| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 9 клас |
Урок № 37 Основні течії суспільно-політичного руху 50—60-х рр. ХІХ ст. на західноукраїнських землях Мета: порівняти діяльність москвофілів і народовців, з’ясувати мету створення та діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта», з’ясувати причини, хід та значення Польського повстання 1863—1864 рр.; розвинути в учнів уміння й навички взаємонавчання, критичного мислення, уміння працювати з історичними документами, робити висновки; виховувати інтерес до вивчення історичного минулого України. Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал. Тип уроку: комбінований. Основні поняття: москвофіли, народовці, «Просвіта». Персоналії: А. Вахнянин. Основні дати: 1863—1864 рр. — Польське повстання, 1868 р. — заснування товариства «Просвіта». Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «москвофіли», «народовці», «Просвіта»; аналізує діяльність москвофілів і народовців, визначає мету створення та діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта», пояснює причини, хід та значення Польського повстання 1863—1864 рр.; здійснює взаємонавчання, критично мислить, працює з історичними документами, робить висновки; відчуває інтерес до вивчення історичного минулого України.
Метод «Одна хвилина» Учитель називає терміни й поняття (громади, В. Антонович, Київська громада, журнал «Основа», Валуєвський циркуляр) і пропонує декільком учням по черзі без підготовки протягом 1 хвилини висловитися на задану тему. Метод «Мікрофон» Методичний коментар — див. урок № 7. Визначте історичне значення діяльності громад. Робота з дидактичним матеріалом Опрацюйте матеріал картки, виконайте завдання.
Вправа «Кросворд» Учні обмінюються складеними вдома кросвордами та розв’язують їх. III. Актуалізація знань Бесіда на повторення 1) Поясніть зміст поняття «суспільно-політичний рух». 2) Який вплив справила революція 1848—1849 рр. в Австрійській імперії на поширення національного руху на західноукраїнських землях? Метод «Знаємо — бажаємо дізнатися — дізналися» Методичний коментар — див. урок № 16. ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу План вивчення нового матеріалу
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Бесіда на повторення Спираючись на знання, отримані на попередніх уроках, порівняйте діяльність москвофілів та народовців за планом: 1) Хронологічні межі діяльності. 2) Причини виникнення. 3) Мета діяльності. 4) Методи діяльності. 5) Основні заходи. Робота над формуванням понять Запишіть у зошиті визначення понять «vосквофільство», «yародовці». Москвофільство (русофільство) — національно-культурна й суспільно-політична течія серед українського населення Західної України в середині ХІХ — 30-х рр. ХХ ст., в основі якої лежала культурна та політична орієнтація частини української інтелігенції на Російську імперію. Народовці — громадсько-культурна й суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції, що виникла в 60-х рр. ХІХ ст. в Галичині, представники якої виступали за єдність усіх українських земель та розвиток єдиної української мови.
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Розповідь учителя У розповіді йдеться про створення у Львові в 1868 р. групою народовців товариства «Просвіта». Робота з документом Прочитайте уривки з історичних джерел, дайте відповіді на запитання. 1. Програма майбутньої роботи «Просвіти» була стисло сформульована у виступі студента А. Січинського (1868 р.): «Кожний нарід, що хоче добитися самостійности, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільности, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народнього організму, відчула своє горожанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремішньої народної індивідуальности; бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього». 2. Зі Статуту Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (1991 р.): «Метою діяльності Товариства “Просвіта” є утвердження української національної ідеї, утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам’яті, формування національної свідомості та піднесення духовності і добробуту українського народу». Запитання до документів 1) Із якою метою в 1868 р. в Галичині було створено товариство «Просвіта»? 2) Порівняйте мету діяльності товариства «Просвіта» у другій половині ХІХ ст. та її наступниці в незалежній Україні. Метод «Навчаючи — вчуся» Методичний коментар — див. урок № 16. Зразок карток
Бесіда 1) Охарактеризуйте діяльність товариства «Просвіта» у другій половині ХІХ ст. на західноукраїнських землях. 2) Що вам відомо про діяльність товариства «Просвіта» в наш час?
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Бесіда на повторення 1) Які причини зумовили розгортання Польського повстання в 1830—1831 рр.? 2) Якою була реакція українського населення на події Польського повстання 1830—1831 рр.? Чому? Метод «Історичний прогноз» Методичний коментар — див. урок № 1. Спрогнозуйте, до яких заходів вдасться польська еліта з метою відродження Польської держави після придушення російським царизмом подій 1830—1831 рр. Варіант І Робота з роздавальним матеріалом Опрацюйте матеріал, дайте відповіді на запитання. Історик В. Верига про Польське повстання 1863—1864 рр. У січні 1863 р. вибухнуло нове повстання поляків, спровоковане брутальною поведінкою російського окупаційного режиму. Повстання засягнуло і Правобережну Україну з її поміщиками-поляками. Поляки створили тимчасовий Національний Уряд, який намагався приєднати до повстання й українців і тому видав спеціальну відозву «до братів-русинів», закликаючи їх до спільної боротьби «за свободу і незалежність Польщі, Литви і Руси». У квітні той уряд видав т. зв. «Золоту Грамоту до сільського народу», у якій запевняв селян Волині, Поділля й України, що дасть їм свободу, рівність і наділить землею без викупу та всіма громадянськими правами, включно зі свободою віровизнання, як також уживанням рідної мови в школах і судах. Полякам ішлося головно про відбудову Польської Речі Посполитої у колишніх її кордонах. Помимо всіх привабливих обіцянок, тільки деяка кількість українських селян і представників української інтелігенції стали в лави повстанців, або активно допомагали їм. Назагал, українські селяни не підтримали повстання, знаючи вже з досвіду, що польські обіцянки не мають жодної вартості. У квітні 1863 р. польське повстання було придушене й коштувало полякам до 30 тисяч вбитими повстанців і масових екзекуцій. Зліквідувавши збройною силою польські повстанчі загони, російський уряд знищив дощенту автономну адміністрацію Конгресівки, яка ще залишилася після повстання в 1830 р., та замінив її російською адміністрацією всеімперського зразка. До польської інтелігентської верстви за участь у повстанні застосували кару смерті, ув’язнення та заслання в Сибір на каторгу. На Правобережній Україні російський уряд застосував супроти польських панів-поміщиків, які брали участь у повстанні, карні адміністративні й законодавчі розпорядження, як конфіскація маєтків, а вслід за тим обмеження їхніх культурних і політичних впливів. З’явився ряд урядових розпоряджень, спрямованих на знищення польського землевласництва та заміну його російським, що мало на меті русифікацію Правобережної України. Конфісковані у поляків маєтки уряд роздавав російським офіцерам та урядникам, або продавав обов’язково особам російського походження. Заборонено вживати польську мову в офіційних установах, в аптеках, ба навіть у приватному листуванні чи в прилюдних розмовах. Помимо того, що українці не підтримали польського повстання, російська влада, розгромивши поляків, поставилася вороже й до українського національного руху та використала цю нагоду для придушення його. М. Катков, редактор часопису «Московские Ведомости», один з ідеологів російського імперіалізму, доводив, що Україна «ніколи не мала окремої історії, ніколи не була окремою державою… Малоросійської мови ніколи не було і, незважаючи на всі зусилля українофілів, до цього часу не існує». Пізніше він твердив, що коли уряд не зупинить український рух, поки ще не пізно, то вибухне колись й українське повстання, що буде гірше за польське. Катков, зрештою, не був одиноким у своїх судженнях. З’явилися також твердження, нібито український рух — це «польська інтрига», що «польська революція» — ніщо в порівнянні з національним і літературним рухом в Україні. Якби вибухла польська революція, то Росія, в найгіршому випадку, втратила б одну провінцію. Але, якби вдався національний і літературний рух в Україні, то це було б ударом у саме серце Росії. [3, с. 249—251] Запитання 1) Яким було ставлення українців до Польського повстання 1863—1864 рр.? 2) Яким чином поразка Польського повстання позначилася на становищі українських земель та розвиткові українського національно-визвольного руху? Варіант ІІ Перегляд навчального фільму Організувати перегляд фрагмента з навчального фільму «За нашу і вашу свободу» (реж. Л. Дашенко, «Київнаукфільм»).
Бесіда 1) У чому полягала відмінність діяльності москвофілів і народовців? 2) Поясніть назву товариства «Просвіта». Назвіть імена засновників та активних діячів товариства. 3) Який вплив на суспільно-політичне життя в Україні справило Польське повстання 1863—1864 рр.? VI. Підсумки уроку Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок. Основні висновки: у Східній Галичині, Північній Буковині та на Закарпатті у другій половині ХІХ ст. набули поширення дві суспільно-політичні течії — москвофільство та народовці. Саме завдяки діяльності народовців західноукраїнське населення перетворилося на згуртовану, об’єднану спільною ідеєю власної державності націю; культурно-освітнє товариство «Просвіта», що постало в 1868 р. у Львові, шляхом відкриття недільних шкіл, бібліотек і видання літератури, поширювало серед українського народу знання з вітчизняної історії, культури та економіки; Польське повстання, що спалахнуло в 1863—1864 рр., не здобуло масової підтримки українського населення. VIІ. Домашнє завдання 1) Опрацюйте текст підручника. 2) Розробіть ескіз поштової марки, присвяченої річниці заснування товариства «Просвіта». 3) Підготуйте повідомлення за темами «Київський телеграф», «Микола Кибальчич — революціонер-народник та винахідник».
| |||||||||||||
| Переглядів: 736 | | |||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
