| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 8 клас |
Урок № 23 І. Франко. Поема «Іван Вишенський» Мета: ознайомити учнів зі змістом та головною думкою поеми, порівняти постать українського мислителя ХVІІ ст. і художній образ твору, з’ясувати роль художнього вимислу; розвивати навички порівняння та співставлення, виразного читання, переказу змісту уривків поетичного твору, коментування прочитаного, складання плану, виділення ключових епізодів Очікувані результати: учні знають зміст поеми, визначають її жанр, зіставляють реальні історичні факти та художній вимисел твору. Теорія літератури: історична правда та художній вимисел. Обладнання: текст твору Тип уроку: комбінований.
Вступне слово вчителя. За словами А. Кримського, «Вишенський — це людина, яка захоплювалася, людина, яка вміла сильно любити і сильно ненавидіти, людина рішуча в добрім чи лихім, людина гаряча, палка...». Великому Каменяреві належать такі слова: «Іван Вишенський може ще й нашому поколінню служити прикладом твердості й стійкості характеру, прямоти та ясності в вислові своїх поглядів і згідності між переконаннями та цілим життям». Не дивно, що ця постать привернула увагу І. Франка, особа якого мала багато спільних рис з особою його героя. Який же цей твір, що його Франко присвятив видатній особистості минулого,— дізнаємося сьогодні на уроці.
— Поділіться враженнями від знайомства з особою письменника. — Що вам відомо про історичну основу поеми «Іван Вишенський»? — Які факти біографії митця можуть бути прикладами для сучасної людини?
План розповіді вчителя
1890 року І. Франко створює одну зі своїх видатних поем — «Іван Вишенський», яка ввійшла до збірки «Із днів журби», і присвячує її Агатангелу Кримському. Саме Агатангел Кримський високо оцінив наукову працю Франка «Іван Вишенський і його твори» та заохотив написати художній твір про полеміста.
«Іван Вишенський» — філософський твір історичної тематики про видатного письменника, мислителя й громадського діяча XVII століття. «Основа поеми — печерне життя і смерть Вишенського — тільки в одній часті моя поетична функція, бо про своє печерне життя згадує Вишенський сам у заголовку свого останнього писання»,— писав автор про сюжетну канву твору в передмові до окремого видання 1911 pоку. І. Франко багато років вивчав діяльність українського полеміста, його політичні погляди та моральні засади. У поемі він зобразив останній період життя Вишенського — час, коли той віддалився від мирської суєти і став монахом-печерником у тодішньому центрі православ’я — горі Афон, де невдовзі й помер. Крім філософської поеми, І. Франку, як уже зазначалося, належать і наукові дослідження творчості письменника-полеміста, зокрема монографія «Іван Вишенський і його твори». Відомо, що сторінки життєвого й творчого шляху І. Вишенського І. Франко хотів обрати темою своєї докторської дисертації. Визначення жанру твору Твір «Іван Вишенський» має ознаки історичної та філософської поеми — це історико-філософська поема.
Тема твору «Іван Вишенський» — зображення аскетичного усамітнення Вишенського на горі Афон.
Біографія І. Вишенського Народився І. Вишенський у період між 1545–1550 роками в містечку Судова Вишня в Галичині (тепер — Львівська область) у міщанській сім’ї. З творів письменника видно, що в молоді роки Вишенський деякий час жив у Луцьку і, можливо, в Острозі. Вірогідно, тут і здобув освіту. І. Франко висловлював здогад, що в освіті Вишенському допомагав князь Острозький, який звернув увагу на здібності юнака й залишив його при дворі. Згодом І. Вишенський постригся в ченці й деякий час жив в Уневському монастирі. Десь у 80-х роках XVI ст. І. Вишенський залишив батьківщину й відправився на Афон — найбільший тоді центр православного чернецтва на Сході. Тут він певний час мандрує по «святих обителях», а потім стає ченцем Загребського монастиря. Під кінець життя полеміст усамітнився в печері. Живучи на чужині, Іван Вишенський не був відірваний від України, уболівав за її долю, прагнув бути корисним. Тут, на Афоні, Вишенський почав свою літературну діяльність одночасно з першим поколінням українських полемістів Герасимом Смотрицьким, Стефаном Зизанієм та ін. Про те, як і коли закінчив Вишенський своє життя, немає достовірних відомостей. Помер він на Афоні, напевно, у 20-х роках XVII ст. У меморіалі православних за 1621 рік «Совћтование о благочестии» йдеться про виклик з Афона на Русь «преподобных мужей», у тому числі й Івана Вишенського. Але Вишенський не повертався на Україну. А 1633 року якийсь чернець Леонтій у листі до львівського міщанина Миколи Золоторуцького згадує про «великого старця Іоанна Вишенського святогорця» вже як про покійного. «Послання до єпископів» І. Вишенського «Послання до єпископів» адресоване архієпископові Михайлові, єпископам Потієві, Кирилові, Леонтієві, Діонісієві та Григоркові, які 1596 року в Бересті проголосили унію (спілку) православної церкви з католицькою. Але більшість віруючих не підтримали цю ідею, а сам Вишенський почав непримиренну боротьбу з уніатами. Берестейську угоду він називає «гадючою», єпископи ж зображені в «Посланні...» як жорстокі феодали, котрі голодних селян ще більше «оголоднюють і спрагнучими чинять». «Послання до єпископів» було критикою не лише на церковну верхівку, а й на панство українське та польське. Через увесь твір проходить різке протиставлення панів і селян. Пристрасне слово письменника пройняте гнівом проти гнобителів і співчуттям до гноблених. Вищезгадані факти є історичною основою поеми І. Франка. Але є в ній і художній вимисел (наприклад, фантастична картина, коли чернець Іван на промені сонця переходить у човен до посланців з України й повертається з ними додому).
Порівняйте зміст поеми та події реального життя Івана Вишенського. Життя героя поеми та його прототипу
І яке ти маєш право, «О, Розп’ятий! Ти ж лишив нам «Дай мені братів любити
Літературознавець В. Погребняк визначив головну ідею поеми І. Франка як заклик до «служіння Богу не в відірваності від світу, а в праці для рідного народу». Отже, ідея твору полягає в уславленні сили духу, величі релігійних переконань, синівського почуття обов’язку перед Україною.
Опитування «Методика одного речення». Дайте відповідь на запитання одним реченням. — Які філософські проблеми порушено в поемі І. Франка? — Що було найважчим у житті Івана Вишенського?
Заключна бесіда. — Поділіться враженнями від знайомства з особою Івана Вишенського. — Чи потрібно вивчати біографії таких людей, писати про них твори? Чому саме? | |||||||||
| Переглядів: 596 | | |||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
