Урок № 7
Українські землі у складі Австрійської імперії
Мета: з’ясувати адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ західноукраїнських земель, проаналізувати національне і соціальне становище населення, визначити історичне значення реформ Марії Терезії та Йосифа ІІ в економічному та культурному житті краю, дослідити зміни в побуті населення міст і сіл; удосконалити в учнів уміння самостійної роботи, складання схем, роботи з контурною картою, розвинути їх уміння працювати в групах, аналізувати й порівнювати історичні процеси та явища; виховувати інтерес до вивчення історичного минулого України.
Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: округ, сейм, магістрат.
Персоналії: Марія Терезія, Йосиф ІІ.
Основні дати: реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ: 1774—1776, 1781 рр. — релігійна, 1781—1782 рр. — аграрна, 1784 р. — відкриття Львівського університету.
Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «округ», «сейм», «магістрат», розповідає про адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ західноукраїнських земель, аналізує національне і соціальне становище населення, визначає роль реформ Марії Терезії та Йосифа ІІ в економічному та культурному житті краю, називає зміни в побуті населення міст і сіл; удосконалює вміння самостійної роботи, складає схеми, працює з контурною картою, розвиває вміння працювати в групах, аналізує й порівнює історичні процеси та явища; відчуває інтерес до вивчення історичного минулого України.
- Організаційний момент
- Перевірка домашнього завдання
Варіант І
Самостійна робота
Методичний коментар. Варіант 1. Самостійна робота проводиться за варіантами у письмовій формі. Варіант 2. Учні об’єднуються в пари і в усній (або письмовій) формі здійснюють взаємоперевірку знань.
|
Картка 1
- Розташуйте адміністративно-територіальні одиниці, які існували в українських землях під владою Російської імперії, у порядку збільшення.
- До складу Малоросійського генерал-губернаторства входили …, …, … губернії.
- Охарактеризуйте національне становище українського населення під владою Російської імперії наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.
- Які зміни відбулися в повсякденному житті та побуті жителів українських сіл під владою Російської імперії наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.?
|
|
Картка 2
- Розташуйте адміністративно-територіальні одиниці, які існували в українських землях під владою Російської імперії, у порядку зменшення.
- До Київського генерал-губернаторства входили …, …, … губернії.
- Охарактеризуйте соціальне становище українського населення під владою Російської імперії наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.
- Які зміни відбулися в повсякденному житті та побуті жителів українських міст під владою Російської імперії наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.?
|
Презентація творчих робіт
Учні за бажанням представляють написані вдома творчі роботи. Решту робіт потрібно зібрати наприкінці уроку для перевірки.
Варіант ІІ
Метод «Два-чотири-всі разом»
Методичний коментар. На дошці записано завдання для обговорення. Кожен учень протягом 1—2 хвилин самостійно шукає можливу відповідь на поставлене завдання. Далі учні об’єднуються у пари й обмінюються своїми міркуваннями щодо завдання. Під час обговорення пари мають дійти згоди щодо відповіді. Робота у парах триває до 6 хвилин. На наступному етапі роботи пари об’єднуються у четвірки і знайомлять своїх колег із виробленим рішенням. У процесі обговорення учасники четвірки мають дійти згоди. Робота в четвірках триває до 6 хвилин. На завершальному етапі четвірки переходять до колективного обговорення завдання.
Український історик М. Грушевський зазначав: «З кінцем ХVІІІ ст. українські землі опинилися під властю двох великих, сильних держав — Росії й Австрії, — держав міцно централізованих і бюрократичних, то значить з сильною центральною властю, з великим начальством урядничим, з міцною поліцією й військом, а без усякого майже громадського самопорядкування. Всяка політична окремішність наших земель була скасована, самопорядкування або знесено зовсім, або зведено до найменших розмірів».
Проаналізуйте, які зміни відбулися наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст. у політичному та соціально-економічному житті українських земель, що увішли до складу Російської імперії.
III. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
1) Під владою якої іноземної держави перебували західноукраїнські землі у ХVІІІ ст.?
2) Яким був адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель у складі Речі Посполитої?
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
- Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії
- Національне та соціальне становище українського населення
- Політика австрійського уряду щодо українців
- Зміни в побуті, стилі та традиціях життя міста і села
- Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Робота з роздавальним матеріалом
Опрацюйте матеріал картки, виконайте завдання.
|
Роздавальний матеріал
Адміністративно-територіальний поділ українських земель
у складі Австрійської імперії
Три поділи Польщі, здійснені в 70-х — 90-х pp. XVIII ст. трьома монархіями — російською, австрійською і прусською, внесли суттєві зміни в життя населення не тільки Правобережної України, а й таких же споконвічних українських земель, як Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття.
Нова — австрійська влада, так само, як і стара — польська, не зважала на етнічний склад населення, коли на свій лад здійснювала адміністративно-територіальний поділ. Внаслідок цього і східногалицькі землі, де більше було українців, і західногалицькі, де більшість становили поляки, потрапили в одну адміністративно-територіальну структуру, названу «коронним краєм», або «Королівством Галіції і Лодомерії» (Галичини і Володимирщини).
Цією назвою, а також проголошенням Львова (чи Лемберга, як найменували його на німецький лад австрійці) столицею нового державного утворення влада хотіла підкреслити спадкоємність із володінням давнього українсько-галицького великого князя Данила, увінчаного королівською короною. Однак бучна назва була ефемерною. У місцевому сеймі (законодавчому органі краю) заправляла польська шляхта, хоча й вона не була вирішальною силою місцевого управління. Повнота всієї адміністративно-політичної влади зосереджувалася в руках губернатора, якого призначав сам австрійський імператор. Австрійський уряд призначав і членів магістратів, які керували соціально-економічним життям міст. У селах адміністративна і поліцейсько-судова влада належала великим землевласникам та їхнім управителям (посесорам) і наглядачам (мандаторам).
«Королівство Галіції і Лодомерії» поділялося на 12 округів (дистриктів): Золочівський, Тернопільський, Чортківський, Жовківський, Львівський, Бережанський, Коломийський, Станіславський, Стрийський, Самбірський, східні землі Сяноцького і Перемишльського округів. Окремим округом до цього «королівства» входила Буковина (також без етнічного поділу, хоча вже й тоді на Північній Буковині переважало українське населення, а на Південній більшість становили румуни). Адміністративно-політичним центром Буковинського округу стало місто Чернівці.
|
|
Пожонському (Братіславському) намісницькому управлінню Угорського королівства було підпорядковано Закарпатську Україну. Вона поділялася на чотири комітати (жупи): Ужанський, Березький, Угочанський, Марамороський. Призначені королем адміністратори (переважно з великих землевласників) прозивалися жупанами. Через підпорядковані їм управління вони здійснювали адміністративну, фінансову, судову і навіть військову владу. [51, с. 43—44]
Завдання
Використовуючи матеріал картки, заповніть схеми.
Зразок заповненої схеми
Адміністративно-територіальний устрій українських земель
у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.
|
|
Адміністративно-територіальний поділ Закарпатської України
у складі Угорського королівства в першій половині ХІХ ст.
|
Робота з картою
Покажіть на карті територію Королівства Галіції і Лодомерії, Закарпатської України в першій половині ХІХ ст.
- Національне та соціальне становище українського населення
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Бесіда на повторення
Яким було національне та соціальне становище західноукраїнського населення у ХVІІІ ст.?
Самостійна робота з підручником
Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника.
Робота в парах
Методичний коментар — див. урок № 6.
|
Картка 1
Найвищі австро-угорські власті розглядали українські землі як колоніальний сировинний додаток до промислово розвинутих центральних і західних провінцій імперії. Здебільшого феодально залежні і від великих землевласників, і від держави українські селяни, які становили абсолютну більшість населення Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття, були найзнедоленішою верствою Австрійської імперії. Вони перебивалися з картоплі на капусту, часто зазнавали масових голодувань. Середня тривалість життя не перевищувала 30—40 років, а рівень народжуваності протягом десятиріч поступався рівню смертності. Тобто, основна маса українського населення виснажувалась і вимирала. [51, с. 44]
|
|
Картка 2
Віденські й будапештські власті заохочували переселення до Східної Галичини німецьких колоністів, до Північної Буковини — німецьких і румунських, до Закарпаття — угорських. Це разом із освітньою політикою, яка повністю ігнорувала українську мову, призводило до денаціоналізації корінного населення. А кількісно мізерні заможні верстви українців, як і в Російській імперії, орієнтувалися на чужоземні панівні культури, намагалися навчати своїх дітей у німецьких, польських, угорських школах. Чимало українців — випускників таких шкіл у Галичині — зрікалися свого етнічно-національного походження. [51, с. 44]
|
Завдання
1) Визначте спільне й відмінне в національній і соціальній політиці Речі Посполитої у ХVІІІ ст. та Австрійської імперії в першій третині ХІХ ст. щодо західноукраїнських земель.
2) Порівняйте національне та соціальне становище українського населення у складі Російської та Австрійської імперій. Зробіть висновки.
- Політика австрійського уряду щодо українців
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Розповідь учителя
У 70—80-х рр. ХVІІІ ст. австрійська імператриця Марія Терезія (1740—1780 рр.) та її син Йосиф ІІ (1780—1790 рр.) провели на підвладних Австрійській імперії українських землях ряд прогресивних реформ, які ґрунтувалися на ідеях освіченого абсолютизму. Метою реформ було шляхом посилення державної централізації та встановлення контролю правлячої династії за всіма сферами суспільного життя не допустити відставання Австрійської імперії від її основного суперника — Пруссії.
Робота в групах
Методичний коментар. Учні об’єднуються у три групи, кожна з яких опрацьовує матеріал картки. На наступному етапі представник від групи звітує перед учнівською аудиторією.
|
Картка 1
Аграрна реформа. У 1779 р. Марія Терезія видала наказ, у якому вимагала від поміщиків поводитися із селянами «по-людськи». У 1781—1782 рр. Йосиф ІІ видав укази, згідно з якими проголошувалося звільнення селян від особистої залежності поміщиків, визначалися терміни панщини (30 днів на рік), шляхті заборонялося збільшувати свої володіння за рахунок селянських наділів. Селяни отримали право обирати професію без згоди пана, одружуватися, переселятися. Право суду над селянами переходило до державних чиновників. Ряд заходів цісарського уряду обмежили лихварство євреїв у селі.
|
|
Картка 2
Релігійна реформа. Марія Терезія та Йосиф ІІ цісарськими декретами 1774—1776, 1781 рр. провели релігійну реформу, спрямовану на зрівняння в правах католицької, протестантської та греко-католицької церков. Віруючим відкривався шлях до навчання в університетах, до державної служби, їм було дозволено продавати і купувати землю, священики отримали статус державних службовців. У 1773 р. було ліквідовано орден єзуїтів, який мав значний вплив на суспільне життя Австрійської імперії.
|
|
Картка 3
Освітня реформа. Марія Терезія та Йосиф ІІ, спираючись на ідеї освіченого абсолютизму, проголосили загальну середню освіту, було запроваджено початкові і середні школи. У початковій школі навчання мало здійснюватися рідною мовою. Шкільна освіта була переведена на державний кошт. У 1784 р. у Львові відкрито університет, при якому до початку ХІХ ст. діяв Руський інститут, де на філософському й богословському факультетах навчалися українці.
|
Бесіда
Які сфери суспільного життя й чому охопили реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ? Власну думку обґрунтуйте.
Розповідь учителя
Однак наступники Йосифа ІІ проводили консервативну політику. Остерігаючись, що подальше впровадження реформ може призвести до революційного вибуху в Австрійській імперії на зразок Великої французької революції, наступні імператори до середини ХІХ ст. відступили від модернізаційного курсу Марії Терезії та Йосифа ІІ.
- Зміни в побуті, стилі та традиціях життя міста й села
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Варіант І
Випереджальне завдання
Перш ніж презентувати повідомлення, учні-доповідачі записують на дошці запитання, відповіді на які решта учнів мають дати після прослуховування повідомлення.
Прочитавши повідомлення, учень-доповідач самостійно проводить опитування однокласників за запитаннями, написаними на дошці.
Повідомлення учнів
Заслуховуються повідомлення за темами «Зміни в побуті, стилі та традиціях життя західноукраїнських міст наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.», «Повсякденне життя селян Західної України наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.».
Варіант ІІ
Самостійна робота з підручником
Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника та роздавального матеріалу. [26, с. 164, 166—169]
|
Роздавальний матеріал
У ті часи поширилися в нас різні роди культурних рослин, тоді невідомих або мало цінованих. В Галичині деякі роди господарських рослин поширили німецькі колоністи. Управитель маєтностей в Уневі Гайслер був перший, що посіяв конюшину, яку тоді знали тільки в дикому стані. В 1810 р. вже дещо галицької конюшини йшло на вивіз до Угорщини та на Шлезьк. Ріпак засівав німець Шмідт близько 1810 р. у Винниках під Львовом. У ті часи старалися також розвести плантації деяких лікарських рослин, як рабарбар (у Мокротині біля Жовкви), аниж, крокеш, цикорій.
* * *
Розвиток техніки змінив засоби комунікації. Під кінець XVIII ст. почали будувати перші муровані дороги. В Галичині називали їх «цісарськими гостинцями». Завдяки їм торговий рух став значно скорший, ніж у давні часи, коли купецькі каравани тягнулися по бездоріжжях. Але новочасні темпи комунікації прийшли лише тоді, як до транспорту було ужито силу пари. Це постало спочатку в річній плавбі.
* * *
Вигляд і характер міста дуже змінилися. На початку XIX ст. всюди зникають оборонні мури й башти, що довкола оточували давнє місто й надавали йому вигляду твердині. Життя було вже безпечніше, й воєнні укріплення не були потрібні. До того ж при розвитку новочасної артилерії вони не могли вже дати місту ніякої забезпеки. На місці фортифікацій поставали нові вулиці або місця для публічних проходів, чи «променад». У Львові, наприклад, на місці давніх оборонних валів засновано плантації під назвою Гетьманських і Губернаторських валів. Під давнім Високим Замком постав великий парк, що від замку дістав свою назву. Передмістя злучилися з містом в одну цілість, а давні тракти й шляхи стали міськими вулицями.
|
|
* * *
Змінилося також життя на вулицях. Поволі зникали давні міщанські типи у характеристичних старосвітських одягах, у квітистих жупанах, у високих шапках, у чоботях. На їхнє місце приходили чужоземні західні убрання, що змінялися за кожним подувом моди. «Тоді пані ходили у куцих тісних шляфроках, причепурені, як на весілля, фризури на голові мали немов коробки, а на цих фризурах повно квіток, як на якій могилі… Коли б ти, добродію, бачив станики аж на плечах, спідниці здолу зі шлярками, черевики жовті або червоні, або фіолетні з рожею посередині, рукавички поза лікті, панчішкової роботи “а ля жур” (прозорі), — такі забавні, як ляльки на катаринці. Хлопці почали прибиратися по-французькому: носили камізельки мало не по коліна, фрачки до половини грудей і вузький хвостик, ніби щоб мух відганяти, а стан майже посередині плечей, зачіска дивовижна, капелюхи з широким рубцем, а носили їх все під пахвою, хоч сонце світило…» Так оповідав сучасник про одяг самого кінця XVIII в.
* * *
Інший вигляд прийняли також розваги міського населення. Чимраз більше було знати впливи Заходу.
У червні 1814 р. у Львові святкували перемогу Австрії над Наполеоном. Ранком були богослуження, процесії, паради військ, — ввечері уладили ілюмінацію цілого міста. На ринку виставлено було тріумфальну браму в римськім стилі, з Марсом і Мінервою, з фавнами на пегасах; на ратуші пишалися герби переможців-альянтів: Австрії, Пруссії, Росії, Англії. Кам’яниці були обвішані лампіонами, а з Нептунової криниці підіймався високо водограй, освітлений різнобарвними світлами. Ілюмінований був також будинок греко-католицької Духовної семінарії. Один транспарант зображував тріумфальний похід цісаря, на другому були постаті Сатурна, Миру, Чесноти й Щастя, на третьому — Геній із пальмовою гілкою й рогом достатку — все з латинськими та грецькими написами.
|
Метод «Мікрофон»
Методичний коментар. Поставити запитання класу. Запропонувати учням якийсь предмет (ручку, фломастер тощо). Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово. Слід надавати слово тільки тому, хто отримує уявний мікрофон. Відповіді не коментуються і не оцінюються.
Які зміни відбулися в побуті й традиціях життя міського і сільського населення західноукраїнських земель порівняно з попереднім періодом?
- Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Дидактична гра «Телеміст»
Методичний коментар. Проводиться уявний “телеміст”, у якому візьмуть участь українці, що перебувають у складі Австрійської та Російської імперій. Учні об’єднуються у дві команди, одна з яких представлятиме українців у складі Російської імперії, інша — українців у складі Австрійської імперії. Керує “телемостом” учитель. Він ставить запитання, на які по черзі повинні відповісти представники обох команд.
VI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття із населенням 3,5 млн осіб входили до складу Австрійської імперії. Галицькі землі входили до Королівства Галіції та Лодомерії, окремий дистрикт якого складала Буковина. Закарпаття у свою чергу підпорядковувалося Угорському королівству;
у 70—80-х рр. XVIII ст. австрійські монархи Марія Терезія та Йосиф ІІ провели на підвладних Австрійській імперії українських землях низку прогресивних реформ. Так, аграрна реформа проголошувала звільнення селян від особистої залежності поміщиків; релігійна реформа була спрямована на зрівняння в правах католицької, протестантської і греко-католицької церков; у результаті освітньої реформи було проголошено загальну середню освіту, відкрито у Львові університет;
повсякденне життя західноукраїнських селян наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст. не зазнало значних змін. Водночас стиль життя панівної верхівки Австрійської імперії зумовлювався загальноєвропейською модою.
VIІ. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) Позначте на контурній карті різними кольорами кордони держав, до складу яких увійшли українські землі наприкінці ХVІІІ ст.; позначте межі й підпишіть центри та назви складових частин Австрійської імперії; позначте й підпишіть різними кольорами назви поселень (старі та нові); підпишіть історико-географічні області в межах української суцільної етномовної території.
3) Напишіть оповідання про один день із життя західноукраїнського села або міста наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.
|
