Учительська світлиця

Урок № 41

В. Симоненко. «Лебеді материнства». Виразне читання напам’ять

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художнє значення твору в розкритті загальнолюдських проблем; розвивати навички виразного читання віршів напам’ять, їх аналізування, визначення художніх засобів та з’ясування їхньої ролі в розкритті головної думки; розвивати пам’ять, артистичні, ораторські здібності

Очікувані результати: учні виразно й вдумливо читають поезію, аналізують її, визначають провідні мотиви та ідеї, коментують особливості художніх засобів, висловлюють власні роздуми про сенс людського буття, патріотизм.

Теорія літератури: темп, інтонація, пауза, логічний наголос.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до них, аудіозапис пісень та зразків художнього читання

Тип уроку: виразне читання напам’ять.

• I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Вірші В. Симоненка є настільки мелодійними, що самі собою співаються. І справді, багато поезій митця стали піснями. Красу Симоненкових творів ми й спробуємо відчути та відтворити на сьогоднішньому уроці.

• ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

Заслуховування розповідей про життя та творчість В. Симоненка.

2. Колективна робота.

Повторення відомостей про засоби виразного читання: темп, інтонацію, логічний наголос.

• ІІІ. Основний зміст роботи

1. Прослуховування аудіозапису пісні на слова В. Симоненка «Лебеді материнства».
2. Робота в парах.

Повторення вірша напам’ять, відпрацювання інтонації.

3. Виразне читання напам’ять вірша «Лебеді материнства» В. Си­моненка.

(Можна провести у вигляді конкурсу.)

4. Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Випишіть із вірша В. Симоненка «Лебеді материнства» художні образи, які є символічними.

(Лебеді, білява хата, верби, тополі, мати-Батьківщина.)

5. Проблемні питання.

— На вашу думку, чи розділяє поет любов до матері й до Батьківщини? (Образ матері та образ Батьківщини в ліричного героя зливаються, і любов до них рівнозначна й однозначна.)

— Які художні засоби вірша видаються вам оригінальними, несподіваними? (Зорі сургучеві, казка із сивими очима, хмільні смеркання, мавки — диво-наречені тощо.)

6. Коментар учителя.
7. Поетичний практикум.

Зачитайте уривок із поезії.

Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,
Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,
Лоскотали марево золотим сузір’ям.

— Що ви відчули під час читання поезії, які асоціації виникли у вашій уяві, завдяки чому?

(Автор використовує повторення певних приголосних (р, л). Цей художній прийом називається алітерація. Він допомагає створенню яскравих звукових образів.)

Довідка.

Алітерáція (від латин. ad — до i litera — буква) — повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності.

Асонáнс (від фр. assonanse) — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музичність.

• ІV. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Визначити риму та ритм у вірші В. Симоненка «Лебеді материнства» (письмово).
2. Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення (довідку) про Колумба й Магеллана.

• V. Підсумок уроку

Колективна робота.

З’ясуйте, який із наведених афоризмів найближчий до основної думки поезії В. Симоненка.

Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. (Дж. Байрон)

Людина без Батьківщини — усе одно, що людина без матері. (Мансісідор)

Любов до Батьківщини починається із сім’ї. (Ф. Бекон)

Любов до Батьківщини — перша чеснота цивілізованої людини. (Наполеон I Бонапарт)