомити їх з твором «Хмельницький та Барабаш», проаналізувати його; з'ясувати повчальне та виховне значення думи; розвивати навички виразного й осмисленого читання народних дум; вчити переказувати їх зміст; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, вміння робити висновки; виховувати почуття любові до рідного краю, його культурних надбань, повагу до захисників Вітчизни; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Обладнання: виставка книг «Українські народні думи та пісні»; фотопейзажі рідного краю; комп'ютер (відеозаписи українських дум та пісень).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

(Звучить запис української народної пісні «Ой Богдане, батьку Хмелю».)

1. Слово вчителя

Дорогі діти! Щомиті на планеті спалахує і згасає іскорка чийогось життя. Кожній іскорці судилося горіти по-своєму. Одна майже не помітна, що гріє своїм теплом родину і друзів, а інша розгоряється таким багаттям, що тепла від неї вистачає цілому народові.

· Про кого йдеться в цій пісні? (Відповіді учнів.)

Богдан Хмельницький, чия любов до рідної землі проявилася в прагненні бачити її вільною, готовий був віддати своє життя, свій розум, талант полководця і політика за Україну. Та найцінніше, що зробив Богдан для України, — виборов, хоча і не на тривалий час, її державність, примусив інші країни поважати її. А зараз послухайте легенду.

ЛЕГЕНДА ПРО БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

У селі Суботові люди розповідають, що там колись жили одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ґанку плаче дитина. Вони вибігли швиденько і побачили немовля, загорнене в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ґанок.

Дід і каже:

— Візьмемо собі цю дитину.

А баба собі:

— Візьмемо, це нам її Бог дав.

Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату.

— Як же ми його назвемо? — питається дід.

А баба й каже:

— Він нам Богом даний, то й назвімо його Богданом, а що знайшли його під хмелем, то хай ще зветься і Хмелем або Хмельниченком.

Так і виріс у них Богдан Хмельницький і став бравим козаком, а згодом і гетьманом України.

2. Бесіда з учнями

· У чому виявляється ваша любов до України?

· Чи готові ви віддати своє життя за свободу своєї Батьківщини?

· Що ви можете зробити заради миру в Україні?

· Що для вас значить бути українцем?

Орієнтовні відповіді учнів

1. Бути українцем означає дивитися на світ певним чином, як закладено в культурі нашого народу. Споконвіку рисами, притаманними українцям, вважаються гостинність, працелюбність, любов до рідної землі, неагресивність, поетичність, волелюбство.

2. Велике значення в житті справжнього українця відіграють родина та праця. У нашій традиції поважне ставлення до батьків та взагалі людей старшого покоління. Українець не боїться важкої праці, робить натхненно, любить своє діло.

3. Українець має вміти поважати минуле, знайти своє гідне місце в житті та зробити внесок у майбутнє країни та кожного з нас.

4. Ми маємо «не пасти задніх» у всіх сферах суспільного життя — економіці, культурі, науці, вчитися на досвіді інших країн, зберігаючи все цінне, що накопичила наша історія.

5. Ми маємо забезпечити собі нормальні умови життя, за яких людина буде забезпечена матеріально і матиме можливість духовного розвитку.

6. Українські митці та політичні діячі, науковці та спортсмени — усі вони черпали натхнення в рідної землі та спрямовували свої зусилля на досягнення добробуту Батьківщини.

7. Імена Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Володимира Винниченка, наших сучасників братів Кличко, Андрія Шевченка, Ганни Безсонової, Руслани ввійшли в історію нашого народу — в історію кожного з нас. Вони — приклади того, як можна реалізувати свої таланти на користь усій країні.

3. Слово вчителя

Я думаю, що любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, до стежки дитинства, до мудрості народної казки. Не знаючи історії рідного народу, не можна бути громадянином своєї держави.

Нехай рідна земля пошле нам силу для життя. Подивімося на голубе небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полинемо аж до сонця і зірок і поглянемо на трепетну Землю. І тоді відкриється нам на зелено-голубому лоні планети край, що нагадує собою серце,— і це Україна, співуча рідна моя земля.

Я, діти, глибоко схвильована, що ви так трепетно, ніжно і вірно говорите про все, що мило вашому серцю, що можна назвати одним словом — Україна-Батьківщина.

У думах, як і в піснях, народ возвеличував мужніх, благородних і сильних духом героїв, які заради свободи готові йти на смерть. У багатьох випадках думи створювалися після якихось важливих подій. Виконавці народних дум — кобзарі та лірники, які ходили містами і селами, співали думи під акомпанемент своїх інструментів. Самі вони називали думи «козацькими піснями», «поважними піснями».

Отже, тема нашого уроку «Дума «Хмельницький та Барабаш». Урок наш незвичайний. Це урок — літературний диспут.

4. Постановка проблемного питання:

«Хитрість — негативна риса характеру?»

5. «метод проектування»

Мету ж нашого уроку ви зможете спроектувати самостійно, давши відповідь на запитання:

1. З чим повинні ознайомитися?

2. Що повинні розвивати?

3. Які риси повинні виховувати в собі?

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Дума «Хмельницький та Барабаш» є втіленням романтично-героїчного погляду народу на свого героя і заступника, великого гетьмана Богдана Хмельницького.

(Звучить аудіозапис уривку думи «Хмельницький та Барабаш».)

1. Метод «мозковий штурм»

1. Коли і від кого записана ця народна дума?

3. Про які історичні події розповідається?

4. Які події передували визвольній війні 1648-1654 рр.?

5. Які історичні особи згадано в думі?

6. Чому Богдан Хмельницький згадується у творі як писар військовий?

7. Хто такий Барабаш?

8. Про який святий день говориться в думі?

9. Про які геграфічні назви йдеться у творі?

9. Робота над аналізом думи

9.1. Виразне читання або переказування епізодів із творів.

9.2. Робота над композицією твору.

Заспів — «заплачка»

Як із день-години

Зчиналися великі войни на Україні,

От тоді ж то не могли обібрати,

За віру християнську одностайно стати;

Тільки обібрався Барабаш да Хмельницький,

Да Клиша білоцерківський.

Оттогді вони од своїх рук листи писали,

До короля Радислава посилали.

Оповідь

У думі описано, як Хмельницький запрошує в гості свого кума Барабаша, що начебто був на той час гетьманом, і просить показати грамоти польського короля, за якими козакам надавалися деякі «вольності». Барабаш відмовляє Хмельницькому:

Нащо нам з тобою королівські листи удвох читати,

Нащо нам, козакам, козацькі порядки давати?

Чи не лучче нам із ляхами,

Мостивими панами,

З упокоєм хліб-сіль повік-вічний уживати?

Отримавши відмову, Хмельницький кмітливістю і хитрістю добуває ці листи, показує козакам, і ті настановляють його гетьманом. Творці думи відтворюють художню узагальнену картину початку національно-визвольної війни. Для них не мало значення, що Хмельницький був військовим писарем, а Барабаш гетьманом, що Хмельницький не викрадав королівські грамоти, а соратники Хмельницького на той час ще не були полковниками, що Барабаш загинув не од рук Хмельницького, а в битві під Жовтими Водами, для них важливо було відтворити суть подій, подати в конкретних образах збірні образи — народу, його воєначальників і ворогів. Поетичний домисел у думі якнайкраще доповнює загальну картину початку війни, робить її повнокровною, художньо довершеною і реалістично вірною духові епохи.

Кінцівка (славослів’я) — прославляння дій Б. Хмельницького, віра у вічність існування християнських законів на українській землі, звільненій від зовнішніх ворогів.

Да вже тоді пан Хмельницький гетьманом став,

Да вже козаки, друзі-молодці, добро дбали,—

І стиха словами промовляли:

«Ей, пане, пане Хмельницький Богдане-Зиновію,

Наш батю, полковнику чигиринський!

Дай, Господи, щоб ми за твоєї голови пили й гуляли,

А неприятеля под нозі топтали,

А віри християнської на проталу в вічний час не подали!»

Да вже тоді вони померли,

А їх слава не помре й не поляже.

9.3. Визначення теми, ідеї та головної думки твору.

Тема — пpиклад патpіотизму, поваги і туpботи пpо свій наpод з боку кращих його синів — бойового козацтва і зpадництва тієї частини козацької старшини, котра не зважала на народні інтереси.

Ідея — тільки той, хто самовіддано служить народу, його інтересам, є справжнім патріотом.

Головна думка — зрада «своїх» для народної справи страшніша за будь-якого зовнішнього ворога. т Які художні особливості цієї думи?

Орієнтовні відповіді:

□ епічна розповідь чергується з публіцистичними та ліричними відступами;

□ діалоги між Барабашем, представником інтересів Речі Посполитої та Хмельницьким, козацьким представником, про королівські грамоти;

□ традиційне звертання «батю» показує повагу до гетьмана, сподівання на перемогу;

□ звертання «козаки», «діти», «друзі», «молодці» — передають повагу керівника до кожного учасника битв;

□ у тексті наявна тавтологія: «плаче-ридає», лаконізм;

□ як прийом епічної розповіді, використовуються дієслова: «дбайте», «рубайте».

· Протистояння яких двох сил показано у творі?

· Які образи протиставлено у творі?

· Який художній засіб підсилює основну думку твору?

10. Слово вчителя

Описи подорожей Україною та інші писання чужинців про нашу батьківщину і наш народ — це незвичайно цінний скарб для пізнання минувшини сучасності українського народу у всіх виявах його життя і творчості. І хоча чужинці часто ставилися до нас неприхильно, нерідко навіть неприязно, проте переважно їхні писання були позитивними, а тим більше, коли порівнювали нас з іншими народами і нашими ближчими і дальніми сусідами.

11. Міні-диспут

· Чи засуджуєте ви дії Б. Хмельницького? У думі виправдано жорсткі дії Б. Хмельницького стосовно черкаського полковника Барабаша.

· Як оспіваний Богдан Хмельницький у думі?

12. інсценування написання листа турецькому султану

Текст 1

СУЛТАН МУХАММЕД IV — ЗАПОРІЗЬКИМ КОЗАКАМ

Я, султан, син Мухаммеда, брат місяця і сонця, онук і намісник божий, володар царств — македонського, вавилонського, єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, винятковий лицар, ніким непереможний воїн, невідступний хранитель гробу Ісуса Христа, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман, великий захисник християн, — наказую вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без будь-якого опору і мене вашими нападами не примушувати непокоїтися.

Текст 2

ЗАПОРОЗЬКІ КОЗАКИ —ТУРЕЦЬКОМУ СУЛТАНУ

Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будемо битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам’янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча с..а, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт!

Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн!

Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як і у вас, поцілуй зате ось куди нас!..

Кошовий отаман Іван Сірко зо всім Кошем запорозьким

13. Аналіз проблемного питання «Хитрість — негативна риса характеру?»

Орієнтовна відповідь. В українській ментальності хитрість трактується зазвичай як негативна риса характеру. Але вчинок Хмельницького поціновується в думі як вияв кмітливості та винахідливості, адже хитрує він не з порядною людиною, а підступною та брехливою.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати листа Богдану Хмельницькому та Іванові Барабашеві.