| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української літератури 8 клас |
Урок № 15 «Слово про похід Ігорів». Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Мета: ознайомити учнів з особливостями образної системи твору та мови, поглибити знання про засоби художньої виразності та образи-символи; визначити фольклорні мотиви пам’ятки; розвивати навички дослідницької роботи, образне й логічне мислення Очікувані результати: учні тлумачать символічно-міфологічні образи твору, визначають фольклорні мотиви та роль пейзажу в розгортанні сюжету, знаходять тропи. Теорія літератури: поглиблення знань про тропи, художній образ, пейзаж, мотив, символ, міф. Обладнання: таблиця «Фольклорні мотиви в “Слові...”», текст твору Тип уроку: комбінований.
Вступне слово вчителя. На попередніх уроках ми шукали відповіді на запитання «Чому “Слово про похід Ігорів” є пам’яткою світової літератури?» На сьогоднішньому уроці у вас є можливість знайти ще декілька пояснень. Ми обговоримо символічно-міфологічні образи та їхнє значення, фольклорні мотиви твору та роль пейзажу в розгортанні сюжету.
Бесіда. — Дайте стислу характеристику князів. — Розкрийте символічний зміст образу Ярославни. — Яка наскрізна патріотична ідея твору? — Розкрийте зміст поняття «Руська земля». — Дайте визначення термінів «пейзаж», «мотив». — Розтлумачте поняття «символ», «міф». Як вони пов’язані між собою?
План розповіді вчителя
Текст слова рясніє символічно-міфологічними образами. Наприклад, дуже часто згадуються язичницькі боги: співець Боян — «Велесів онук», у чварах князівських гинуло «майно Дажбожого онука», вітри — «Стрибожі онуки», князь полоцький Всеслав наділений рисами чарівника-вовкулаки, Хорс — це сонце. У «Слові...» згадано Велеса як першого поета-співця, а Бояна як його «онука»; Дажбога — як старовинного князя, «онуками» котрого є сучасні князі; Хорса, якого міфологія вважала богом сонця; міфологічну постать Стрибога — батька вітрів. Інші міфологічні постаті «Слова...» — це «Діва Обида», що «встала в силах Дажбожого онука, вступила дівою на землю Троянову, заплескала лебединими крилами по синьому морю коло Дону». Коли Ігор з військом заїхав до степу, «ніч стогнала йому грозою, птиці прокинулись, свист звірячий зчинився, збився Див, кличе з верху дерева, велить послухати землі незнайомій...». Після поразки Ігоря — «уже кинувся Див на землю». Ще одна міфічна особа — «Троян». Ми зустрінемо в тексті твору «тропу Троянову» (Троянів шлях), землю Троянову, «сьомий вік Троянів» та минулі «віки Троянові».
Зв’язок «Слова...» з фольклором виявляється передусім у його народності. Провідні ідеї твору співзвучні думкам, прагненням і настроям народних мас; він сповнений закликів до захисту країни, єдності, мирної праці. Все це йде від народу, його гуманізму й патріотизму. Автор зумів творчо використати поетичну образність, фольклор в оцінці тих чи інших подій та явищ. Особливо близькими до фольклорних є образи природи, постійні епітети та порівняння. Природа виступає як окремий персонаж: співчуває героям і реагує на все, що відбувається. Деякі персонажі твору нагадують героїв фольклору: Буй тур Всеволод, наприклад, дуже схожий з Іллєю Муромцем. Сон Святослава наповнений народнопоетичною символікою та архетипами. Втеча князя Ігоря з полону має казкові мотиви: герой перетворюється на сокола, з ним розмовляє річка Донець. У поемі найяскравішими є два фольклорні жанри: «плач» (плач Ярославни з традиційними для нього зверненнями до сил природи) і пісенні прославляння — «слав» (величання князів та дружини в кінцівці твору). Відчувається також зв’язок з народною піснею. Фольклорні мотиви у творі дуже сильні. Саме вони визначають красу й поетичність створених автором картин та образів.
Природа відіграє важливу роль у розвитку подій твору. Вона — повноправна дійова особа «Слова...». Автор наділяє природу людськими властивостями, думками, почуттями. Він гарно знає степову природу, бачив, як виглядають береги Дінця («срібні»). Природа співчуває руським: трава никне, дерева від горя схиляються до землі, коли бачать поразку наших воїнів, вона попереджає їх про небезпеку. Наприклад, коли Ігор рушив у похід — світло сонця померкло. Природа допомагає Ігореві в його втечі з полону; князь хвалить Донець, який «сторожив» його, коли втікач ховався в заростях річки, а чутливі гоголі й чайки попереджали про наближення людей. По допомогу до сил природи звертається і Ярославна. Автор твору порівнює людей із птахами, звірами: соколами, воронами, зозулею, турами. Події, що відбуваються в природі, співзвучні подіям у людському житті: перед битвою з половцями криваві зорі світло повідають, чорні хмари з моря йдуть, земля гуде, ріки мутно течуть, прах понад полями несеться; після поразки русичів — широкий сум іде по Русі. Велику увагу автор «Слова...» приділяє сонцю. Воно володіє «даром» пророкування, завбачення: «Тоді Ігор глянув на світлеє сонце й побачив, що воно тьмою всіх його вояків прикрило»; «Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила...». Ярославна на стінах Путивля звертається до сонця як до людини, своєрідного вищого покровителя, котрий посилає всім тепло, світло життя. У цьому епізоді сонце олюднене, одухотворене. В іншому — воно нарівні з людьми радіє, що Ігор повертається з полону: «Сонце світиться на небесах — Ігор-князь в Руській землі».
— Яке відношення мова «Слова про похід Ігорів» має до того факту, що твір став пам’яткою світової літератури? (Гіпотеза: «Слово про похід Ігорів» є пам’яткою світової літератури, тому що мова твору — зразок поетичності, образності, влучності, афористичності, метафоричності.)
— «Слово про похід Ігорів» є пам’яткою світової літератури, тому що...
— Який пейзаж половецького степу ви б намалювали після ознайомлення зі «Словом...»?
Заключна бесіда. — Чи змінилося ваше ставлення до природи після знайомства з темою уроку? — А до героїв твору? — Що для вас стало справжнім відкриттям? | |
| Переглядів: 3088 | Коментарі: 1 | |
| Всього коментарів: 0 | |
