| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 9 клас |
Урок № 38 Відродження громадівського руху в 70—90-х рр. ХІХ ст. Мета: дізнатися про відновлення громадівського руху, проаналізувати діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, охарактеризувати діяльність газети «Київський телеграф», визначити історичне значення Емського указу, складові діяльності російського громадсько-політичного руху народників на українських землях; розвинути в учнів уміння й навички аналізувати історичні документи, працювати в групах, здійснювати взаємонавчання, виступати з повідомленнями, самостійної роботи; виховувати інтерес до вивчення вітчизняної історії. Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал. Тип уроку: комбінований. Основні поняття: указ, народники. Персоналії: В. Антонович, М. Драгоманов, П. Житецький, М. Кибальчич, П. Чубинський. Основні дати: 1873 р. — заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, 1876 р. — Емський указ. Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «указ», «народники»; розповідає про відновлення громадівського руху, аналізує діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, характеризує діяльність газети «Київський телеграф», визначає історичне значення Емського указу, пояснює складові діяльності російського громадсько-політичного руху народників на українських землях; аналізує історичні документи, працює в групах, здійснює взаємонавчання, виступає з повідомленнями, працює самостійно; відчуває інтерес до вивчення вітчизняної історії.
Бесіда 1) Порівняйте ідейні засади та світоглядні позиції москвофілів і народовців. 2) Визначте історичне значення діяльності товариства «Просвіта». 3) Чому польське повстання 1863—1864 рр. не здобуло масової підтримки серед українського населення? Презентація творчих робіт Учні за бажанням представляють виконані вдома творчі роботи. Решту робіт потрібно зібрати наприкінці уроку для перевірки. III. Актуалізація знань Бесіда на повторення 1) Поясніть зміст поняття «громади». 2) Які наслідки для українського суспільно-політичного руху мав Валуєвський циркуляр 1863 р.? IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу План вивчення нового матеріалу
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Розповідь учителя У своїй розповіді зазначити про відновлення на початку 70-х рр. ХІХ ст. діяльності громад, про географію громадівського руху (Київ, Полтава, Чернігів, Одеса, Харків, Катеринослав). Акцентувати увагу учнів на діяльності Київської громади, охарактеризувати діяльність членів Київської громади історика І. Лучицького, етнографа Ф. Вовка, громадського діяча М. Драгоманова, композитора М. Лисенка, драматурга М. Старицького. Робота з картою Покажіть на карті міста, у яких у 70—90-х рр. ХІХ ст. відновили діяльність громади. Бесіда Яке значення мало відновлення громадівського руху?
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Розповідь учителя У 1873 р. в Києві з ініціативи членів Київської громади В. Антоновича, Ф. Вовка, М. Драгоманова, П. Житецького та інших було засновано Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Робота з документом Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання. З документа про відкриття Південно-Західного відділу § 2. …відділ переважно досліджує губернії Київського освітнього округу в усіх тих аспектах, що є предметом занять Товариства, і особливо дослідження зі статистики та етнографії. § 3. …відшукує і доводить до відома вже зібрані й ті, що зберігаються в місцевих архівах, відомості про край, розглядає їх, вирішує, як їх використати для науки. Завдання до документа Визначте мету створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Робота в групах Методичний коментар. Об’єднати учнів у три групи, кожна з яких опрацьовує матеріал картки. На наступному етапі групи обмінюються отриманою інформацією.
Зробити висновок, що, не порушуючи жодних законів, використовуючи російську мову, учені-гуманітарії створили науковий центр з українознавства й розгорнули широкий науковий рух. Робота з документом Опрацюйте уривок із документа, дайте відповіді на запитання. Про постановку українознавчих проблем на III Всеросійському археологічному з’їзді у Києві (1874 р.) і нападки за це офіціозної преси Крім рефератів, присвячених курганним старожитностям, ґрунтовними були реферати місцевих учених, які стосувалися козацької історії краю та його етнографії. Із них учитель київської гімназії Житецький читав цікавий реферат про Пересопницьке Євангеліє, пам’ятку XVI ст., чудову за мовою; переклад зроблено місцевим наріччям, дуже схожим на нинішнє малоросійське. Разом з тим той же референт повідомив наукове дослідження про історію утворення і зміни малоросійського наріччя. Такими ж важливими були реферати професора Київського університету Драгоманова, які стосувалися малоросійських дум та історичних пісень, що перед тим з’явилися у виданні професорів Київського університету Драгоманова і Антоновича. Професор Петербурзького університету Міллер вступив з ними у жваву суперечку щодо малоросійських дум та їхнього зв’язку з великоросійськими билинами. Для більшого ознайомлення членів з’їзду з місцевою народною поезією запрошено було народного співця-бандуриста Вересая. Багато хто з членів уперше у житті познайомився з прийомами малоросійського історичного співу, і взагалі цей спів мав важливе значення, тому що сам Вересай був вже один з дуже небагатьох співців, які знали старовинні козацькі думи й супроводжували спів грою на бандурі: бандуристи в усій Малоросії в наш час майже зовсім зникають. Будь-якому неупередженому слухачеві було зрозумілим і повинно було здатися цілком природним і, так би мовити, законним, що на Київському археологічному з’їзді історична народна поезія козацького періоду становила один з найбільших предметів наукової обробки; проте не так поглянули на це газети, які звикли скрізь відшукувати політичні цілі й навіть там, де, мабуть, дивним було б шукати їх. По закінченні з’їзду у київській газеті «Киевлянин» почали друкуватися різні чутки про українофільство, приписувалося референтам, які читали про малоросійську поезію, сторонні цілі; з їх голосу про те саме заговорили столичні газети, особливо «Голос», так що сам противник київських учених на з’їзді професор Міллер змушений був стати у друкові захисником своїх колишніх противників. Підозри, які зводилися тоді на київських учених, були до крайності недоречні й шкідливі в тому відношенні, що далі обмежували свободу вибору предметів, що стосувалися місцевої історії, літератури й етнографії: після того кожному ставало небезпечно розводитись на з’їздах про подібні предмети науки, щоб не подати приводу до підозрінь у цьому роді… [61, с. 144—145] Запитання до документа 1) Які українознавчі проблеми обговорювалися на ІІІ Всеросійському археологічному з’їзді в Києві в 1874 р.? 2) Яким чином преса відреагувала на постановку українознавчих проблем на ІІІ Всеросійському археологічному з’їзді?
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Повідомлення учня Учень виступає з повідомленням за темою «Київський телеграф». Зразок повідомлення У 1859 р. у Києві письменник А. фон Юнк заснував громадсько-політичну літературну газету «Київський телеграф». До її редакційного комітету увійшли громадсько-політичний діяч М. Драгоманов, економіст М. Зібер, етнограф Ф. Вовк, історик та етнограф П. Чубинський, композитор М. Лисенко, мовознавець П. Житецький. Газета виходила російською мовою. Від 1874 р. газета «Київський телеграф» була неофіційним органом «Київської громади». У статтях і матеріалах, які публікувалися в «Київському телеграфі», розглядалися питання розвитку українського національного руху, економічні, політичні та культурні проблеми в Україні. Загалом побачив світ 71 номер газети. Газета стала захисником і ревним пропагандистом плідної роботи з вивчення духовної та матеріальної культури українського народу, яку вели діячі Київської громади. На шпальтах газети таврувалися антиукраїнські виступи російської реакційної преси. Після прийняття Емського указу в 1876 р. видання «Київського телеграфу» було заборонено. Бесіда Визначте роль газети «Київський телеграф» у суспільно-політичному житті України.
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Бесіда на повторення 1) Пригадайте, коли і за яких умов було видано Валуєвський циркуляр. 2) Назвіть основні положення Валуєвського циркуляра 1863 р. Метод «Історичний прогноз» Методичний коментар — див. с. урок № 1. Спрогнозуйте, якою була реакція царського уряду на відновлення громадівського руху, на науково-дослідницьку діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства тощо. Робота з документом Опрацюйте уривок із документа, дайте відповіді на запитання. Заборона друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою. Госуд. імп. в 18/30 день минулого травня височайше наказав: 1) не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Голови упр. яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі. 2) Друкування і видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: а) історичних документів і пам’яток і б) творів красного письменства, але з тим, що при друкуванні історичних пам’яток безумовно додержувати правопису оригіналів; у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Голови управл. 3) Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот. 4) Припинити видання газети «Киевский телеграф». Про цю височайшу волю пропоную Голови упр. до належного виконання. [60, с. 163] Завдання до документа 1) Назвіть основні положення Емського указу 1876 р. 2) Визначте, які наслідки для України мав Емський указ. 3) Порівняйте Емський указ із Валуєвським циркуляром. Зробіть висновки. Розповідь учителя Вважається, що пункт щодо заборони друкувати українською мовою тексти до музичних нот був написаний для дискримінації композитора М. Лисенка. Згідно з Емським указом було ліквідовано Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Окремий пункт цього указу стосувався персонально М. Драгоманова й П. Чубинського, яким було заборонено жити в Україні. В умовах дії указу виросло ціле покоління українського народу, позбавлене можливості освіти рідною мовою, змушене або залишатися неписьменними, або здобувати її російською мовою. У 1881 р. до раніше дозволених для друкування українською мовою творів додали словники, але друкувати дозволялося лише російською мовою. Щодо сценічних вистав українською мовою, то дозвіл на них мала право давати губернська влада. У 1892 р. цензорам нагадали про недопустимість схвалення до друку українського перекладу будь-якого російського твору. У 1894 р. повторили застереження про заборону імпорту українських книжок. У 1895 р. вийшла заборона на друкування українських дитячих читанок. Саму назву «Україна» було замінено на «Малоросія». Емський указ діяв до революції 1905—1907 рр., але формально так і не був скасований. Робота в групах Методичний коментар. Учні об’єднуються у п’ять груп, кожна з яких опрацьовує матеріал картки. На наступному етапі учні обмінюються отриманою інформацією.
Бесіда Яким чином європейська інтелектуальна й політична еліта відреагувала на підписання Емського указу? Зробіть висновки. Робота з дидактичним матеріалом Опрацюйте матеріал картки, виконайте завдання методом «Мікрофон».
Метод «Мікрофон» Методичний коментар — див. с. урок № 7. Визначте історичне значення прийняття Емського указу 1876 р.
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Самостійна робота з підручником Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника, заповніть таблицю «Російський громадсько-політичний рух народників в Україні». Зразок заповненої таблиці
Бесіда 1) У чому полягала діяльність членів народницького гуртка «Київська комуна»? 2) Поясніть зміст поняття «ходіння в народ». 3) Якими народницькими ідеями керувалися у своїх діях учасники «Чигиринської змови»? 4) У чому полягає суть терористичної тактики? 5) Чому перехід народників до терористичної тактики знаменував крах народництва? 6) У чому ви вбачаєте безперспективність терористичної тактики у вирішенні суспільних проблем у минулому й сучасному житті? Повідомлення учня Учень виступає з повідомленням за темою «Микола Кибальчич — революціонер-народник та винахідник». Зразок повідомлення Микола Кибальчич (1853—1881 рр.) — революціонер-народник та геніальний винахідник. Вищу освіту здобув у Санкт-Петербурзі: від 1871 р. навчався в Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення, а від 1873 р. — у Медико-хірургічній академії. У середині 70-х рр. ХІХ ст. М. Кибальчич долучився до народницького руху. Він проводив активну пропагандистську роботу серед селян, зокрема в Київській губернії. За революційну діяльність був заарештований, ув’язнення відбував у Києві, у Лук’янівській тюрмі. На початку 1879 р. М. Кибальчич зблизився з організацією «Земля і воля», а від середини 1879 р. вступив до «Народної волі» і став керівником її лабораторії, у якій виготовлялися вибухові речовини та метальні снаряди. Брав участь у підготовці замахів на життя царя Олександра II. У 1881 р. написав одну з видатних теоретичних статей народовольської публіцистики — «Политическая революция и экономический вопрос». У березні 1881 р. М. Кибальчича було заарештовано і за судовим процесом про вбивство Олександра II засуджено до смертної кари. Перебуваючи у в’язниці, він створив оригінальний проект реактивного літального апарата. Залишався нескореним до останнього подиху, а напередодні страти в особистому листі до царя Олександра III вимагав дарувати народові демократичні свободи. Прізвищем М. Кибальчича названо один із кратерів на зворотному боці Місяця. Запитання Учень-доповідач ставить запитання своїм однокласникам. Робота з документом Методичний коментар. Учні об’єднуються у три групи, кожна з яких опрацьовує один документ і виконує завдання до нього. На наступному етапі представник від групи звітує про виконану роботу.
Картка 3
Варіант І Бесіда 1) У чому полягала мета діяльності відновлених громад? 2) На думку історика А. Катренка, відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства дало «можливість громадівцям у якійсь мірі, так би мовити, “легалізувати” свою науково-культурницьку працю, провадити її через офіційно діючу організацію, надаючи їй широкого розмаху». Визначте історичне значення діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. 3) Проаналізуйте причини прийняття та наслідки для України Емського указу 1876 р. 4) Дайте історичну оцінку діяльності російського громадсько-політичного руху народників на українських землях. Варіант ІІ Метод «Мозковий штурм» Методичний коментар — див. урок № 2. VI. Підсумки уроку Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок. Основні висновки: на початку 70-х рр. ХІХ ст. відновили свою діяльність громади. Найвпливовішою серед них була Київська громада, неофіційним друкованим органом якої стала газета «Київський телеграф»; Емський указ, підписаний Олександром ІІ у 1876 р., став одним з етапів наступу російського царизму на український визвольний рух, на розвиток духовності та мови українського народу; протягом 70—80-х рр. ХІХ ст. в Україні розгорнули активну діяльність російські організації народників, які у своїй діяльності перейшли від мирної пропаганди до терористичних методів боротьби із самодержавством. VІI. Домашнє завдання 1) Опрацюйте текст підручника. 2) Уявіть, що вам потрібно оформити залу в історичному музеї, присвячену діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Які експонати ви б у ній розмістили? Чому? Складіть стислу характеристику обраних експонатів.
| |||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 1451 | | |||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
