| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із історії України 9 клас |
Урок № 30 Розвиток міст і сіл. Торгівля Мета: з’ясувати тенденції, що виникли в другій половині ХІХ ст. в розвитку українських міст і сіл, охарактеризувати стан розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі України, визначити роль родин українських підприємців Яхненків, Симиренків і Терещенків в історії України; удосконалювати в учнів уміння й навички використовувати різні джерела інформації, самостійної роботи, уміння висловлювати власну думку, роботи з картою, уміння критично мислити; виховувати інтерес до вивчення історичного минулого України. Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал. Тип уроку: комбінований. Основні поняття: підприємці. Персоналії: родини Яхненків, Симиренків, Терещенків. Очікувані результати: учень/учениця тлумачить та правильно застосовує поняття «підприємці»; називає та пояснює тенденції, що з’явилися в другій половині ХІХ ст. в розвитку українських міст і сіл, аналізує стан розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі України, визначає роль родин українських підприємців Яхненків, Симиренків і Терещенків в історії України; використовує різні джерела інформації, працює самостійно, висловлює власну думку; проказує на карті найбільші міста України другої половини ХІХ ст., українські міста, у яких у другій половині ХІХ ст. відбувалися найбільші ярмарки, а також країни, із якими торгувала Україна в другій половині ХІХ ст.; критично мислить; відчуває інтерес до вивчення історичного минулого України.
Дидактична гра «Барон Мюнхгаузен» Методичний коментар. Учні мають вигадати явно неправдиві твердження за темою «Розвиток промисловості в Україні в другій половині ХІХ ст.». Одні учні зачитують твердження, а інші — мають їх аргументовано спростувати. Роботу можна виконати в парах. III. Актуалізація знань Метод «Мікрофон» Методичний коментар. — див. урок № 7. Які події в політичному та економічному житті України другої половини ХІХ ст. мали вплив на розвиток сіл і міст? IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу План вивчення нового матеріалу
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Бесіда Якими були особливості розвитку українських міст і сіл у першій половині ХІХ ст.? Метод «Історичний прогноз» Методичний коментар — див. урок № 2. Ураховуючи зміни, що сталися в економічному житті України в другій половині ХІХ ст., спрогнозуйте, які зміни відбулися в розвитку сіл та міст на українських землях у складі Російської та Австрійської імперій. Самостійна робота з підручником Самостійно опрацюйте відповідний матеріал підручника. Робота з картою Покажіть на карті найбільші міста України другої половини ХІХ ст.
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Дидактична гра «Шпаргалки» Методичний коментар. Учні мають прослухати розповідь або прочитати відповідний матеріал підручника та передати його зміст за допомогою малюнків, умовних позначень або схем. Своєрідні «шпаргалки» учні підписують та здають. За бажанням учні підходять і витягують «шпаргалку», за якою потрібно відтворити текст. Автори найкращих «шпаргалок» та доповідачі отримують бали. Розповідь учителя Розвиток капіталізму зумовив подальше зростання внутрішньої торгівлі. Обсяг товарних відносин, територіальне розширення внутрішньої торгівлі вимагали такої форми організації оптового ринку, яка б забезпечувала постійний зв’язок між оптовими постачальниками й покупцями. Таку роль почали виконувати біржі. Найбільшими за обсягом операцій біржами в Україні були київська та одеська. На купівлі-продажу хліба спеціалізувалися біржі в Єлисаветграді й Миколаєві, кам’яного вугілля й заліза — у Харкові. Біржі прискорювали товарообіг на внутрішньому ринку. Від 60-х рр. ХІХ ст. поширюється торгівля в магазинах та лавках. Найбільші ярмарки відбувалися в Харкові, Києві, Сумах, Катеринославі, Єлисаветграді. У тих місцевостях, де будувалися фабрики й заводи, відкривалися базари. Як основний виробник залізничних рейок Україна постачала свою продукцію для будівництва залізниць у губернії Центральної Росії, на Північний Кавказ, Закавказзя, Прибалтику. Сільськогосподарські машини збували в Центральних та Приволзьких губерніях Росії, на Кавказі, у Сибіру. В Україну із Центральної Росії, Прибалтики, Польщі завозили машини, текстильні, хімічні, металеві вироби, із Кавказу — нафту, гас, мазут, із Білорусі — лісоматеріали. Україна стала основним постачальником товарного зерна, борошна, крупи в Центральний промисловий район Росії, Білорусь, Прибалтику, Кавказ. У цілому в загальноросійському експорті зерна частка України складала 42 %. Тарифом 1891 р. було майже заборонено імпорт тих промислових товарів, які вироблялися в Російській імперії. Цей крок став найповнішим утіленням протекціоністської політики російського царизму. Значна частина зовнішніх торговельних зв’язків Росії здійснювалася через азово-чорноморські порти та сухопутні митниці, розташовані на російсько-австрійському кордоні на Україні. Поряд із продуктами землеробства з України вивозилися вовна, сало, м’ясо; коні, рогата худоба, вівці, свині, експортувалося багато цукру, спирту, мила. Головним ринком збуту цукру була Англія, Персія, Італія та Німеччина. Основною формою торговельних зв’язків на західноукраїнських землях залишалися ярмарки й базари. У 1879 р. у Львові відбувся перший крайовий хлібний ярмарок. Ярмарки з продажу худоби влаштовувалися в Ужгороді, Мукачевому, Хусті та інших містах. На Північній Буковині важливими ринками збуту зерна стали Чернівці, Вижниця та Садгора. Із Західної України експортувалася продукція тваринництва, птахівництва, шкірсировина, олія тощо. Із промислово розвинутих провінцій Австро-Угорської імперії до західноукраїнських земель імпортувалися машини, товари широкого вжитку, що у свою чергу підривало можливості промислового розвитку західноукраїнських земель. У другій половині ХІХ ст. на західноукраїнських землях зароджується кооперативний рух. Піонером кооперативного руху в Західній Україні став В. Нагірний. У 1883 р. він організував споживчий кооператив «Народна торгівля», метою якого була закупівля й продаж великих партій продуктів, оминаючи посередників, а заощаджені гроші передавали селянам. С. Смаль-Стоцький очолив створену в 1903 р. на Буковині «Селянську касу», до якої увійшли десятки виробничих, кредитових та споживчих кооперативів. Найбільшого поширення кооперативи набули у Східній Галичині, а на Буковині та Закарпатті кооперативний рух розвивався повільніше. Робота з картою 1) Покажіть на карті українські міста, у яких у другій половині ХІХ ст. відбувалися найбільші ярмарки. 2) Покажіть на карті країни, із якими торгувала Україна в другій половині ХІХ ст. Робота в парах Методичний коментар — див. урок № 6.
Метод «Мікрофон» Методичний коментар — див. урок № 7. Що нового ви дізналися про розвиток торгівлі з мемуарів купця О. Паталєєва? Повідомлення учня Учень виступає з повідомленням за темою «Реклама товарів в Україні наприкінці ХІХ ст.». Зразок повідомлення Бурхливий розвиток промисловості та торгівлі, що спостерігався в Російській імперії наприкінці ХІХ ст., призвів до збільшення конкуренції між товаровиробниками. Особливо це виявлялося в таких галузях промисловості, як легка і харчова, що були безпосередньо орієнтовані на масового споживача. В умовах конкуренції стрімко розвивається реклама. Найбільш оперативною була друкована реклама в газетах, що подавалася впродовж 2—3 днів. Наприкінці ХІХ ст. з’явилися видання, що спеціалізувалися виключно на рекламі. Наприклад, «Объявления киевских товаров и промышленных фирм» (1885 р.) та «Одесский листок объявлений: Газета справочная, торговая и биржевая» (1889 р.). У рекламі часто, особливо коли йшлося про косметику, повідомлялося, що це чудотворний засіб або спосіб дуже давній, або вже втрачений і щойно відтворений. Типовим було звертання до таємничого Сходу, Тибету, Давнього Єгипту, звідки нібито і походять пропоновані секрети східної медицини і косметика. Водночас застосовувалися аргументи протилежного характеру, коли зазначалося, що йдеться про найновіше, ще не відоме широкому загалу досягнення або винайдення та запровадження нових матеріалів, щойно із-за кордону, які неодмінно потрібно придбати для покращення якості життя. Наприклад, «Винайдена К. Фаєм рисова пудра “Велутін” приготована на вісмуті, отже, має сприятливу дію на шкіру». Або: «Чудо-грамофони, голосна передача, справжні американські — 58 руб., європейські — 48 руб.». Журнал «Практическая жизнь» повідомляв: «Французьким фабрикантом Патаром винайдено нову тканину з хутра ангорських кроликів, це найлегша і найтепліша тканина, з якої можна буде виготовляти білизну, рукавички та шкарпетки». Бажання бути красивим та здоровим завжди було притаманне людям. Але в зазначений час приділялося все більше уваги здоровому способу життя та безпосередньо здоров’ю тіла. Із цього виходить реклама тренажерів, засобів для гігієни рота, шкіри, проти лупи, для росту волосся та проти облисіння. Подібних рекламних оголошень дуже багато. Наприклад, газета «Киевлянин» подавала рекламу фарби для волосся «Індіана», що повертає колір сивому волоссю. Помада «Тополін» сприяє росту волосся. Крем «Брильянт» для балу та спектаклів — є вершиною досконалості при вечірньому освітленні. Товариство Брокар і К рекомендувало мило «Негус Менелик», «Парижская роза» — по 15 коп. за кусок, «Семейное», «Вазелиновое», «Ландыш» — по 20 коп. за кусок. «Мило від засмаги “Жермен” продається в подільськім магазині Покровського». «Засоби для шкіри рук і обличчя — гліцеринові вершки» тощо. Цікаво, що вже наприкінці ХІХ ст не лише аристократія, але й знамениті артисти стають взірцем для наслідування. Це стосується і модних туалетів, оскільки на сцені актори грали у власному вбранні. Відомі актриси демонстрували зі сцени наймодніші паризькі туалети, капелюшки, зачіски. Різноманітні технічні новинки надходили до України з країн Європи та Америки, більше того, саме закордонне походження товару мало надати йому більшої ваги в очах вітчизняного покупця, а отже, коштувати дорожче і користуватися більшим попитом. У свідомості міського жителя створюються сталі уявлення, що кращі парфуми та галантерейні вироби — французькі, швейні машини — німецькі, годинники — швейцарські, меблі — віденські, вина — французькі та італійські. Серед рекламних акцій та заходів, спрямованих на збільшення обсягів продажу й підвищення попиту, були розпродажі — повні, які проводилися у зв’язку із закриттям чи переїздом магазину, або сезонні. В газетах постійно зустрічаються оголошення про розпродаж товарів то в одному, то в іншому магазині. Наприклад, «Остаточний розпродаж у зв’язку з припиненням торгівлі в меблево-дзеркальному магазині Р. Ходецького». Найвагомішим аргументом, що безвідмовно впливав на свідомість, було зниження ціни. У своїй книзі споминів Г. Григор’єв розповідав, що в Києві «на Мало-Житомирській вулиці крамар Матвєєв мав відносно велику крамницю, торгував років із п’ять. На цій вулиці, крім того, було ще кілька крамниць. Аж ось відкрився новий великий гастрономічний магазин». Власник його, очевидно, мав достатній капітал, оскільки зміг знизити ціну на крупу, цукор, ковбасу та деякі інші товари на одну копійку. Таким чином, його конкуренти дуже швидко розгубили своїх покупців і змушені були закритися. Впливала на масову свідомість і вулична реклама — рясно заповнені вивісками стіни будинків. Магазинні оголошення, як правило, доповнювалися більш-менш реалістичним або умовним зображенням предметів торгівлі. В оформленні вітрин магазинів теж була присутня наочність — муляжі товарів, що були у продажу. З одного боку, подібна практика була розрахована на малописьменних служниць та куховарок, що складали основний контингент покупців. Самі дами, як правило, не займалися закупівлею продуктів для дому, хіба що в пошуках делікатесів відвідували великі, розкішні продуктові магазини. З іншого — це була вимога нового часу. Тепер все більшого значення надавалося художньому оформленню вітрин, естетична привабливість яких водночас сама по собі слугувала рекламою. Таким чином, виробництво й торгівля, а разом із ними й реклама наприкінці ХІХ ст. орієнтувалися на все ширший загал міського населення, враховували неоднакову їх купівельну спроможність, різні смаки, престижність закордонних товарів тощо. Водночас активно впроваджувалися в повсякденне життя і масову свідомість новітні винаходи та ідеї гігієнічності й здорового способу життя. Через рекламу в українському суспільстві формуються нові потреби та смаки, які й задовольняє торгівля й промисловість. [4, с. 87—94] Бесіда Які принципи та методи рекламної справи застосовували українські рекламодавці наприкінці ХІХ ст.? Поміркуйте, чи є вони актуальними в наш час.
Завдання Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану. Розповідь учителя У другій половині ХІХ ст. в Україні успішну підприємницьку діяльність вели родини цукрозаводчиків Терещенків, Яхненків, Симиренків, Харитоненків, Римаренків, Демченків, Алчевських. У кам’яновугільній і залізорудній промисловості вирізнялися такі великі підприємці, як Арандаренко, Голуб, Кривко, Панченко, брати Рутченки, Іщенки та інші. Загалом буржуазія, тобто підприємці та торговці, на кінець ХІХ ст. становили понад 100 тис. осіб від усього населення України. Робота в групах Методичний коментар. Учні об’єднуються у дві групи, кожна з яких опрацьовує матеріал картки. На наступному етапі групи обмінюються отриманою інформацією.
Варіант І Бесіда 1) Визначте особливості розвитку сіл в Україні в пореформений період. 2) Назвіть причини розвитку міст у другій половині ХІХ ст. в Україні. 3) Яким чином промисловий переворот вплинув на розвиток торгівлі? 4) Визначте місце родин Яхненків, Симиренків, Терещенків в історії України. Варіант ІІ Робота в групах Учні об’єднуються в групи по четверо осіб. Потрібно за допомогою художніх засобів (малюнок, графіка) на аркуші формату А4 відобразити ключові моменти теми, що вивчалася. Групи по черзі біля дошки презентують виконані роботи. У презентації беруть участь усі члени групи, які працювали над малюнком. VI. Підсумки уроку Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок. Основні висновки: із розвитком на українських землях капіталізму відбувалося й зростання міст, які стали не лише адміністративними, а й промисловими центрами. На кінець XIX ст. в Україні під владою Російської імперії налічувалося 130 міст; чотири — із кількістю населення понад 100 тис. осіб: Одеса (405 тис.), Київ (247 тис.), Харків (174 тис.), Катеринослав (113 тис.); зростаюча роль України в зовнішній торгівлі Російської імперії сприяла подальшому органічному включенню її економіки в систему всеросійського ринку. На західноукраїнських землях прикметною рисою другої половини ХІХ ст. став кооперативний рух; у другій половині ХІХ ст. серед родин, що займалися підприємницькою діяльністю, слід назвати цукрозаводчиків Терещенків, Яхненків, Симиренків, Харитоненків і Римаренків, засновника гірничих і металургійних підприємств на Луганщині О. Алчевського. Великими підприємцями в кам’яновугільній і залізорудній промисловості були Арандаренко, Голуб, Кривко, Панченко, брати Рутченки. VІI. Домашнє завдання 1) Опрацюйте текст підручника. 2) Складіть тест на десять запитань із чотирма варіантами відповідей за темою «Розвиток міст і сіл. Торгівля в Україні в другій половині ХІХ ст.». 3) Підготуйте запитання за темою уроку для дидактичної гри «Пінг-понг».
| |||||
| Переглядів: 695 | | |||||
| Всього коментарів: 0 | |
