Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 8 клас |
Урок № 4 Історичні пісні «Максим козак Залізняк», «За Сибіром сонце сходить» Мета: ознайомити учнів зі змістом історичних пісень «Максим козак Залізняк», «За Сибіром сонце сходить»; розвивати навички виразного читання, характеристики образів літературних героїв, висловлення власних суджень про те, за що народ увіковічив імена своїх героїв Очікувані результати: учні знають зміст історичних пісень «Максим козак Залізняк», «За Сибіром сонце сходить», уміють розкрити їх ідейно-художній зміст; знаходять в історичних піснях, що вивчаються, тропи. Теорія літератури: поглиблення поняття «історична пісня», тропи. Обладнання: портрет Максима Залізняка невідомого художника, тексти творів Тип уроку: комбінований.
Вступне слово вчителя. Знайомство з лицарями-захисниками рідної землі триває. Герої історичних пісень, про яких ми дізналися,— особистості трагічні, непересічні й суперечливі. Саме такі завжди викликали підвищену увагу, пошану й... цікавість. Сьогодні ви дізнаєтесь про Устима Кармалюка та Максима Залізняка.
Дайте характеристику героїв історичних пісень — Хмельницького і Морозенка. Визначте спільне, проілюструйте відповіді ілюстративним матеріалом.
План розповіді вчителя
Історична пісня «Максим козак Залізняк» уславлює козацького ватажка Залізняка, який на чолі війська взяв участь у визвольній війні проти польсько-шляхетського гноблення. Максим Залізняк боровся проти насилля, утисків, яких зазнавав український народ. Адже вороги зазіхали не тільки на землю, працю селян, а й на їхні душі, віру. У пісні йдеться про завоювання українцями міста Умань. Оспівується вправний воїн, який захищає рідну землю від загарбників, прославляється його військова майстерність: Отак Максим Залізняк Ідея твору — возвеличення мудрості й мужності козацького ватажка, здатного пожертвувати власним життям заради рідного народу; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів; віра в перемогу народу, що бореться за незалежність. Прототипом героя історичної пісні був реальний Максим Залізняк — керівник гайдамацького повстання (1768–1769), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман, гетьман України. Народився він на Черкащині у козацькій сім’ї. Після смерті батька тринадцятирічний Максим Залізняк пішов на Запорозьку Січ. У квітні 1768 року в Холодному Яру поблизу Чигирина він зібрав й очолив загін із козаків та селян. Повстанська Рада проголосила Максима Залізняка гетьманом. Чисельність гайдамацьких військ увесь час збільшувалася, повстання поширилося на Київщину, Брацлавщину, Волинь, Полісся, Галичину. Російські війська надали допомогу польській армії в придушенні повстання. Залізняка заарештували й помістили до Києво-Печерської фортеці. Наприкінці липня його було засуджено до побиття батогами, таврування й довічного заслання. 1 листопада 1768 року в дорозі М. Залізняк разом із близько півсотнею ув’язнених роззброїли конвой та втекли, однак невдовзі їх було спіймано й відправлено на каторгу, де гайдамацький ватажок і помер.
Герой порівнюється з пишною квіткою (як пишная рожа), використано інверсії та зменшено-пестливі слова (Вертаються козаченьки Із бою додому), епітети (по степу німому, пишная рожа), нестягнені форми прикметників (пишная рожа).
Існує близько сорока варіантів пісні про Устима Кармалюка — легендарного ватажка селянських загонів, які боролися проти панського гноблення. Знущання над кріпаками були такі, що терпіти не вистачало сил, тому багато селян тікали від панів. Устим Кармалюк теж утік, зібрав загін «славних хлопців» і став відновлювати справедливість — у багатих забирати, а бідним віддавати. «Отак гроші поділивши, я гріхів не маю»,— казав він. Кармалюка кілька разів ловили, карали, засилали до Сибіру, але він щоразу тікав і продовжував свою справу. Проте не відчував себе щасливим, адже, хоч і «не в кайданах, а все ж не на волі», не бачить жінки й дітей, не має хати. Твір оспівує людину, яка намагається відновити справедливість для інших («Ви на мене, Кармалюка, Всю надію майте!»), не переслідуючи жодної корисливої мети. У героя історичної пісні є прототип з тим самим призвіщем та ім’ям. Відомо, що протягом 23 років боротьби проти поневолювачів-панів повстанські загони Кармалюка здійснили більш як тисячу нападів на поміщицькі маєтки. Захоплені в поміщиків гроші та майно роздали селянській бідноті. За словами тих, хто знав чи бачив Кармалюка, Устим не любив розбійників, сильно карав марних злодіїв. Житель с. Гуменці Мисливський згадував, що одного разу Кармалюк відібрав багато золота у місцевого здирника і роздав бідним, обірваним жінкам, що йшли по дорозі. На прощання сказав: «Беріть золото, хай діти ваші вдома не плачуть... Як мене десь уб’ють, споминайте Кармалюка...». Так і сталося: для боротьби з повстанцями російський уряд у листопаді 1833 року створив так звану Галузинецьку комісію, що займалась заворушеннями в Літинському, Летичівському та Ольгопільському повітах Подільської губернії. Кармалюка 1835 року вбив із засідки шляхтич Рутковський.
Серед художніх засобів, використаних у творі, багато епітетів (славні хлопці, світ великий і розкішний), використано порівняння (А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять), інверсії (Повернувся я з Сибіру), вигуки (Ой, чи їде, чи хто йде, Треба його ждати. Ой, прийдеться Кармалюку Марне пропадати).
Створіть «ґроно» «Риси характеру героя». Орієнтовний зразок
Складіть тематичний словниковий диктант «Портрет Устима Кармалюка». (Трагічний, наполегливий, безстрашний, цілеспрямований, знедолений, безпритульний, надійний, справедливий, волелюбний.)
Робота над проектом.
Заключна бесіда. — Які почуття викликали у вас вивчені на уроці твори? — Чи можна казати про їхню актуальність? — Які риси Кармалюка та Залізняка викликають бажання їх наслідувати? | |||||||||||||||||||||||||||||||
Переглядів: 1181 | |
Всього коментарів: 0 | |