| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 8 клас |
Урок № 64 Олег Чорногуз. «Веселі поради». «Як вибирати ім’я» Мета: ознайомити учнів із матеріалом про життя та творчість поета, ідейно-художнім змістом твору; допомогти визначити у фейлетоні засоби комічного; розвивати навички аналізу твору, виразного читання Очікувані результати: учні знають матеріал про життя та творчість Олега Чорногуза, короткі відомості про його «Веселі поради», виразно читають пораду «Як вибирати ім’я»; аналізують твір, визначають у ньому засоби комічного. Теорія літератури: засоби комічного. Обладнання: портрет письменника, текст твору Тип уроку: комбінований.
Вступне слово вчителя. Сатира існуватиме доки є людські вади та недоліки суспільства. Про які ж із них піде мова в оповіданнях О. Чорногуза? Про це ми й дізнаємося сьогодні на уроці.
План розповіді вчителя
Олег Федорович Чорногуз — український письменник-сатирик, журналіст, редактор журналів «Перець» та «Вус», заслужений діяч мистецтв України — народився 15 квітня 1936 року в селі Іванів Калинівського району Вінницької області. Закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики. 1961–1963-го — завідувач відділу листів Погребищенської райгазети. 1963–1964-го — завідувач відділу сатири та гумору газети «Вінницька правда». 1964–1983 — завідувач відділу фейлетонів журналу «Перець». 1983–1986 — завідувач редакції прози, директор видавництва «Радянський письменник». З 1986 — головний редактор журналу «Перець». Лауреат численних літературних премій, лауреат Нобельської премії за сатиру та гумор, нагороджений двома орденами, член Спілки письменників та Спілки журналістів України.
Старше покоління українців добре пам’ятає його «Аристократів із Вапнярки», «Претендентів на папаху», «Вавилон на Гудзоні», ще низку талановитих творів, які виходили стотисячними тиражами й миттєво розкуповувалися, зачитувалися до дірок. Його твори перекладено 22-ма мовами світу. За деякими з них створено п’єси, кінофільми. 2008 та 2009 року світ побачили дві книжки О. Чорногуза англійською мовою: «Повість моїх літ» і «Ремезове болото» (сатиричний роман). Твори Чорногуза друкують в українській іноземній періодиці, зокрема «Українська думка» (Велика Британія, Лондон), «Нова газета», «Свобода», «Америка» (США), «Українське слово» (Франція, Париж). Олесь Гончар свого часу писав, що Олег Чорногуз — чи не єдиний сатирик у нашій літературі, який на практиці довів, що сатиру можна творити чистою українською літературною мовою (без суржику), як її творять англійці, французи, росіяни. Уміло використовуючи багатство української мови, її красу, письменник майстерно розкриває вади суспільства, правдиво й виразно малює сучасне життя. Привнесення спостереженого факту, підслуханої в живій розмові інтонації, світосприйняття крізь призму народної сміхової культури, настанова на документалізм — саме це й становить неперевершене джерело гумору чорногузівських фейлетонів. Багатий та своєрідний художній світ Олега Чорногуза є справді невичерпним. Письменник завжди був патріотом своєї країни. Ось що він казав про себе: «Коли нині на творчих вечорах запитують, чому я обрав цей гострий, ризикований і невдячний жанр у літературі, я відповідаю: до цього мене змусили післявоєнна бідність і загострене почуття до несправедливості, які моє покоління супроводжували майже все життя. І тепер я не можу пройти повз неправду, несправедливість. Моє перо мені завжди слугувало за меч. Можливо, це емоційно мовлено, але це так. Бо й нині перо постійно в атаці. Саме тому, як і кожен сатирик, я пішов у сатиру...».
Фейлетон входить до збірки «Веселі поради». Збірка сатирика — це привід замислитися над власною поведінкою, начебто подивитися на себе збоку.
Сатирик пише від власного імені, однак у кожному тексті виконує різні ролі, маскуючись під безпристрасного спостерігача чи людину, що приятелює з академіками, мовознавця, тривалий час займається порівнянням арійських мов, чи пересічного телеглядача та навіть пліткаря. Часто в зачині застосовується композиційний прийом передачі власних суджень із посиланням на чуже мовлення: «Знов на базарі чув», «Чого тільки сьогодні у стольному граді не почуєш». Сатиричний пафос фейлетону «Як вибрати ім’я» спрямований проти комплексу меншовартості, властивого деяким українцям. Інколи цей комплекс виявляється у виборі імен для дітей (Травiата Пацюк, Анжела Кендюх) не на користь традиційним українським. Комічний ефект у даному випадку створюється поєднанням іноземного імені та українського прізвища. Герою гуморески чогось здається, що таке ставлення до вибору імен відбиває дух епохи. Головною думкою фейлетону є засудження подібних явищ, що свідчать не про «сучасність» героя, а про рабське поклоніння перед чужим.
— Проти чого спрямований сатиричний пафос фейлетону? — Знайдіть в оповіданні ознаки часу. — Чи можна назвати О. Чорногуза патріотом? Обґрунтуйте своє твердження. — Наведіть приклади засобів комічного, використаних О. Чорногузом у фейлетоні. — Визначте головну думку твору.
Прочитайте висловлювання письменника. Про які «тіні вчорашнього дня» в ньому ідеться? «Мені зараз хочеться написати твір про рабів тіней, тіней вчорашнього дня. Відомо ж — раби бояться всього, навіть власної тіні, яка раптом під сонячним промінням їм, не доведи Боже, випрямить спину і стане із запитального знаку знаком оклику. Вони цього не переживуть. А я переживу, бо я сміюся. Ось у чому моє творче щастя. Головне, що я завтра перетну відстань від стільця до письмового столу, і мені більшої насолоди не треба. Ти маєш прикувати себе до нього, як до галери. І теж стати рабом. Але рабом, ім’я якого — Його Величність Творчість. І кращого натхнення для сатирика, ніж злість, породжена несправедливістю, не треба. Так, я теж раб. Раб своєї Творчої втіхи. Раб свого світу, який називається Література».
— Що потрібно зробити суспільству для того, щоб професія сатирика втратила актуальність?
Творче завдання. Складіть сенкан на тему «Сатира». (Наприклад: Сатира. Критична, їдка. Дошкуляє, жалить, таврує. Прагне виправити людські вади. Мистецтво!)
Підготувати виразне читання гуморески «Як поводитися в кіно».
Заключна бесіда. — Про що змусив вас задуматися фейлетон? — Чи відомі вам приклади явища, яке висміюється у творі? — Як ви ставитеся до надмірного використання іноземних імен? Чи знаєте ви українські імена? | |||||||||||
| Переглядів: 1624 | Коментарі: 2 | | |||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
