Учительська світлиця

Урок № 27

Григір Тютюнник. Повість «Климко»

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст повісті, її сюжет; розвивати навички виразного читання, виділення головних епізодів, переказування твору; самостійної роботи з книгою

Очікувані результати: учні знають і переказують зміст прочитаних розділів, усвідомлюють ідейно-художню цінність повісті; уміють виділяти головні епізоди твору, коментувати їх, висловлювати з приводу прочитаного власні думки.

Теорія літератури: сюжет; композиція, повість; головні та другорядні герої.

Обладнання: підручник, портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього

Хто осмислено спрямовується заради добра в небезпеку і не боїться її, той мужній, і в цьому мужність.

Аристотель

• I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

1. Робота з епіграфом.

Поясніть зміст епіграфа до уроку.

2. Вступне слово вчителя.

Для справжніх лицарів немає вікових обмежень. У повісті Гр. Тютюнника «Климко» маленькі хлопчаки відчайдушно захищають гідність своєї улюбленої вчительки й навіть надають їй реальну допомогу. Війна примусила їх раптом подорослішати й узяти на свої плечі велику відповідальність. Про це ми й поміркуємо на сьогоднішньому уроці.

• ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Літературний диктант.

1. Якої пори року відбуваються події в першому розділі повісті? (Восени.)
2. Куди направлявся Климко? (У місто Слов’янськ.)
3. З якою метою маленький хлопчик вирушив у таку дальню і небезпечну дорогу? (Щоб набрати солі й виміняти її на харчі.)
4. Де спочатку ночував хлопець під час мандрівки? (У степу на соломі.)
5. Хто трапився на шляху Климка? (Солдат ворожої армії.)
6. Кого боявся незнайомець? (Партизан.)
7. Чим закінчилася ця зустріч? (Старий солдат пожалів хлопця й дав йому галети та жменю солі.)
8. Скільки діб уже йшов хлопець? (Вісім діб.)
9. Яка їжа була у нього із собою? (Шість великих сухарів із білого хліба.)
10. Що робив Климко, коли його ноги мерзли так, що аж пекли? (Зупинявся посеред дороги й одтирав їх руками.)
11. Чим харчувався хлопчик у дорозі? (Копав і пік картоплю.)
12. Скільки картоплин накопав Климко? (57.)

• ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Виразне читання.

(Учні виразно читають другу умовну частину (ІІІ розділ повісті).)

2. Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

3. Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.

— Як побудовано цей розділ повісті?

(Автор здійснює екскурс у минуле Климка й розповідає про життя в колишній шахтній ваговій після того, як він залишився повним сиротою і без житла; говорить, заради кого він пішов по сіль.)

— Що найбільше вразило вас у цьому розділі?

— Які риси характеру героя виявилися в його діях та вчинках?

— Як вели себе італійці-окупанти? Які почуття викликають у вас ці сцени?

— Прокоментуйте сцену на базарі, коли вчителька не захотіла поміняти в спекулянта на продукти свою сукню.

(Деякі люди наживалися на війні, учителька, зрозумівши це, не захотіла мати справи з людиною, яка збагачується на чужому горі. Хлопці, як маленькі лицарі, виступили на її захист.)

• ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

Проблемні завдання.

1. Опишіть власні відчуття при читанні повісті: коли на вас «віє холодом», коли на серці стає тепло, а коли просто кидає в жар від уболівання за долю героя. Відповідь проілюструйте цитатами з тексту.
2. Прокоментуйте вірш Володимира Бровченка. Як він пов’язаний із темою уроку?

• V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Знати зміст опрацьованих розділів, уміти виділяти ключові епізоди, переказувати їх, аналізувати, висловлювати щодо прочитаного власну думку.

• VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Сонечко».

У вигляді малюнка «Сонечко» схарактеризуйте героя повісті Гр. Тютюнника — Климка.