Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 8 клас (нова програма)

УРОК № 10 «МАРУСЯ БОГУСЛАВКА». ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ, ІСТОРИЧНА ОСНОВА, ГЕОГРАФІЧНИЙ ЗМІСТ ДУМ. СПЕЦИФІЧНІСТЬ ПОЕТИЧНОЇ ФОРМИ РИТМУ

УРОК № 10 «МАРУСЯ БОГУСЛАВКА». ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ, ІСТОРИЧНА ОСНОВА, ГЕОГРАФІЧНИЙ ЗМІСТ ДУМ. СПЕЦИФІЧНІСТЬ ПОЕТИЧНОЇ ФОРМИ РИТМУ: МОРАЛЬНО-ЕТИЧНА ПРОБЛЕМАТИКА. ПРОБЛЕМАТИКА ВИБОРУ, ДУШЕВНА РОЗДВОЄНІСТЬ МАРУСІ БОГУСЛАВКИ МІЖ ЛЮБОВЮ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ ТА СТАНОВИЩЕМ ДРУЖИНИ ТУРЕЦЬКОГО ВЕЛЬМОЖІ

Мета: ознайомити учнів з жанровими особливостями народних дум, специфічними особливостями поетичної форми; прочитати та проаналізувати думу «Маруся Богуславка»; визначити її тематику, з'ясувати причини душевної роздвоєності героїні, визначити особливості композиції та проблематику; вдосконалювати навички виразного читання; виховувати у школярів патріотичні почуття, повагу до історичного минулого нашого народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: аудіозапис опери «Маруся Богуславка», книжкова виставка «Українські народні думи», малюнки учнів до твору.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда з учнями

· Назвати відомих кобзарів ХІХ століття.

· У якому столітті виникли думи?

· Назвати тематику українських дум.

· Який жанр усної народної творчості дуже близький до дум?

· Які думи належать до історико-героїчних?

ІІІ. ОГОЛОШЕГННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

IV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Трагічною сторінкою в нашій історії були набіги у XVI-XVII століттях на українські землі турецьких і татарських орд. Наші предки героїчно боролися з поневолювачами.

Особливо уславилися своєю мужністю козаки. Вони часто перепливали на «байдаках» і «чайках» Чорне море, палили столицю Туреччини Царгород, розбивали в’язниці і визволяли полонених побратимів. А скільки бранців продавалось на невільничих ринках! Старих убивали, дітей, малих хлопчиків віддавали у спеціальні військові школи, звідти вони виходили яничарами. Вродливих дівчат продавали в гареми.

Пригадайте, які ви знаєте історичні пісні доби козаччини, у яких розповідається про нашу трагічну історію. («Пісня про Байду», «Зажурилась Україна», «Та ой як крикнув же козак Сірко»)

Ця тема знайшла своє відображення і в народних думах. Перлиною українського народного епосу вважається дума «Маруся Богуславка», яку ми розглянемо на цьому уроці.

2. Опрацювання думи «Маруся Богуславка»

2.1. Словникова робота.

Бранка — полонянка

Мечеть — мусульманський храм

Побусурменитись, потурчитись — прийняти іншу, чужу віру.

2.2. Виразне читання тексту вчителем та учнями.

2.3. Повідомлення «історика».

«Дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка» — це не історична особа, а узагальнений образ вродливих дівчат-полонянок, які, як зафіксовано в літописах та усних переказах, часто ставали дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Наприклад, Роксолана — дочка священика з Рогатина, що в Галичині, була дружиною Сулеймана Пишного. Вона, як відомо, мала вплив на політику, тому могла зважуватись на патріотичні вчинки.

2.4. Міні-дискусія.

Обговорення питань

· Користуючись текстом думи, розкажіть, як жилося козакам у турецькій неволі.

· Як козаки сприйняли звернення Марусі до них?

· Як сприйняли ув’язнені козаки звістку про християнське свято, яке почули від Марусі?

· Який був патріотичний вчинок Марусі Богуславки? Чи не було це ризиком для життя?

· Про що вперше перед великим святом просили козаки?

· Чому Маруся не хоче тікати з неволі?

2.5. Проблемне питання: «У чому трагедія Марусі?» (Стала дружиною султана, відцуралась усього християнського. Проблема вибору душевної роздвоєності, обов’язку морального, внутрішнього.)

Думки вголос:

1. Маруся «потурчилась, побусурменилась», мабуть, через те, що кохала свого чоловіка-мусульманина. Зрадити вірі — це великий гріх. Очевидно, вона хотіла його спокутувати.

2. Жінка випустила в’язнів, які пробули в неволі 30 років у день найбільшого християнського свята — Великодня. Це свідчить про те, що вона не втратила зв’язку з Батьківщиною.

3. Маруся символізує тих, хто залишає Україну не за власним бажанням, але все ще має міцний зв’язок із землею своїх предків.

3. Слово вчителя

Уважно прослухайте аудіозапис думи. Зверніть увагу на особливості мелодики і ритміки. (Особливості поетичної мови (застосування народного пісенного паралелізму, епітетів, тавтологічних зворотів, інверсій)

4. Визначення жанрових особливостей дум

Думи не мають сталої строфи (куплета).

Римування — вільне, нестале.

Рядки в них погруповані за ознакою закінчення думки в уступи, періоди, тиради.

Композиція дум:

□ заспів (початок), що має часто в собі «заплачку»;

□ власне дума (розгортання сюжету);

□ кінцівка (славослів’я).

У кінцівці думи прославлено героїв або висловлено побажання слухачам. Така композиційна структура сприяє імпровізації та дозволяє вводити ліричні відступи.

Ретардація — уповільнення в процесі словесно-музичної оповіді.

5. Визначення тематики та композиційних особливостей твору

Тема: відтворення часів боротьби українського народу з турками, показ визволення полонених «дівкою-бранкою».

Ідея: засудження поневолення, віра в щасливе життя.

Основна думка: тільки мужність і рішучість позбавить українців від гніту, приниження.

Жанр: народна дума невільницького циклу.

Композиція:

Вступ (заспів) — розповідь про перебування козаків у турецькій неволі.

Власне думка — обіцянка Марусі звільнити бранців на Великдень.

Кінцівка (славослів'я) — Маруся визволила козаків.

6. Робота над визначенням художніх особливостей думи

Епітети: «білий камінь», «бідні невільники», святий день», «тяжка неволя», «лакомство нещастя», «тихі води».

Метафора: «сльозами проливали, «дівка-бранка, Маруся попівна Богуславка».

Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень ісказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «Пошли, Боже, на многая літа і до кінця віка!».

Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі, Та й день тепера?».

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Літературні вправи і завдання до твору

1.1. Рубрика «Інтерв’ю-експромт» (робота в парах).

Скласти питання для спілкування з героями думи, які дали б їм можливість висловитися і дати реальну та об’єктивну оцінку ситуації, у якій вони опинилися.

1.2. Складання уявного асоціативного мовного портрета образу Марусі.

М — мужня, милосердна;

А — активна;

Р — рішуча, ризикує власним життям;

У — упевнена;

С — смілива;

Я — яскрава.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

VII. ОГОЛОШЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до позакласного читання: прочитати думу «Хмельницький та Барабаш».

Знати ідейно-художній зміст твору.

Категорія: Конспекти уроків із української літератури 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (01.12.2018)
Переглядів: 11 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: