Учительська світлиця

Урок № 24

М. Стельмах. «Гуси-лебеді летять». Звичаї, традиції українців.
Символ образу гусей-лебедів. Художні особливості повісті

Мета: допомогти учням усвідомити значення символів та художню красу твору; закріпити набуті знання; розвивати навички застосування знань, фантазію та творчу уяву, уміння визначати та з’ясовувати художні особливості повісті

Очікувані результати: учні знають зміст твору, усвідомлюють його поетичність і художню красу, уміють характеризувати образи, визначають головну ідею твору, з’ясовують роль художніх засобів у творі.

Теорія літератури: автобіографічна повість; символ.

Обладнання: підручник, портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього

Стельмах прийшов у прозу, взявши з собою поезію. Питомі риси Стельмаха-поета органічно влилися у творчість Стельмаха-прозаїка… Ці риси — справжня закоханість у рідну природу з її тонами, звуками, барвами, пахощами, сердечна й гаряча увага до людини і до її творчої праці на землі.

М. Рильський

• I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

1. Робота з епіграфом.

Поясніть зміст епіграфа до уроку.

2. Вступне слово вчителя.

Багато зі сторінок прочитаної нами повісті Стельмаха «Гуси-лебеді летять» нагадує високу поезію, бо герой твору — Михайлик — був чутливим до краси природи, умів дивуватися, цінувати добро, сприймати мудру науку батьків, дідуся й бабусі. І це не може не зворушувати, адже сільські люди переважно не знали грамоти, однак, мабуть, від природи були наділені відчуттям краси й зуміли передати його своїм дітям. Давайте поміркуємо про це сьогодні на уроці.

• ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Літературний диктант.

1. Від імені кого ведеться розповідь у повісті М. Стельмаха? (Від першої особи.)
2. Чим прославився дід головного героя? (Тим, що був майстром на всі руки.)
3. Яка «слабкість» чи «дурість» завдавала клопоту Михайликові? (Велика любов до читання.)
4. Хто навчив маленького Михайлика любити красу природи і землю? (Мати.)
5. Кому Михайло дав жменю насіння? (Маленькому голодному хлопчикові.)
6. Як звали дівчинку, разом з якою Михайлик збирав ягоди в лісі, ходив до школи? (Люба.)
7. Над якою делікатністю дідуся підсміювалися вуличани? (Коли дідусь пізно повертався з роботи, щоб не збудити дружину, засипав на призьбі.)
8. Хто наполягав на тому, щоб Михайлик обов’язково навчався в школі? (Мати.)
9. Що зробили батьки, щоб Михайлик усе ж таки пішов учитися? (Продали годувальницю — корову.)
10. Якою довершеною й завжди новою красою так захоплювався письменник? (Красою зірок.)
11. Як малий Михайлик узимку добирався до школи? (Батько, загорнувши у кирею, носив його на руках.)
12. Хто, за висловом письменника, пролітав над хатою, над дитинством і над його життям? (Лебеді.)

• ІІІ. Формування вмінь та навичок

1. Робота зі словником літературознавчих термінів.

Символ (грец. symbolon) — це умовне позначення предмета, поняття, явища іншим предметом, поняттям, явищем на основі подібності й з метою стисло та яскраво передати суть чогось або певну ідею.

2. Завдання пошуково-дослідницького характеру. Робота в групах.

І група: схарактеризуйте образ головного героя повісті — Михайлика.

Орієнтовний план характеристики образу Михайлика

1. Михайлик — головний герой твору, бідний сільський хлопчик.
2. Портрет і зовнішність героя.
3. Риси характеру:

• добрий;

б) милосердний;

в) кмітливий;

• допитливий;

д) цілеспрямований.

4. Прагнення героя:

• жага до навчання;

б) любов до природи;

в) бажання пізнати світ;

• захоплення книгами та написанням власних творів.

5. Михайлик та інші герої твору.
6. Значення образу Михайлика, моє ставлення до нього.

Висновок. Як бачимо, головний герой має ніжну, поетичну душу. З дитинства виховується на засадах добра, любові, милосердя.

ІІ група: знайдіть і прокоментуйте образи-символи повісті, підтверджуючи власні думки цитатами з тексту (гуси-лебеді, зоря, вітряки тощо).

Орієнтовна відповідь

«Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять… і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила… І увесь світ тріпоче-міниться в моїх очах і віддаляє та й віддаляє лебедів. Аби я був чародієм, то хіба не повернув би їх? Сказав би таке таємниче слово! Я замислююсь над ним, а навколо мене починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебедята, що на своїх крилах виносять з біди малого хлопця».

(Для героя лебеді — і реальні птахи, і казка та мрія, яка може здійснитися, адже вони повернулися за його подумки вимовленим палким бажанням.)

«Я і досі завжди з хвилюванням входжу в передосінню золотисту втому полів, я й досі не можу спокійно дивитися на останні, сизі від негоди, вітряки, на ці добрі душі українського степу, що віками вписували в сторінки хмар і неба нелегкий літопис хліборобської долі. Мені іноді здається, що я теж схожий на вітряка, який основою, хрестовиною тримається чорної, репаної землі, а крилами жадає неба…»

(Вітряк тут — символ хліборобської долі, душі селянина, тісно пов’язаних із землею і разом із тим не байдужих до небесної краси, краси навколишнього.)

ІІІ група: знайдіть у тексті згадки про звичаї й традиції українців (щедрування, ярмаркування, шанобливе ставлення до старших, милосердне ставлення до знедолених, виховання старшим поколінням дітей, побожне ставлення до землі, природи й до насіння, рівноправні стосунки між подружжям, прагнення до освіти).

Орієнтовна відповідь

«Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, мати брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалось стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі».

«Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо, спідлоба подивилося на мене. …І тут я згадав про своє насіння. Вийняв жменю і подав малому. Він обома ручатами схопив зернята, а потім поглянув на матір. Та кивнула головою і зітхнула точнісінько так, як іноді в недобру годину зітхала моя мати. Потім я висипав у поділ сорочечки хлопчика насіння з однієї кишені і взявся за другу. Але жінка зупинила мене».

«Але жодна крихітка житейського бруду не виповзала з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх уст не торкнулося жодної людини».

«Віджурилась, віддзвеніла пісня на шляху, зникли вершники вдалині, і дід, похитуючи головою, зітхнув раз і вдруге, щось тихенько сказав до себе, а потім обернувся до мене:

— Життє… Чуєш, і він, Шевченко, босоніж до школи ходив».

«Дорогою люди дивувались, що Панас на руках несе в школу сина, деякі школярі на це диво тицяли пальцями, а я мало не заплакав і з жалю, і з тієї радості, що батько не дасть мені покинути науку».

IV група: дослідіть основні художні засоби, проілюструвавши відповідь цитатами з тексту.

Орієнтовна відповідь

«За хмарами-хмарами куталось сонце; воно зрідка опускало під краї неба імлаві просвітки, і тоді земля трималася на них, мов колиска. Навколо тихо бринів золотий півсон передосіннього степу. Здалеку, наче по блакитній воді, поволі пропливав приломлений до плуга орач, а за ним, біля самого неба, вітряки намотували на свої крила бабине літо і час…»

(Мова повісті М. Стельмаха дуже поетична, метафорична, багата на різноманітні художні засоби. У поданому уривку, наприклад, ужито суцільну розгорнуту метафору, що образно, яскраво, по-філософському змальовує картину осіннього степу. Автор використовує порівняння (мов колиска, наче по блакитній воді), епітети (імлаві, золотий, блакитній, приломлений), інверсію (куталось сонце, бринів півсон) та ін.)

• ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Проблемне завдання.

Прочитайте перше й останнє речення повісті. З’ясуйте, який зв’язок між цими рядками, назвою твору та його змістом.

2. Розгадування кросворда.

• V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Підготуватися до контрольної роботи.

• VІ. Підсумок уроку

Проблемне завдання.

Назвіть усі можливі, на ваш погляд, символічні значення образу гусей-лебедів.

(Наприклад: казка, мрія, диво, краса…)